Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Суть і значення фінансового контролюСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Сутність фінансів проявляється у функціях, що їх вони виконують. До таких належать розподільча, регулююча (стимулююча), стабілізаційна та контрольна. Остання проявляється в контролі за розподілом національного доходу і ВВП по відповідних фондах та витрачанням їх за цільовим призначенням. У свою чергу, фінансовий контроль є практичним втіленням об'єктивно притаманної фінансам як економічній категорії властивості контролю. Фінансовий контроль є універсальним явищем і застосовується у різних сферах суспільного життя. Суть фінансового контролю розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосування й функціонування фінансів. Економічним змістом фінансового контролю є функція управління, що охоплює сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обгрунтованості й ефективності прийнятих рішень та результатів їх виконання. Фінансовий контроль застосовується там і тоді, де функціонують фінанси. Останні є інструментом розподілу й перерозподілу ВВП та національного доходу в процесі їх руху, забезпечують створення й використання фондів коштів для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства, тобто публічних потреб. Створення й використання фондів коштів, які є фінансо- вім 5. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 145 ними ресурсами, здійснюються під шілппом різних об'< ктивпих І суб'єктивних факторів, які і; сукупності зумовлюють об'єктивну необхідність фінансового контролю як важливої сфери публічної фінансової діяльності, інструменту впливу па становище й розвиток усієї економічної системи держави. Фінансовий контроль ґрунтується па базових принципах, іцо випливають із самої суті публічної фінансової діяльності: законність, об'єктивність, поєднання державних і приватних інтересів тощо. Розвиток суспільства обумовив динамічні інтеграційні процеси у сфері фінансового контролю, в тому числі віляхом створення різних міжнародних організацій, які працюють над розробкою єдиних вимог до фінансового контролю. Необхідність проведення всебічного фінансового контролю, зокрема органами державної влади й місцевого самоврядування, та дотримання законності у розподілі, використанні та мобілізації фінансових ресурсів закріплено у нормах Конституції України. Урахувавши глобальний та всеохопний характер фінансів, процеси їх подальшої трансформації у зовнішньоторговельні відносини, міжнародна спільнота заснувала Міжнародну організацію вищих органів фінансового контролю (ШТОЗАІ)\ одним із завдань якої було виробити загальні принципи фінансового контролю, рекомендовані для застосування у практичній діяльності відповідних органів та закріпити їх у національних законодавствах країн, що входитимуть до даної організації. У листопаді 1990 р. у Мадриді за участю представників вищих контрольних органів 32 європейських держав було засновано Європейську організацію вищих контрольних органів (ЕІШ05АІ)2. 1 ШТОЗАІ — ТЬе Іпісгпаїіопаї От^апігаТіоп ої Зиргете АисНі Іпкїіглі- 2 ЕІЖОЗАІ — Тне Еигореап От^апігагіоп от Зиргете Аисііі ІпкІіСілТ.іопх 10-219 ив ____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВ О Створення у Європі власної компетентної організації відкривало для всіх країн широкі можливості у сфері вдосконалення фінансово-бюджетного контролю. Вивчення та поширення позитивного досвіду фінансового контролю, здійснювані ШТОЗАІ, спричинило, зокрема, видання ряду документів, що мають уніфікований рекомендаційний характер. Зокрема, Комітет аудиторів із ревізійних стандартів ШТОЗАІ розробив Ревізійні стандарти ШТОЗАІ (Аудиторські стандарти) — стандарти державного фінансового контролю, рекомендовані до застосування контрольними органами різних держав і покликані сприяти реалізації уніфікації діяльності контрольних органів країн; Етичний кодекс ШТОЗАІ для аудиторів у державному секторі, який доповнює та підсилює їх. Однак базовим документом у цій сфері вважають Лімську Декларацію керівних принципів контролю (ТЬе Ііта Бесіага-гіоп ог Сш'сіеііпез оп Аис!і1іп§ Ргесергз) — документ, прийнятий у жовтні 1977 р. на IX Конгресі ШТОЗАІ. У Лімській декларації узагальнено досвід організації та діяльності вищих державних органів фінансового контролю різних країн з урахуванням розмаїття систем управління, специфіки господарювання і практики контрольної роботи, систематизовано загальноприйняті основні принципи зовнішнього контролю за фінансовими ресурсами. У преамбулі Декларації зазначається про необхідність існування у кожній державі вищого органу контролю задля забезпечення ефективного цільового використання суспільних фінансових ресурсів. Серед основних принципів фінансового контролю, зафіксованих у Лімській декларації, такі: — незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибута демократії й обов'язкового елемента управління фінансовими ресурсами; — законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю; — визначення необхідності попереднього контролю й контролю за фактичними результатами; — наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю; — гласність і відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою збереження комерційної та іншої таємниці, що захищається законом. ГММ 8. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ І47_ Назначені принципи надалі дістали закріплення у національних.шкшюдавствах країн Європи, в тому числі її України. 8 червим 'ЛООІ р. у Києві керівники вищих органік фінансового контролю держав—учасниць. СНД на основі Лімської декларації прийняли Декларацію про загальні принципи діяльності вищих (ірппііи фінансового контролю держав—учасниць Співдружності І Іезалежних Держав. До принципів, на яких будується діяльність вищих органів фінансового контролю, Декларація зарахувала законність, незалежність, об'єктивність, компетентність, оперативність, доказовість, гласність, дотримання професійної ("ПІКИ. Контроль як елемент управління відіграє суттєву роль у забезпеченні функціонування держави й усієї політичної системи. Фінансовий контроль як складова контролю відіграє таку саму роль на фінансових ринках, у сфері публічної фінансової діяльності. Як складова державного управління фінансовий контроль с засобом, інструментом реалізації політики держави. Водночас його можна розглядати як самостійну управлінську діяльність, що має власні методи, способи, форми реалізації тощо. Об'єктом фінансового контролю є як публічна фінансова діяльність, так і фінансова діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, непідприємницьких структур, фінансово-кредитних інститутів тощо. Предметом контролю є фінансові операції, пов'язані зі створенням та використанням фондів коштів. Проте об'єкт фінансового контролю значно ширший за просто перевірку фінансових ресурсів, оскільки в кінцевому підсумку контролюється і використання матеріальних, природних, трудових ресурсів під час опосередкування фінансовими відносинами процесів національного виробництва й перерозподілу. Кінцевою метою фінансового контролю є встановлення правопорядку. Досягнення поставлених перед фінансовим контролем (передусім державним та муніципальним) цілей потребує вирішення певних завдань (напрямів), а саме: — перевірка виконання фінансових зобов'язань перед державою та муніципальними органами всіма суб'єктами фінансових правовідносин; — перевірка правильності використання державними й муніципальними установами, організаціями і підприємствами, що перебувають у їх господарському віданні або оперативному ю* 148 ___________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВ О управлінні, грошових коштів (бюджетних коштів, банківських позик і т. п.); — перевірка дотримання правил здійснення різноманітних фінансових операцій, розрахунків, зберігання грошових кошті в вищезазначених суб'єктів; — виявлення внутрішніх резервів виробництва, економніше та ефективніше використання матеріальних і грошових ресурсів; — превентивне завдання, що полягає у запобіганні можливим порушенням фінансового законодавства та фінансової дисципліни; — перевірка законності діяльності державних і муніципальних органів, що беруть участь у фінансовій діяльності1. Головним завданням фінансового контролю є підтримка фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням і вжиття заходів примусу за їх учинення. Фінансова дисципліна — це стан дотримання органами державної влади й місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання всіх форм власності, об'єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами встановлених законодавством і нормативно-иравовими актами фінансово-правових норм. Фінансова дисципліна виражає одну зі сторін законності. Ураховуючи взаємозв'язок здійснюваного фінансового контролю як із боку окремих підприємств, установ, організацій, так і з боку орга-ніії державної влади й місцевого самоврядування та їх посадових осіб, дотримання законних прав обох сторін гарантовано. Під час здійснення фінансового контролю задовольняються державні інтереси, що полягають в успішній реалізації державної фінансової політики, ефективному використанні фінансових ресурсів держави. Державне значення фінансового контролю втілюється у тому, що при його проведенні перевіряють: по-перше, дотримання державними та громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами встановленого правопорядку у процесі фінансової діяльності; по-друге, економічну обґрунтованість та ефективність дій, відповідність їх інтересам держави2. ' Грачева Е. Ю. Финанеовьій контроль/ Е. Ю. Грачсва, Г. П. Толстопя-тенко, Е. А. Ршжкова. — М.: Изд. Дом «Камероп», 2004. С. 124. 2 Грачева Е. Ю. Государетвенньїе нитереоьі при осущсствлеіши финансо-вого бюджетного контроля / Е. Ю. Грачева // Актуальніше проблеми финап-сового права Рссиублики Беларусь, Роееии, Украйні,]. - С. 43. ГЛМІ 5, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІН АНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 149 (>і же, фінансовий контроль — це цілеспрямована діяльніші уповноважених державою органів, підприємств, установ ти організацій незалежно від форм власності, спрямована на дотримання законності, фінансової дисципліни й раціональності у реалізації публічної фінансової діяльності держави, тобто мобілізації, розподілу й використання публічних фондів коштів із мстою виконання завдань і функцій держави і територі-нлі.них громад та ефективного соціально-економічного розпитку всіх суб'єктів фінансових відносин. Унаслідок виконання завдань фінансового контролю відбувається поліпшення фінансової дисципліни всіх учасників фі-иапсово-правових відносин. Юридична наука та чинне законодавство містять ряд основоположних принципів здійснення фінансового контролю, дотримання яких дає змогу органам фінансового контролю у повному обсязі виконувати свої повноваження. Це принципи: — законності, об'єктивності, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів; — розподілу контрольних повноважень, що передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання фінансового контролю між суб'єктами; — повноти охоплення об'єктів контролем, який досягається шляхом суцільного відстежування або вибіркової перевірки певних сегментів підконтрольних об'єктів; — достовірності фактичної інформації, дотримання якої забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, що їх відображає ця інформація; — збалансованості контрольних дій, який передбачає узгодженість їх внутрішньої та зовнішньої спрямованості й забезпечує рівновагу фінансового контролю; — превентивності контрольних дій, завдяки якому досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання істотним відхиленням у здійсненні фінансового процесу від норм; — самодостатності системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування й розвитку; — ефективності, що передбачає пристосованість системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог: 150 ____________ Модуль 1. ПУБЛІЧН А ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно й си б) бути своєчасним за терміном здійснення, якісним і по в) бути оперативним, дієвим, гласним і різнобічним; — принцип відповідальності, який передбачає відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та суб'єктів господарювання за наслідки контрольних дій. Види фінансового контролю Контроль як специфічна за характером діяльність має складну структуру і виявляється у різних аспектах, що обумовлює його різноманітні характеристики. Однією з важливих ознак класифікації фінансового контролю є форма його здійснення. Із позицій філософії зміст і форма є загальними категоріями, що відображають взаємозв'язок двох сторін будь-якого предмета чи явища, причому зміст є визначальною стороною предмета, а форма — засобом його вираження і внутрішньою організацією, яка модифікується зі зміною змісту. Ці принципи дають об'єктивні підстави для створення дієвої системи органів фінансового контролю та розробки його розгорнутої класифікації за видами. Так, залежно від характеру взаємовідносин і суб'єкта фінансовий контроль можна поділити на внутрішній і зовнішній. При внутрішньому контролі суб'єкт і об'єкт належать до однієї системи, а при зовнішньому суб'єктом контролю є орган, що належить до іншої системи, ніж об'єкт. Внутрішній фінансовий контроль — це самоконтроль організацій, підприємств, установ як за власною фінансовою діяльністю, так і за фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до їх складу. Він є елементом управління організацією і тому проводиться на її розсуд на основі рішень даної організації. Зокрема, внутрішнім контролем можна назвати внутрішній аудит. Відповідно, зовнішній контроль здійснює сторонній орган, уповноважений на компетентні дії у сфері перевірки стану дотримання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових відносин. У його проведенні беруть участь як органи загальної компетенції, так і спеціальної у сфері фінансових відносин. ГЛШ 5. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГА НІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 151 Мп часом проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний та наступний. Критерій розмежування цих форм полягає у зіставленні часу контрольних дій із процесами формування й використання фондів фінансових ресурсів. Водночас вони тісно взаємопов'язані, відображаючи безперервний характер контролю. В умовах переходу до ринкових відносин дедалі важливішу роль відіграє попередній (превентивний) контроль. Його здійснюють на етапі розгляду і прийняття рішень із фінансових питань, у тому числі на стадії розробки й прийняття законів та актів органів місцевої влади і місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності, насамперед — бюджетів на поточні роки. І Іопередній контроль проводять на основі глибокого аналізу й розрахунків фінансових результатів, що сприяє об'єктивності оцінки доцільності прийняття або неприйняття певних рішень у сфері фінансової діяльності, дотриманню фінансової дисципліни тощо. Як приклад попереднього фінансового контролю можна назвати парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період, що їх проводять у Верховній Раді України за представленим Кабінетом Міністрів України проектом Основних напрямів бюджетної політики (Бюджетною резолюцією). У межах своїх повноважень Рахункова палата України здійснює експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України. Також фахівці Рахункової палати аналізують і досліджують порушення і відхилення бюджетного процесу, готують і вносять до Верховної Ради України пропозиції щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства загалом. Поточний фінансовий контроль є органічною частиною процесу оперативного фінансового управління й регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ, галузей економіки. Його здійснюють під час фінансово-господарських операцій, тому він охоплює короткі проміжки часу. Спираючись на дані первинних документів оперативного і бухгалтерського обліку й інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фінансові ситуації, що швидко змінюються, запобігати збиткам і втратам. Він має систематичний харак- 152^ ___________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВ А ДІЯЛЬ НІСТ Ь І ФІНАНСОВЕ ПРАВО тер і чинить найбільший вплив на процес формування й вико ристання фінансових ресурсів. Наступний фінансовий контроль характеризується поглиб леним вивченням фінансової діяльності за попередній період, дає змогу виявити вади попереднього й поточного контролю. Ретроспективний фінансовий контроль здійснюють після виконання фінансових операцій за певні проміжки часу шляхом ви вчення даних обліку та звітності, планової нормативної документації. Контролю підлягають фактичні справи, дійсна наявність коштів і матеріальних цінностей. Цей вид фінансового контролю допомагає масштабно оцінити позитивні та негативні аспекти фінансової діяльності підприємств, установ, певних галузей та економіки загалом. Він дає змогу всебічно проаналізувати нагромаджений досвід, об'єктивно відображати причини порушень і недоліків, розробляти заходи щодо їх усунення. Застосування всіх зазначених форм фінансового контролю в їх єдності та взаємозв'язку надає фінансовому контролю систематичності й підвищує його ефективність. Фінансовий контроль за формами проведення поділяють на ініціативний та обов'язковий. Ініціативний фінансовий контроль здійснюють на підставі рішень суб'єктів господарювання як власними силами, так і за участю сторонніх органів, передусім аудиторських організацій. Його метою є перевірка дотримання суб'єктом господарювання фінансової дисципліни й оп-тимізація руху фінансових потоків, економія ресурсів та, як правило, мінімізація оподаткування. Обов 'язковий фінансовий контроль проводять переважно за участю органів державної або місцевої влади, хоча в деяких випадках він може передбачати участь і недержавних фінансових контролерів (особливо у сфері діяльності фінансово-кредитних установ). Контроль здійснюють на підставі встановлених чинним законодавством вимог та компетенції уповноважених органів (наприклад, органів Державної податкової служби або Контрольно-ревізійної служби України, для яких, зокрема, передбачено терміни проведення перевірок та ревізій залежно від обсягів господарської діяльності підконтрольних суб'єктів). Підставою проведення обов'язкового контролю можуть бути і рішення компетентних державних органів (суду, прокуратури, інших органів держави) з метою з'ясувати дотримання законності, встановити істину під час судового слідства тощо. Глііа 5. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 153 Належно від суб'єктів контролю виокремлюють державний, Нііутріїмпьогосподарський, відомчий, аудиторський контроль, контроль фінансово-кредитних установ. Державний фінансовий контроль здійснюють органи державної влади, насамперед законодавчої й виконавчої; він спрямований на об'єкти, що підлягають контролю незалежно від їх відомчого підпорядкування. Як приклад державного контролю можна назвати діяльність Рахункової палати України. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці й аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінку викладають у звіті. Компетенцією проводити державний фінансовий аудит наділено органи Контрольно-ревізійної служби та Рахункову палату. Відомчий фінансовий контроль здійснюють конкретні контрольно-ревізійні управління (відділи, групи) міністерств, відомств, державних комітетів та інших органів державного управління. Він спрямований на забезпечення законності та фінансової дисципліни як підпорядкованими підприємствами, установами, організаціями, так і всередині відомства. Робота контрольно-ревізійних підрозділів перебуває під наглядом Міністерства фінансів України. Не рідше ніж раз на рік міністерства й відомства інформують уряд держави про стан контрольно-ревізійної роботи. Основними завданнями відомчого фінансового контролю є контроль за виконанням державних завдань, економним витрачанням матеріальних і фінансових ресурсів, збереженням державної власності, правильністю ведення бухгалтерського обліку, станом контрольно-ревізійної роботи, боротьба з приписуванням, безгосподарністю, марнотратством і надмірностями. Деякі міністерства й відомства України здійснюють позавідомчий контроль. Так, Державна митна служба України контролює дотримання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль проводять економічні служби підприємств, установ, організацій (бух- 154 ____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО галтерії, фінансові відділи, служби фінансового менеджменту та внутрішнього аудиту, відділи планування тощо). Він супроводжує повсякденну фінансово-господарську діяльність. Посадовою особою, яка безпосередньо відповідає за дотримання фінансової дисципліни й організовує проведення внутрішньогосподарського контролю, є головний бухгалтер. Разом із керівником підприємства він у встановлених законодавством випадках несе відповідальність за порушення фінансового законодавства, за правильність і повноту фінансових документів. Головний (старший) бухгалтер має право другого підпису на фінансових документах, що створює правові підстави для перерахування або зарахування коштів на відповідні рахунки або відпускання чи витрачання товарно-матеріальних цінностей. Аудиторський (недержавний) фінансовий контроль здійснюють незалежні аудитори або аудиторські фірми, уповноважені суб'єктами господарювання на це. Аудит можуть проводити як за ініціативою суб'єкта господарювання, так і за рішенням органу державної влади. Можливість здійснення аудиторського контролю передбачено прийнятим 22.04.1993 р. ЗУ «Про аудиторську діяльність» (зі змінами). Аудиторська діяльність є виключною, має професійний характер. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надавати усно або письмово з оформленням довідки й інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляють експертним висновком чи актом. На відміну від результатів ревізій або перевірок, аудиторський висновок не може бути підставою для застосування санкцій за порушення фінансової дисципліни. Він є, по-суті, моніторингом фінансової діяльності суб'єкта аудиту. Витрати на проведення аудиту відносять до власних витрат підприємства, тому вони задовольняють інтереси і держави, і недержавних суб'єктів господарювання, оскільки не передбачають витрат бюджетних коштів. Законодавство передбачає випадки, коли проведення аудиту є обов'язковим: 1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, товариств та інших суб'єктів господарювання незалежно від форми власності й виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються під- Глава 5. ПРАВОВІ ЗАСАД И ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 155 приємницькою діяльністю. Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності суб'єктів господарювання з річним і'осподарським оборотом менш як 250 неоподатковуваних мінімумів проводиться раз на три роки; 2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників; 3) перевірки емітентів цінних паперів; 4) перевірки державних підприємств при здаванні в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації й інших змінах форми власності; 5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом. Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України. Муніципальний фінансовий контроль — вид недержавного фінансового контролю, який полягає в організації та здійсненні контролю за формуванням, розподілом і використанням коштів місцевого бюджету і комунального майна. Об'єктами контролю є підприємства, установи, організації, які сплачують платежі до місцевого бюджету, отримують і використовують його кошти, управляють комунальним майном, або якщо майно перебуває у них у повному господарському віданні. Суб'єктами є місцеві ради, їх виконавчі органи, створювані органами місцевого самоврядування контрольні комісії. Залежно від цільової спрямованості контрольних дій органів можна розрізнити такі види фінансового контролю, як стратегічний і тактичний. Стратегічний фінансовий контроль спрямований на вирішення питання стратегії розвитку підприємства, організації, установи, галузі господарства у майбутньому, а тактичний вирішує поточні питання їх фінансової діяльності. Залежно від місця здійснення фінансового контролю його можна поділити на контроль на місцях, або виїзний контроль (контрольні органи виконують контрольні дії безпосередню па підконтрольному об'єкті), та дистанційний, або безвиїзний контроль (суб'єкт контролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, яка передається засобами зв'язку). 7 56 Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО За сферою фінансової діяльності фінансовий контроль бу Аналіз іноземної практики дає змогу говорити також про поділ фінансового контролю на парламентський, адміністративний, судовий, банківський. Методи фінансового контролю Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є його метод. До методів фінансового контролю належать конкретні способи (прийоми), застосовувані при здійсненні контрольних функцій. Методи дослідження, що їх використовують органи контролю щодо об'єктів контролю, залежать від характеру об'єктів та певних їх елементів. Стан і поведінку об'єкта контролю загалом визначають за допомогою загальних методів контролю, а окремих його частин або характеристик — за допомогою часткових способів. У Стандартах державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна, затверджених наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 08.08.2002 р. № 168, ревізію, перевірку, оцінку, розслідування та вивчення названо способами і методичними прийомами фінансового контролю. Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ, затверджені наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 19.12.2005 р. №451, містять поняття «поточні аудиторські процедури» (до яких належать камеральна перевірка, моніторинг, обстеження) та «фактичні контрольні процедури» (якими вважають контрольні обміри, інвентаризацію, звірки). У Стандартах з аудиту державних фінансів, розроблених ШТ08АІ, в яких регламентовано загальні засади щодо проведення аудиту державних фінансів, зазначається, що аудитори мають добре володіти технікою і процедурами збирання доказів, до яких належить інспекція, спостереження, розслідування та підтвердження. Отже, має місце термінологічна неузгодженість у понятійному апараті сфери фінансового контролю. У науковій літературі ГЛІІІ 5, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 157 тнкож можна спостерігати різні підходи до визначення і розу- МІнпи змісту методів фінансового контролю. Зокрема, до методів фінансового контролю можна зарахувати ревізію, інспектувап- Іін, тематичну перевірку, обстеження, безперервне відстежуван-і(VI фінансової діяльності тощо. Кожен із цих методів поділяється на часткові способи та прийоми, які дають змогу вирішувати псині проміжні завдання. Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. Інспектування — це метод державного фінансового контролю, що полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю. Проводиться у формі ревізії, яка має забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Перевірка державних закупівель — метод державного фінансового контролю, що полягає у документальному й фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладають в акті. Об'єктивною тенденцією сучасного етапу реформування фінансової сфери є скорочення частки фінансів державного сектора та збільшення питомої ваги комунального і приватного секторів. Це означає поступове зменшення примусовості фінансового контролю і розвиток його добровільності. Тому надалі мають частіше застосовувати такі методи фінансового контролю, як тематичні перевірки, обстеження, безперервне відстежування фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Тематичну перевірку здійснюють за певним переліком питань або з однієї теми шляхом ознайомлення на місці з окремими сторонами фінансової діяльності. Такі перевірки можуть проводити наскрізним методом за ознакою однотипності операцій чи за ознакою взаємного зв'язку між різними суб'єктами контро- 158 ___________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО лю. Зустрічна перевірка (зустрічна звірка) — метод документального підтвердження на підприємстві, в установі чи організації, що мали договірні взаємовідносини з об'єктом контролю, на прохання контрольного чи правоохоронного органу. Перевіряють вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, здійснюваних між ними, і з'ясовують їх реальність (повноту відображення в обліку об'єкта контролю). Обстеження — один із методів фінансового контролю, а саме ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи, у процесі якого виявляють її позитивні й негативні аспекти. Обстеженню притаманне використання прийомів зіставлення фактичного стану справ із нормативним. Спостереження — метод фінансового контролю, що передбачає загальне ознайомлення з фінансовою чи господарською діяльністю об'єкта контролю з метою отримання інформації, необхідної для оцінки його стану. Належить до попереджувальних заходів контролю, оскільки за його результатами не вживають заходів впливу до об'єктів контролю. Нагляд — особливий метод фінансового контролю, який
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 344; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.97.14.83 (0.013 с.) |