Отруйні речовини подразнювальної дії

До подразнювальних ОР відносять такі хімічні речовини, які в мінімальних концентраціях вибірково діють на нервові закін­чення слизових оболонок дихальних шляхів, кон’юнктиви очей і спричинюють відчуття печії, болю.

Виділяють дві групи подразнювальних ОР:

а) лакриматори — сльозогінні ОР, що подразнюють переваж­но органи зору, спричинюють інтенсивну сльозотечу. Основними представниками цієї групи є хлорацетофенон (ХАФ), Св, СИ і нав­чальна ОР — хлорпікрин;

б) етерніти — переважно впливають на слизову оболонку ди­хальних шляхів, що спричиняє інтенсивне чхання і кашель. Основним представником цієї групи є речовина адамсит.

Подразнювальні ОР можуть застосовуватися у вигляді твер­дих аерозолів (димів), а їх рідкі рецептури у вигляді рідких аеро­золів (туманів).

Найефективнішими засобами використання подразнюваль­них речовин є спеціальні генератори аерозолів, ручні гранати, ди­мові шашки, снаряди, бомби тощо. У безвітряну погоду хмара подразнювальних речовин зберігається протягом 5—10 хв. Однак тверді частини рецептур табельної ОР СБ, що випадають на місце­вості, зберігаються від 2 тиж до 1 міс і здатні створювати вторин­ну хмару. Переважний шлях надходження аерозолів у організм

— інгаляційний, але можливе ураження шкіри і органів травлен­ня (при потраплянні їх усередину з водою, їжею і слиною).

Смертельні концентрації: хлорацетофенону 0,85 мг/л при екс­позиції 10 хв; СБ — 25 мг/л при хвилинній експозиції; адамситу

— З мг/л при експозиції 10 хв.

Етапне лікування.

Заходи медичної допомоги повинні бути спрямовані на запобі­гання подальшій дії ОР, видалення ОР зі слизових оболонок ди­хальних шляхів і кон’юнктиви очей, зниження тяжких явищ, зумовлених інтоксикацією.

Перша медична допомога:

• негайне надягання протигаза;

• використання фіциліну (протидимової суміші) під маску протигаза;

• вихід із зони зараження ОР;

• рясне промивання очей і ротової порожнини водою після зняття протигаза (поза зоною зараження);

• при потраплянні ОР у шлунок викликати блювання.

Не дозволяється протирати очі руками, тому що частинки ОР можуть бути втерті глибоко в кон’юнктиву. Обмундирування і спорядження, що заражені ОР, потрібно механічно очистити ще до зняття протигаза.

Долікарська (фельдшерська) допомога (поза осередком):

• зняти протигаз;

• промити ротову порожнину і очі 1—2 % розчином соди;

• при подразненні дихальних шляхів вдихати фіцилін (про­тидимова суміш);

• ввести 1 мл 2 % розчину промедолу під шкіру при сильному болю;

• при явищах подразнення або ураження шкірних покривів накласти протиопікову пов’язку.

Будь-які мазі на кон’юнктиву очей застосовувати не рекомен­дують, тому що вони сприяють утриманню ОР на тканинах.

Перша лікарська допомога:

• замінити обмундирування;

• при виявлених подразненнях дихальних шляхів і болю в очах увести під шкіру 1 мл 2 % розчину промедолу або омно- пону;

• рясно промити порожнину рота, слизову очей, шкіру облич­чя, рук 2 % розчином бікарбонату натрію;

• при болю в очах закрапати 1—2 краплі 2 % розчину ново­каїну або 1 % розчину дикаїну, закласти за повіки синтоміцинову мазь;

• у разі потреби — серцево-судинні засоби (кордіамін), ди­хальні аналептики (етимізол, кофеїн), оксигенотерапія;

• при ураженні шкіри обробити її 10 % розчином натрієвої солі дихлоризоціанурової кислоти, 5 % розчином перманганату калію або 2 % розчином хлораміну, після чого накласти проти- опікову пов’язку;

• при потраплянні ОР у органи травлення промити шлунок 0,02 % розчином перманганату калію з подальшим уведенням магнію сульфату — 5,0—10,0 мл протягом години, потім вживан­ня повторювати по 1,0—2,0 мл кожні 2 год (8 разів);

• антибіотикотерапія;

• при ураженні адамситом — ЗО % унітіолова мазь і 5 % роз­чин унітіолу за схемою.

Кваліфікована медична допомога:

• проведення усіх необхідних заходів, що входять до складу першої лікарської допомоги, а також використання засобів пато­генетичної і симптоматичної терапії;

• повне санітарне оброблення уражених з обов’язковою замі­ною зараженого обмундирування. Більшість уражених залиша­ються в команді для видужуючих до повного одужання.

Таким чином, при наданні допомоги ураженим ОР подразню­вальної і сльозогінної дії головну увагу приділяють першій ме­дичній і долікарській допомозі, тому потрібно завчасно навчати весь особовий склад, середній і молодший медичний персонал.

Спеціальне оброблення поранених, уражених і хворих

У разі застосування противником хімічної зброї особовий склад, озброєння, техніка, матеріальні засоби і місцевість можуть бути заражені ОР.

Краплинно-рідинні ОР можуть зберігатися на місцевості у літ­ній період від кількох годин до кількох діб, а в зимовий — кілька тижнів.

ОР швидко проникають у пористі матеріали (дерево, шкіру, тканину тощо), лаковані і фарбовані покриття і гуму.

Для забезпечення боєздатності військ в умовах застосування противником бойових ОР здійснюють спеціальне оброблення.

Спеціальне оброблення військ — один з найважливіших за­ходів з ліквідації наслідків застосування ОР. Мета проведення — запобігти ураженню особового складу, який перебуває в зоні впливу ОР. Вона передбачає такі заходи:

• санітарне оброблення особового складу;

• дегазація озброєння, техніки, обмундирування, взуття, спо­рядження, індивідуальних засобів захисту, медичного і медико- санітарного майна.

Проведення санітарного оброблення особового складу перед­бачає видалення РР.

Дегазація — це знешкодження об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) або видалення ОР.

Залежно від обстановки спеціальне оброблення може бути час­тковим або повним.

ЧСО застосовують у разі зараження краплинно-рідинними ОР та їхніми аерозолями.

ЧСО проводять відразу після зараження, використовуючи ІПП або нетабельні дегазувальні засоби.

Якщо в момент зараження особовий склад застосував протига­зи і засоби захисту шкіри, то ЧСО здійснюють після виходу із зони зараження.

У разі одночасного зараження ОР і РР насамперед знешкоджу­ють ОР, а потім здійснюють усі інші заходи.

Для проведення ЧСО застосовують: ІПП-8, ІПІІ-9, ДПС.

Суть ПСО полягає в обмиванні всього тіла водою з милом, зміні білизни, а у разі потреби — всього обмундирування.

Для проведення ПСО застосовують: комплект санітарного об­роблення особового складу (комплект “Санітарне оброблення”), а також ДДА-2, ДДА-66.

Питання для самопідготовки

Вивчіть рекомендовану літературу і дайте відповіді на пи­тання.

1. Застосування хімічної зброї у світових і локальних війнах.

2. Основні групи бойових ОР.

3. Головні показники, що визначають уражаючу дію ОР.

4. Класифікація СДОР, шляхи їхнього проникнення в організм і механізм дії.

5. ОР нервово-паралітичної дії: клінічна картина отруєнь, обсяг першої медичної та долікарської допомоги.

6. ОР шкірно-наривної дії: клінічна картина отруєнь, обсяг пер­шої медичної і долікарської допомоги.

7. ОР загальноотруйної дії: клінічна картина отруєнь, обсяг пер­шої медичної і долікарської допомоги.

8. ОР задушливої дії: клінічна картина отруєнь, обсяг першої ме­дичної і долікарської допомоги.

9. Принцип антидотної терапії уражених ОР.

10. Організація і проведення спеціального санітарного оброблен­ня уражених ОР.

Завдання для самопідготовки

1. Випишіть основні групи бойових ОР.

2. Перелічіть чинники, що впливають на ступінь уражаючої дії ОР.

3. Заповніть таблицю “Ступені тяжкості та клінічна картина уражень ОР нервово-паралітичної дії”.

Ступінь ураження	Клінічні ознаки	Медична допомога

4. Випишіть фізико-хімічну характеристику ОР загальноотруй­ної дії, особливості отруйної дії синильної кислоти.

5. Обґрунтуйте обсяг першої медичної допомоги у разі ураження синильною кислотою.

6. Заходи долікарської допомоги у разі ураження ОР загальноот­руйної дії.

7. Заповніть таблицю.

Група бойових отруйних речовин	Антидот
Нервово-паралітичної дії	Будаксим Антидот “П”

Самостійна робота студентів передбачає вивчення теоре­тичного матеріалу і оволодіння практичними навичками з теми “Ураження бойовими отруйними речовинами. Життєзабезпечен­ня населення”.

Завдання для контролю рівня набутих знань, навичок і вмінь

1. Закінчіть думку.

А. До заходів першої медичної допомоги ураженим ОР нервово- паралітичної дії належать:...

Б.Надання долікарської допомоги ураженим ОР нервово па ралітичної дії включає:...

2. Дайте порівняльну характеристику уражень ОР шкірно-на­ривної дії — іпритом і люїзитом.

Іприт	Ознаки ураження	Люїзит

3. Розв’яжіть задачу.

На МПБ доправлено потерпілого із осередку хімічного ура­ження.

Скарги: біль у очах, послаблення зору, виділення слизу з носа і відчуття стиснення за грудниною, задишка. З’являється піт­ливість, збудженість, почуття страху. Пульс — 50 за 1 хв, АТ — 90/50 ммрт. ст.

Визначіть і обґрунтуйте вид ОР.

Надайте медичну допомогу: а) заходи першої медичної допомоги; б)обсяг долікарської допомоги.

4. Заповніть таблицю “Порівняльна фізико-хімічна характерис­тика ОР задушливої дії”.

Фосген	Дифосген

5. Заповніть таблицю “Клінічні ознаки ураження ОР задушливої дії”.

Стадія розвитку	Клінічна картина	Медична допомога

6. Опишіть будову ІПП і назвіть правила користування ним.

7. Медико-тактична характеристика комплекту санітарного об­роблення особового складу.

8. Комплект “Санітарне оброблення” та правила користування ним.

9. Намалюйте схему майданчика спеціального оброблення і опишіть правила роботи на ньому.

10. Обґрунтуйте методику і правила проведення дегазації води, продовольства, обмундирування.

 

Частина V

ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОЇ ГІГІЄНИ

________________________________________________________

Hygiena arnica valetudinis!

Гігієна — подруга здоров’я!

Розділ 1