ТЕМА № 22: ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА № 22: ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ



 

План заняття

1. Сутність і значення інституту оскарження.

2. Право апеляційного оскарження і внесення на нього апеляційного подання.

3. Порядок розгляду справи в апеляційній інстанції.

7. Повноваження суду апеляційної інстанції.

8. Підстави до скасування судового рішення.

5. Оскарження ухвал суду першої інстанції.

 

Методичні рекомендації

Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на наступні питання.

Апеляційне провадження — це факультативна стадія цивільного процесу, під час якої апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішень та ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили.

Процедура апеляційного оскарження за ЦПК істотно відрізняється від тієї процедури, яка була передбачена ЦПК 1963 р.

Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Право апеляційного оскарження мають: сторони, треті особи як представники, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили, а також ухвали суду першої інстанції, які прямо зазначені у ст. 293 ЦПК. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

ЦПК запровадив двостадійний порядок оскарження. Це зроблено з метою скорочення строку набрання рішенням суду, яке не оскаржується, законної сили. На першому етапі особа подає заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Це необхідно зробити протягом 10 днів з дня проголошення рішення або протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;

3) рішення або ухвала, що оскаржуються.

На другому етапі подається власне апеляційна скарга. На рішення суду вона подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а щодо ухвали — протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення цих строків, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Поновити строки з власної ініціативи суд не може.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Порядок подання апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її" подає, до суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через З дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.

Рух справи в апеляційному суді. Справа реєструється в апеляційному суді і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом З днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку.

При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Відповідно до ст. 298 ЦПК апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарга до розгляду надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу. За ЦПК 1963 р. цю функцію виконували місцеві суди.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Фактично, ця норма стосується третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог і судових представників. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в апеляційному суді. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.

Особа, яка подала скаргу, може її доповнити, змінити, відкликати чи відмовитися від неї. Доповнення скарги — це наведення нових аргументів та міркувань. Зміна — це заміна одних положень іншими. Доповнити чи змінити скаргу можна лише протягом строку на апеляційне оскарження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги. Відкликання скарги не перешкоджає її повторному поданню.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

Протягом 10 днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгляду.

Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше 15 днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.

Межі розгляду справи апеляційним судом. Відповідно до ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Таким чином, змінювати підставу та предмет позову в межах апеляційного провадження не можна.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Поважність причин повинна довести зацікавлена в цьому сторона.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з такими винятками і доповненнями:

зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази доповідає суддя-доповідач;

першою пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони,— першим дає пояснення позивач;

суд може обмежити тривалість дебатів. При цьому кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

Повноваження апеляційного суду. Відповідно до ст. 307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанціїапеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

е може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 308);

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

невідповідність висновків суду обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ст. 309);

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК (ст. 310);

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;

справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;

суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції (ст. 311).

Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення. В усіх інших випадках постановляється ухвала. Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави. Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

Після закінчення апеляційного провадження справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув.

 

 

Задача до теми № 22

 

Задача 1

Районний суд розглянув справу за позовом громадянина Козака до Управління залізниці про стягнення плати за оренду складських приміщень і в позові відмовив по тій причині, що пози­вач не звертався з претензією до Управління залізниці. Чи є під­стави для касаційного оскарження цього рішення суду?

Задача 2

Маренко в позовній заяві до видавництва і до Луковського просив суд визнати його автором перекладу та стяг­нути з відповідачів авторський гонорар, забезпечивши позов накладанням арешту на частину нарахованої Луковському суми гонорару.

Маренко в підтвердження своїх позовних вимог посилався на те, що видавництво в жовтні місяці видало книгу польського вче­ного. Переклад 83 друкованих аркушів книги він зробив весною цього року, між тим перекладачем нзачиться Луковський. В той час, коли перекладена позивачем частина книги була одержана Луковським від Ольховського, на прохання якого позивач зробив переклад, і подана Луковським у видавництво, яке видало книгу, де зазначений перекладачем тільки Луковський, чим видавництво порушило закон про авторське право, а Луковський одержав гонорар за зроблений позивачем переклад і незаконно збагатився.

В цей же суд звернувся Тесленко про стягнення винагороди за переклад — так як перекладачем книги значиться Луковський, в той час, коли за проханням Ольховського цей переклад зробив він сам.

Позивачі просили суд допустити негайне виконання по справі. Розглянувши позовні вимоги Маренка і Тесленка, суд постановив визнати їх авторами названих перекладів і стягнути з Луковського на користь Маренка та на користь Тесленка заявлені суми гонорару.

Як належить поступити позивачам, якщо вони вважають, що в цій частині суд виніс постанову незаконно?

В справі вбачається, що Маренко не подав жодних доказів, які б стверджували, що переклад, поданий Луковським у видав­ництво, зроблений позивачем, а не відповідачем. Маренко як в по­зовній заяві, так і в суді, ствержував, що Луковський переклад списав з його рукопису, але цього рукопису в суд не подав. Суд не звернув уваги і на ту важливу обставину, де Маренко стверджує, що переклад він зробив весною цього року, в той час, коли з копії редакційної картки видно, що Луковський свій переклад до видавництва здав ще в жовтні минулого року.

Те ж саме було встановелно і відносно часу роботи над перекладом Тесленка. Звідси вбачається і безпідставність висновку екс­перта, який визнав, що переклад Луковського є копією перекладу Тесленка. Крім. того, призначаючи експертизу, суд поставив перед експертом завдання встановити, хто е автором перекладу.

Чи є підстави для скасування судового рішення? Визначіть су­б’єкта оскарження. Напишіть касаційну скаргу.

 

Задача 3

У диспетчера фібрики індпошиву одягу Кандиби після повернення з відрядження, при здачі текстильних виробів була виявлена нестача одного рулону вовняної тканини, який, за його словами, був викрадений з автомашини в дорозі.

Суд позов фабрики до Кандиби задовільнив частково, стягнув суму шкоди в розмірі місячної зарплати, мотивуючи тим, що в ді­ях Кандиби відсутня корислива заінтересованість, відповідач має на утриманні дружину і дитину і що єдиним джерелом для його іс­нування є його заробітна плата. Тоді коли з справи випливає, що дружина Кандиби працює бухгалтером торгової фірми, а відповідач за останні два роки при­дбав автомашину і лодку.

Чи правильне це рішення суду? Коли ні, то як можна добитися його скасування? Визначте повноваження касаційної інстанції.

 

Задача 4

Суд задовільнив позов Лісгоспу до заводу “Маяк” про стягнення частково суми збитків, заподіяних вирубкою двох сосен діаметром 38 і 24 см, тоді коли згідно з таксами розмір збитків по другій групі лісів повинен складати на 10% більше, а по 1-й — на 30% більше стягненої суми. Одночасно суд наклав на заві­дуючого пансіонату, за вказівкою якого була проведена порубка сосен, адміністративний штраф.

Чи є підстави для оскарження і скасування постановленого су­дом рішення по цій справі?

 

Задача 5

Розглянувши позов колгоспу до пастуха Логоденка про стягнення збитків, нанесених загибеллю двох корів по його недо­гляду по державних закупочних цінах, суд задовільнив позов у розмірі половини заявленої суми, витлумачуючи закупочну ціну як ба­лансову вартість корів плюс 35% націнки.

Чи є підстави для скасування цього рішення суду? Як відшко­довується шкода, заподіяна працівником підприємству, органі­зації?

 

Задача 6

Рішенням суду за позовом Міськмолзаводу до Криничного, з нього було стягнуто ½ частину від пред’явле­ного позову, виходячи з того, що адміністрація заводу не організу­вала належний облік і зберігання готової продукції, але відповідні службові особи, які зобов’язані були це зробити, — директор, за­ступник директора, головний бухгалтер, начальник цеху та інші не були залучені до справи співдоповідачами.

Міськмолзавод оскаржив це рішення суду, вимагаючи його ска­сування. Яку відповідь зробить суд 2-ї інстанції в своїй ухвалі па касаційну скаргу молокозаводу?

Задача 7

При розгляді позову ЖЕО про виселення Борового в основу рішення були покладені показання свідків Рема, Діброви, Позняка, яких суд в судовому засіданні не допитував, а показання зроблені ними в попередніх судових засіданнях перед іншим скла­дом суду не оголошував. Крім того, інші свідки Горовий і Магуза в судовому засіданні не допитувалися, про кримінальну відпові­дальність не попереджались, але сторони ставили їм питання. По справі була проведена графічна експертиза, але висновок експер­та не оголошувався в судовому засіданні.

Які порушення допущені при розгляді справи?

Яку ухвалу належить постановити судовій колегії в цивільних справах обласного суду при встановленні таких порушень?

 

Задача 8

Громадянин Зотов купив дині у колгоспі по ціні відпо­відно ЦК України франко-колгосп. Через два дні після прибуття автомашини в м. Київ Зотов викликав експерта, який визначив дині до нижчого сорту, в зв’язку з чим колгоспу було недоплачено значні суми, обумовлені договором. Суд відхилив позов колгоспу, поклавши в основу рішення висновок експерта. Колгосп оскаржив це рішення суду.

На які порушення закону необхідно зазначити в скарзі? Напи­шіть її. Напишіть також ухвалу судової колегії в цивільних спра­вах обласного суду.

 

Задача 9

а) Районний суд задовільнив позов групи громадян по розрахунках за недоодержану картоплю, виходячи із суми пере­рахованих коштів, вартості і кількості відпущеної агрофірмою кар­топлі. Між тим, агрофірма обумовлені 46 тонн картоплі відпустила, але взяла на себе зобов’язання прийняття її на зимове збереження, внаслідок чого відбулася зверхнормативна втрата. Громадяни ви­магали, щоб колгосп взяв на себе ці збитки і витрати, пов’язані з буртуванням, але колгосп відмовився.

б) За вимогою підприємства до Корнійця суд задовільнив по­зов про нестачу матеріальних цінностей — 28 м. куб. лісу і 11 тонн вугілля, виходячи з факту нестачі та з того, що відповідачем був вкладений договір на повну матеріальну відповідальність. Але з ма­теріалів справи випливає, що більше трьох років цінності зберігалися на відкритій, неогородженій території, лісосклад не мав охо­рони і пропускної системи. Все це було відомо директору і голов­буху підприємства, які заходів по покращенню роботи складу не вживали, навпаки, підправляли завідуючого складом на іншу роботу, а самі брали безплатно паливо.

Чи є підстави для оскарження і скасування цих рішень суду? Напишіть касаційну скаргу від імені Корнійця і ухвалу судової колегії в цивільних справах обласного суду.

 

Задача 10

Тарнавська К. Г. 17 років працювала на посаді інжене­ра-економіста, і була звільнена колгоспом “Долина” з роботи за скороченням штату, в той час, коли колгосп залишив на роботі еко­номістом особу, яка не мала навіть середньої спеціальної освіти. Тарнавська вважала, що її звільнили неправильно і звернулася в суд з позовом про поновлення на роботі, додавши до заяви пози­тивні характеристики, які видавалися їй раніше колгоспом.

В судовому засіданні всі ці факти були доведені, але суд в по­зові Тарнавській про поновлення на роботі відмовив, посилаючись на те, що вона пропустила встановлений трудовим законодавством строк для звернення до суду за захистом своїх прав.

На які порушення закону необхідно вказати в касаційній скар­зі Тарнавській? Які процесуальні дії належить провести судді в порядку підготовки цієї справи до розгляду в суді другої інстанції?

 

 

Задача 11

Головань подав позов в суд до педінституту про стяг­нення 2-х місячної зарплати за роботу, виконану за сумісництвом, оскільки добровільно інститут відмовився це зробити. Суддя не прийняв заяву до провадження, посилаючись на те, що позивач за основним місцем роботи в будівельному інституті вже одержав 2-х місячну зарплату і що взагалі такі спори розглядаються в адмі­ністративному порядку.

Головань звернувся зі скаргою до голови районного суду, який написав резолюцію: “Прийняти справу до свого провадження”.

Які порушення закону допустили суддя та голова районного суду?

 

Задача 12

Хромченко, проживаючи на житлоплощі Диль, з якою він перебував в зареєстрованому шлюбі, був на 1 рік відряджений на роботу в систему “Шахтбуду”. По закінченні відрядження він повернувся до м. Києва, але Диль не допустила його в квартиру, і Хромченко пред’явив в суд позов про визнання за ним самостій­ного права на частину житлоплощі.

Заперечуючи проти позову, Диль подала зустрічну вимогу про те, що в Хромченка відсутнє право на житлоплощу, тому що ще рік тому назад він припинив з нею спільне життя, виїхавши з Києва на роботу в систему “Шахтобуду”. Одночасно Диль К. М. за­явила перед судом клопотання про зупинення провадження судом по справі до розгляду другої справи за позовом до Хромченка про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого з ним, оскільки Хром­ченко до реєстрації з нею шлюбу перебував у другому зареєстрова­ному шлюбі. Суд відхилив це клопотання, справу розглянув і по­зов Хромченка задовільнив. А через декілька днів шлюб Хромченко з Диль був визнаний судом недійсним.

Яку думку належить викласти прокурору по цих справах? Напишіть від його імені подання та ухвалу судової колегії у цивільних справах обласного суду.

 

Нормативно-правові акти та література:

 

3. Зайцев Й М. Устранение судебных ошибок в гражданском процессе - Саратов, 1965.

4. Лесницкая Л.Ф. Пересмотр решений в кассацйонном порядке, - М, 1974.

3. Елизаров Н.П. Основания к отмене судебных решений в кассацйонном порядке в советском гражданском процессе - Саратов, 1970.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.79.116 (0.033 с.)