Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону України «про амністію» (ст. 86 кк України).

Амністія оголошується законом України (ч. 3 ст. 92 Конституції України) стосовно певної категорії осіб (ч. 1 ст. 86 КК України), який приймається відповідно до положень Кримінального кодексу та Закону «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р.[83]

Закон про амністію, що звільняє від кримінальної від­повідальності, має нормативний характер. Цей акт стосується визначеної категорій осіб та поширюється на певні категорії злочинів, що були вчинені цими особами до дня набрання чинності закону про амністію включно.

Передумова звільнення від кримінальної відпові­дальності на підставі закону про амністіюскладається з двох елементів. Перший елемент характеризує вчине­ний злочин, а другий - особу, яка вчинила цей злочин. Лише у своїй сукупності ці два елементи обумовлюють наявність чи відсутність передумови звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію.

Віднесення вчиненого злочину до певної категорії злочинів, зазначених в конкретному законі про амністію, визначається на підставі того кримінального закону, що діяв під час проголошення амністії.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійсню­ється виключно судом. Тому юридичною підставою звільнення особи від кри­мінальної відповідальності на підставі закону про амністію є рішення суду щодо кожної особи індивіду­ально.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію є не правом, а обов'язком суду. Водночас, закриття прова­дження у справі на підставі акта амністії не реабілітує громадянина. У зв'язку з цим, закриття такого прова­дження за цією підставою можливе лише за його згодою.

Прийняття судом рішення про закриття справи на підставіакта амністії можливо лише щодо підозрюваного.

Слідчі повинні враховувати, що в ряді норм Особливої частини КК України (зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258-3, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 6 ст. 369, ч. 4 ст. 401) передбачено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов’язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.

Процесуальний порядок звільнення від кримінальної відповідальності складається з таких взаємозв'язаних елементів.

1.Перед складанням клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності (ст.287 КПК України) прокурор зобов'язаний роз'яснити підозрюваному, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, сутність підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави (ч.3 ст.285 КПК). При цьому необхідно враховувати наступне.

КПК закріплює правила, що потерпілий та підозрюваний мають право бути чітко і своєчасно повідомленими про свої права, передбачені законом, а також отримати їх роз'яснення (п.2 ч.3 ст.42, п.1 ч.1 ст.56 КПК України). Це право також мають представник потерпілого (ч.4 ст.58 КПК України), законний представник підозрюваного (ч.5 ст.44 КПК України), захисник підозрюваного (ч.4 ст.46 КПК України).

Стаття 286 КПК України, що регулює закінчення кримінального провадження у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, не передбачає ознайомлення заінтересованих учасників процесу з матеріалами провадження. Разом с тим, вони таке право мають.

Так, прокурор перед складанням клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності зобов'язаний за клопотанням сторони захисту (підозрюваного, захисника, законного представника) надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається (ч.1 ст.221 КПК України). Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії (ч.2 ст.221 КПК України).

З позиції виконання вимог закону, закріплених в п.15 ч.3 ст.42, ст.111 КПК України, прокурор повідомляє підозрюваного про дату, час та місце проведення процесуальних дій вказаного характеру (роз'яснення підозрюваному, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, сутність підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, а також право знайомитися з матеріалами кримінального провадження). Зміст повідомлення повинен відповідати вимогам (ст.112 КПК України). При цьому, у повідомленні повинно бути зазначено місце, дата та час, коли особа може ознайомиться з матеріалами досудового провадження.

Повідомлення, копія якого долучається до матеріалів провадження, здійснюється таким чином, щоб особа, якій воно адресоване, могла своєчасно повідомити прокурора про бажання ознайомитися з матеріалами та прибути до місця ознайомлення.

Закон не вказує яким чином необхідно фіксувати здійснення процесуальних дій вказаного характеру. Уявляється, що фіксація здійснення таких дій повинна здійснюватися у формі протоколу (ст.103, 104 КПК України) – процесуальний документ служить засобом реалізації учасниками процесу своїх прав і законних інтересів, є однією з гарантій їх захисту у кримінальному провадженні.

У разі, якщо підозрюваний, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч.3 ст.285 КПК України).

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право застосовувати технічні засоби а також заявляти клопотання (пп.11,12 ч.3 ст.42,ч.5 ст.44, ч.4 ст.45,ст.220,ч.2 ст.221КПК України).

Клопотання, заявлені під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, вирішуються за правилами ч.2 ст. 220 КПК. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься мотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у випадку неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй.

Враховуючи рекомендації Верховного Суду України, правильною є практика тих прокурорів, які пропонують підозрюваному оформити свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності письмовою заявою з розпискою про ознайомлення з наслідками закриття справи[84].

2. У разі, якщо підозрюваний, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, не заперечує проти цього, прокурор відповідно до п.3 ч.2 ст.283 і ч.2 ст.286 КПК України зобов’язаний складати мотивоване та обґрунтоване клопотання (ч.4 ст.288 КПК України) про звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 287 КПК України у клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості підозрюваного (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора;

4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри;

5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування;

6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення;

7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава;

8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка стосовно можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності;

9) дата та місце складення клопотання.

3.Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності (ч.3 ст.286 КПК України). Він також зобов'язаний за клопотанням потерпілого надати йому матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Це право потерпілого (ст.221 КПК України).

Повідомлення про такі дії здійснюється за правилами ст.ст. 111-112 КПК України.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування потерпілий має право робити необхідні виписки та копії, застосовувати технічні засоби а також заявляти клопотання (пп.4,12 ч.1ст.56,ст.220,ч.2 ст.221КПК України).

4.Клопотання прокурора спрямовується до суду. До клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності (ч.2 ст.287 КПК України). За сенсом закону надання суду інших документів до початку судового розгляду не передбачено (ст.317 КПК України).

5. Повідомлення заінтересованих учасників процесу про направлення клопотання прокурора до суду.

Закон прямо не передбачає необхідність повідомлення заінтересованих учасників процесу про закінчення кримінальної справи у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.

У той же час, відповідно до п.2 ч.1 ст.56 КПК України потерпілий має право бути повідомленим про закінчення досудового розслідування.

КПК України не закріплює такого права підозрюваного. Проте, він таке право має, оскільки відповідно до принципу диспозитивності сторони кримінального провадження (п.19 ч.1 ст.3 КПК України) мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених КПК України.

Вказане право також мають заявник (п.3 ч.2 ст.60 КПК України), представник потерпілого (ч.4 ст.58 КПК України), законний представник підозрюваного (ч.5 ст.44 КПК України), захисник підозрюваного (ч.4 ст.46 КПК України).

Така конструкція закону зобов'язує прокурора повідомити вказаних учасників процесу (ст.ст.111-112 КПК України) про закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. При цьому, у повідомленні про повинно бути зазначено права особи, передбачені законом при закінченні розслідування, а також їх роз'яснення. Наприклад, право підозрюваного і потерпілого:

· одержувати копії процесуальних документів (п.15 ч.3 ст.42,п.13 ч.1,п.5 ч.2 ст.56 КПК України);

· на оскарження рішення прокурора (ст.ст.24, п.16 ч.3 ст.42, п.7 ч.1 ст.56, ч.2 ст.303 КПК України;

· бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду (п.1 ч.3 ст.56, ст.314 КПК України);

· брати участь в судовому провадженні (п.2 ч 3 ст.56, ч.1 ст.288 КПК України);

· ознайомитися з матеріалами кримінального провадження у суді, якщо вони про це заявлять клопотання (ч.2 ст.317 КПК України).

Розгляд клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється судом у присутності сторін кримінального провадження, потерпілого в загальному порядку, передбаченому КПК України (глава 27 і 28), із особливостями, встановленими ст. 288 КПК України.