Строки, процесуальний порядок провадження в касаційній інстанції



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Строки, процесуальний порядок провадження в касаційній інстанції



Особи, що мають право на оскарження можуть реалізувати його тільки у встановлені законом касаційні строки. Касаційна скарга на судові рішення, ухвалені судом першої та апеляційної інстанцій подаються безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Визначаючи строк подачі касаційних скарг, законодавець не робить будь-яких виокремлювань в залежності від виду рішення, на відміну від апеляційного провадження, і встановлює строк її подачі протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. З метою забезпеченням прав особи, яка перебуває під вартою, законодавець робить виключення з загального правила для цих осіб й запроваджує строк подачі касаційної скарги не з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а з дня вручення йому копії рішення.

Встановлені законом строки для подачі апеляційної скарги мають певні виключення, які пов’язані в першу чергу Аналогічні виключення з загальних правил визначені в законі й для учасників спрощеного провадження, які мають право на оскарження. З метою забезпечення їх прав та законних інтересів обчислення строків подачі апеляційної скарги починається з моменту отримання особою, що оскаржує вирок, копії судового рішення.

Положення касаційного провадження в кримінально-процесуальному законі окремо не передбачають поновлення строків касаційного оскарження, а їх порушення є підставою для повернення скарги (п.3 ч.2 ст.429 КПК). Але в той же час в цьому ж пункті закону є посилання на те, що така скарга з порушенням строку повертається за умовою, що особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення. Тобто, у даному випадку, судом касаційної інстанції застосовується аналогія процесуального права, за правилами поновлення апеляційного строку подачі скарги (ч.1ст.117 КПК).

Протягом строку, встановленому законом для касаційного скарження, матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані з суду, який виконує судове рішення, окрім суду касаційної інстанції.

Закон встановлює певні вимоги до касаційної скарги, яка повинна подаватися у визначеній процесуальній формі. У касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду касаційної інстанції;

1) прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання (перебування) особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

2) судове рішення, що оскаржується;

3) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

4) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції;

5) перелік матеріалів, які додаються.

Крім вказаних обов’язкових вимог до скарги, особа, яка її подає, повинна зазначити чи бажає вона приймати участь у касаційному розгляді

Касаційна скарга обов’язково підписується особою, яка її подає. Захисник та представник особи, при подачі касаційної скарги, повинні представити оформлені належним чином документи, що підтверджують їх повноваження, згідно закону.

Встановлюючи процесуальну форму касаційної скарги, законодавець встановлює й наслідки її невиконання. Такі наслідки унормовані в ч.1,2 ст. 429 КПК.

За загальним правилом касаційні скарги подаються безпосередньо до суду касаційної інстанції, на відміну від апеляційних скарг, які подаються до суду, що ухвалив рішення.

Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом п’яти днів з дня надходження скарги. Але крім рішення про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції має право прийняти й інші рішення:

- ухвалити рішення про відмову в відкритті провадження у разі, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку; якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та документів вбачається, що підстав для задоволення скарги нема.

- ухвалити рішення про залишення скарги без руху у разі, якщо скарга не відповідає вимогам ст.427 КПК

- ухвалити рішення про повернення скарги у разі: якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху; якщо її подала особа, яка не має права на оскарження; якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Ухвали суду касаційної інстанції про повернення скарги, як і ухвала про залишення апеляційної скарги без руху є не остаточними рішеннями і не позбавляють права повторного звернення до суду, у визначеному законом порядку і межах строку на касаційне провадження.

Про свої рішення, суд касаційної інстанції виносить ухвали, які невідкладно надсилаються особам, які звернулися зі скаргами.

Таким чином єдиним рішення, яке дає змогу справі рухатися на наступний етап касаційного провадження - це постанова суду про відкриття касаційного провадження.

Далі проводиться підготовка касаційного розгляду і протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження, суддя – доповідач без виклику сторін кримінального провадження, проводить наступні дії:

- надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам провадження разом з копіями касаційних скарг, інформацію про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;

- витребовує матеріали кримінального провадження;

- вирішує заявлені клопотання;

- вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

- вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.

Під час підготовки до касаційного розгляду суддя-доповідач усі свої рішення викладає у формі ухвали, копії яких надсилаються учасникам судового провадження.

Після проведення всіх підготовчих дій та отримання матеріалів кримінального провадження, суддя – доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду.

Процедура касаційного провадження не передбачає обов’язкової участі обвинувачуваного в судовому засіданні за виключенням окремих випадків. Обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання у разі, якщо суд визнає його присутність обов’язковою, або якщо засуджений, що тримається під вартою, звернувся до суду з таким клопотанням.

На законодавчому рівні визначено, що касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами апеляційного розгляду. Але не дивлячись на таке законодавче твердження, слід зазначити, що процедура касаційного розгляду справи не копіює в повному обсязі правила апеляційного розгляду. В касаційній інстанції використовуються тільки деякі норми апеляційного судового провадження. Порядок розгляду справи у судовому засіданні касаційної інстанції хоча й має схожість з порядком розгляду справи в суді апеляційної інстанції, але має й свої особливості.

Пряма вказівка в законі на використання ст.ст.342-345 КПК, свідчить про однаковість процедури відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування, оголошення складу суду і роз’яснення права відводу, а також повідомлення про права і обов’язки.

Далі процедура провадження в апеляційній інстанції відбувається дещо інакше ніж в суді першої інстанції. Суд розглядає клопотання сторін і тільки після цього суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, касаційні скарги та заперечення на них. Суд в доповіді не має права висловлювати своє ставлення до них.

Оскільки дослідження доказів в касаційній інстанції не проводиться, то далі учасника провадження висловлюють свої доводи. Першою висловлює доводи особа, що звернулася зі скаргою. Якщо скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першими висловлює доводи учасники судового провадження зі сторони захисту За ними висловлюють доводи інші учасники.

Суд касаційної інстанції має право обмежити тривалість висловлення доводів, встановивши для всіх учасників однаковий проміжок часу. Але таке рішення суд може прийняти й оголосити тільки на початку судового засідання.

Неприбуття сторін або інших учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, за винятком випадків, коли присутність таких осіб є обов’язковою або згідно вимогам кримінально-процесуального закону, або за рішенням суду касаційної інстанції. Якщо присутність певних осіб є обов’язковою, то в разі їх неприбуття в судове засідання, розгляд справи відкладається.

Відсутність сторін та інших учасників провадження, при наявності їх клопотань, дає право суду касаційної інстанції провести письмове провадження. Сутність його полягає в ухваленні судового рішення за результатами письмових матеріалів провадження (матеріали провадження суду першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційних скарг, заперечень на них).

Копія судового рішення, проведеного за правилами письмово касаційного провадження надсилається учасникам провадження протягом трьох днів з дня підписання.

Нарада суддів касаційної інстанції проводиться з додержанням вимог щодо таємниці наради і її порядку, який передбачено в суді першої інстанції.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.224 (0.015 с.)