Принципи медичного постачання Збройних сил України

Основним завданням медичного постачання Збройних сил Ук­раїни є заходи своєчасного і повного забезпечення медичних підрозділів, частин і закладів медичним майном і техніко, необ­хідними для надання медичної допомоги військовослужбовцям, накопичення і утримання запасів, технічного забезпечення ме­дичної техніки і обладнання.

Відповідно до чинних принципів медичного забезпечення пос­тачання медичним майном медичних підрозділів, частин і за­кладів здійснюється за схемою:

Центр

Територіальне оперативне комадування

Об’єднання

Військова частина

Успішне виконання медичною службою своїх завдань, підтри­мання її сил і засобів у постійній бойовій готовності залежать від своєчасного забезпечення військ лікарськими засобами і медич­ним майном. Головними завданнями медичної служби Збройних сил України у цьому напрямі є:

• організація і проведення комплексу заходів щодо своєчас­ного і повного забезпечення медичних підрозділів, частин і за­кладів медичним майном для надання медичної допомоги, ліку­вання поранених і хворих, проведення профілактичних, санітар­но-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

•накопичення запасів медичного майна і утримання їх у пос­тійній готовності до видачі і використання за призначенням;

•створення і підтримка умов, що забезпечують швидке пере­ведення сил і засобів медичного постачання до використання;

•організація контрольних і економічних заходів щодо забез­печення медичним майном.

При більшому їх диференціюванні можна виділити окремі за­вдання, пов’язані з визначенням потреби і наданням медичного майна, з організацією його отримання, відпуску, обліку, збері­гання, підвозу тощо. Зазвичай, повний перелік і зміст завдань щодо забезпечення медичних підрозділів, частин і закладів ме­дичним майном неоднаковий для мирного часу і екстремальних ситуацій так само, як і спроби їх вирішення різними ланками ме­дичної служби.

Завдання можуть бути взаємопов’язаними, постійними і епі­зодичними, загальними і окремими для постачальних органів і фармацевтичних закладів і залежать від умов діяльності медич­ної служби і організації тилового забезпечення.

Форми і методи організації забезпечення медичним майном перебувають у прямій залежності від прийнятих на даний час за­гальних принципів медичного забезпечення, а також від еконо­мічної спроможності країни, рівня розвитку вітчизняної фарма­цевтичної науки і практики.

Забезпечення медичним майном Збройних сил України ба­зується на сформованих організаційних принципах, що виходять з централізованого, планового, нормованого і натурального пос­тачання.

Основу централізованого забезпечення медичним майном ста­новить зосередження запасів медичного майна у підпорядкуванні медичного начальника вищої ланки, розподіл і подача здійс­нюється за його розпорядженням.

Плановість забезпечення медичним майном характеризуєть­ся встановленою періодичністю подання донесень, заявок на ме­дичне майно і видача його відповідно до плану.

Основою натурального постачання є відпуск медичного май­на в натуральних одиницях у межах норм постачання.

Норми постачання медичного майна — це кількісні показни­ки різних видів медичного майна, встановлені для медичних підрозділів, частин і закладів і розраховані на певний термін їх роботи.

Крім того, завжди мав важливе значення принцип економ­ності і дбайливості у використанні медичного майна.

Принцип високої готовності полягає у швидкому розгортанні сил і засобів медичного постачання. Здебільшого це досягається чіткими мобілізаційним плануванням і утриманням запасів ме­дичного майна у готовності до негайного відпуску і використання за прямим призначенням. Принцип забезпечення переважно ком­плектами медичного майна задовольняє одні з найважливіших сучасних вимог, висунутих до військово-медичної служби — швидкості відмобілізовування і оперативності постачання у ході бойових дій. Не можна виключити того, що в окремих випад­ках можуть бути застосовані елементи автономного забезпечення, наприклад, при забезпеченні медичним майном повітряних (морських) десантів, при наданні медичної допомоги в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих.

Керівництво забезпечення військ (сил) медичним майном по­кладається на постачальні органи — органи управління медичної служби, у штатах яких є функціональні підрозділи (управління, відділи, відділення), до завдань яких входить забезпечення ме­дичним майном медичних підрозділів, частин і закладів.

Завданнями підрозділів, частин і закладів забезпечення ме­дичним майном є:

• приймання, перевірка кількості і якості медичного майна, що надходить;

• облік і зберігання медичного майна;

■ проведення заходів із захисту медичного майна від ЗМУ і його спеціальне оброблення у разі потреби;

• видача медичного майна підрозділам, частинам і закладам;

• приймання з підрозділів, частин і закладів медичноі’о май­на (надлишкового, того, що потребує ремонту, і трофейного майна).

За організацію забезпечення військ медичним майном несуть відповідальність начальники медичної служби всіх рівнів.

Медичне майно: класифікація і характеристика за призначенням. Поняття "комплект медичного майна"

Забезпечення військ медичним майном організовується і здій­снюється з метою безперевного і повного задоволення потреб підрозділів і частин для надання медичної допомоги пораненим і хворим та їх лікування, проведення санітарно-гігієнічних і про­тиепідемічних заходів, а також заходів медичної служби із захис­ту особового складу від ЗМУ. Забезпечення військ медичним май­ном включає заходи щодо визначення потреби у ньому, на вимогу, заготівлі, підвозу, обліку, зберіганні, видачі, правильній експлуатації, ремонту і списуванню.

Поняття “медичне майно” включає різні матеріальні засоби, призначенні для надання медичної допомоги, лікування і про­філактики бойових уражень і захворювань, виконання різних діагностичних і допоміжних заходів.

За функціональним призначенням медичне майно поділяєть­ся на:

•власне медичне майно;

•санітарно-господарське майно;

•медичну і санітарну техніку.

Власне медичне майно — це:

ü лікарські засоби і бактерійні препарати;

ü перев’язувальні і шовні матеріали;

ü лікарсько-медичні препарати;

ü медичні хірургічні інструменти;

ü медичні препарати, прилади і обладнання;

ü аптечки і сумки;

ü медичні меблі;

ü аптечні предмети і обладнання;

ü хімічні реактиви і лабораторне майно;

ü майно для дезінфекції.

Санітарно-господарське майно — це намети, халати медичні, ковдри, спальні мішки, ноші санітарні, лямки медичні носильні, лямки медичні спеціальні (Ш-4) тощо.

Медична і санітарна техніка — це пересувні рентгенівські кабінети на автомобілях (ПРК), польові медичні лабораторії на автомобілях (ПМЛ), стерилізаційно-дистиляційні установки на причепах (СДП), дезінфекційно-душові установки на автомобі­лях (ДДА), автоперев’язувальні (АП) та ін.

За обліковою ознакою медичне майно поділяють на:

• витратне;

• інвентарне.

До витратного медичного майна відносять предмети, що ви­трачаються безпосередньо (одноразово) при їх використанні (лі­карські засоби, перев’язувальні матеріали) або ті, що стають не­придатними при відносно короткочасному їх застосуванні (хірур­гічні та ін’єкційні голки, пробірки тощо).

До інвентарного медичного майна належать предмети, що ек­сплуатуються протягом тривалого часу і застосовуються багато­разово (апарати, прилади, інструменти тощо). У зв’язку з цим, на інвентарні предмети встановлюються відповідні терміни експлуатації. Якісний стан інвентарного майна обліковується за кате­горіями придатності:

I категорія — нове медичне майно, що не було в експлуатації;

II категорія — медичне майно, що перебуває в експлуатації, вийшло з ремонту або потребує поточного ремонту;

III категорія — медичне майно, що потребує середнього ре­монту;

IV категорія — медичне майно, що потребує капітального ре­монту;

V категорія — медичне майно, непридатне до використання і підлягає списанню.

Відповідно до порядку постачання медичне майно поділяєть­ся на:

• медичне майно спеціального призначення;

• медичне майно загального призначення.

До медичного майна спеціального призначення належить ско­рочена номенклатура витратних предметів, найнеобхідніших для надання медичної допомоги і лікування поранених і хворих на етапах медичної евакуації у ході бойових дій (антибіотики, суль­фаніламіди, анальгетики, антидоти, сироватки, перев’язувальні засоби, системи для переливання крові, первинні медичні картки тощо). Номенклатура медичного майна спеціального призначення визначається ДОЗ МО України.

До медичного майна загального призначення належать ви­тратні предмети оснащення, необхідні для забезпечення поточних вимог медичної служби. Медичне майно представлене комплекта­ми, наборами, сумками, аптечками і окремими предметами.

При організації забезпечення військ медичним майном у бойовій обстановці, потрібно пам’ятати, що воно може бути зіпсоване при транспортуванні, дією на медикаменти та інші предмети несприят­ливих метеорологічних умов і уражаючих чинників сучасної зброї (РР, ОР) і враховувати низку додаткових труднощів, пов’язаних із характером роботи етапів медичної евакуації у польових умовах (не­обхідність протягом обмеженого часу згортати і розгортати медичні підрозділи і частини та обмежений час, протягом якого здійснюєть­ся забезпечення військ потрібним медичним майном). Це потребує утримання значної частини медичного майна у комплектах.

Комплект медичного майна — це сукупність лікарських пре­паратів, предметів та інших видів майна, регламентованих за складом і кількістю для надання медичної допомоги пораненим і хворим та їх лікування або для оснащення функціональних підрозділів етапів медичної евакуації.

Комплекти запаковують у спеціальну тару (ящики, мішки) і маркують встановленими для кожного комплекту літерою і циф­ровою позначкою, що визначають його функціональне призна­чення.

Оскільки основу медичного майна становлять комплекти, ос­нащення медичної служби прийнято називати комплектно-та­бельним.

Основою для складу (вмісту) комплектів є прийняті види на­дання медичної допомоги і лікування або окремі її елементи, що надаються персоналом медичних підрозділів, частин і закладів.

При цьому витратне майно у комплектах (лікувальні засоби, перев’язувальні матеріали тощо) розраховане на певну кількість поранених і хворих або на визначену кількість лабораторно- діагностичних досліджень. Інвентарне майно (лікувально-медич­ні предмети, інструменти тощо) розраховане на відповідну кіль­кість медичного персоналу з урахуванням його кваліфікації. Усі комплекти медичного майна мають свої позначення.

Літерно-цифрові умовні позначення (шифри) на комплектах вказують групу, до якої належать комплекти з надання медичної допомоги. Наприклад: літера “А” — позначає аптечки для надан­ня першої медичної допомоги; літера “Б” — перев’язувальні засо­би і шини; літера “В” — комплекти військові для надання першої лікарської допомоги; літера “Г” — комплекти госпітальні для на­дання кваліфікованої медичної допомоги; літера “У” — комплек­ти для надання спеціалізованої медичної допомоги; літера “Л” — комплекти лабораторні тощо.

Друга група позначень указує на призначення комплектів: для надання медичної допомоги певним категоріям уражених (ЛУЧ, ОВ, РО-1, РО-2 для оснащення лікарських бригад спеціалі­зованої медичної допомоги (УН, УО, УЧ, УГ, УП, УТ тощо).

Комплектно-табельне медичне майно, прийняте на постачан­ня у воєнний час, може бути класифіковане за ознакою його при­значення, тобто визначає використання комплектів і предметів на етапах медичної евакуації. За цією ознакою всі комплекти ме­дичного майна поділяються на дві групи: комплекти функціо­нального і спеціального призначення.

Комплекти функціонального призначення використовують­ся для розгортання і оснащення функціональних підрозділів ета­пу медичної евакуації (перев’язувальної, операційної, аптеки та ін.) і розраховані на визначений обсяг медичної допомоги, вико­нання конкретного переліку досліджень або видів робіт (В-1, В-2, В-4, Г-8 тощо).

До складу комплектів входить витратне майно та інвентарні предмети.

Комплекти спеціального призначення використовуються для оперативного забезпечення медичним майном військ, медич­них підрозділів, частин і закладів під час бойових дій, а також термінової подачі майна в осередки стихійного лиха і масових санітарних втрат, містять тільки витратне медичне майно і розра­ховані для надання медичної допомоги визначеній кількості пора­нених та хворих і їх лікування (Б-1, Б-2, Б-4, РО-1, РО-2 та ін.).

У комплекти медичного майна включені, в основному, препа­рати, прилади і апарати, що відповідають умовам роботи у війсь­ково-польовій обстановці, мають необхідну стійкість при їх збері­ганні і перевезеннях. При цьому також враховується можливість масового їх виробництва з вітчизняної сировини, швидкість за­стосування і зручність у роботі.

У мирний час у комплекти вкладають тільки ті предмети, при тривалому зберіганні яких не змінюються їх властивості або якості. Предмети, що мають обмежений термін зберігання і нестійкі препарати, вкладають у комплекти в особливий період. У воєнний час майно у комплекти вкладається повністю.

Рідкі лікарські засоби перед закладанням у комплект (сумку) розфасовують у скляні флакони різної місткості. Після заповнен­ня флакони закупорюють герметичною гумовою пробкою і закри­вають кришкою, що заґвинчується. Хірургічні інструменти та інші металеві вироби перед закладанням у комплект консерву­ють. Кожна упаковка з лікарським засобом або медичним предме­том повинна мати етикетку, на якій вказується назва предмета, рік виготовлення, серія або номер і дата аналізу, дата консерва­ції, дата розфасування. Етикетка завіряється підписами фасу­вальника і контролера.

Майно групових аптечок міститься у спеціальних металевих футлярах, закріплених на борту або в кабіні бойової техніки, вміст сумок — у спеціальних сумках. Футляри і сумки розрахову­ються під визначений перелік майна і мають для кожного предме­та відділення відповідного розміру. У сумці СМВ відділення роз­міщені таким чином, що при відкриванні сумки всі предмети по­трапляють у поле зору.

Предмети комплекту “Польовий фельдшерський” знаходять­ся у спеціальній металевій скриньці. При розкриванні скриньки забезпечується вільний доступ до всіх предметів, що в ньому є.

Медичне майно функціональних комплектів упаковується в стандартну тару, що призначена для тривалого використання і забезпечує захист майна від впливу клімато-географічних умов, уражаючих чинників сучасних видів зброї і під час транспорту­вання.

Тара комплектів функціонального призначення може також використовуватись у польових умовах у вигляді польових медич­них меблів для розгортання робочого місця фармацевта в аптеці, лаборанта — у лабораторії, медичного поста — у відділеннях ме­дичної роти бригади (госпіталю).

Зовні на тарі нанесене маркування у встановленому порядку.

Контрольні питання

1. Завдання медичного постачання Збройних сил України.

2. Принцип медичного постачання Збройних сил України.

3. Постачальні органи і заклади (підрозділи) медичного поста­чання, їх завдання.

4. Принципи класифікації медичного майна.

5. Характеристика медичного майна за призначенням.

 

 

Розділ 2

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ