Відкриття провадження у справі

Отож, якщо позовну заяву подано до суду, і одна зі сторін вибуває з процесу (наприклад внаслідок смерті фізичної особи чи реорганізації юридичної особи) ще до відкриття провадження. Так, згідно із ч.4 ст.122 ЦПК України, питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду. Тобто сторона (чи третя особа) вибуває з процесу в межах цих трьох днів.

На стадії відкриття провадження у справі (порушення цивільної справи) суддя може:

1) залишити позовну заяву без руху;

2) повернути позовну заяву;

3) відмовити у відкритті провадження у справі;

4) відкрити провадження у справі[45]

Виходячи з того, що немає підстав залишати позовну заяву без руху (ч.1 ст. 121 ЦПК України), повертати позовну заяву (ч.2 ст. 121 ЦПК України) та відмовляти у відкритті провадження у справі (ч.2 ст. 122 ЦПК України), суддя повинен відкрити провадження у справі. Суд повинен перевірити чи є підстави для правонаступництва. Якщо правовідносини не допускають правонаступництва то суд закриває провадження у справі (п.п.6,7 ч.1 ст.205 ЦПК України). А якщо допускають, то суддя повинен зупинити провадження (ч.1 ст. 201 ЦПК України) до залучення у справі правонаступника (п.1 ч.1 ст.203 ЦПК України).

 

Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справи до судового розгляду)

Згідно із ст. 130 ЦПК України, попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

А якщо ж одна із сторін вибула зі справи внаслідок підстав визначених ст.37 ЦПК України? У такому випадку суддя так, як і на попередній стадії повинен спершу з’ясувати чи є правовідносини допускають правонаступництво. Якщо ні, то провадження закривається, а якщо так, то суд зупиняє провадження до залучення у справі правонаступника (п.1 ч.1 ст.203 ЦПК України).

 

Стадія судового розгляду (перша інстанція)

На цій стадії суддя вчиняє дії, що стосуються правонаступництва, аналогічні тим, що вчиняються на попередніх двох стадіях.

 

Апеляційне провадження

У п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №12 про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку зазначено наступне. Відповідно до положень статті 37 ЦПК у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, зміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках зміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, якщо правонаступництво допускається, воно може мати місце на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі на стадії апеляційного оскарження судового рішення. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив. Тому право апеляційного оскарження судових рішень межах установлених статтею 294 ЦПК строків належить і її правонаступнику. У зазначених випадках на стадії апеляційного провадження питання про процесуальне правонаступництво вирішує суд апеляційної інстанції.[46] Крім цього, ч.1 ст. 292 ЦПК України встановлює, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Таким чином, можна зробити висновок, що і правонаступник має право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Фактично правонаступник не бере участі у справі, але протягом часу розгляду справи суд вирішує питання про права та обов’язки правопопередника. Після вибуття останнього зі справи, у процес вступає правонаступник, який «успадковує» всі права та обов’язки правопопередника. Як вже було сказано протягом часу розгляду справи суд вирішував питання про права та обов’язки правопопередника, а тепер ж цими правами та обов’язками користується правонаступник. Час вступу в цивільний процес правонаступника прямо впливає на обсяг його прав та обов'язків. Так, якщо правопопередник помер у проміжок часу від ухвалення рішення до набрання ним законної сили, саме суд першої інстанції повинен допустити до участі у справі правонаступника, і тоді до нього перейде право апеляційного оскарження судового рішення.[47] Якщо ж рішення суду першої інстанції набрало законної сили, вступ у цивільний процес правонаступника не має подальшого сенсу без поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, адже відповідно до ст. 324 ЦПК України предметом касаційного оскарження можуть бути виключно рішення та ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку. У такому випадку правонаступник має поновити пропущений ним строк для апеляційного оскарження, звернувшись з відповідним проханням до суду першої інстанції, і в разі позитивного результату - оскаржити відповідне судове рішення в порядку апеляційного провадження, а потім, якщо така необхідність залишатиметься, - звернутися з касаційною скаргою до Верховного Суду України.[48] Згідно із ч.1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою. Тому суд так само перевіряє чи є правовідносини допускають правонаступництво. Якщо ні, то провадження закривається, а якщо так, то суд зупиняє провадження до залучення у справі правонаступника (п.1 ч.1 ст.203 ЦПК України). 5. Касаційне провадження

У п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку зазначено наступне. Відповідно до положень статті 37 ЦПК у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, зміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках зміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, якщо правонаступництво допускається, воно може мати місце на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі на стадії касаційного оскарження судового рішення. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив. Тому право касаційного оскарження судових рішень у межах установлених статтею 325 ЦПК строків належить і правонаступнику такої особи.

У зазначених випадках на стадії касаційного провадження питання про процесуальне правонаступництво при поданні відповідних заяви і доказів вирішує суд касаційної інстанції.[49]

Згідно із ч.1 ст. 324 ЦПК України право касаційного оскарження мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, тобто в це коло суб’єктів входить і правонаступник.

Апеляційний суд має допустити??? 6. Перегляд судових рішень Верховним судом України Згідно із ч.1 ст. 354 ЦПК України сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку. Перелік осіб, яким надано право на звернення про перегляд судових рішень є вичерпним, а тому, на відміну від чинного раніше законодавства, не мають права на подання заяви про такий перегляд особи, які не брали участі у справі, але вважають, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. На практиці виникає питання, чи може звернутися з такою заявою правонаступник сторони. На наш погляд, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, зміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, якщо допускається правонаступництво, заяву про перегляд судових рішень може подати особа, яка є правонаступником сторони або іншої особи, що брала участь у справі. Відповідно до вимог ст. 37 ЦПК України правонаступництво може мати місце на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі і на стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.[50] Як бачимо, законодавець чітко не вирішив це питання, тому в даному випадку тут існує прогалина. Вважаємо, варто погодитися із Г.Юровською про те, що правонаступник може подати заяву про перегляд судових рішень Верховним судом України. 7. Перегляд рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами

У п.11 Постанови пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами зазначено, що відповідно до частини першої статті 362 ЦПК заява про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути подана сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно зі статтею 37 ЦПК таку заяву може подати правонаступник особи, яка брала участь у справі, незалежно від виду провадження, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов'язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами; суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви. У цьому разі особа має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.[51]

8. Стадія виконання судового рішення Згідно із ч.5 ст.8 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Ч.1 ст. 378 ЦПК України встановлює, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Для вирішення питання про заміну сторони виконавчого првадження, особа повинна підтвердити своє правонаступництво у матеріальних правовідносинах, надавши відповідні документи, зокрема рішення суду, статут, свідоцтво про право на спадщину, інші документи у передбачених законодавством випадках.[52] Як правильно зауважується вченими, сторону виконавчого провадження суд може замінити тільки в тому випадку, коли відома особа правонаступника.[53] З приводу заміни сторони виконавчого провадження суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п.25 ч.1 ст.293 ЦПК України). Слід також зазначити, що смерть або оголошення померлим стягувача чи боржника, припинення юридичної особи – сторони виконавчого провадження, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво, зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження (п.1 ч.1. ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження»).У разі смерті чи оголошення померлим стягувача чи боржника, ліквідації юридичної особи – сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, виконавче провадження підлягає закінченню (п.3 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження»). 3.3 Правонаступництво в окремому та наказному провадженні

 

[1] Кравчук В. М. Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України. – 2-ге вид., перероб. І доп. / В. М. Кравчук, О. І. Угриновська. – Х.: Фактор, 2010. – С. 143.

[2] Шакарян М. С. Учение о сторонах в советском гражданском процессе: учебное пособие /Шакарян М. С. – М.: ВЮЗИ, 1983. – 68 с.- С.53.

[3] Елисейкин П. Ф. Предмет, принципы и субъекты советского гражданского процессуального права /Елисейкин П. Ф. – Ярославль: Ярославский гос. ун-т, 1980. – 44 с.- С.32.

[4] Васильев С. В. Гражданский процесс: учебное пособие / Васильев С. В. – Х.: Одиссей, 2006. – 512с. – С.68.

[5] Цивільне процесуальне право України / за ред. В. В. Комарова. – Х.: Основа, 1992. – 416 с. – С.82.

[6] Фурса С. Я. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2 т. /Фурса С. Я., Фурса Є. І., Щербак С. В. – К.: Видавець Фурса С. Я.; КНТ, 2006. – Т. 1. – 912 с. – С.173.

[7] Чечот Д. М. Участники гражданского процесса / Чечот Д. М. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1969. –191 с. – С.94.

[8] Цивільний процес України: підручник / за ред. Ю. С. Червонного. – К.: Істина, 2007. – 392 с. – С. 96.

[9] Сеник С. В. Цивільне процесуальне право: навч. посібник / С. В. Сеник, Р. Я. Лемик. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – С. 52.

[10] Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції / Дмитро Дмитрович Луспеник. – Х.: Харків юридичний, 2006. – С. 62.

[11] Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / С. С. Бичкова, Ю. В. Білоусов, В. І. Білоусов та ін.; за заг. ред. С. С. Бичкової. – К.: Атака, 2008. – С. 84

[12] Бичкова С. С. Процесуальне правонаступництво: поняття і передумови виникнення / С. С. Бичкова // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Право. - 2010. - № 2. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsup_2010_2(5)__18.

[13] Гражданский процесс: Учеб. / С.Н. Абрамов, В.П. Чапурский, З.И. Шкундин; Под общ. ред. С.Н. Абрамова. — М., 1948. — С. 100.

[14] Хвостов В.М. Система римского права: [учебник] / Хвостов В.М. – М.: Издательство «Спарк», 1996. – С. 140-141.

[15] А.О. Гелич Співвідношення понять «об’єкт цивільного правовідношення» та «об’єкт цивільного правонаступництва» // Проблеми цивільного та підприємницького права в Україні. – 2012. - №3. – С.177.

[16] Черепахин Б.Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву / Черепахин Б.Б. // Труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2001. – С.17.

[17] Валах В. Відмежування правонаступництва від суміжних явищ у цивільному праві / В.В.Валах // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2015. - №30. – С. 115.

[18] Сеник С. В. Цивільне процесуальне право: навч. посібник / С. В. Сеник, Р. Я. Лемик. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – С. 53.

[19] Бичкова С. Окремі аспекти процесуального правонаступництва // Право і безпека. – 2010. - №3 (35). – С.226.

[20] Комментарий к Гражданскому процессуальному кодексу Российской Федерации / под общ. ред. В.И. Радченко. – М.: Норма, 2004. – 737 с. – С.102.

[21] Бичкова С. Окремі аспекти процесуального правонаступництва // Право і безпека. – 2010. - №3 (35). – С.226.

[22] Гражданский процесс: учебник / под ред. М.К. Треушникова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Городец, 2006. – 784 с. – С.130.

[23] Бичкова С. Окремі аспекти процесуального правонаступництва // Право і безпека. – 2010. - №3 (35). – С.227.

[24] Нечаєв А.И. Процессуальное правопреемство в гражданском судопроизводстве: автореф. дис. на соискание ученой степини канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «гражданский процесс, арбитражныйпроцесс»/ А.И.Нечаев. – Екатеринбург, 2012. – 27с.- С.20.

[25] Кравчук В. М. Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України. – 2-ге вид., перероб. і доп. / В. М. Кравчук, О. І. Угриновська. – Х.: Фактор, 2010. – С. 143.

 

[26] Гражданский процесс: учебник / отв.ред. В.В. Ярков. – 6-е изд., перераб. и доп.. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – С.78. – 702 с.

[27] Бичкова С. С. Процесуальне правонаступництво: поняття і передумови виникнення / С. С. Бичкова // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Право. - 2010. - № 2. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsup_2010_2(5)__18.

[28] Про авторське право і суміжні права Закон від 23.12.1993 № 3792-XII.: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page2

[29] Бичкова С. С. Процесуальне правонаступництво: поняття і передумови виникнення / С. С. Бичкова // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Право. - 2010. - № 2. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsup_2010_2(5)__18.

[30] 13. Чубаров С.А. Правопреемство при реорганизации юридических лиц / С.А. Чубаров // Законо- дательство. – 1998. – № 7. – С. 8.

[31] Жековд.В. Правонаступництво як елемент реорганізації юридичної особи / Д.В. Жеков // Актуальні проблеми держави і права. – 2014. - №74. – С.284.

[32] Буничева М.Г. Правопреемство при реорганизации юридических лиц в российском гражданском праве: автореф. дис. на соискание учен. степини канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Буничева Мария Генадьевна. – Волгоград, 2012. – С.7-8.

[33] Емельянцев В.П. Универсальное правоприемство в гражданском праве дис… канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Емельянцев Владимир Петрович. – М., 2005. – С.11.

[34] Гаврилюк В. Підстави універсального правонаступництва юридичних осіб за законодавством України / В.Гаврилюк // Юридична Україна. – 2013. - №5. – С. 60.

[35] Чубаров С.А. Правопреемство при реорганизации юридических лиц / С.А. Чубаров // Законодательство. – 1998. – № 7. – с. 8. – С.6-7.

[36] Жеков Д.В. Правонаступництво як елемент реорганізації юридичної особи / Д.В. Жеков // Актуальні проблеми держави і права. – 2014. - №74. – С.285.

[37] Кравчук В. М. Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України. – 2-ге вид., перероб. і доп. / В. М. Кравчук, О. І. Угриновська. – Х.: Фактор, 2010. – С. 143.

 

[38] Чечот Д.М. Участники гражданского процесса / Д. М. Чечот. - М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1969. – С.95.

[39][39] Бичкова С. Окремі аспекти процесуального правонаступництва // Право і безпека. – 2010. - №3 (35). – С.225.

[40]Мельников А. А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе / А. А. Мельников. - М.: Наука, 1969. – С.152.

[41] Про виконавче провадження. Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV.:[Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/606-14

[42] Бичкова С. Окремі аспекти процесуального правонаступництва // Право і безпека. – 2010. - №3 (35). – С.225.

[43] Приходько И. А. Доступность правосудия в гражданском и арбитражном процессе: Основные проблемы / И. А. Приходько // Проблемы доступности и эффективности правосудия в арбитражном и гражданском судопроизводстве. - М.: Лиджист, 2001. - С. 36. (12-41)

[44] Кравчук В.М., Угриновська О.І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. — К., 2006. — С. 124.

[45] Навроцька Ю.В. Цивільне процесуальне право України [Текст]: навч. посіб. (у схемах і таблицях) / Ю.В. Навроцька, О.Б. Верба-Сидор, У.Б. Воробель,; за заг. ред. Ю.В. Навроцької. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2013. – С.23.

[46] Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку / Верховний Суд; Постанова від 24.10.2008 № 12.:[Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-08

[47] Цивільний процес України: Академічний курс: підручник / [за ред. С. Я. Фурси]. - К.: Вид. Фурса С. Я., 2009. – С.840. (848)

[48] Бичкова С. Окремі аспекти процесуального правонаступництва // Право і безпека. – 2010. - №3 (35). – С.225.

[49] Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку / Вищий спеціалізований суд; Постанова від 14.06.2012 № 10.:[Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-12

[50] Г.Юровська Допуск цивільних справ до провадження у ВСУ // Юридичний вісник України. – 2011. – № 38. – С.56.

[51] Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами / Вищий спеціалізований суд; Постанова від 30.03.2012 № 4.:[Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-12

[52] Курс цивільного процесу: [підруч.] / [Комаров В.В., бігун В.А., Баранкова В.В. та ін.]; за ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 2011- 1352с.- С.955.

[53] С.С. Бичкова Правонаступництво у виконавчому провадженні // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: юриспруденція. – 2013. - № 6-2 том 2. – С.7