Розгляд і прийняття бюджетів

Закон про Державний бюджет України — це правова форма бюджету. Він затверджує повноваження органам державної вла­ди виконувати Державний бюджет України протягом бюджет­ного періоду. Закон має закріплювати реальний стан економіч­них відносин у суспільстві в конкретний період та достовірно відображати у своїх нормах розрахунок державних доходів і ви­датків.

На відміну від інших законів, бюджетний закон має обумов­лену процесуальну форму складання. Зміст Закону у процесу­альному розрізі визначають Бюджетний кодекс України (ст. 38), Правила оформлення проекту Закону України про Державний бюджет України та Регламент Верховної Ради України.

Кожен Закон про Державний бюджет України повинен міс­тити правові приписи, що мають конкретний адресний зміст. Включені конкретні показники й цифри стосовно доходів і ви­датків визначають права органів державної влади та осіб, яким делеговано повноваження з витрачання бюджетних ресурсів, а також обов'язки державних органів зі збирання коштів для мо­білізації запланованих доходів бюджету. Водночас такий закон містить приписи, що не мають конкретного адресного змісту. Це приписи, які затверджують розміри відрахувань від територіаль­них надходжень загальнодержавних податків і зборів до бюдже­тів нижчих рівнів, розміри міжбюджетних трансфертів тощо. Такі правові норми розраховані на багаторазове застосування. Зазначене дає підстави деяким ученим розглядати даний норма­тивно-правовий акт як закон за формою, а не за змістом.

Характерною ознакою Закону про Державний бюджете' його періодичність, оскільки цей документ приймають па поточний бюджетний період, тобто па рік. Особливе значення бюджетно­го закону зумовлює й особливий (складніший порівняно з інши­ми законами) порядок його розгляду та затвердження. І Іеіі етап г другою стадією бюджетного процесу.

Згідно з ч. 2 ст. 92 Конституції України, розгляд та прий­няття закону про Державний бюджет України належить до ви­ключної компетенції Верховної Ради України. Законодавство закріплює, що розгляд і прийняття будь-якого закону здійсню­ються у визначеній юридичній процесуальній формі. Водночас щороку Закон про Державний бюджет приймають відповідно до специфічної процесуальної форми та юридичного механіз­му, необхідність застосування яких зумовлена специфікою са­мого закону про бюджет, його періодичним характером та особ­ливим значенням (економічним, політичним, соціальним) для держави. Процедуру прийняття Закону про Державний бю­джет регламентовано у главі 7 Бюджетного кодексу України та главі 6 Регламенту Верховної Ради України¹. Складовою спе­цифічної процесуальної форми Закону про Державний бюджет (■: виключне право бюджетної ініціативи, що ним на виконання припису ч. 6 ст. 116 Конституції України наділено Кабінет Мі­ністрів України.

Схвалений постановою Уряду проект Закону про Держав­ний бюджет подається до 15 вересня року, що передує планово­му, до парламенту, реєструється в апараті Верховної Ради Украї­ни в день його внесення та разом із супровідними документами вводиться апаратом до бази даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайта парламенту (Ьїїр://рогїа1.гас1а. §оу.иа/) відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 87 Регламенту Верховної Ради України.

Подані документи розглядають із дотриманням закріплено­го Бюджетним кодексом та Регламентом Верховної Ради Украї­ни спеціального порядку розгляду і затвердження Державного бюджету України, що передбачає додатковий етап розгляду за­конопроекту, який передує трьом наступним читанням.

¹ Регламент Верховної Ради України,,'іатнерджспо Мостаїїоною Іісрхон-ної Ради України «Про Регламент Верхошюї Ради України» під І(і.().').2()06 р. № 3547-ІУ // ВВР. - 2006. - № 23, № 24 25. Ст. 202.

304

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

ГММ І. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

305

 

Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України¹. Поданий урядом проект:і;і кону про Державний бюджет України на наступний рік надаю ті, народним депутатам для ознайомлення не пізніше як за чотири дні до його представлення у Верховній Раді. Його обговорюють на засіданнях парламентських комітетів, у яких можуть браги участь представники органів державної виконавчої влади.

Не пізніше ніж через п'ять днів після подання проекту зако ну Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради його пред­ставляють на її пленарному засіданні й супроводжують проце­дурою повного обговорення (визначеною ст. ЗО Регламенту). Із детальною доповіддю щодо поданого проекту Закону про Дер­жавний бюджет України виступає Міністр фінансів України.

Від профільного парламентського комітету — Комітету Вер­ховної Ради України з питань бюджету — виступає його Голова. Його доповідь має містити висновок щодо відповідності пода­ного урядом проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Бюджетному кодексу України, схваленим улітку парламентом Основним напрямам бюджетної політики на на­ступний бюджетний період (Бюджетній резолюції) (або схва­леним Рекомендаціям парламентських слухань із питань бю­джетної політики на наступний бюджетний період), а також пропозиціям Верховної Ради України до Бюджетної резолюції (якщо їх було прийнято).

За підсумками представлених доповідей та за результатами проведеного народними депутатами обговорення проекту Зако­ну про Державний бюджет України на наступний рік парламент може ухвалити мотивоване рішення про схвалення і прийняття його до розгляду. Рішення приймають більшістю голосів народ­них депутатів від конституційного складу парламенту шляхом відкритого поіменного голосування, здійснюваного народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради.

Верховна Рада може прийняти рішення про відхилення про­екту закону про Державний бюджет. Це можливо у разі внесен­ня урядом проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік без подання всіх документів, передбачених Бюд-

¹ Закон України № 2709 дещо змінює процедуру представлення й розгля­ду проекту Закону про Державний бюджет України у парламенті (див. главу 7).

ЩІЧНИМ кодексом України; або у зв'язку із невідповідністю про-РКіУ закону Основним напрямам бюджетної політики на на­ступний бюджетний період; або через невідповідність проекту ЙйКішу вимогам складання проекту Державного бюджету Украї­ни, встановленим Бюджетним кодексом України. 'Годі Міністр фінансів України повторно представляє проект Закону про Дер­жавши"! бюджет України не пізніше ніж за три дні після його повторного подання до Верховної Ради України. На парламент­ському засіданні представлений проект обговорюють знову й у разі досягнення позитивного результату беруть до розгляду з метою передачі на опрацювання до парламентських комітетів.

Рішення про прийняття або відхилення проекту Закону про Державний бюджет України ухвалюють у формі постанови Вер­ховної Ради України. Результати заносять до протоколу пленар­ного засідання парламенту (ст. 46 Регламенту Верховної Ради України).

Підготовка Верховною Радою України проекту Закону про Державний бюджет України до першого читання. Па це відведено до 10 днів (до 1 жовтня — якщо проект було прийнято до розгляду після його представлення на засіданні Верховної Ради, до 6 жовтня — якщо його відхилили і відправили па до­опрацювання до Кабінету Міністрів України та прийняли до розгляду після повторного представлення урядом). За цей час проект Закону про Державний бюджет України розглядають народні депутати України, у парламентських комітетах, депутат­ських фракціях та групах Верховної Ради України.

Комітети Верховної Ради України формують свої пропози­ції щодо проекту Закону про Державний бюджет України і пере­дають їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюдже­ту. Після 1 жовтня пропозиції не приймають. Окрім зазначених матеріалів Комітет із питань бюджету отримує постатейні про­позиції до проекту Закону про Державний бюджет на наступ­ний рік, подані Рахунковою палатою України.

Аналогічні процедури розгляду проектів актів про державний бюд­жет є в законодавстві європейських країн. Зокрема, у Франції, нерпі ніж потрапити до галузевих комітетів, подані урядом бюджетні доку­менти аналізуються у фінансових комітетах обох палат парламенту. Спочатку останній ставить на голосування податкове законодавство і податкові надходження. Члени парламенту можуть змінювати зако­ни про оподаткування, якщо це не скоротить податкових надходжень.

20-219

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

|р| МЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

 

Прийняття рішень щодо видатків починається з голосування стосов но загальної суми видатків за чинним законодавством. Потім голосу ють щодо нових санкцій на здійснення витрат. Ці нові заходи можуті. передбачати скорочення видатків порівняно з їх рівнем за чинним законодавством. Голосування проводять за розділами (категоріями) та міністерствами. Парламент може лише скорочувати видатки, але не може запропонувати їх збільшення або перерозподіл ресурсів. На­решті, парламент контролює відповідність обсягів видатків поперед­ньо встановленим граничним межам. Парламент повинен асигнувати кошти на всі видатки щороку, в тому числі й на видатки, передбачені окремими законодавчими актами. Однак асигнування на обов'язкові видаткові програми різняться за характером; замість граничних меж вони є лише попередньою оцінкою, яку можна перевищувати без зго­ди парламенту.

У Швеції подані до парламенту бюджетні документи розгляда­ють комітет із фінансових питань і галузеві комітети. У складанні бюджету комітет із фінансових питань не має верховенства над галу­зевими комітетами. Щорічні асигнування на всі видатки центрально­го уряду ухвалює парламент, зокрема й санкції на компенсаційні та соціальні виплати, що їх регулюють окремі законодавчі акти.

У СІЛА після подання президентом бюджету до обох палат Кон­гресу починається законодавча стадія розгляду бюджету, що, як пра­вило, складається з процесу санкціонування, завдяки якому створю­ються або поновлюються агентства та програми, і процесу виділення щорічних асигнувань, який дає змогу федеральним агентствам брати на себе зобов'язання (операції, що потребуватимуть грошових витрат) і витрачати кошти па обумовлені цілі. Законопроекти розглядають і доповідають комітети, які полодіють законодавчою юрисдикцією з того чи того кола питань і які зазвичай називають головними коміте­тами, після чого їх розглядають обидві палати Конгресу. Фінансові законопроекти розглядають у 13 підкомітетах Палати представників і Сенату з питань розподілу бюджетних асигнувань. Ці підкомітети готують для комітетів Палати представників і Сенату з розподілу бю­джетних асигнувань пропозиції щодо обсягів сум, призначених для витрачання, а ті, в свою чергу, подають рекомендації безпосередньо до Палати представників і Сенату. Підкомітети з розподілу бюджет­них асигнувань не зобов'язані забезпечувати обсяги фінансування, передбачені санкцією Конгресу.

Відповідно до чинного законодавства не допускається вне­сення пропозицій щодо змін прогнозу податкових надходжень, окрім випадку, коли за висновком Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства фінансів України та Рахункової палати виявлено неточності у їх розрахунку.

Комітет Верховної Ради України:і питані, бюджету не пізні НІР ІЛ жовтня (20 жовтня, якщо проекі ■бюджету прийнято до ІНІИІЛНДу після повторного подання Кабінетом Міністрів У краї ЦИ) року, який передує плановому, спілі.по з уповноваженими ЩЩГТаїїппками Уряду розглядає пропозиції до проекту закону їро Державний бюджет України і готує Висновки та пропозиції

ДО цього (Вюджетні висновки), а також порішія./....................... у таблицю

Н|МНіо:іпцій суб'єктів законодавчої ініціативи (народних депута ГІН, уряду, президента), що їх можна буде врахувати або відхп лити. При цьому потрібно враховувати лише ті пропозиції, які Відповідають п. 2 ст. 40 Бюджетного кодексу. Показники, що міс­титься у Бюджетних висновках, мають бути збалансованими.

Разом зі схваленими Бюджетними висновками та порівняль­ною таблицею Комітет із питань бюджету розробляє і подає до Нгрховпої Ради проект постанови «Про схвалення Висновків і Пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет Украї­ни» па наступний рік, яка, зокрема, передбачає вважати схвале­ні Ііюджетні висновки складовою частиною проекту Закону.

Перше читання проекту Закону про Державний бю­джет України починається з доповіді Голови Комітету Верхов­ної Ради України з питань бюджету щодо висновків і пропози­ції"! до проекту Закону. У Бюджетних висновках відображено як позитивні риси поданого проекту, так і ті положення, що не від­повідають змісту Бюджетної резолюції, нормам Бюджетного ко­дексу та чинного законодавства України. Після доповіді відбува­ються парламентські дебати, за результатами яких проводять голосування щодо поданого проекту Бюджетних висновків. Воно може відбуватися як у цілому, так і постатейно.

Схвалені Верховною Радою України висновки і пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України і затвер­джуються постановою парламенту. Разом зі схваленням Бюджет-них висновків Комітету з питань бюджету, що їх розглядають як складову проекту Закону України про Державний бюджет, останній приймають у першому читанні шляхом ухвалення за­значеної постанови. Затверджені Бюджетні висновки Верховної Ради України передають до Кабінету Міністрів України, якому доручають доопрацювати проект Закону з урахуванням схвале­них Бюджетних висновків та подати його на друге чигання до З листопада. ж

308

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

ГЛМІ9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

309

 

Отримавши схвалені Бюджетні висновки Верховної Ради України та затверджений у першому читанні законопроект про Державний бюджет України на наступний рік, Кабінет Міні стрів у двотижневий термін готує і подає не пізніше 3 листопа­да (8 листопада, якщо проект бюджету прийнято до розгляду після повторного подання Кабміном) року, що передує плано­вому, проект Закону про Державний бюджет України, доопра­цьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України.

Одночасно уряд також подає порівняльну таблицю врахова­них Бюджетних висновків з умотивованими поясненнями сто­совно неврахованих пропозицій. При доопрацюванні проекту Закону про Державний бюджет для розгляду його у другому читанні уряд мас залишити ті статті та показники, що їх він про­понував до першого читання або які були схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. Будь-яке внесення змін, у тому числі у вигляді нових текстових статей, необхідно деталь­но обґрунтувати.

Для підготовки розгляду поданого Кабінетом Міністрів України проекту Закону про Державний бюджет у другому чи­танні Комітет Верховної Ради з питань бюджету протягом трьох днів після його внесення готує висновки щодо розгляду проекту Закону в другому читанні. Мета його — обговорення парламен­том питання щодо прийняття до уваги та внесення відповідних змін, запропонованих у Бюджетних висновках парламентом Каб­міну при підготовці останнім проекту Закону до другого читання.

Друге читання починається з доповіді Міністра фінан­сів України або особи, яка виконує його обов'язки. Обов'язко­вою умовою проведення другого читання є співдоповідь Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо ви­сновків, яких дійшов Комітет щодо врахування урядом схвале­них Бюджетних висновків. Друге читання проекту Закону пе­редбачає передусім затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту)¹, доходів і видатків Державного бюджету України

¹ У разі, коли Кабінет Міністрі» України подає проект Державного бю­джету, в якому передбачено його дефіцит, спочатку затверджують граничний розмір дефіциту Державного бюджету України. Прийняття бюджету з дефі­цитом дозволено лише за умови дотримання вимог ч. 1 ст. 14 Бюджетного ко­дексу України, тобто в разі наявності обґрунтованих джерел його фінансуван­ня. Граничний розмір дефіциту передбачає таке перевищення видатків над

й подальшим постатейним голосуванням проекту Закону про Державний бюджет України, поданого Кабінетом Міністрів України на друге читання.

Після затвердження граничного розміру дефіциту держав­ного бюджету Верховна Рада приймає проект Закону постатей­но. І Іри цьому обговорення статей не проводять, якщо Верховна Рада в першому читанні обговорювала і голосувала поправки, підхилені Комітетом із питань бюджету. Дозволено тільки ви­ступи стосовно мотивів голосування щодо цих статей. Якщо під час постатейного голосування до проекту бюджету не було вне­сем ю істотних змін, Кабінет Міністрів може запропонувати прий­няти Закон про Державний бюджет у цілому. Якщо було прий­нято поправки, які призвели до перевищення граничного розміру дефіциту бюджету, уряд на свій розсуд може або відразу внести пропозиції щодо скорочення дефіциту, або запросити у Верхов­ної Ради перерву для доопрацювання проекту бюджету.

Якщо після обговорення і прийняття поправок уряду дося­гнуто затвердженого граничного розміру дефіциту бюджету. Верховна Рада голосує проект бюджету в цілому. Якщо дефі­цит бюджету перевищує граничний розмір, парламент розгля­дає питання про пропорційне скорочення всіх статей видатків, окрім захищених. У разі прийняття рішення про пропорційне скорочення статей видатків Верховна Рада за поданням уряду затверджує перелік захищених статей бюджету і відсоток ско­рочення видатків за всіма іншими статтями.

доходами бюджету, під яке є обґрунтовані на реальні канали покриття. Шля­хами обмеження дефіциту є: 1) встановлення граничних розмірів дефіциту; 2) використання механізму зовнішнього державного кредиту; 3) застосуван­ня механізму внутрішнього державного кредиту; 4) емісія національної ва­люти. При цьому рішення щодо перших трьох пунктів можуть приймати народні депутати України в межах своєї компетенції. Що стосується рішен­ня про здійснення емісії національної валюти, воно належить до виключної компетенції НБУ, закріпленої за ним на виконання вимог ст. 99 Конституції України, ЗУ «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-Х1У (зі змінами). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону, НБУ монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг.

Виходячи з цього, джерелами фінансування дефіциту бюджету відповід­но до ч. 1 ст. 15 Бюджетного кодексу України є державні внутрішні та зовніш­ні запозичення, а також вільний залишок бюджетних коштів у разі дотриман­ня умов, визначених Бюджетним кодексом. Кміпі'ші кошти ІІІІУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України (ч. 6 ст. 15 Бюджетного кодексу).

310

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

ГЛМІ9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

311

 

Друге читання проекту Закону про Державний бюджет України має завершуватися не пізніше 20 листопада року, яки й передує плановому. До положень, що їх треба прийняти в друго­му читанні і не можна перенести на третє, належать такі: 1) ви­значення загального обсягу дефіциту (профіциту) Державного бюджету України; 2) визначення загального обсягу доходів і ви­датків Державного бюджету України; 3) обсяг міжбюджетних трансфертів; 4) інші положення, необхідні для формування міс­цевих бюджетів. Така вимога пов'язана із необхідністю опра­цьовувати проекти місцевих бюджетів, що мають також бути прийняті до початку нового року, але безпосередньо пов'язані своїми показниками міжбюджетних трансфертів із державним бюджетом (або бюджетами областей чи районів, залежно від то­го, про який місцевий бюджет іде мова). Будь-які інші статті проекту Закону про Державний бюджет України, не прийняті Верховною Радою України в другому читанні, переносять на роз­гляд у третьому.

На третє читання¹ має бути поданий доопрацьований проект Закону про Державний бюджет України з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених народними депутатами України при обговореній цього законопроекту в другому читан­ні. Проект Закону доопрацьовують профільний комітет з урядом. Водночас Бюджетний кодекс не встановлює прямого обов'язку профільного парламентського комітету враховувати надіслані пропозиції або обговорювати їх на засіданні Комітету з питань бюджету. На відміну від першого і другого читання, де Голова профільного бюджетного комітету виступав зі співдоповіддю разом із Міністром фінансів України, який заявляв поданий проект Закону про Державний бюджет, ініціатива представлен­ня проекту Закону в третьому читанні належить саме Голові Ко­мітету Верховної Ради з питань бюджету, а Міністр фінансів, у свою чергу, виступає зі співдоповіддю. Такий порядок відбиває суть проведення третього читання — обговорення і голосування проекту закону в цілому, па підставі врахованих урядом і парла­ментом змін та пропозицій, що їх вносили до поданого проекту при розгляді його у першому і другому читаннях.

¹ Закон України № 2709 об'єднує, по суті, друге та третє читання і ви­писує у ст. 43 особливості розгляду проекту ЗУ під час другого читання, яке передбачає голосування проекту ЗУ про Державний бюджет України в ціло­му як закону.

Обговорення на пленарному засіданні та голосу нашім щодо Пропозицій Комітету Верховної Ради України з питані, бюд­жету стосовно статей проекту Закону про Державний бюджет України, що їх не прийняли в другому читанні, та щодо проекту Иикону проводять у цілому. За незгоди проголосувати поданий іш третє читання проект у цілому голосування відбувається за кожною позицією, запропонованою Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Затвердження Державного бюджету України законом здійс­нюється на підставі п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, в якій прямо зазначено, що лише закони України встановлюють Дер­жавний бюджет України та її бюджетну систему. Згідно зі ст. 91 Конституції України, прийняте Верховною Радою України рі­шення про затвердження Закону про Державний бюджет на на­ступний рік приймають більшістю голосів від конституційного складу парламенту.

Установлення граничного терміну прийняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України 1 гру­дня року, що передує плановому, викопує подвійну функцію. По-перше, створюються реальні умови для прийняття місце­вих бюджетів, показники дохідної й видаткової частин яких безпосередньо залежать від показників Державного бюджету України. По-друге, шляхом визначення кінцевого терміну прий­няття Закону про Державний бюджет законодавчо закріплю­ють фінансову базу, на якій Міністерство фінансів України ґрунтуватиме лімітні довідки. Останні застосовують для оста­точного узгодження бюджетних повноважень та показників кошторисів розпорядників бюджетних коштів, що фінансують­ся із Державного бюджету України.

Слід зауважити, що до компетенції парламенту належить затвердження не лише Закону про Державний бюджет України, а й власне Держбюджету. Така її компетенція випливає зі змісту ст. 116 Конституції України, яка покладає на Кабінет Міністрів України обов'язок розробити проект Закону про Державний бюд­жет України і забезпечити виконання затвердженого Верхов­ною Радою України Держбюджету, подати парламенту звіт про його виконання.

Закріплення у Бюджетному кодексі України терміну перебу­вання проекту Закону про Державний бюджет України па роз-

312

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

ГШй» БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

313

 

гляді Верховної Ради України — з 15 вересня по 1 грудня року, що передує плановому, не є гарантією, що такий термін не буде порушено при проведенні парламентських слухань та доопра­цювання поданого проекту Кабінетом Міністрів України. На жаль, як свідчить практика, таких процесуальних термінів орга­ни державної влади не дотримуються, що зазвичай не сприяє стабілізації й розвитку національної економіки.

Відповідно до ст. 94 Конституції України, Закон про Держав­ний бюджет України підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Останній протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беру­чи до виконання, та офіційно оприлюднює або повертає Закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до парламенту для повторного розгляду. Якщо глава держави про­тягом встановленого терміну не повернув Закон для повторного розгляду, документ вважається схваленим Президентом Украї­ни і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Якщо під час повторного розгляду Закон буде знову прийнято Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституцій­ного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити впродовж 10 днів.

Закон про Державний бюджет України набуває чинності че­рез 10 днів після його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опубліку­вання.

Бюджетний кодекс регулює діяльність Кабінету Міністрів Украї­ни в разі, коли Закон про Державний бюджет не було своєчасно (до початку нового бюджетного періоду — в Україні до 1 січня планового року) прийнято або він не набув чинності. Тоді уряд країни змуше­ний базуватися на показниках попереднього бюджетного періоду щодо доходів і видатків державного бюджету.

З огляду па постійний характер публічних державних видатків Кабінет Міністрів України наділено правом здійснювати витрати, обов'язково враховуючи такі особливості:

1) витрати Державного бюджету України можна здійснювати лише на цілі, визначені у Законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і водночас передбачені у проекті Закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;

й) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть НР|нчіиіцуиіігп 1/12 обсягу видатків, визначених Законом про Дер-АйПІІнП бюджет України иа попередиш бюджетним період, окрім ви-ИйД!»ІІі, Передбачених ч. 4 ст. 15 (витрати па погашений зобов'язані, із Л(||Н У. Що здійснюються відповідно до кредитних угод, а також пормл-УШИМНіршнжих актів, за якими виникають держанні боргові зобов'н-іІНІІМИ пі боргові зобов'язання Автономної Республіки Крим чи місце-Ніііо епмоіірядування, незалежно від обсягу коштів, передбачених па цю мету в Законі про Державний бюджет України або рішенні про міщений бюджет) та ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу (витрати спеці-ильпого фонду бюджету, які мають постійне бюджетне призначення, що дає право провадити їх лише в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо Знкоп про Державний бюджет України (рішення про місцевий бю­джет) не встановлює іншого);

.4) до прийняття Закону про Державний бюджет України на по­точний бюджетний період провадити капітальні видатки заборонено, крім випадків, пов'язаних із запровадженням воєнного чи надзвичай­ного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

До прийняття Закону про Державний бюджет України па поточ­ний бюджетний період запозичення можна здійснювати лише з ме­тою погашення основної суми державного боргу. До прийняття За­кону на поточний бюджетний період податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до Закону про Держбюджет на попередній бюджетний період та інших норма­тивно-правових актів. Перелік податків, зборів (обов'язкових пла­тежів) установлює ЗУ «Про систему оподаткування», порядок їх справляння — спеціальні податкові закони. Особливості формуван­ня надходжень до бюджету та здійснення видатків із нього в разі несвоєчасного набуття чинності Законом про Державний бюджет України деталізовано в ст. 46 Бюджетного кодексу.

Що стосується місцевих бюджетів, то Верховна Рада Авто­номної Республіки Крим та відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів мають ураховувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місі і,е-вих бюджетів, що були затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту Закону про Державний бюджет України в другому читанні.

Відповідно до ст. 77 Бюджетного кодексу, бюджет Автоном­ної Республіки Крим, обласні й районні бюджети, міські (Києва

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

ГЛМВ 9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

315

 

та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офі­ційного опублікування Закону про Державний бюджет. Міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети на наступний бюджет­ний період затверджуються відповідно до рішень міської, район­ної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотиж­невий термін після затвердження районного чи міського (Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення) бюджету.

Рішення про місцевий бюджет визначає:

— загальну суму доходів і видатків із розподілом на загаль­ний та спеціальний фонди, а також із розподілом видатків на поточні й капітальні;

— граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді й боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступ­ного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;

— бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

— доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

— бюджетні призначення міжбюджетиих трансфертів;

— додаткові положення, що регламентують процес виконан­ня бюджету, тощо.

Перелік позицій, що мають бути закріпленими в рішенні про місцевий бюджет, деталізує ст. 76 Бюджетного кодексу.

На жаль, регулярні порушення термінів ухвалення Зако­ну про Державний бюджет України унеможливлює прийняття місцевих бюджетів до початку нового бюджетного періоду. Тим більше, що їх затвердження відбувається в порядку ієрархії — від вищого до нижчого рівня і, відповідно, триває січень-бе-резень поточного бюджетного року. Зрозуміло, що затримання терміну затвердження бюджету ускладнює дотримання фінансо­вої дисципліни учасниками бюджетних відносин та не сприяє збалансованості бюджетної системи країни загалом.