Характеристика галузевих засад кримінального провадження.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Характеристика галузевих засад кримінального провадження.



 

§ 1. Поняття, значення та система засад (принципів) кримінального провадження

Відповідно до словника української мови, засада - це «основа чогось; те головне, на чому ґрунтується, базується що-небудь; вихідне, головне положення, принцип»[15]. Таким чином, поняття «засада» є синонімом поняттю «принцип», оскільки під останнім слід розуміти «основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т.ін.»[16]. Незважаючи на те, що глава 2 КПК України має назву «Засади кримінального провадження», вважаємо, що вживання обох вищеназваних термінів для позначення одного явища є допустимим, враховуючи той факт, що у вітчизняній науці кримінального процесу більшість дослідників багато десятиріч використовували саме поняття «принцип». Крім того, сам законодавець у деяких нормах вживає такий термін. Наприклад, у ч.1 ст.8 КПК України вказано: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права…». У ч.3 ст. 336 КПК України, також наведено: «Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження…».

Засади (принципи) кримінального провадження – це насамперед основні вихідні, керівні начала, ідеї про найбільш істотні властивості та закономірності кримінального процесу. Вміщуючи в собі уявлення про начала, передумови процесу, ці правові ідеї мають основоположне значення. Будучи втіленими у форму правових норм, вони являють собою найбільш загальні, центральні положення, на яких повинна будуватися і діяти процесуальна система.

Застарілість КПК України 1960 року перш за все, проявлялася у тому, що він не містив окремої норми, яка б визначала поняття та систему принципів кримінального судочинства. Це призвело до того, що автори підручників з кримінального процесу виділили від 4 до 39 принципів, оскільки не існувало єдиного підходу до визначення самого поняття принципу (засади) та його значення у формуванні та функціонуванні процесуальної галузі права.

Для визначення поняття «засади (принципи) кримінального провадження» слід з'ясуватися їх характерні ознаки, якими вони відрізняються від інших правових норм та інститутів.

До таких ознак слід віднести:

- принципи закріплюються в правових нормах, а тому не можна вважати принципом наукові, політичні та інші ідеї та концепції, що існують поза правом;

- вони є основою формування всієї системи кримінального процесуального права;

- їм повинні відповідати всі інші кримінальні процесуальні норми;

- засади відображають демократичні основи процесу;

- вони тісно взаємопов’язані з державною політикою в сфері кримінального провадження, з урахуванням положень міжнародних актів з прав людини;

- вони характеризують кримінальний процес у цілому;

- принципи діють на всіх, або на більшості стадій кримінального процесу, найбільш повно вони проявляються у стадії судового розгляду;

- засади виступають критерієм законності дій, які здійснюються під час провадження в кримінальній справі; порушення хоча б однієї із засад тягне за собою визнання проведеної дії, або прийнятого рішення незаконним.

Враховуючи наведені ознаки, засади (принципи) кримінального провадження –це закріплені у правових нормах основоположні ідеї, найбільш загальні положення, що відображають панівні у державі політичні та правові ідеї, визначають форму кримінального процесу, сутність, зміст і направленість діяльності суб’єктів судочинства, створюють гарантії захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, а їх порушення є безумовною підставою визнання прийнятого рішення або проведеної процесуальної дій незаконними.

Оскільки в процесуальних документах правозастосовчі органи, обґрунтовуючи своє рішення, дуже рідко посилаються на засади кримінального провадження, існує думка, що вони мають виключно теоретичне значення. Однак, це помилкове судження. Значення принципів полягає в тому, що вони:

1) становлять основу для окремих норм та інститутів кримінального процесуального права, направляючи дії законодавця у належному напрямку;

2) є вихідними положеннями для тлумачення окремих кримінальних процесуальних норм (у ч.1 ст.7 КПК України вказано: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження»);

3) являють собою суттєві гарантії правосуддя, забезпечення прав і свобод людини;

4) є засобом вирішення питань щодо усунення прогалин у праві, застосування кримінального процесуального закону за аналогією (відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України: «У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження»);

5) виступають обґрунтуванням для вирішення багатьох суперечностей, що виникають під час досудового та судового провадження.

Усі засади кримінального провадження тісно пов’язані одна з одною. Як правило, порушення одного принципу незмінно призводить до порушення іншого.

Вивченню принципів кримінального процесу допомагає їх класифікація. З цього питання в теорії кримінального процесу не склалося єдиної думки.

Як уже відзначалося раніше, до принципів можуть бути віднесені тільки ті положення, що закріплені в нормах права. Тому серед деяких авторів систему принципів прийнято вибудовувати, розділяючи їх на дві групи, в одну з яких включаються ті положення, що знайшли закріплення в Конституції України, а в іншу, – що отримали своє відображення в галузевому законодавстві. Саме тому принципи першої групи одержали назву конституційних, а принципи другої – галузевих (спеціальних або інших). Конституційні принципи закріплені головним чином у розділі 2 та у ст. 129 Конституції України. До них слід віднести: верховенство права; рівність перед законом та судом; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність та ін. Оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, то конституційні засади судочинства обов’язково мають своє відображення й у нормах кримінального процесуального законодавства, перш за все у главі 2 КПК України.

У літературі поширена й інша класифікація принципів – на судоустрійні та процесуальні. Дана класифікація досить умовна, тому що, як показує аналіз, судоустрійні та процесуальні (судочинні) принципи органічно зв'язані, нероздільні і взаємообумовлені. Жоден з них не функціонує за межами судочинства, отже, усі вони є процесуальними.

Деякі автори виділяють, крім того, принципи окремих процесуальних стадій. Однак слабкість цієї концепції полягає в тому, що важко знайти в системі засад кримінального провадження ті, які були б характерні тільки для однієї стадії судочинства. Тому найбільш загальні, головні начала окремої стадії отримали в науці та кримінальному процесуальному законодавстві назву «загальні положення стадії» (наприклад: глава 19 «Загальні положення досудового розслідування» або §1 глави 28 «Загальні положення судового розгляду»).

Найбільш поширеною у науці кримінального процесу є класифікація засад (принципів) залежно від поширеності на галузі права, згідно до якої вони поділяються на:

1) загальноправові – ті, що діють без винятку у всіх галузях права:

- верховенство права;

- законність;

- рівність перед законом і судом;

- повага до людської гідності;

- забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

- недоторканність житла чи іншого володіння особи;

- таємниця спілкування;

- невтручання у приватне життя;

- недоторканність права власності.

2) міжгалузеві – діють у кількох, як правило процесуальних, галузях права:

- доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;

- змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

- забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

- диспозитивність;

- гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.

3) галузеві (або суто кримінальні процесуальні) – діють лише у кримінальному судочинстві:

- презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;

- свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї;

- заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

- забезпечення права на захист;

- безпосередність дослідження показань, речей і документів;

- публічність;

- розумність строків;

- мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.135.174 (0.005 с.)