Строки, процесуальний порядок провадження в апеляційній інстанції



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Строки, процесуальний порядок провадження в апеляційній інстанції



Особи, що мають право на оскарження можуть реалізувати його тільки у встановлені законом апеляційні строки. Апеляційна скарга на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції може бути подана через суд, який ухвалив рішення, а скарги на ухвали слідчого судді подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Визначаючи строки подачі апеляційних скарг, законодавець виокремлює їх в залежності від виду рішення яке оскаржуються.

Так, тридцятиденний строк з дня проголошення, встановлюється для подачі апеляційних скарг на вироки та ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.

Для інших ухвал суду першої інстанції встановлено скорочений семиденний строк подачі апеляційних скарг з дня їх оголошення. Що ж стосується скарг на ухвали слідчого судді, то вони подаються в скорочений п’ятиденний строк. Такий виняток із загальних правил встановлено з врахуванням самого питання й необхідності його термінового вирішення.

Встановлені законом строки для подачі апеляційної скарги мають певні виключення, які пов’язані в першу чергу з забезпеченням прав особи, яка перебуває під вартою. Законодавець робить виключення для цих осіб й запроваджує строк подачі апеляційної скарги з моменту отримання копії вироку (ухвали), а не з моменту його оголошення.

Аналогічні виключення з загальних правил визначені в законі й для учасників спрощеного провадження, які мають право на оскарження. З метою забезпечення їх прав та законних інтересів обчислення строків подачі апеляційної скарги починається з моменту отримання особою, що оскаржує вирок, копії судового рішення.

Взагалі, строки для апеляційного оскарження не можуть бути подовжені, а порушення строків подачі апеляційних скарг є підставою для повернення скарги (п.4 ч.3 ст.399 КПК). Повернення апеляційної скарги особі означає, що така скарга не підлягає розгляду.

Але якщо строк апеляційного оскарження було пропущено за поважними причинами, то згідно з ч.1. ст.117 КПК такий строк може бути поновлено ухвалою слідчого судді, судом. Для розгляду питання про поновлення апеляційного строку, сторона подає клопотання до слідчого судді, суду.

Питання про відновлення строків на апеляційне оскарження розглядається в судовому засіданні слідчим суддює, судом, які ухвалили рішення, яке оскаржуються.

Подання клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку, на відміну від подачі скарги у встановлені законом строки. Подача апеляційної скарги у встановлені законом строки призупиняють виконання вироку чи іншого рішення суду, справа протягом цього строку ніким не може бути витребувана із суду.

Закон встановлює певні вимоги до апеляційної скарги, яка повинна подаватися у визначеній процесуальній формі. В апеляційній скарзі повинні мати місце наступні елементи:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються;

7) вказівка на те чи бажає особа, що оскаржує рішення брати участь у розгляді справи;

8) вказуються причини з яких представлені особою обставини не були досліджені в суді першої інстанції, або причину з якої докази не були представлені до суду.

Апеляційна скарга обов’язково підписується особою, яка її подає. Захисник та представник особи повинні представити оформлені належним чином документи, які підтверджують їх повноваження, згідно закону.

Встановлюючи процесуальну форму апеляційної скарги, законодавець встановлює й наслідки її невиконання. Такі наслідки унормовані в ст. 399 КПК.

За загальним правилом апеляційні скарги подаються через суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Саме суд, який ухвалив вирок чи інше рішення через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом з матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції. Якщо апеляційні скарги надійшли до суду вже після направлення матеріалів до апеляційної інстанції, то вони не пізніше наступного дня після їх надходження, направляються до апеляційного суду.

До направлення матеріалів справи з апеляційними скаргами в апеляційну інстанцію, суд надає можливість учасникам провадження за їх клопотаннями ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та скаргами.

Апеляційна скарга, що надійшла до апеляційної інстанції не пізніше наступного дня передається судді-відповідачу, який перевіряє її на відповідність ст.396 КПК. За результатами перевірки апеляційної скарги суддя-доповідач може прийняти наступні рішення:

1. постановити ухвалу про відкриття апеляційного провадження

2. постановити ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху;

2. постановити ухвалу про повернення апеляційної скарги;

3. постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження.

За відсутності перешкод й відповідності апеляційної скарги вимогам закону, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

У разі, якщо апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.396 КПК, суддя-доповідач, постановляє ухвалу про залишення скарги без руху й цим надає можливість особі, яка звернулася зі скаргою виправити її недоліки. В ухвалі про залишення скарги без руху вказуються недоліки скарги і встановлюється строк для їх усунення. Судом повинен бути встановлено достатній строк для усунення недоліків, але він не повинен перевищувати строк п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Подальший рух апеляційної скарги й матеріалів кримінального провадження залежить від самого суб’єкта-оскарження. Якщо особа, що зверталася з апеляційною скаргою у встановлений суддею-доповідачем строк усуне вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги, то вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. У разу відсутності інших перешкод, суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу у наступних випадках:

1) Якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) Якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має на це права;

3) Якщо порушена підсудність і апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;

4) Якщо апеляційна скарга подана після закінчення апеляційних строків і ці строки не було поновлено судом, або особа не зверталася за поновленням апеляційних строків.

Постанова про повернення скарги, як і постанова про залишення апеляційної скарги без руху є не остаточними рішеннями і не позбавляють права повторного звернення до суду, у визначеному законом порядку і межах строку на апеляційне провадження.

Постанова про відмову у відкритті апеляційного провадження виноситься суддєю-доповідачем лише у випадках, якщо скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржено згідно з положеннями ст.394 КПК. Так, у відкритті апеляційного провадження відмовляється:

1) якщо вирок ухвалено за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381,382 КПК;

2) якщо оскаржено в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним;

3) якщо вирок суду ухвалено на підставі угоди про примирення, за виключенням випадків призначення судом покарання суворішого ніж було узгоджено сторонами, або ухвалено вирок без згоди обвинуваченого на призначення покарання, або якщо суд не виконав свої обов’язки, визначені ч.5-7 ст.474 КПК;

4) якщо вирок ухвалено на підставі угоди між прокурором і підозрюваним обвинуваченим про визнання винуватості.

Ухвала апеляційного суду про повернення скарги, або відмову в відкритті провадження може бути оскаржена в касаційну інстанцію.

Таким чином єдиним рішення, яке дає змогу справі рухатися на наступний етап апеляційного провадження це постанова судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження. Протягом десяти днів з дня відкриття апеляційного провадження за скаргою на рішення суду першої інстанції, суддя – доповідач проводить підготовку до апеляційного розгляду. До дій, що є підготовчими до апеляційного розгляду і є обов’язковими включаються:

- надсилання учасникам провадження копії ухвали про відкриття провадження разом з копіями скарг на рішення суду, інформацію про їх права та обов’язки, та інформацію про встановлений судом строк на подання заперечень на апеляційну скаргу;

- пропонує учасникам провадження подати докази, на які вони посилаються;

- за клопотанням осіб, що подали скаргу, витребовує докази;

- вирішує питання щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

Під час підготовки до апеляційного розгляду вирішується питання про необхідність виклику обвинуваченого. Процедура апеляційного провадження не передбачає обов’язкової участі обвинувачуваного в судовому засіданні за виключенням окремих випадків. Обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання у разі, якщо в скарзі ставиться питання про погіршення його становища. Але суд може визнати його присутність обов’язковою.

Але цей перелік, визначений в законі не є закритим й суддя-доповідач може розглянути й інші питання під час підготовки, які необхідні для розгляду справи в апеляційній інстанції.

Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду, суддя-доповідач виносить ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.

На законодавчому рівні визначено, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції. Але не дивлячись на таке законодавче твердження, слід зазначити, що процедура апеляційного розгляду справи не копіює в повному обсязі правила судового розгляду в суді першої інстанції. В апеляційній інстанції використовуються тільки деякі норми судового провадження. Порядок розгляду справи у судовому засіданні апеляційної інстанції хоча й має схожість з порядком розгляду справи в суді першої інстанції, але має й свої особливості.

Пряма вказівка в законі на використання ст.ст.342-345 КПК, свідчить про однаковість процедури відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування, оголошення складу суду і роз’яснення права відводу, а також повідомлення про права і обов’язки.

Далі процедура провадження в апеляційній інстанції відбувається дещо інакше ніж в суді першої інстанції. Суд розглядає клопотання сторін і тільки після цього суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників провадження, що викладені в скаргах та запереченнях на них. Суд в доповіді не має права висловлювати своє ставлення до них.

Далі суд з’ясовує чи не змінили сторони свою думку, щодо скарг і чи підтримують вони апеляційні скарги с якими звернулися до суду.

Проведення повторного дослідження обставин справи не є обов’язковим й може бути проведено за клопотанням учасників провадження за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповно, або з порушеннями. Крім того в апеляційній інстанції можуть бути досліджені докази, які не досліджувалися судом першої інстанції за умовою, якщо учасниками провадження в суді першої інстанції було заявлено клопотання, або якщо вони (докази) стали відомі після ухвалення судового рішення.

Неповнота дослідження обставин справи означає, що залишилися недослідженими обставини, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого й вмотивованого рішення.

Дослідження з порушеннями слід розглядати як таке, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону і яке перешкоджає ухваленню законного та обґрунтованого рішення. І хоча закон не дає перелік таких порушень, але їх слід розглядати й визначати в кожному конкретному випадку. В той же час є обставини, за яких докази визнаються недопустимими безумовно і які перелічені в ст.87,88 та ч.2ст.89 КПК.

Якщо ж апеляційна інстанція визнає необхідність проведення повторного дослідження обставин справи (доказів), то воно повинно відбуватися відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України щодо порядку судового слідства в судовому засіданні суду першої інстанції і лише щодо тієї частини судового рішення законність і обгрунтованість якого оспорюється в апеляційній скарзі.

У разі, якщо апеляційна інстанція не проводить повторного дослідження обставин справи, після доповіді суддя-доповідач вислуховує пояснення учасників провадження з приводу поданих ними апеляційних скарг і відбуваються судові дебати.

Судові дебати в апеляційній інстанції дещо відрізняються від судових дебатів у суді першої інстанції. По-перше, вони полягають у промовах учасників провадження тільки стосовно тієї частини судового рішення, яке оскаржено. По-друге, першим у судових дебатах апеляційної інстанції виступає особа, яка звернулася з апеляційною скаргою. Якщо апеляційні скарги подано обома сторонами провадження, то першим висловлює свої доводи обвинувачений, а вже потім слово надається іншим учасникам судового провадження.

Обвинувачуваному, якщо він присутній в судовому засіданні в обов’язковому порядку надається останнє слово. Останнє слово надається перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Неприбуття сторін або інших учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, за винятком випадків, коли присутність таких осіб є обов’язковою або згідно вимогам кримінально-процесуального закону, або за рішенням суду апеляційної інстанції. Якщо присутність певних осіб є обов’язковою, то в разі їх неприбуття в судове засідання, розгляд справи відкладається.

Відсутність сторін та інших учасників провадження, при наявності їх клопотань, дає право апеляційної інстанції провести письмове провадження. Сутність його полягає в ухваленні судового рішення за результатами письмових матеріалів провадження (матеріали провадження суду першої інстанції, апеляційні скарги, нові матеріали, представлені в апеляційну інстанцію разом зі скаргами). Якщо під час такого провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку про необхідність проведення судового провадження, то він ухвалює рішення про його проведення.

Нарада суддів апеляційної інстанції проводиться з додержанням вимог щодо таємниці наради і її порядку, який передбачено в суді першої інстанції.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.98.69 (0.01 с.)