Тема: апеляційне провадження

ТЕМА: АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Мета: з’ясувати основні риси повної моделі апеляції. Розглянути суб’єкти, об’єкти, строки, порядок апеляційного провадження. Навчити студентів писати апеляційні скарги на рішення та ухвали суду першої інстанції

Форма заняття: лекція

План

1. Суть і завдання інституту апеляційного провадження

2. Суб’єкти, об’єкти, строки та порядок апеляційного оскарження

3. Підготовка справи до апеляційного провадження та призначення до слухання

4. Порядок та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Рекомендовані джерела

Основні:

1) Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004р. // ВВРУ. - 2004. - № 40-41, 42. - ст.492 (статті 291-306)

2) Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» за № 12 від 24.10.2008р. // Вісник Верховного Суду України. – 2008. - № 11.

3) Кравчук В.М., Угриновська О.І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України – К.: Видавництво «Істина» - 2006. – с.725-765.

Додаткові:

1) Єдиний державний реєстр судових рішень // www.reyestr.court.gov.ua

2) Балюк М.І., Луспеник Д.Д. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарі, рекомендації, пропозиції. Серия «Судова практика». – Х.: Харків юридичний, 2008. – с.459-520.

3) Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / С.С. Бичкова, Ю.В. Білоусов, В.І. Бірюков та ін..; За заг.ред. С.С. Бичкової. – 2-ге вид., доповн. і переробл. – К.: Атіка, 2010. – с.643-668.

Питання на самостійне опрацювання:

Повноваження суду апеляційної інстанції. Постанови суду апеляційної інстанції та порядок їх ухвалення

Рекомендовані джерела

1) Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004р. // ВВРУ. - 2004. - № 40-41, 42. - ст.492 (статті 307-322)

2) Кравчук В.М., Угриновська О.І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України – К.: Видавництво «Істина» - 2006. – с.765-789.

3) Єдиний державний реєстр судових рішень // www.reyestr.court.gov.ua

ХІД ЗАНЯТТЯ

Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми та мети заняття)

Законність та обґрунтованість рішень і ухвал суду першої інстанції в цивільному судочинстві України забезпечується системою численних процесуальних гарантій — принципами цивільного процесуального права; участю в цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які від свого імені можуть звертатися до суду із заявами на захист прав, свобод та інтересів інших осіб; встановленим цивільним процесуальним порядком розгляду і вирішення справ.

Однак зазначених гарантій недостатньо. Як свідчить практика, суди через суб'єктивні (некомпетентність, неуважність, спрощений підхід тощо) та об'єктивні (складність правовідносин, спір з яких розглядається, численність співучасників та ін.) причини ухвалюють рішення, які не відповідають обставинам справи або нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, та нормам процесуального права.

За таких обставин потрібно мати додаткові гарантії захисту прав і свобод заінтересованих громадян, прав організацій, держави та публічних інтересів і забезпечення законності й обґрунтованості судових рішень і ухвал. У їх складі визначальна роль належить апеляційному провадженню - апеляційному оскарженню та перевірці рішень і ухвал суду першої інстанції, які не набрали законної сили (статті 291-322 ЦПКУ).

2. Актуалізація опорних знань студентів

Студенти повинні проявити знання з таких процесуальних питань:

1) основні риси окремого провадження

2) категорії справ, що розглядаються в порядку окремого провадження

3) порядок розгляду судом справ про усиновлення

4) порядок розгляду судом справ про визнання особи недієздатною, обмежено дієздатною

5) порядок розгляду судом справ про надання ф.о. повної цивільної дієздатності

6) порядок розгляду судом справ про оголошення ф.о. безвісно відсутньою чи померлою

3. Висвітлення лекційного матеріалу згідно плану із використанням проектора (лекція додається)

4. Закріплення знань студентів

Перевірка засвоєного лекційного матеріалу студентами через вирішення практичних ситуацій, розв’язання яких залежить від глибини знань з цивільного процесу, уважності студентів, їх можливості творчо працювати з нормативно-правовими актами та вміти їх аналізувати. Від студента вимагатиметься проаналізувати конкретну ситуацію, зайняти певну правову позицію та захистити її під час обговорення (Додаток 1)

Підсумки заняття

Домашнє завдання

Повторити лекційний матеріал.

Самостійно опрацювати повноваження суду апеляційної інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, порядок їх ухвалення.

Письмово вирішити ситуації, подані у Додатку 1.

 

1. Суть і завдання інституту апеляційного провадження

Інститут апеляційного провадження був включений в цив. судочинство України ЗУ "Про внесення змін до ЦПК України" від 21.06.2001р.

Суть апеляції полягає в новому (повторному) розгляді і перевирішенні справи судом апеляційної інстанції. Апеляційне оскарження і перевірка рішень і ухвал суду 1-ї інстанції забезпечують їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів осіб, які бр.уч. у справі, а також публічних інтересів.

Водночас апеляційне провадження є однією з форм, що забезпечує однакове застосування судами законів при вирішенні цив.справ. Розгляд справ за апеляційними скаргами дає змогу виправляти помилки судів 1-ї інстанції, спрямовувати їх роботу, забезпечуючи правильний і однаковий підхід до застосування норм матеріального і процесуального права, а також має превентивний характер - запобігає порушенням норм права громадянами, організаціями, посадовими і службовими особами.

Апеляція (лат. appelatio - звернення, скарга) - основний спосіб оскарження суд.рішень, які не набрали законної сили, в суді вищої інстанції (апеляційному суді).

Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

У світовій практиці виділяють 2 моделі апеляційного провадження: повну та неповну. Характерними ознаками повної моделі апеляції є:

§ суд апеляційної інстанції здійснює повний перегляд справи;

§ у перегляді справи обов'язково повинні бр.уч. представники сторін;

§ такий перегляд рішень чи ухвал суду апеляційної інстанції здійснюється за участю свідків;

§ сторони не обмежені в поданні доказів та доказуванні;

§ суд апеляційної інстанції вправі лише ухвалити рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, направити справу на новий розгляд апеляційний суд не може.

При неповній моделі апеляційного провадження:

§ сторони обмежені в можливості подання доказів апеляційній інстанції;

§ апеляційний суд приймає до розгляду нові докази лише в тому випадку, якщо суд 1-ї інстанції відмовив у їх прийнятті через неналежність, або дозволяє подання нових доказів у випадку підтвердження наявності поважних причин їх неподання в суд 1-ї інстанції;

§ крім інших повноважень суд апеляційної інстанції вправі повернути справу на новий розгляд.

В укр.закон-ві на сьогодні існує повна модель апеляційного перегляду рішень та ухвал суду 1-ї інстанції. Найхарактернішими особливостями інституту апеляції в Україні є:

§ апеляція подається на рішення чи ухвалу суду, які не набрали чинності;

§ справа за апеляційною скаргою направляється на розгляд до суду вищого рівня (суду апеляційної інстанції);

§ підставою оскарження є неправильне застосування судом 1-ї інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

§ суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, вирішує питання факту і права, тобто як юридичний, так і фактичний аспекти справи, у тому самому обсязі, що і суд 1-ї інстанції, але з урахуванням меж розгляду справи в суді апеляційної інстанції;

§ розгляд справи в суді апеляційної інстанції зд-ся з додержанням основних засад судочинства.

Апеляційною інстанцією у цив.справах є судові палати у цив.справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК. В апеляційних судах створюються судові палати. У складі загального апеляційного суду створюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. Саме колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду зд-ть перегляд рішень і ухвал суду 1-ї інстанції, ухвалених та постановлених у порядку цив.судочинства, що не набрали законної сили.

 

2. Суб’єкти, об’єкти, строки та порядок апеляційного оскарження

Апеляційне провадження - це факультативна стадія цив.процесу, під час якої апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішень та ухвал суду 1-ї інстанції, що не набрали законної сили.

Правом на апеляційне оскарження суд.рішень, тобто на порушення функціональної д-ті суду апеляційної інстанції з перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду 1-ї інстанції, наділені:

1) сторони (незалежно від їх участі в суд.засіданні). Навіть при реалізації права позивача на подання заяви про розгляд справи за його відсутності чи у випадку розгляду справи на підставі наявних у справі даних і доказів без участі належним чином повідомленого відповідача, у разі його повторної неявки і позивач і відповідач мають право оскаржити рішення чи ухвалу суду у справі, в якій вони виступали сторонами

2) інші особи, які беруть участь у справі – 3-і особи, представники сторін і 3-х осіб.

Суд. представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Усі обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Законні представники можуть вчиняти від імені особи, яку вони представляють, усі процесуальні дії, в т.ч. самостійно оскаржувати рішення, не маючи на це спеціальної довіреності.

Правом на апеляцію наділені також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (Уповноважений ВРУ з прав людини, прокурор, о.д.в., о.м.с.).

3) особи, які не бр.уч. у справі, якщо суд вирішив питання про їх пр.та об. Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або обов'язки. Особи, які не бр.уч. у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов'язки цих осіб.

За загальним правилом основним об'єктом апеляційного оскарження є рішення суду 1-ї інстанції, яке не набрало законної сили. Окремим об'єктом оскарження м.б. ухвали суду 1-ї інстанції, якщо вони безпосередньо передбачені в ст.293 ЦПК (це ухвали, що перешкоджають подальшому розгляду справи; перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає). Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню (ухвали про відводи суддям, секретарю судового засідання тощо, про призначення експертизи, про поновлення процесуальних строків, про допуск або притягнення до участі у справі 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про залишення без руху позовної заяви, про об'єднання позовів, про відкладення розгляду справи, про розгляд зауважень на журнал суд.засідання та тех.запис суд.засідання, про відмову внести виправлення описки або явної арифметичної помилки, про відмову в роз'ясненні рішення, про відмову зупинити провадження у справі, про відмову в наданні відстрочки або розстрочки виконання рішення тощо), можна включити до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга м.б. подана й тоді, коли особа згодна із рішенням суду, але не згодна з мотивувальною ч. рішення (н-д, з висновками суду щодо встановлення певних фактів). Як правило, сторони не зацікавлені оскаржувати рішення, які ухвалені на їх користь. Однак слід мати на увазі, що факти, встановлені рішенням суду, набувають преюдиційного значення під час вирішення інших спорів за участю тих самих осіб.

Об'єктом апеляційного оскарження м.б. і додаткове рішення суду 1-ї інстанції.

Строк для поданняапеляційної скарги на рішення суду 1-ї ін.станції - 10 днів після проголошення рішення (вступної та резолютивної частин). Щодо ухвали суду 1-ї інстанції, то апеляційна скарга на неї подається протягом 5 днів після її проголошення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення вст-х строків, залишається без розгляду, якщо скаржник не звернувся в суд із заявою про поновлення строків (суд поновлює строк у разі його пропущення з поважних причин; поважність причин повинен доводити скаржник). Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується відповідним судом апеляційної інстанції в колегіальному складі, а не одноособово суддею-доповідачем, як це передбачено в касаційному провадженні.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

ü найменування суду, до якого подається скарга (скарга подається до апеляційного суду - адресується йому, - але через місцевий суд, який ухвалив оскаржуване суд.рішення)

ü ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження (потрібно зазначати повне ім'я особи, яка подає апеляційну скаргу, її повну адресу та процесуальний статус)

ü ім'я (найменування) осіб, які бер.уч. у справі, їх місце проживання або місцезнаходження (зазначається процесуальний статус цих осіб у такій послідовності: позивач, його представник, 3-я особа на стороні позивача та її представник, відповідач, його представник, 3-я особа на стороні відповідача та її представник, 3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, її представник, інші особи, які бер.уч. у справі)

ü у чому полягає незаконність і/або необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота та/або неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та/або неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.

Наводячи доводи, що свідчать про необґрунтованість рішення, скаржник може покликатися на:

— неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи;

— неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, зокрема внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин;

— неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин)

ü нові обставини, які підлягають вст-ню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд 1-ї інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом 1-ї інстанції

ü клопотання особи, яка подала скаргу (у резолютивній ч. скарги скаржник повинен зазначити, що він просить в апеляційного суду. Зміст клопотання не повинен виходити за межі повноважень апеляційного суду, зазначених у ст.307 ЦПК)

ü перелік документів та інших матеріалів, що додаються

Апеляційна скарга подаються в суд з копіями та додатковими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які бр.уч. у справі.

До апеляційної скарги, поданої представником сторони, має додаватися довіреність, в якій має бути передбачене його право подавати апеляційні скарги, або інший документ, який підтверджує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа.

За подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір та оплачуються витрати на ІТЗ розгляду справи:

§ судовий збір у розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (п.п. «з» п.1 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993р.)

§ витрати на ІТЗ оплачуються в розмірі, передбаченому за позовну заяву до суду 1-ї інстанції (п.10 Порядку оплати витрат з ІТЗ судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затв. постановою КМУ № 1258 від 21.12.2005р.)

За подання апеляційних скарг на ухвали суду ні суд.збору, ні витрат на ІТЗ не передбачено.

Апеляційна скарга подається через суд 1-ї інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення або постановив оскаржувану ухвалу.

Суд 1-ї інстанції на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Враховуючи те, що строк подання апеляційної скарги не вважається пропущеним у випадку здачі такої заяви у відділення пошти до 24 години останньої доби строку для подання апеляційної скарги, апеляційні скарги, що надійшли наступного дня після закінчення строку на апеляційне оскарження, мають бути направлені апеляційному суду не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

За чинним ЦПК суд 1-ї інстанції не має жодних повноважень щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду. Він виконує лише організаційну функцію: долучає скаргу до справи та направляє її апеляційному суду. Усі питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, про залишення апеляційної скарги без руху або її повернення вирішуються лише судом апеляційної інстанції.

3. Підготовка справи до апеляційного провадження та призначення до слухання

Отримана від місцевого суду справа з усіма поданими на неї апеляційними скаргами реєструється в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС), що зд-ся працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: - дата надходження документів, - інформація про предмет спору та сторони у справі, - прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, - інформація про рух судових документів, - дані про суддю, який розглядав справу тощо.

Визначення судді-доповідача та колегії суддів для розгляду конкретної справи зд-ся АСДС під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ запроваджується наказом голови суду. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з АСДС не допускається, крім випадків, установлених законом.

Цив.справи в судах апеляц.інстанції розглядаються колегією у складі 3-х суддів. Справа не пізніше наступного робочого дня після реєстрації передається судді-доповідачу, який зобов'язаний вчинити протягом 3-х днів після надходження апеляційної скарги всі процесуальні дії, необхідні для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. Суддя-доповідач перевіряє:

• чи має скаржник право апеляційного оскарження
• чи не набуло оскаржуване рішення законної сили
• чи підлягає воно оскарженню в апеляційному порядку
• чи не порушено строку подання апеляційної скарги
• чи дотримано вимог до змісту та форми апеляційної скарги
• чи оплачено судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду апеляційної скарги.

У разі вст-ня суддею-доповідачем зазначених порушень під час подання апеляційної скарги він постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення її без руху, про що повідомляє скаржника і надає строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Якщо під час строку, встановленого в ухвалі суду про залишення заяви без руху, недоліки неналежно поданої або оформленої скарги не будуть виправлені скаржником, така скарга вважається неподаною і повертається скаржникові. Ухвала про повернення апеляційної скарги м.б. оскаржена в касаційному порядку як така, що перешкоджає подальшому провадженню справи.

При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду суддя-доповідач повинен перевірити, чи належним чином оформлена справа, яка надійшла від суду 1-ї інстанції. При цьому суду слід перевірити такі обставини:

§ чи належним чином сформована справа, наявність усіх документів, доказів, якими керувався суд при вирішенні спору;

§ чи підшита справа, чи пронумеровані сторінки справи;

§ наявність опису всіх матеріалів справи з вказівками на сторінки;

§ чи підписані журнали суд.засідання секретарем судового засідання;

§ чи збігається дата ухвалення рішення з датою, вказаною в журналі суд.засідання;

§ чи розглянуті зауваження на правильність і повноту технічного запису суд.засідання та журналу суд.засідання, якщо такі були подані;

§ чи виконані при ухваленні рішення вимоги щодо розподілу суд.витрат;

§ чи вирішено питання про ухвалення додаткового рішення.

За наявності факту встановлення таких обставин суддя-доповідач повертає справу до суду 1-ї інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд 1-ї інстанції має усунути недоліки. Ухвала судді-доповідача про повернення справи до суду 1-ї інстанції оскарженню не підлягає і має бути виконана місцевим судом навіть тоді, коли він з ухвалою не згодний.

Не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційний суд надсилає особам, які бер.уч. у справі (крім скаржника), копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційних скарг та доданих до них матеріалів.

Особи, які бр.уч. у справі, вправі, але не зобов'язані подати заперечення на апеляційну скаргу. Строк для подання заперечень вст-ює суд з урахуванням часу, необхідного для цього, та в межах загального строку розгляду справи апеляційним судом. Однак навіть у разі пропуску цього строку суд не вправі відмовити у прийнятті заперечень та долученні їх до справи.

Право на приєднання до вже поданої апеляційної скарги мають:

1) особи з числа тих, що бер.уч. у розгляді справи, які виступали на стороні особи, яка подала апеляційну скаргу, в суді 1-ї інстанції (процесуальні співучасники, треті особи, які не заявляли сам. вимог і виступали на стороні скаржника, судові представники. Треті особи, які заявляють сам. вимоги, не мають права приєднатися до апеляційної скарги, бо вони не м.б. процесуальними співучасниками і мають право самостійно оскаржити рішення та ухвали суду 1-ї інстанції)

2) особи, які не бр.уч. у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки

Чинний ЦПК передбачає можливість приєднання до апеляційної скарги до початку розгляду справи в апеляційному суді. Право на приєднання до апеляційної скарги має реалізовуватися шляхом подання заяви в довільній формі, але з вказівкою сторін, статусу, в якому заявник був залучений до справи в суді 1-ї інстанції, причин приєднання, з підписом заявника та датою. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.

Особа, яка подала апел.скаргу, може її доповнити, змінити, відкликати чи відмовитися від неї.

Доповнення скарги - це наведення нових аргументів та міркувань, нових мотивів скарги, подання дод.доказів з посиланням на них, уточнення норм матеріального чи процесуального права.

Зміна скарги - це заміна одних положень іншими.

Доповнити чи змінити скаргу можна неодноразово, але лише протягом строку на апеляційне оскарження. Такі зміни і доповнення подаються відповідно через суд 1-ї інстанції, мають бути надіслані всім особам, які бер.уч. у справі.

Крім того, особі, яка подала апеляційну скаргу, законом надано право відкликати її до початку розгляду справи в апел.суді. Для цього скаржник повинен подати заяву, яка розглядається суддею апел.інстанції з постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги (розгляд такої заяви здійснюється суддею-доповідачем одноособово, без виклику сторін, без обговорення підстав відкликання). Особа, яка відкликала апеляційну скаргу, може знову звернутися з нею, тому що апеляційне провадження не відкривалось і не закривалось.

Скаржник вправі протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Про прийняття відмови від апеляційної скарги суд (колегія суддів, а не суддя-доповідач як у випадку з відкликанням апеляційної скарги) постановляє ухвалу, якою закриває апеляційне провадження у справі. Прийняття відмови від апел.скарги не тягне за собою закриття апел. провадження, якщо співучасники або 3-і особи, які приєдналися до цієї справи, клопотатимуть про поновлення строків на апел.оскарження і самостійно оскаржуватимуть процесуальні документи суду 1-ї інстанції. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в суд.засіданні. Апелянт не матиме права повторного оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав.

Визнання апеляційної скарги протилежною стороною має формальний х-ер і ніяким процесуальним документом не оформлюється. Таке визнання враховується апел.судом в частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи, але воно не звільняє суд апел.інстанції від перевірки обґрунтованості апеляційної скарги.

Підготовка справи до розгляду в суді апел.інст. теж зд-ся з метою забезпечення правильного і швидкого розгляду цив.справ. Підготовка розгляду справи за апеляційною скаргою незалежно від її складності є обов'язковою стадією процесу.

Протягом 10-ти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які бер.уч. у справі (потрібне не лише для того, щоб залучити їх у справу, а й для направлення їм повісток-повідомлень про день і час слухання справи, повідомлення про відкликання скарги, про отримання змін і доповнень до апел.скарги, про залучення до розгляду справи осіб, які не були залучені судом при розгляді справи в суді 1-ї інстанції);

2) визначає х-ер спірних правовідносин та закон, який їх регулює (тобто треба з’ясувати: про що заявлено позов, про що просить скаржник, які заперечення надав відповідач за скаргою, які докази були надані суду, які з них суд досліджував, якщо суд 1-ї інстанції неправильно застосував закон, то який закон слід застосувати);

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які бер.уч. у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду 1-ї інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які бер.уч. у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, суд.доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які бер.уч. у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову (вжиття заходів по забезпеченню позову в апел.інстанції вирішується суддею-доповідачем одноособово під час підготовки справи до розгляду та без виклику сторін. Про це постановляється ухвала, яка не м.б. оскаржена в касаційному порядку);

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апел.розгляду справи

Розгляд справи в апел.суді є однією зі стадій цив.судочинства, яка хоч і має свої особливості, але більшою мірою зд-ся за правилами, встановленими для провадження у справі судом 1-ї інстанції, але з обов'язковим урахуванням завдань і предмета апел. оскарження.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач повинен доповісти про підготовку розгляду справи та її результати колегії суддів. Під час такої доповіді суддя-доповідач повинен проінформувати суддів про готовність справи до розгляду апел.судом. У випадку необхідності колегія суддів повинна вирішити питання про проведення дод. підготовчих дій. Лише колегією суддів справу м.б. призначено до розгляду. Такий розгляд має розпочатись у розумний строк, але не пізніше 7-и днів після закінчення дій з підготовки справи до розгляду.

 

4. Порядок та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апел.суд, який перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції, повинен зд-ти таку перевірку в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції. Отже, змінювати підставу та предмет позову в межах апеляційного провадження не можна.

Апеляційний суд вправі досліджувати лише ті докази, які:

§ судом 1-ї інстанції були досліджені з порушенням вст-ого порядку (докази були надані суду, проте він незаконно відмовив у їх прийнятті);

§ в дослідженні яких судом 1-ї інстанції було неправомірно відмовлено (цей факт м.б. підтверджений журналом суд.засідання та технічним записом суд.засідання);

§ нові докази, неподання яких до суду 1-ї інстанції було зумовлено поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник).

Завданням суду апел.інстанції є перевірка рішення, ухвали суду 1-ї інстанції лише в межах оскарженої їх частини і щодо осіб, які подали апел.скаргу, і тих, які приєдналися до неї. Винятком із цього правила є вст-ня судом обов'язкових підстав для скасування рішення. Такою підставою є встановлене апеляційним судом неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. У такому випадку апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду 1-ої інстанції має бути розглянута протягом 2-х місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом 15-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням
особливостей розгляду справи апеляційний суд може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на 15 днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом 1-ї інстанції, з такими винятками і доповненнями:

§ розгляд здійснюється колегією у складі 3-х суддів;

§ зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі в яких мають зд-ся перевірка рішення (ухвали), вст-ся обставини і досліджуватися докази, доповідає суддя-доповідач;

§ першою пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач;

§ суд може обмежити тривалість виступів у дебатах. При цьому кожній особі, яка бер.уч. у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу;

§ підстави для відкладення розгляду справи (оголошення перерви) визначаються на розсуд апеляційного суду.

При розгляді справи в апел.порядку можливі лише 2 підстави для безумовного відкладення розгляду справи:

1) неявка в суд.засідання особи, яка бер.уч. у справі, щодо якої немає відомостей про її належне інформування про день, час і місце суд.засідання щодо розгляду цієї апеляційної скарги;

2) наявність клопотання про відкладення розгляду справи особи, яка бер.уч. у справі, із зазначенням причин своєї неявки, які апеляційним судом мають бути визнані поважними.

Відкладення розгляду справи з інших причин не допускається. У разі належного повідомлення сторін та осіб, які бер.уч. у розгляді справи, їхня неявка не перешкоджає розглядові справи.

У випадку реалізації позивачем в суді апел.інстанції свого права на відмову від позову має бути закрито не апеляційне провадження, а провадження у цій справі взагалі. Відмова від позову або мирова угода мають бути викладені в письмовій формі. Прийняття апеляційним судом відмови від позову та затвердження мирової угоди сторін позбавляє позивача, сторін права на повторне звернення до апеляційного суду. Якщо у затвердженні мирової угоди сторін відмовлено, то апеляційна інстанція перевіряє законність і обґрунтованість суд.рішення в загальному порядку. Відмова позивача від позову, як і затвердження мирової угоди сторін, оформлюється ухвалою апеляційного суду. У випадку визнання позову відповідачем апеляційний суд повинен ухвалити рішення на користь позивача.

 

 

Додаток 1

Ситуація 1

Підприємство звернулося в суд з позовом про виселення подружжя Горенко з неповнолітніми дітьми з будинку, який належить їм на праві приватної власності, у зв'язку із відведенням земельної ділянки цьому підприємству. Місцевий суд позов задовольнив.

Рішення оскаржила мати Горенка - Пікалюк на тій підставі, що не бажає проживати з невісткою у квартирі, яка одержана ними у зв'язку із знесенням будинку. У апеляційній скарзі вона також зазначила, що суд необґрунтовано не залучив її до участі в справі, не викликав у судове засідання і не вислухав її заперечення по суті спору. Суддя прийняв апеляційну скаргу Пікалюк і направив справу в апеляційну інстанцію.

Чи правомірні дії судді?

Ситуація 2

Рішення місцевого суду за позовом виконкому міської ради про виселення Копиленка, оскаржив помічник прокурора. Суддя відмовив у прийнятті скарги, мотивуючи це тим, що вона повинно бути подано і підписано прокурором.

Помічник прокурора району після цього направив" свою скаргу безпосередньо до апеляційного суду. Вона була прийнята і справу призначено до слухання в суді апеляційної інстанції.

Додаток 2

Апеляційний суд

Тернопільської області

_______________________________

м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14

За позовом ВАТ «Козовагаз»

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

14.04.2007р. мені стало відомо, що Козівським районним судом стосовно мене винесено ухвалу про повернення заяви про перегляд заочного рішення у зв’язку з невиконанням ухвали про залишення заяви без руху, яку направлено мені 11.04.2007р. (копія ухвали та супровідного листа додаються).

17.04.2007р. я звернувся до суду із заявою про апеляційне оскарження вказаної вище ухвали суду (копія заяви додається), а також із заявою надати мені копію ухвали про залишення моєї заяви про перегляд заочного рішення суду по даній справі без руху, оскільки мені не було відомо про її винесення, а тому прошу апеляційний суд поновити строк для оскарження зазначеної ухвали суду.

Вважаю, що оскаржувана мною ухвала суду винесена із порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.