![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Радіаційні ураження. Променева хворобаСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Унаслідок застосування СШЛ ядерної зброї проти японських міст Хіросіма і Нагасакі в 1945 р., у багатьох потерпілих, окрім травматичних ушкоджень і опіків, розвинулося загальне тяжке захворювання — променева хвороба. Незважаючи на відносно невелику потужність використаних тоді боєприпасів (22 і 12 кг), загальна кількість хворих перевищила 37 000 осіб. У 1954 р. після проведеного СІПА термоядерного вибуху опадами з радіоактивної хмари було заражено до 15 000 км2 території, у тому числі територію шести населених Маршаллових островів. Жителі цих островів і японські рибалки, які перебували на відстані 160 км від центру вибуху і зазнали впливу радіоактивного дощу, одержали тяжкі променеві ураження. Наведені приклади свідчать про те, що поряд з ударною хвилею і світловим випромінюванням, ядерна і термоядерна зброя має додаткові уражаючі чинники. Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Іонізуюче випромінювання має високу біологічну активність, тобто здатність спричинити структурно-функціональні зміни організму. Залежно від дози опромінення, чутливості до нього багатьох інших чинників воно здатне негативно впливати на людину, тварин, рослин, біоценоз у цілому, а за певних умов призводити до їх загибелі. Найважливішими особливостями, що визначають специфіку дії іонізуючого випромінювання, є: • відсутність будь-яких відчуттів у момент безпосереднього впливу; • одноманітність дії на різні структури організму (клітини, тканини, органи); • миттєвість поглинання енергії іонізуючого випромінювання атомами та молекулами організму; • відсутність вибіркового впливу на ті чи інші морфологічні елементи — взаємодія з будь-якими атомами і молекулами організму; • основним актом взаємодії випромінювання з речовиною є іонізація, пошкодження атомів і молекул, поява активних радикалів, що призводить до патологічних реакцій у біологічному субстраті організму; • біологічний ефект прямо пропорційно залежить від потужності дози; • наявність радіобіологічного парадоксу — невідповідність між украй малою величиною поглинутої енергії іонізуючого випромінювання і надзвичайно вираженою (аж до смерті) реакцією організму на нього. До впливу іонізуючої радіації чутливі всі біологічні об’єкти, однак прояви і ступінь такої чутливості різні. Так, якщо доза гам- ма-опромінення, яка спричиняє смерть — 50 % опромінених, для найпростіших становить 1000—3000 Гр, для рослин — 10— 1500 Гр, комах — 10—100 Гр, риб і птахів — 8—20 Гр, то для людини ця доза перебуває на рівні 2,5—3,5 Гр. Доза опромінення, яка дорівнює або перевищує 10 Гр (1000 Р), летальна для всіх ссавців. У той же час у конструкціях одного з американських ядерних реакторів, у зоні, де поглинена доза добового опромінення сягала 10е Гр, були виявлені життєздатні бактерії (їх назвали радіоопір- ними мікрококами — Micrococcus radiodurens).
Відомі три групи ефектів впливу іонізуючого випромінювання на організм людини, що спричиняють радіаційну патологію: 1) детерміністичні — гостра променева хвороба, хронічна променева хвороба, локальні місцеві ураження; 2) сомато-стохастичні (вірогідні) — злоякісні новоутворення, порушення розвитку плода тощо; 3) генетичні — генні мутації, хромосомні аберації. Біологічний ефект опромінення спричинюється сукупністю багатьох чинників. Зокрема таких, як величина поглиненої дози, її розподіл у часі і просторі, радіочутливість опромінюваних органів і тканин, загальний стан організму в цілому і рівень його захистних сил. Патогенез променевої хвороби дуже складний, на даний час вивчені лише окремі ланки механізму її розвитку. На думку переважної більшості дослідників першим етапом біологічних ефектів є первинні фізико-хімічні реакції в опромінюваному середовищі. Внаслідок прямого впливу іонізуючих випромінювань на радіочутливі органічні речовини (клітинні ферменти, нуклепро- теїди, рибонуклеїнові кислоти та ін.), в організмі виникають різні пошкоджувальні радіохімічні процеси. Разом з тим, відповідно до теорії радіолізу води, значна частина енергії випромінювання спочатку поглинається в організмі молекулами води, внаслідок чого утворюються активні радикали і перекисні з’єднання (ОН, О, Н202, НОа), що вступаючи в різні реакції з тканинними білками, ферментами й іншими біологічноактивними з’єднаннями, порушують перебіг обмінних процесів: у організмі накопичуються речовини, не властиві нормальній життєдіяльності, що призводить до розвитку променевої токсемії і порушення життєдіяльності клітин і тканин.
На фоні вказаних первинних радіохімічних перетворень виникають вторинні патофізіологічні зрушення в органах і системах організму. Так, на раній стадії реєструються зміни в діяльності ЦНС і гіпофізарно-наднирникової системи. Іонізуюча радіація найсильніше уражає клітини тканин, що швидко розмножуються: клітини лімфо- і кровотворної тканини, статевих залоз і епітелію кишок. Під впливом великих доз опромінення кровотворення може цілком припинитися, причому найшвидше виникає дефіцит лейкоцитів і тромбоцитів, що сприє розвитку інфекційних ускладнень і геморагічного синдрому. При променевій хворобі знижується природний імунітет, унаслідок чого навіть сапрофіти набувають патогенних властивостей. Виражені порушення в обміні речовин призводять до розвитку дистрофічних змін у органах і тканинах. Опромінення організму може бути короткочасним чи тривалим, рівномірним чи нерівномірним, зовнішнім чи внутрішнім і зазвичай змішаним. Залежно від цього, клінічна картина захворювання може бути різною. Насамперед розрізняють гостру і хронічну променеву хворобу, виділяють також місцеві радіаційні ураження, поєднанні радіаційні ураження і комбіновані радіаційні ураження. Для військово-медичної служби найбільший інтерес і значення мають гострі радіаційні ураження (гостра променева хвороба).
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 611; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.192.229 (0.01 с.) |