Суб'єкти фінансового права та фінансових правовідносин

Характеризуючи фінансове право та правовідносини у сфері публічної фінансової діяльності, не слід ототожнювати їх суб'єк­тів. Предметом регулювання фінансового права є відносини у

140 ___________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

сфері публічної фінансової діяльності. Регулюючи такі відноси­ни, фінансове право визначає права та обов'язки їх учасників — юридичних і фізичних осіб, що беруть участь у публічній фінан­совій діяльності. Отже, такі учасники є суб'єктами фінансового права. Фінансово-правові норми екстраполюються у конкрет­них суспільних відносинах, які внаслідок правореалізації ста­ють фінансовими правовідносинами.

Відповідно, суб'єкти фінансового права можуть бути здебіль­шого суб'єктами конкретних фінансових правовідносин. Можна сказати, що суб'єкт фінансового права та суб'єкт фінансових правовідносин певною мірою співвідносяться як загальне і кон­кретне.

Разом із тим не завжди суб'єкти фінансового права стають суб'єктами фінансових правовідносин. До уваги необхідно бра­ти правосуб'єктність у фінансовому праві. Суб'єктами права є фізичні або юридичні особи, поведінку яких регулюють норми права за наявності в них ознак правоздатності й дієздатності. Поняття організації або юридичної особи у правовідносинах, у тому числі фінансових, є досить широким. Усім суб'єктам тако­го роду властива організаційна єдність, яка й дає підстави нази­вати їх організаціями. Правами юридичних осіб у фінансових відносинах наділено: державу загалом; державні органи, що ді­ють як окремі утворення в межах установленої компетенції; ор­гани місцевого самоврядування; підприємства, установи (зокре­ма бюджетні), об'єднання тощо. Тобто в багатьох випадках мова йде про те, що одним із суб'єктів фінансової правовідносини є публічна юридична особа. У своїх взаємовідносинах та у відно­синах із громадянами юридичні особи — це єдиний суб'єкт, вну­трішня структура якого не має значення для осіб, що вступають із ним у відносини.

Учасники правовідносин мають бути наділені такою спеці­альною юридичною властивістю, як правосуб'єктність, тобто спроможністю бути носієм прав та обов'язків, реалізовувати їх та відповідати за це, що суперечить установленим правовим нор­мам. Правосуб'єктність охоплює правоздатність та дієздатність. Отже, суб'єктами фінансового права є фізичні або юридичні осо­би, поведінку яких регулюють норми фінансового права за наяв­ності в них ознак правоздатності й дієздатності.

Правоздатність — це здатність бути носієм прав та обов'яз­ків. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен громадя-

Глава 4. ФІНАНСОВО-ПР АВОВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 141

иии зобов'язаний сплачу пати податки та збори у порядку і роз­мірах, установлених законом. Усі громадяни щороку подають до податкових інспекцій за місцем прожинання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, [(станов­леному законом.

Дієздатність — це здатність самостійно реалізовувати пра­ва й обов'язки. Аналізуючи податкові правовідносини, слід за­значити, що громадянин, який є правоздатним у сфері сплати податків, стає дієздатним (тобто може реалізовувати свої обо­в'язки зі сплати податків) не раніше, ніж досягне певного віку (згідно з чинним законодавством України — 16 років) і зареє­струється у податковій інспекції за місцем проживання як плат­ник податків та отримає ідентифікаційний код. Отже, громадя­нин—суб'єкт фінансового права не завжди є суб'єктом фінансових правовідносин.

Суб'єктивне право існує в конкретних правовідносинах, в які вступає правосуб'єктна особа. Це конкретна форма, в якій визначаються права та обов'язки, що виникли внаслідок вступу правосуб'єктної особи у правовідносини.

Суб'єктами фінансового права є держава, адміністративно-територіальні утворення, юридичні особи — підприємства й ор­ганізації всіх форм власності, громадські організації, установи, тобто колективні суб'єкти та громадяни—індивідуальні суб'єкти.

Держава як суб'єкт фінансового права. Держава діє в особі уповноваженого органу державної влади або місцевого самовря­дування. Це можуть бути органи загальної компетенції — Верхо­вна Рада України, Кабінет Міністрів України — або органи спе­ціальної компетенції у сфері фінансової діяльності — Державне казначейство, Державна податкова служба, НБУ тощо. Водно­час у фінансових відносинах держава може бути суб'єктом без­посередньо, а не через уповноважені нею органи. Це притаманне міжнародній діяльності держави, передусім для відносин у сфе­рі державного кредиту (зокрема, коли Україна отримує кошти у вигляді зовнішніх запозичень від міжнародних фінансових організацій, іноземних юридичних осіб тощо).

Колективний та індивідуальний суб'єкти фінансового права. У фінансових правовідносинах бере участі, значна кіль­кість колективних суб'єктів фінансового права. Наприклад, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування сільські, селищні й

142 ____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

міські ради відповідно до компетенції, встановленої Конститу­цією України, — затверджують бюджети відповідного рівня й контролюють їх виконання. Кабінет Міністрів України в межах конституційних повноважень розробляє проект закону про Дер­жавний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, по­дає до парламенту звіт про його виконання. Рахункова палата здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бю­джету України та їх витрачанням. Рада НБУ розробляє Основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її провадженням.

Широке коло учасників фінансових відносин—колективних суб'єктів становлять підприємства, установи й організації всіх форм власності. З одного боку, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів фінансуються бюджетні установи, з іншо­го — майже всі підприємства й організації є платниками подат­ків, зборів, обов'язкових платежів. Вони беруть активну участь у відносинах у сфері банківської діяльності. Юридичні особи— суб'єкти господарювання відіграють важливу роль у публічній фінансовій діяльності, оскільки переважно саме за їх рахунок відбувається мобілізація фінансових ресурсів. Водночас неко-мерційні організації (наприклад, бюджетні установи) отриму­ють із бюджету асигнування для забезпечення своєї діяльності.

Індивідуальними суб'єктами фінансового права, як зазна­чалося, є фізичні особи—громадяни України, іноземні грома­дяни й особи без громадянства. Визначальною є їхня роль у по­даткових та кредитно-розрахункових відносинах, у яких беруть участь кредитно-фінансові установи. Зокрема, фізичні особи незалежно від громадянства зобов'язані сплачувати податки й обов'язкові платежі до централізованих фондів із доходів, дже­рело походження яких перебуває в Україні. У даному контексті визначальним буде принцип резиденства (перебування на те­риторії держави протягом календарного року сумарно 183 дні). Згідно з чинним законодавством громадяни мають право від­кривати рахунки в національній та іноземній валюті у кредит­но-фінансових установах, що мають відповідний дозвіл на здій­снення валютних операцій.

Отже, суб'єкти фінансового права — це юридичні й фізичні особи, які мають правосуб'єктність, а суб'єкт фінансових право­відносин — це реальний учасник цих правових відносин.

Глава 4, ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 143

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення фінансоїю-мраіншої норми. У чому поля­гають особливості фінансово-правових норм?

2. Які види фінансово-правових норм?

3. Яка структура фінансово-правової норми?

4. Що таке фінансові правовідносини?

5. Які особливості фінансових правовідносин?

6. Що таке суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасни­ків фінансових відносин?

7. Які підстави виникнення, зміни та припинення фінансових правовідносин?

8. Чому фінансові відносини можуть існувати лише у формі правовідносин?

9. У чому полягає різниця між поняттями «суб'єкт фінансово­го права» та «суб'єкт фінансових правовідносин»?

Глава 5

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ

ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

В УКРАЇНІ

Добування грошей потребує доблесті;.чбереження грошей потребує розсудливості; витрачання грошей потребує мистецтва. Б. Авербах