Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Медико-тактична характеристика комплектів для надання першої медичної і долікарської допомогиСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Існує два основні поняття, що визначають зміст лікувально- евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги пораненим і хворим — вид медичної допомоги і обсяг медичної допомоги. Вид медичної допомоги — це певний перелік (комплекс) лікувально-профілактичних заходів, що проводяться при пораненнях і захворюваннях особовим складом військ і медичною службою на полі бою, в осередках масових санітарних втрат і на етапах медичної евакуації. Конкретний вид медичної допомоги визначається місцем надання, підготовкою осіб, які її надають, і наявністю відповідного обладнання і оснащення. У процесі лікувально-евакуаційного забезпечення у військах передбачаються такі види медичної допомоги (табл. 8): 1) першої медичної; 2) долікарської (фельдшерської); 3) першої лікарської; 4) кваліфікованої; 5) спеціалізованої. Перша медична допомога надається безпосередньо на місці поранення або в найближчому укритті самими військовослужбовцями у порядку само- і взаємодопомоги, стрільцями-санітарами, санітарами, водіями-санітарами і санітарними інструкторами підрозділів, а також особовим складом підрозділів, що виділяються для рятувальних робіт в осередках масових уражень. Долікарська (фельдшерська) допомога надається фельдшерами батальйонів у медичних пунктах батальйонів, що очолюються Таблиця 8. Види медичної допомоги
фельдшерами (при масових санітарних втратах і в медичному пункті частини, у медичній роті бригади). Перша лікарська допомога надається лікарями загальної практики в медичних пунктах частин і в медичних ротах бригад, а також у медичних пунктах батальйонів (дивізіонів), що очолюють лікарі (часто у військово-польовому пересувному госпіталі при масовому доправленні поранених і хворих). Кваліфікована медична допомога надається лікарями-хірур- гами і терапевтами у військових польових пересувних госпіталях (невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги — у медичних ротах бригад) і деяких лікувальних закладах госпітальних баз. Спеціалізована медична допомога і лікування надається ліка- рями-спеціалістами у лікувальних закладах пересувних госпітальних баз оперативного командування і територіальних госпітальних баз МОЗ України. Обсяг медичної допомоги — це сукупність лікувально-профілактичних заходів, що проводяться пораненим і хворим на даному етапі медичної евакуації. Обсяг медичної допомоги і терміни лікування поранених і хворих залежать від умов бойової, тилової і медичної обстановки. Перша медична допомога спрямована на усунення причин, що загрожують життю пораненого (хворого) у даний момент і попередження розвитку тяжких ускладнень. Вона включає: • витягування постраждалих із бойових машин, важко- доступних місць, осередків пожеж і з-під завалів тощо; • гасіння палаючого одягу і запалювальних сумішей, що потрапили на тіло; • надягання протигаза при перебуванні на зараженій місцевості; • тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі; • уведення антидотів ураженим отруйними речовинами; • усунення асфіксії через звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові і можливих сторонніх предметів, фіксацію язика при його западанні, уведення повітроводу; • уведення знеболювальних засобів за допомогою шприца-тю- бика; • накладання асептичної пов’язки на рану або опікову поверхню, а при відкритому пневмотораксі — оклюзійної пов’язки з використанням гумової обкладинки індивідуального перев’язувального пакета; • іммобілізацію пошкоджених кінцівок із використанням табельних і підручних засобів; • часткове санітарне оброблення відкритих ділянок шкіри і дегазацію прилеглого до неї одягу за допомогою індивідуального протихімічного пакета; • застосування антибіотиків, протиблювотних та інших лікарських засобів. При наданні першої медичної допомоги, у першу чергу, використовуються індивідуальні засоби медичного захисту постраж- далого і тільки після цього — індивідуальні засоби того, хто надає допомогу, а також засоби із сумки медичної військової чи сумки санітара. Своєчасне надання першої медичної допомоги має надзвичайно велике значення. Досвід війн і збройних конфліктів показав, що близько 20 % усіх тяжкопоранених могли б вижити, якби їм своєчасно була надана допомога на полі бою, хоча б у порядку взаємодопомоги. Долікарська (фельдшерська) допомога надається з метою боротьби із загрозливими для життя наслідками поранення (захворювання), запобігання тяжким ускладненням. Як доповнення до першої медичної допомоги, вона включає: ü усунення асфіксії (уведення повітроводу, штучна вентиляція легень за допомогою портативних апаратів, інгаляція кисню та ін.); • контроль за правильністю і доцільністю накладання джгута, накладання джгута при кровотечі, що продовжується; • накладання і виправлення неправильно накладених пов’язок; • повторне введення знеболювальних засобів, антидотів за показаннями, застосування антибіотиків; • покращення транспортної іммобілізації за допомогою табельних і підручних засобів; • уведення серцево-судинних та інших лікувальних засобів за показаннями; • повторне часткове санітарне оброблення відкритих ділянок шкіри та дегазація одягу, який прилягає до неї; • зігрівання поранених і хворих, напування гарячим чаєм (за винятком поранених у живіт).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 1008; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.87.145 (0.007 с.) |