Медична допомога і етапне лікування при вогнепальних пораненнях

Основними завданнями усіх видів допомоги при вогнепаль­них пораненнях є боротьба з крововтратою і травматичним шо­ком, профілактика і лікування ранової інфекції та інших усклад­нень поранень.

Перша медична допомога на полі бою передбачає, насамперед, своєчасну зупинку зовнішньої кровотечі, що має дуже велике значення для наслідків поранення. Зупинка кровотечі досягаєть­ся накладанням джгута. При незначній венозній кровотечі мож­на обмежитися накладанням стисної пов’язки. Наступним захо­дом є підготовка до накладання джгута. Дуже важливо позначити точний час накладання джгута.

Після зупинки кровотечі рану треба закрити асептичною пов’язкою за допомогою індивідуального перев’язного пакета. Особливого значення набувають якість і терміни накладання первинної пов’язки. Погано накладена пов’язка дуже швидко зісков­зує з рани під час виносу чи вивозу пораненого. Рана знову ого­люється і піддається вторинному мікробному забрудненню, мож­лива повторна кровотеча. При пізньому накладанні пов’язки також створюються умови для вторинного мікробного забруднен­ня ран, що нерідко є небезпечним для життя.

Третім заходом першої допомоги є проведення транспортної іммобілізації при переломах чи великих ушкодженнях м’яких тканин кінцівок. Краща іммобілізація досягається застосуванням стандартних шин, які на поле бою можуть доправлятися санітара- ми-носіями разом з ношами. За відсутності транспортних шин можна використовувати підручні засоби: дошки, жердини та ін.

Усім тяжкопораненим необхідно на полі бою давати всередину антибіотики, вводити знеболювальні засоби.

Долікарська допомога, що надається фельдшером, передбачає заходи першої медичної допомоги пораненим, які не отримали її на полі бою, контроль і виправлення раніше накладених пов’язок і шин, уведення знеболювальних засобів, антибіотиків і серцевих препаратів і підготовку поранених до евакуації у медичну роту (медр).

Перша лікарська допомога і невідкладні заходи кваліфікова­ної медичної допомоги надаються в медичній роті. Зміст заходів першої лікарської і невідкладних заходів кваліфікованої медич­ної допомоги включає: виправлення пов’язок і транспортних шин, уведення знеболювальних і серцевих засобів за показання­ми, уведення антибіотиків і протиправцевої сироватки, первинне хірургічне оброблення ран і опікових поверхонь, ампутації, зу­пинка кровотечі при пошкодженнях кровоносних судин, перели­вання крові і кровозамінників, новокаїнові блокади, уведення протишокових розчинів, знеболювальних засобів, серцевих і ди­хальних аналептиків та ін.

Кваліфікована хірургічна допомога у повному обсязі надаєть­ся у військово-польових пересувних госпіталях (ВППГ) медичної бригади армійського корпусу. До її завдань входить надання хірургічної допомоги (здійснення хірургічного оброблення ран), боротьба із шоком до повного виведення поранених із токового стану, профілактика ранових ускладнень і підготовка поранених до евакуації в госпіталі пересувних і територіальних госпіталь­них баз.

Спеціалізована хірургічна допомога надається в лікувальних закладах госпітальних баз.

Розділ 2

КОМБІНОВАНІ УРАЖЕННЯ

 

Ураження від дії на організм людини різних видів зброї або різних уражаючих чинників одного виду зброї називаються ком­бінованими ураженнями.

В умовах застосування противником ядерної, вогнепальної, хімічної і біологічної зброї можлива велика різноманітність видів комбінованих уражень. Так, під час ядерного вибуху можливе од­ночасне ураження людини ударною хвилею, світловим випромі­нюванням і проникною радіацією. Внаслідок цього відкриті і за­криті травми від дії ударної хвилі можуть поєднуватися з опіками тіла і радіаційним ураженням.

Загальними ознаками всіх комбінованих уражень є:

1)синдром взаємного обтяження, коли один вид ураження ус­кладнює перебіг іншого виду ураження;

2)ускладнюються прийоми надання першої медичної допомо­ги і подальшого лікування (збільшуються терміни), а лікування має гірші результати, ніж при ізольованих пошкодженнях.

При комбінації тяжких травм і опіків з променевими уражен­нями (табл. 9), значно зростає і тяжкість останніх: період розпалу променевої хвороби настає на 5—10 діб раніше, виразніші гемо­рагічні прояви, є схильність до генералізації інфекційних про­цесів.

КРУ — це комбіновані радіаційні ураження.

Принципи надання медичної допомоги і лікування при комбінованих ураженнях

В осередках ядерного вибуху необхідно своєчасно погасити одяг, що горить, і витягти пораненого із-під завалу. Після накла­дання пов’язки і необхідної транспортної іммобілізації, надягання протигаза, проведення часткового санітарного оброблення по­ранених варто швидко винести за межі зараженої радіоактивними речовинами зони.

Таблиця 9. Класифікація КРУ за ступенем тяжкості, потребою ностраждалих у медичній допомозі і прогнозом

Ступінь тяжкості КРУ	Медико-тактична характеристика КРУ
І — легкий: доза опромінен­ня не більше 2 Гр., травми легких ступенів, опіки II, IIIА ступенів, до 10 % по­верхні тіла	Загальний стан задовільний; прогноз для життя і здоров’я сприятливий; спе­ціалізованої допомоги, як правило, не потрібно; тимчасова втрата боє- і праце­здатності (до 2 міс); у стрій (до праці) повертаються всі постраждалі
II — середній: доза опромі­нення 2—3 Гр., травми се­редньої тяжкості, поверх­неві опіки — 10 % або III Б—IV ступенів — до 5 % поверхні тіла	Загальний стан задовільний або середньої тяжкості; більшості ураженим необхідно надавати кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу; термін лікування до 4 міс; у стрій (до праці) повертається близько 50 % постраждалих
III — тяжкий: доза опромі­нення 3—4 Гр., травми се реднього і тяжкого ступе­нів, опіки всіх ступенів — більше 10 % поверхні тіла	Загальний стан тяжкий; прогноз для життя і здоров’я сумнівний; одужання можливе тільки при наданні всіх видів необхідної медичної допомоги; термін лікування при успішному результаті 6 міс і більше; повернення в стрій (до пра­ці) в поодиноких випадках
IV — вкрай тяжкий: доза опромінення понад 4,5 Гр., травми середнього і тяжко­го ступенів, опіки всіх сту­пенів — більше 10 % повер­хні тіла	Загальний стан тяжкий і вкрай тяжкий; прогноз несприятливий при всіх сучас­них методах лікування; показана симп­томатична терапія

При ізольованих відкритих і закритих механіч­них ушкодженнях, спричинених ударною хвилею, чи опіках на­дають допомогу і здійснюють лікування за загальними правила­ми. При комбінованих ураженнях усім пораненим і хворим, які мають відкриті і закриті ушкодження, опіки та ін., необхідно да­вати таблетовані препарати антибіотиків (доксациклін та ін.). У МПБ перша допомога доповнюється введенням серцевих і знебо­лювальних засобів за показаннями. Здійснюється виправлення і доповнення транспортної іммобілізації і первинних пов’язок.

Первинне хірургічне оброблення ран при променевих уражен­нях слід здійснювати якомога раніше, щоб рана загоїлася до розпалу променевої хвороби, тому що в цей період унаслідок вира­женої кровотечі і підвищення схильності до гнійно-септичних ускладнень операції проводять лише за життєвими показаннями. Хірургічне оброблення вогнепальних ран, опікової поверхні, за­ражених продуктами ядерного вибуху, повинне супроводжувати­ся рясним промиванням ран антисептичним розчином, краще за допомогою пульсівного струменя.

Мета первинного хірургічного оброблення ран, забруднених радіоактивними речовинами, крім профілактики ранової інфек­ції, — максимальне видалення радіоактивних речовин з рани і зменшення небезпеки внутрішнього опромінення. Якщо хірур­гічне оброблення не призвело до очищення рани від радіоактив­них речовин, що визначається повторним обов’язковим дозимет­ричним контролем, варто провести додаткове видалення тканин. Післяопераційні рани лікують відкритим способом за допомогою адсорбційних пов’язок, з подальшим накладанням відстрочених первинних або вторинних швів.