Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Лікувально-евакуаційного забезпеченняСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Сутність сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення полягає у своєчасному, послідовному і поетапному проведенні пораненим і хворим необхідних лікувальних заходів на полі бою (в осередках масових санітарних втрат) і на етапах медичної евакуації, у поєднанні з їх евакуацією до лікувальних частин і закладів, що забезпечують надання вичерпної медичної допомоги, повноцінне лікування і реабілітацію. Основу сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення Збройних сил України становить система етапного лікування поранених і хворих з їх евакуацією за призначенням і реабілітацією. Означена система має базуватися на таких головних принципах: ü своєчасність, поетапність і послідовність у наданні медичної допомоги, лікуванні і реабілітації; • надання медичної допомоги пораненим і хворим і початок інтенсивної терапії якомога раніше після поранення; • ешелонування медичної допомоги між медичними підрозділами і лікувальними закладами; • поєднання заходів з надання медичної допомоги пораненим і хворим з їх евакуацією; • проведення інтенсивної терапії тяжкопораненим і тяжкохворим під час евакуації; • евакуація пораненого чи хворого за призначенням до того лікувального закладу, де йому буде надана повна медична допомога з подальшим лікуванням до одужання; • спеціалізація медичної допомоги, лікування і реабілітація поранених і хворих. У сучасних умовах питання найдоцільнішої організаційної структури підрозділів, частин і закладів медичної служби, найра- ціональніше їх використання набуває особливої гостроти. Так, максимально можливе наближення сил і засобів медичної служби до бойових порядків військ можна досягти двома способами: 1) створенням у військах досить сильного штатного угрупу- вання сил і засобів медичної служби; 2) посиленням нижчої ланки медичної служби за рахунок вищої. Ізольоване застосування лише одного із вказаних способів не дозволяє вирішити ті складні завдання, що стоять перед медичною службою в сучасних умовах. Оптимальне співвідношення цих двох способів, що вирішують одне і те саме завдання, але на різних рівнях керівництва, дозволить доцільно і правильно розподілити штатні сили і засоби, призначені для посилення. Сучасна система лікувально-евакуаційного забезпечення включає також медичну реабілітацію — комплекс лікувальних, військово-професійних і морально-психологічних заходів, спрямованих на відновлення боє- і працездатності поранених і хворих. У сучасній системі лікувально-евакуаційного забезпечення особливе значення має своєчасність надання медичної допомоги, поетапність і послідовність лікувальних заходів, тобто дотримання єдиних методів лікування поранених і хворих і послідовне нарощування лікувальних заходів на етапах медичної евакуації. Медична допомога повинна бути надана у терміни, що будуть оптимальними для подальшого відновлення здоров’я пораненого і хворого (перша лікарська допомога — протягом 4—5 год, кваліфікована — 8—12 год з моменту поранення (захворювання), а при ураженнях ФОР: перша лікарська допомога — протягом 2—4 год, кваліфікована терапевтична допомога — 6—8 год з моменту появи ознак інтоксикації). Своєчасність медичної допомоги досягається організацією безперервного вивозу (виносу) поранених і хворих з поля бою (осередків масового ураження), швидким доправленням їх на етапи медичної евакуації і правильною організацією роботи останніх. Суттєве значення має також наближення етапів медичної евакуації (ЕМЕ) до військ і своєчасне їх висування до районів і рубежів масових санітарних втрат. Поетапність у лікуванні поранених і хворих досягається насамперед єдиним розумінням патологічних процесів, що проходять в організмі при пораненнях і захворюваннях, єдиними методами їх профілактики і лікування. Обов’язковою умовою поетапності медичної допомоги є чітке ведення медичної документації, без якого неможливо знати, яка медична допомога вже надана на попередньому етапі евакуації і як потрібно її продовжувати. Послідовність у лікуванні поранених і хворих полягає у збільшенні обсягу медичної допомоги і ускладненні технології її надання на подальших етапах медичної евакуації. Етап, завдання, вимоги і принципова Схема медичної евакуації Медична допомога пораненим і хворим (окрім першої медичної і долікарської) і їх лікування здійснюється на медичних пунктах частин, медичних ротах бригад і в лікувальних закладах, що розгортаються на шляхах евакуації від фронту в тил у певній послідовності і одержали узагальнювальну назву етапів медичної евакуації. Етап медичної евакуації — це сили і засоби медичної служби (медичні пункти, медичні роти і лікувальні заклади), що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, сортування поранених і хворих, надання їм медичної допомоги, лікування і підготовки до подальшої евакуації тих з них, хто цього потребує. Принципову схему розгортання етапу медичної евакуації подано на мал. 3. У сучасній системі лікувально-евакуаційного забезпечення головними етапами медичної евакуації є: • медичний пункт окремої частини; • медична рота бригади; • військовий польовий пересувний госпіталь (ВППГ) медичної бригади армійського корпусу; • лікувальні заклади пересувної госпітальної бази (ПГБ); • лікувальні заклади територіальної госпітальної бази (ТерГБ) МОЗ України. До етапів медичної евакуації може бути віднесений медичний пункт батальйону (МПБ), якщо він розгортається і працює на місці (наприклад, в обороні). Кожному етапу медичної евакуації характерний визначений (типовий) вид медичної допомоги: медичному пункту окремої частини — перша лікарська допомога, медичній роті бригади — перша лікарська і невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги, військовому польовому пересувному госпіталю — кваліфікована медична допомога і лікувальним закладам госпітальних баз — кваліфікована і спеціалізована медична допомога. Однак у сучасній війні часто складатимуться умови, при яких кількість поранених і хворих, що потребують того чи іншого виду медичної допомоги, характерного даному етапу медичної евакуації, суттєво перевищить можливості її надання. Тому сучасна система лікувально-евакуаційного забезпечення і передбачає групування заходів першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю її надання і відповідні зміни обсягу допомоги. Ці зміни визначаються конкретними умовами бойової і тилової обстановки, величиною і структурою санітарних втрат, забезпеченістю підрозділів, частин і закладів медичної служби силами і засобами, що дозволяють надавати той чи інший вид медичної допомоги, можливістю сучасного доправлення поранених і хворих на подальші етапи медичної евакуації тощо. Зміна обсягу медичної допомоги в бік скорочення на даному етапі медичної евакуації може призвести до зміни на подальшому етапі не тільки обсягу, а й виду медичної допомоги. Так, коли, наприклад, у зв’язку зі скороченням обсягу медичної допомоги у медичних пунктах частин, медичних ротах бригад, у військових польових пересувних госпіталях виникне потреба не тільки у кваліфікованій медичній допомозі, а й першій лікарській допомозі значній кількості поранених і хворих. Слід підкреслити неприпустимість недостатньо обґрунтованої зміни виду, скорочення обсягу медичної допомоги, що надається на тому чи іншому етапі медичної евакуації. Можливості кожного медичного пункту, кожного лікувального закладу повинні використовуватися максимально ефективно для надання відповідної допомоги якомога більшій кількості поранених і хворих.
Усі етапи медичної евакуації характеризуються певними особливостями в організації роботи, що залежать від їх завдань і місця в загальній системі лікувально-евакуаційного забезпечення, а також від бойової, тилової і медичної обстановки. У складі кожного етапу медичної евакуації, як правило, розгортається ряд типових функціональних підрозділів, що виконують завдання, які є обов’язковими для кожного з них: прийом, реєстрацію, медичне сортування поранених і хворих, проведення, за показаннями, санітарного оброблення поранених і хворих, дезінфекції, дезактивації і дегазації їх одягу і спорядження; надання пораненим і хворим медичної допомоги і їх стаціонарне лікування; підготовку до евакуації тих, які потребують лікування на подальших етапах; ізоляцію інфекційних хворих. Для прийому і сортування поранених і хворих призначені сортувально-евакуаційні (у медичному пункті окремої частини, медичній роті бригади, військовому польовому пересувному госпіталі) або приймально-сортувальні відділення (у лікувальних закладах госпітальних баз). Для надання медичної допомоги і госпіталізації нетранспортабельних поранених і хворих у медичних ротах бригад і військових госпіталях розгортаються різні функціональні підрозділи (госпітальне відділення у медичній роті і у військовому польовому пересувному госпіталі, протишокові палати, відділення анестезіології і реанімації (інтенсивної терапії), лікувальні відділення спеціалізованих госпіталів, стоматологічні кабінети). Для проведення клінічних, діагностичних і функціональних досліджень у госпіталях різного рівня розгортаються клінічні лабораторії, рентгенкабінети, палати функціональної діагностики, діагностичні палати. Для ізоляції інфекційних хворих розгортається ізолятор, як правило, окремий для хворих з повітряно-крапельною і кишковою інфекціями. У складі етапів медичної евакуації передбачаються підрозділи, що здійснюють керівництво їх роботою, і матеріально-технічне забезпечення управління (штаб), аптека, кухня, склади тощо. Місця розгортання етапу медичної евакуації повинні відповідати таким вимогам: • бути достатніми за площею, для розгортання всіх функціональних підрозділів етапу (медичний пункт окремої частини — 100 х 100 м; медр бригади — 200 х 300 м; ВППГ — 300 х 400 м); • розташовуватися неподалік головних шляхів підвозу і евакуації, мати зручні під’їзні дороги, придатні для руху транспорту; • знаходитися на достатній відстані від об’єктів, що можуть привертати увагу противника (вогневі позиції артилерії, командні пункти (КП), резерви військ тощо); • дозволяти використовувати захисні властивості місцевості для захисту етапу медичної евакуації від дії ЗМУ; • мати свої джерела водопостачання; • мати благополучний санітарно-епідемічний стан. Етапи медичної евакуації повинні бути постійно готовими до роботи в різних умовах, швидкої зміни місця розташування, одночасного прийому великої кількості поранених і хворих, у тому числі й безпосередньо з осередків масового ураження.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 780; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.200.16 (0.006 с.) |