Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням: сутність, роль та повноваження прокурора



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням: сутність, роль та повноваження прокурора



 

Як уже зазначалося вище закон констатує, що нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) прокурор здійснює у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (частина друга статті 30 Закону України «Про прокуратуру» та частина друга статті 36 КПК України).

І це не будь-яка новина в теоретичних викладках фахівців у цій галузі. Про те, що прокурор апріорі здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням говорилось науковцями вже здавна, на підставі аналізу норм КПК Україні, затвердженого 28 грудня 1960 року.

Наприклад, М. С. Трубін писав, що саме реалізація форм нагляду, що мають владно-розпорядчі можливості, ставлять прокурора в становище суб’єкта, який здійснює процесуальне керівництво розслідуванням.[91] У свій час йому також вторив, О. М. Ларин, характеризуючи сутність керівництва процесуальною діяльністю як окремої самостійної функції. Він, зокрема, зазначав, що ухвалювати рішення про скерування слідства та проведення слідчих дій, в яких поряд із слідчими беруть учать і інші особи, давати доручення та вказівки, пред’являти вимоги і виносити постанови – це і означає керувати, здійснювати керівництво.[92]

Деякі правознавці, визначаючи керівну роль прокурора в кримінальному судочинстві, указували на те, що активна діяльність прокурора, спроможного втручатись в хід досудового розслідування, не лише допомагає його ефективному проведенню, а й у багатьох випадках є своєрідною запорукою недопущення грубих порушень норм матеріального та процесуального права, дотримання прав учасників кримінального судочинства.[93]

Якщо говорити про співвідношення згадуваних вище правових понять («прокурорський нагляд» та «процесуальне керівництво»), то, як на наш погляд, «процесуальне керівництво розслідуванням» значно ширше за своєю сутністю наглядової діяльності прокурора у цій правовій сфері, тому що при здійсненні кримінального провадження його рішення і дії охоплюють більше широке коло правових відносин.

З нашою точкою зору згодний і О. Д. Антонюк, який, зокрема вважає процесуальне керівництво «значно ширшим, ніж просто метод (спосіб) здійснення наглядової діяльності, виходить за її межи і є окремою функцією прокурора з своїми завданнями, цілями та формами реалізації».[94]

У той же час слід зазначити, що термін «керівництво», «процесуальне керівництво» не вживався законодавцем а ні в Законі України «Про прокуратуру», а ні в КПК України який нещодавно був чинним, ані в інших законодавчих актах України.

Єдине, де «офіційно» згадувалося «процесуальне керівництво» та стисло розкрито його зміст, була Концепція реформування кримінальної юстиції України, розроблена Національною комісією з зміцнення демократії та утвердження верховенства права,[95] затверджена Указом Президента України 8 квітня 2008 року. Автори Концепції під таким «процесуальним керівництвом» розуміють організацію процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координацію процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання у процесі розслідування вимог законів України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами за допомогою законодавчого інструментарію, тобто низки взаємопов’язаних між собою і передбачених КПК України і повноважень.

Частина друга статті 36 КПК України до них, зокрема, відносить право прокурора:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК України;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК України, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК України, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування;

10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених КПК України, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

11) повідомляти особі про підозру;

12) пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому КПК України;

13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

15) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому КПК України;

16) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

17) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;

18) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави.

У разі неефективного досудового розслідування кримінального правопорушення Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю вмотивованою постановою мають право доручити його розслідування будь-якому іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу.

Крім того, у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 КПК УкраїниГенеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.

Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (стаття 279 КПК України).

Ще про одне повноваження прокурора. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина четверта статті 280 КПК України).

Згідно статті 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право подати прокурору вищого рівня скаргу на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування, яку він зобов’язаний розглянути протягом трьох днів після її подання і, в разі наявності підстав для її задоволення, надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.179.228 (0.009 с.)