З дисципліни «Медичне правознавство»

З дисципліни «Медичне правознавство»

1. Поняття, суть, функції і соціальне призначення держави.

2. Поняття, ознаки і функції права.

3. Поняття і структура норми права.

4. Джерела права.

5. Система права.

6. Державне регулювання охорони здоров’я і медичної діяльності як функція держави.

7. Гарантії біоетичних прав та свобод людини.

8. Медичне право як інститут права біоетики.

9. Правовідносини в сфері охорони здоров’я: поняття та склад.

10. Фізичні особи як суб’єкти правовідносин в сфері охорони здоров’я.

11. Юридичні особи як суб’єкти правовідносин в сфері охорони здоров’я.

12. Публічно-правові утворення як суб’єкти правовідносин охорони здоров’я.

13. Об’єкти правовідносин в сфері охорони здоров’я.

14. Джерела права, що регулюють правовідносини в сфері охорони здоров’я.

15. Історія розвитку правового регулювання охорони здоров’я.

16. Державне управління в сфері охорони здоров’я.

17. Державний контроль і нагляд в сфері охорони здоров’я.

18. Система управління якістю медичної допомоги в Україні.

19. Державна акредитація медичних установ та ліцензування медичної діяльності.

23.Дія антикорупційного законодавства в сфері надання медичної допомоги та медичних послуг

24.Поняття медичної допомоги та її види за законодавством України.

25.Поняття та юридична природа медичних послуг.

26.Платні та безкоштовні медичні послуги.

27.Договір про надання платних медичних послуг: поняття, структура, особливості укладення.

28.Гарантований державою мінімуму безкоштовної медичної допомоги та її обсяг.

29.Права людини у сфері охорони здоров'я: національні та міжнародні стандарти.

30.Правовий статус пацієнта.

31.Законні представники та члени родини пацієнта як суб’єкти медичних правовідносин.

32.Правовий статус медичних працівників за законодавством України.

33.Правове регулювання трудової діяльності медичних працівників

34.Трудовий договір та порядок його укладання.

35.Підстави та порядок припинення трудового договору.

36.Робочий час та його види

37.Правове регулювання часу відпочинку.

38.Правовий статус випускників медичних ВУЗів в період спеціалізації (інтернатура). Соціальні гарантії і компенсації випускникам ВУЗів.

39.Поняття і види медичного страхування.

40.Особисті немайнові права: поняття, види, зміст.

41.Одержання медичної допомоги в контексті реалізації права на життя.

42.Правові положення щодо штучного переривання вагітності.

43.Еутаназія: правовий та моральний аспект.

44.Право людини на здоров’я, охорону здоров’я.

45.Право людини на особисту недоторканість, свободу та гідність.

46.Право на інформовану згоду щодо медичного втручання.

47.Інформована згода на медичне втручання.

48.Право на медичну допомогу.

49.Право на інформацію щодо стану свого здоров’я.

50.Правове забезпечення охорони дитинства в Україні

51.Правове регулювання діяльності з планування сім'ї та репродукції людини в Україні.

52.Правове регулювання трансплантації і донорства в Україні.

53.Правовий порядок застосування лікарських засобів.

54.Правове регулювання проведення медико-біологічних експериментів в Україні.

55.Правове регулювання надання психіатричної допомоги.

56.Юридичні аспекти профілактики та лікування інфекційних хвороб, ВІЛ/СНІДу, туберкульозу.

57.Правове регулювання нетрадиційної медицини в Україні.

58.Правова регламентація естетичної медицини.

59.Лікарські помилки.

60.Нещасні випадки.

61.Проведення експертизи дефектів надання медичної допомоги.

62.Ятрогенна патологія: в изначення, актуальність і основні причини виникнення ятрогеній; класифікація ятрогеній, місце ятрогенної патології в структурі несприятливих результатів медичних втручань.

63.Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів.

64.Адміністративна відповідальність медичних працівників.

65.Дисциплінарна відповідальність медичних працівників.

66.Матеріальна відповідальність медичних працівників.

67.Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів.

68.Поняття та види посадового злочину.

69.Зловживання посадою.

70.Хабарництво.

71.Отримання незаконної винагороди.

72.Службова фальсифікація.

73.Халатність.

74.Правове регулювання медичних експертиз.

 

Тестові завдання:

1. Експертиза тимчасової непрацездатності громадян здійснюється з метою:

A) встановлення факту необхідності надання відпустки у зв'язку з хворобою, каліцтвом, вагітністю та пологами, для догляду за хворим членом сім'ї, у період карантину, для протезування, санаторно-курортного лікування;

Б) визначення необхідності і строків тимчасового переведення працівника у зв'язку з хворобою на іншу роботу у встановленому порядку;

В) прийняття рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня тривалої або стійкої втрати працездатності;

*Г) усі варіанти правильні.

 

2. З нижченаведених варіантів оберіть правильні. Листок непрацездатності є підставою для:

*A) звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю;

Б) призначення групи інвалідності;

В) призначення страхових виплат у зв‘язку з каліцтвом;

*Г) призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами;

Д) видачі направлення на лікування у санаторій-профілакторій.

 

3. З нижченаведеного переліку лікарів визначте тих, які не мають права на видачу листків тимчасової непрацездатності:

A) лікуючі лікарі державних і комунальних закладів охорони здоров'я;

Б) лікуючі лікарі стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України;

*В) лікарі станцій (відділень) швидкої медичної допомоги;

Г) лікуючі лікарі туберкульозних санаторіїв;

*Д) лікарі закладів судово-медичної експертизи;

Е) фельдшери у місцевостях, де відсутній лікар;

*Ж) лікуючі лікарі лікувально-профілактичних закладів усіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань.

 

На який строк с по вагітності та пологам?

A) 70 календарних днів;

Б) 70 робочих днів;

В) 92 календарних дні;

*Г) 126 календарних днів.

 

Хто несе відповідальність за стан організації та якості експертизи тимчасової непрацездатності, зберігання та облік документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян?

*A) керівник закладу охорони здоров'я;

Б) лікуючі лікарі державних і комунальних закладів охорони здоров‘я;

В) власник закладу охорони здоров‘я;

Г) лікарі станцій (відділень) швидкої медичної допомоги.

 

6. Виберіть із переліку правильні варіанти. Медико-соціальна експертиза визначає:

*A) ступінь обмеження життєдіяльності людини;

*Б) причину, час настання, групу інвалідності;

В) визначення необхідності і строків тимчасового переведення працівника у зв'язку з хворобою на іншу роботу у встановленому порядку;

*Г) роботи і професії, доступні інвалідам за станом здоров'я;

Д) встановлення факту необхідності надання відпустки у зв'язку з хворобою, каліцтвом, вагітністю та пологами.

 

До яких органів може бути оскаржене рішення республіканської, Кримської, обласної, центральної міської (в містах Києві і Севастополі) медико-соціальної експертної комісії?

*A) до Міністерства охорони здоров'я України;

Б) до органів прокуратури;

В) до суду;

Г) рішення даних комісій оскарженню не підлягає.

 

Які з перерахованих осіб не мають права призначати проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи?

*A) адвокат;

Б) прокурор;

*В) свідок захисту;

*Г) свідок обвинувачення;

Д) слідчий;

Е) суд;

Ж) особа, яка проводить дізнання;

*З) підозрюваний.

 

Які спеціалізовані установи мають право здійснювати судово-медичні і судово-психіатричні експертизи?

*A) державні;

Б) приватні;

В) комунальні;

Г) усі варіанти правильні.

 

Що з перерахованого не входить до системи судово-медичної служби України?

A) Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України;

Б) Республіканське бюро судово-медичної експертизи (Автономна Республіка Крим);

В) Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров‘я обласних виконавчих комітетів;

*Г) районні та районні у містах бюро судово-медичної експертизи.

 

Лікарі дільничних лікарень та амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, за безперервну роботу на певній посаді у зазначених закладах понад три роки мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю три календарних дні. Як часто призначається ця відпустка?

A) раз на три роки;

Б) *щорічно;

В) раз на п‘ять років;

Г) кожні два роки.

 

107. Медичні і фармацевтичні працівники мають право на підвищення кваліфікації, перепідготовку у відповідних закладах та установах не рідше:

A) одного разу на 3 роки;

Б) *одного разу на 5 років;

В) одного разу на 7 років;

Г) одного разу на 10 років.

 

108. Трудовий договір не може бути:

A) безстроковим, тобто укладеним на невизначений термін;

Б) строковим, укладеним на певний термін за погодженням сторін;

В) *укладеним на час проходження терміну випробування;

Г) укладеним на час виконання певної роботи.

 

109. Під час працевлаштування майбутній медичний працівник має надати роботодавцеві наступні документи, визначені чинним законодавством:

A) свідоцтво про народження;

Б) *паспорт;

В) *трудову книжку;

Г) довідку з попереднього місця роботи;

Д) завірену нотаріусом копію медичної картки;

Е)?*диплом державного зразка про медичну освіту.

 

110. Якщо медичний працівник працює за сумісництвом в одному й тому самому закладі охорони здоров'я або в однієї й тієї самої фізичної особи-підприємця, то:

A) *укладаються два трудові договори з одним роботодавцем;

Б) укладається один комплексний договір;

В) укладаються два окремих трудових договори з керівниками відповідних відділів;

Г) укладається один договір з поміткою про сумісництво.

 

111. Доручення медичному працівникові роботи на іншому робочому місці, в іншому структурному підрозділі у тій самій місцевості, на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, називається:

A) переведення;

Б) *переміщення;

В) службова недбалість;

Г) зміна істотних умов праці.

 

112. Доручення медичному працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації або посаді, обумовленої трудовим договором, називається:

A) *переведення;

Б) переміщення;

В) службова недбалість;

Г) зміна істотних умов праці.

 

113. Про зміну істотних умов праці медичний працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж:

A) за 2 тижні;

Б) за місяць;

В) *за два місяці;

Г) за три місяці.

 

114. Суто добровільною має бути згода працівника на:

A) *переведення;

Б) переміщення;

В) звільнення з роботи;

Г) зміну істотних умов праці.

 

115. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати:

A) 33 год. на тиждень;

Б) 36 год. на тиждень;

В) *40 год. на тиждень;

Г) 48 год. на тиждень.

 

?116. Несприятливі наслідки у лікарській діяльності можуть бути пов’язані з:

А) нещасними випадками під час лікування;

Б)?самогубством хворого;

В) лікарськими помилками;

Г)?професійними правопорушеннями медичних працівників.

 

117. Відповідно до ККУ лікарі несуть кримінальну відповідальність за:

А) порушення правил внутрішнього розпорядку лікувального закладу;

Б) *службову недбалість;

В) *незаконне проведення аборту;

Г) *ненадання допомоги хворому;

Д) *службове підроблення.

 

118. Відповідно до чинного законодавства лікарі несуть кримінальну відповідальність за:

А) *незаконну лікувальну діяльність;

Б) лікарські помилки;

В) *порушення правил боротьби з епідеміями;

Г) дисциплінарні провини;

Д) *порушення прав пацієнта.

 

?119. Особливостями ведення лікарських справ є:

А) вивчення характеристики лікаря;

Б) проведення відомчого розбору лікарської справи;

В)?*вивчення всіх медичних документів;

Г) *порушення кримінальної справи за постановою прокурора;

Д) припинення справи на етапі попереднього її розгляду.

 

120. Під час проведення експертизи лікарських справ вирішують такі питання:

А) наявність ознак незаконної стерилізації;

Б) *правильність встановлення діагнозу;

В) *правильність проведеного лікування;

Г) *повноту медичної допомоги;

Д)?своєчасність надання медичної допомоги.

 

121. Лікарські помилки за класифікацією можуть бути:

А) *пов’язаними з лікуванням;

Б) непередбачуваними;

В) *пов’язаними з діагностикою;

Г) передбачуваними;

Д) *організаційними.

 

122. Поняття «лікарська помилка» включає наявність помилкових дій лікаря за умов:

А) *відсутності необережності;

Б) наявності відмови хворого від лікування;

В)?*відсутності недобросовісності в діях лікаря;

Г) відсутності документації;

Д) *відсутності наміру.

 

123. Лікарські помилки підлягають кримінальному покаранню:

А) так;

Б) *ні.

 

124. До дисциплінарних провин медичних працівників належать:

А) *невиконання розпоряджень керівників;

Б) не заведення історії хвороби на особу, якій виконують аборт;

В) *порушення правил внутрішнього розпорядку;

Г) порушення правил боротьби з епідеміями;

Д) *несумлінне ставлення до своїх службових обов’язків.

 

125. Виберіть неправильне твердження. За рішенням суду застосовують такі примусові заходи медичного характеру:

А) надання амбулаторної психіатричної допомоги в звичайному порядку;

Б) *надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

В) *госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

Г) *госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

 

126. Питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується:

А) законним представником або опікуном;

Б) лікуючим лікарем-психіатром;

В) комісією лікарів-психіатрів;

Г) *судом.

 

з дисципліни «Медичне правознавство»

1. Поняття, суть, функції і соціальне призначення держави.

2. Поняття, ознаки і функції права.

3. Поняття і структура норми права.

4. Джерела права.

5. Система права.

6. Державне регулювання охорони здоров’я і медичної діяльності як функція держави.

7. Гарантії біоетичних прав та свобод людини.

8. Медичне право як інститут права біоетики.

9. Правовідносини в сфері охорони здоров’я: поняття та склад.

10. Фізичні особи як суб’єкти правовідносин в сфері охорони здоров’я.

11. Юридичні особи як суб’єкти правовідносин в сфері охорони здоров’я.

12. Публічно-правові утворення як суб’єкти правовідносин охорони здоров’я.

13. Об’єкти правовідносин в сфері охорони здоров’я.

14. Джерела права, що регулюють правовідносини в сфері охорони здоров’я.

15. Історія розвитку правового регулювання охорони здоров’я.

16. Державне управління в сфері охорони здоров’я.

17. Державний контроль і нагляд в сфері охорони здоров’я.

18. Система управління якістю медичної допомоги в Україні.

19. Державна акредитація медичних установ та ліцензування медичної діяльності.

23.Дія антикорупційного законодавства в сфері надання медичної допомоги та медичних послуг

24.Поняття медичної допомоги та її види за законодавством України.

25.Поняття та юридична природа медичних послуг.

26.Платні та безкоштовні медичні послуги.

27.Договір про надання платних медичних послуг: поняття, структура, особливості укладення.

28.Гарантований державою мінімуму безкоштовної медичної допомоги та її обсяг.

29.Права людини у сфері охорони здоров'я: національні та міжнародні стандарти.

30.Правовий статус пацієнта.

31.Законні представники та члени родини пацієнта як суб’єкти медичних правовідносин.

32.Правовий статус медичних працівників за законодавством України.

33.Правове регулювання трудової діяльності медичних працівників

34.Трудовий договір та порядок його укладання.

35.Підстави та порядок припинення трудового договору.

36.Робочий час та його види

37.Правове регулювання часу відпочинку.

38.Правовий статус випускників медичних ВУЗів в період спеціалізації (інтернатура). Соціальні гарантії і компенсації випускникам ВУЗів.

39.Поняття і види медичного страхування.

40.Особисті немайнові права: поняття, види, зміст.

41.Одержання медичної допомоги в контексті реалізації права на життя.

42.Правові положення щодо штучного переривання вагітності.

43.Еутаназія: правовий та моральний аспект.

44.Право людини на здоров’я, охорону здоров’я.

45.Право людини на особисту недоторканість, свободу та гідність.

46.Право на інформовану згоду щодо медичного втручання.

47.Інформована згода на медичне втручання.

48.Право на медичну допомогу.

49.Право на інформацію щодо стану свого здоров’я.

50.Правове забезпечення охорони дитинства в Україні

51.Правове регулювання діяльності з планування сім'ї та репродукції людини в Україні.

52.Правове регулювання трансплантації і донорства в Україні.

53.Правовий порядок застосування лікарських засобів.

54.Правове регулювання проведення медико-біологічних експериментів в Україні.

55.Правове регулювання надання психіатричної допомоги.

56.Юридичні аспекти профілактики та лікування інфекційних хвороб, ВІЛ/СНІДу, туберкульозу.

57.Правове регулювання нетрадиційної медицини в Україні.

58.Правова регламентація естетичної медицини.

59.Лікарські помилки.

60.Нещасні випадки.

61.Проведення експертизи дефектів надання медичної допомоги.

62.Ятрогенна патологія: в изначення, актуальність і основні причини виникнення ятрогеній; класифікація ятрогеній, місце ятрогенної патології в структурі несприятливих результатів медичних втручань.

63.Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів.

64.Адміністративна відповідальність медичних працівників.

65.Дисциплінарна відповідальність медичних працівників.

66.Матеріальна відповідальність медичних працівників.

67.Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів.

68.Поняття та види посадового злочину.

69.Зловживання посадою.

70.Хабарництво.

71.Отримання незаконної винагороди.

72.Службова фальсифікація.

73.Халатність.

74.Правове регулювання медичних експертиз.

 

Тестові завдання:

1. Експертиза тимчасової непрацездатності громадян здійснюється з метою:

A) встановлення факту необхідності надання відпустки у зв'язку з хворобою, каліцтвом, вагітністю та пологами, для догляду за хворим членом сім'ї, у період карантину, для протезування, санаторно-курортного лікування;

Б) визначення необхідності і строків тимчасового переведення працівника у зв'язку з хворобою на іншу роботу у встановленому порядку;

В) прийняття рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня тривалої або стійкої втрати працездатності;

*Г) усі варіанти правильні.

 

2. З нижченаведених варіантів оберіть правильні. Листок непрацездатності є підставою для:

*A) звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю;

Б) призначення групи інвалідності;

В) призначення страхових виплат у зв‘язку з каліцтвом;

*Г) призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами;

Д) видачі направлення на лікування у санаторій-профілакторій.

 

3. З нижченаведеного переліку лікарів визначте тих, які не мають права на видачу листків тимчасової непрацездатності:

A) лікуючі лікарі державних і комунальних закладів охорони здоров'я;

Б) лікуючі лікарі стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України;

*В) лікарі станцій (відділень) швидкої медичної допомоги;

Г) лікуючі лікарі туберкульозних санаторіїв;

*Д) лікарі закладів судово-медичної експертизи;

Е) фельдшери у місцевостях, де відсутній лікар;

*Ж) лікуючі лікарі лікувально-профілактичних закладів усіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань.