Загальні принципи організації складання фінансової звітності

Бухгалтерський облік покликаний забезпечувати інформацією про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішення як зовнішніми, так і внутрішніми

користувачами.

Суб'єкту, який приймає рішення, потрібна не будь-яка інформація, а лише повна, достовірна та своєчасна. Таким чином, організація складання та надання фінансової звітності повинна відповідати цим трьом вимогам.

П(С)БО 1 вимагає дотримання таких якісних характеристик фінансової звітності (табл. 15.1).

Таблиця 15 1. Якісні характеристики фінансової звітності

№ з/п	Характеристика	Зміст характеристики
1	Дохідливість	Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації
2	Доречність	Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому
3	Достовірність	Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності
4	ЗіставнІстт,	Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: =* фінансові звіти підприємства за різні періоди; •=> фінансові звіти різних підприємств. Передумовою зіставності є наведення відповідно? Інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і ГІ зміни

Організація бухгалтерського обліку

Пригадайте:

;' Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про, фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Бухгалтерська звітність - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Користувач фінансової звітності - юридична чи фізична особа, яка потребує інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Принцип дохідливості означає, що звітність слід складати на загальноприйнятій мові, зрозумілій не тільки обліковим працівникам, але й Іншим зацікавленим особам. При цьому передбачається, що назви статей форм звітності повинні бути короткими, відповідати своєму внутрішньому змісту та не допускати подвійних тлумачень.

Рис. 15.1. Основні принципи побудови звітності

Принцип доречності полягає в тому, що звітність повинна складатись, виходячи з інтересів користувачів. Зрозуміло, що кожній окремій категорії користувачів необхідна різна інформація для вирішення різних задач. Так, адміністрація вимагає інформацію в Інтересах забезпечення оперативного управління підприємством, власник - для контролю за діяльністю органів управління, податкова служба - для перевірки дотримання податкового законодавства. Кредитори ж мають на меті перевірити платоспроможність підприємства, щоб отримати гарантію виконання зобов'язань. Але основним та домінуючим мотивом є захист власних інтересів користувачів. Це і визначає основні принципи побудови звітності (рис. 15.1).

Організація обліку операцій руху активів^ пасивів підприємства

До внутрішніх- користувачів звітності відноситься вище керівництво підприємства, загальні збори учасників, а також керуючі відповідними рівнями, що за даними звітності визначають правильність прийнятих управлінських рішень та ефективність структури капіталу, визначають основні напрямки дивідендної політики, складають прогнозні форми звітності та здійснюють попередні розрахунки фінансових показників майбутніх звітних періодів, оцінюють можливості злиття з іншими підприємствами чи його придбання, структурної" реорганізації тощо.

Принцип достовірності означає, що звітність повинна складатись з такою повнотою і правдивістю, яка б відповідала реальному стану справ на підприємстві. Саме реальність звітності забезпечує прийняття керівником оптимального рішення. Про повноту звіту свідчить той факт, що не може бути виключена жодна з існуючих позицій і не вводяться надумані. При цьому враховується наступне: в звітності відображається тільки та інформація, яка відома по закінченню фінансового року або надійшла в процесі складання річного звіту.

Принцип зіставності. Ця вимога, на відміну від попередніх, ілюструє зв'язок між звітними формами за суміжні періоди, Для того, щоб зрозуміти тенденції господарської діяльності, потрібно порівняти стан статей за де­кілька різних періодів. При цьому вибрані методи вартісної оцінки балансу можуть бути змінені тільки у виняткових випадках, так як вартісні показники поточного року повинні бути пов'язані з показниками попереднього.

Враховуючи розглянуті вище якісні характеристики фінансова звітність підприємства формується з дотриманням наступних принципів: => автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

<=> безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

^ періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

Організація бухгалтерського обліку

^ історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

=£ нарахування та відповідальності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

=> повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

£> послідовності, який передбачає постійне із року в рік застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

=* обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів підприємства;

^ превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

«=> єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у Його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про;

•=> підприємство;

=> дату звітності та звітний період;

^ валюту звітності та одиницю її виміру;

•=> відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

•=* облікову політику підприємства та ЇЇ зміни;

=> консолідацію фінансових звітів;

=> припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

=* обмеження щодо володіння активами;

<=> виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

=> переоцінку статей фінансових звітів;

Організація обліку операцій руху активів і пасивів підприємства

=> іншу інформацію,. розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

О назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

=> короткий опис основної діяльності підприємства;

=* назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство або назву його материнської (холдінгової) компанії;

=> середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Бухгалтер повинен прослідкувати, щоб кожний фінансовий звіт містив дату, на яку наведені його показники, або період, який він охоплює.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то бухгалтер в наказі про облікову політику повинен передбачити, а в Примітках до фінансової звітності розкрити причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Незалежно від обумовленої облікової політики і прийнятої на підприємстві системи обліку при складанні звітності необхідно суворо дотримуватись черговості закриття (виведення оборотів і обчислення сальдо) синтетичних рахунків і субрахунків.

Порядок підготовки фінансової звітності представлений нижче (див. рис. 15.2).

Пробний баланс складають після відображення в обліку всіх операцій за звітний рік, а також результатів перевірок, інвентаризацій, розподілень, списань і калькуляцій. Він потрібний для того, щоб переконатися, що рознесення всіх виправних, розподільчих і коригуючих проводок зроблено правильно, що на рахунках допоміжних виробництв залишилось сальдо, яке дорівнює вартості незавершеного виробництва, що на рахунках витрат майбутніх звітних періодів, резервів і незавершеного виробництва 'Залишились суми, підтверджені інвентаризаційними описами, а рахунок загальновиробничих витрат закрито. Якщо це все так, то можна розпочати калькуляцію собівартості продукції основного виробництва.

Організація бухгалтерського обліку

Рис 15.2 Основні етапи підготовки фінансової звітності