Вплив величини і структури санітарних втрат на організацію медичного забезпечення військ

Вивчення закономірностей виникнення, величини і структу­ри санітарних втрат у минулих і сучасних війнах має визначальне значення для організації лікувально-евакуаційного забезпечення військ (сил), оскільки надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуація і лікування є найважливішим складником діяльності медичної служби. На підставі наукового аналізу, ре­тельного науково-практичного дослідження величини і структу­ри санітарних втрат будується (створюється) система медичного забезпечення Збройних сил України, зокрема:

• організаційно-штатна структура медичної служби;

• принципи, форми і методи лікувально-евакуаційного забез­печення військ (сил);

• розроблення і втілення на практиці забезпечення військ но­вих зразків медикаментів, медичного майна і техніки, засобів евакуації поранених і хворих;

• створення спеціалізованих лікувальних закладів (мережі закладів) з відповідною ліжковою місткістю;

• розроблення і втілення на практиці системи санітарно- гігієнічних і протиепідемічних заходів, а також медичних заходів щодо захисту особового складу військ від зброї масового уражен­ня тощо.

При використанні сучасної звичайної зброї характерним є ви­никнення осередків масового ураження. Масові санітарні втрати серед військ в умовах сучасної війни — якісно нова особливість, яку не можна не враховувати при організації медичного забезпе­чення. У всіх випадках санітарні втрати характеризуватимуться яскраво вираженою нерівномірністю за напрямами і часом ви­никнення. Максимальні санітарні втрати можливо очікувати в перші дні бойових дій (операції) і при нанесенні контрударів (кон­тратак). Крім того, у сучасних умовах масові санітарні втрати мо­жуть виникати у військах другого ешелону і у військах, що дис­локуються в тиловій смузі оперативних об’єднань. Зазначені об­ставини слід враховувати як при плануванні, так і при організації медичного забезпечення військ в бою (операції). Це дозволяє бути готовими до суттєвої зміни обсягу роботи і постійно утримувати достатній резерв сил і засобів медичної служби.

Одночасність, масовість, різноманітність бойових уражень, особливості їх виникнення змушують організовувати надання ме­дичної допомоги і лікування поранених і хворих не в одному ліку­вальному закладі, як це прийнято у практиці мирного часу, а в низці медичних підрозділів і закладів, ешелонованих від фронту до тилу, у поєднанні з евакуацією, до того ж часто на значні від­стані. Медичні пункти, медичні роти, лікувальні заклади, сані­тарний транспорт за обставинами можуть потрапити в зону дії бойових засобів противника. Медичні працівники працювати­муть в умовах смертельної небезпеки, що загрожує як їм, так і пораненим і хворим, які перебувають на етапах медичної евакуа­ції. При масових санітарних втратах медичним підрозділам і за­кладам доведеться за короткий час прийняти велику кількість поранених, забезпечити їх медичною допомогою, харчуванням та іншим і бути готовими переміститися на нове місце відповідно до бойової обстановки.

При надходженні на етапи медичної евакуації (медичні пунк­ти, медичні роти, лікувальні заклади) значної кількості поране­них і хворих, що перевищує їх реальні можливості, обсяг медич­ної допомоги значно змінюється і проводяться тільки невідкладні заходи.

Суттєвий вплив на організацію медичного забезпечення військ має якісно нова структура санітарних втрат як результат уражаючої дії кожного окремого виду зброї, а також її одночасне комплексне застосування.

Розвиток сучасних видів звичайної зброї закономірно призве­де до змін структури санітарних втрат, а також до зміни лікуваль­но-евакуаційної характеристики контингентів поранених і хво­рих, які надходять на етапи медичної евакуації (табл. 6).

На основі аналізу лікувально-евакуаційної характеристики поранених і хворих визначається потреба в різних видах транс­порту для евакуації, силах і засобах для надання медичної допо­моги, структурі ліжкової мережі, потребі в різних видах медич­ного майна і техніки.

Таблиця 6. Характеристика санітарних втрат від сучасних видів звичайної зброї за ступенем тяжкості (%)

Види звичайної зброї	Санітарці втрати (за ступенем тяжкості)
легкі	середньої тяжкості	тяжкі	украй тяжкі
Вогнепальна зброя	зо	зо
Осколково-фугасні боєприпаси
Касетні боєприпаси		зо
Боєприпаси об’ємного вибуху		зо
Високоточна зброя
Запалювальні суміші

Важливе значення при плануванні і організації своєчасних і ефективних лікувально-евакуаційних заходів має визначення кількості тих, хто потребує відповідної медичної допомоги на ета­пах медичної евакуації. Так, невідкладних заходів першої лі­карської допомоги потребують до 15 % поранених хірургічного профілю, а в повному обсязі — до 40 %. Невідкладних заходів кваліфікованої хірургічної допомоги можуть потребувати близь­ко 21 % поранених, у тому числі оперативні втручання — 7,2 %, протишокову терапію — 13,8 %.

Досвід вітчизняної військової медицини стверджує, що про­відним профілактичним принципом щодо запобігання різного роду ускладненням вогнепальних поранень, а насамперед інфек­ційних, є первинне хірургічне оброблення (ПХО) поранень. Тому особливого значення набувають час і якість надання медичної до­помоги і швидкість евакуації постраждалих для надання кваліфі­кованої допомоги й подальшого лікування. Критичною умовою, що визначає результат лікування, при інших однакових умовах надання медичної допомоги, є початок надання кваліфікованої хірургічної допомоги не пізніше 5—6 год з моменту поранення.

Традиційно гострою проблемою воєнного часу залишається організація лікування терапевтичної патології. Розмір санітар­них втрат хворими залежить від таких чинників, як санітарно- епідемічна обстановка, рівень здоров’я призовного контингенту, клімато-географічні умови ТВД, напруженість і тривалість бойо­вих дій, організація харчування, водопостачання та ін. Так, у вій­нах XIX — початку XX ст. санітарні втрати хворими у 2—4 рази перевищували санітарні втрати пораненими. Під час Великої Віт­чизняної війни 1941—1945 рр. вони становили 34,7 % усіх сані­тарних втрат. У 40-й Армії під час війни в Афганістані співвідно­шення цих втрат становило 10: 1 — 1:1.

Необхідно враховувати значний психологічний вплив на осо­бовий склад сучасних засобів збройної боротьби. У структурі сані­тарних втрат певне місце займуть так звані психологічні втрати, під якими розуміють особовий склад, який залишився в строю, але втратив боєздатність внаслідок дії сильних психотравмівних чинників.

Отже, застосування нових засобів ураження і пов’язані з цим зміни у засобах і характері збройної боротьби зумовлюють:

1) значне зростання санітарних втрат, перш за все, за рахунок військ (сил), що перебувають у оперативній глибині;

2) якісні зміни характеру поранень і уражень, різке зростання числа осіб, які потребують невідкладних і трудомістких методів інтенсивної терапії і протишокових заходів.

Фахівці медичної служби Збройних сил України повинні пос­тійно вивчати досвід усіх війн і збройних конфліктів, щоб розумі­ти особливості ведення сучасних бойових дій, закономірності ви­никнення втрат особового складу в різних умовах бойової діяль­ності військ (сил) і накопичувати власний досвід щодо вдосконалення всієї системи надання медичної допомоги потерпі­лим у воєнний час та на випадок екстремальних ситуацій.

Контрольні питання для самоперевірки

1. Дати визначення поняття про загальні втрати особового скла­ду військ.

2. Класифікація санітарних втрат, їх характеристика.

3. Величина санітарних втрат, чинники, що впливають на їх роз­міри.

4. Сучасна структура санітарних втрат, її залежність від зброї, що використовує противник.

5. Загальна характеристика ядерної зброї, її уражаюча дія.

6. Загальна характеристика радіологічної зброї, її уражаюча дія.

7. Загальна характеристика хімічної зброї, її уражаюча дія.

8. Загальна характеристика бактеріологічної зброї, її уражаюча дія.

9. Загальна характеристика вогнепальної зброї, її уражаюча дія.

10. Загальна характеристика боєприпасів вибухової дії, їх уража­юча дія.

11. Загальна характеристика боєприпасів із стрілоподібними еле­ментами, касетних боєприпасів, їх уражаюча дія.

12. Загальна характеристика мінної зброї, її уражаюча дія.

13. Загальна характеристика високоточної зброї, її уражаюча дія.

14. Загальна характеристика боєприпасів об’ємного вибуху, їх уражаюча дія.

15. Загальна характеристика запалювальних сумішей, їх уража­юча дія.

16. Вплив величини санітарних втрат на організацію медичного забезпечення військ.

17. Вплив структури санітарних втрат на організацію медичного забезпечення військ.

 

 

Est medicina triplex: servare, cavere, mederi!

Завдання медицини потрійне: оберігати, запобігати, лікувати!

Розділ 4