Поняття бюджетних повноважень. Зміст інституту бюджетних повноважень

Конституція України встановила, що бюджетна система дер­жави будується на засадах справедливого і неупередженого роз­поділу суспільного багатства між громадянами й територіаль­ними громадами. Ця норма заклала конституційні засади у

ЙИйіііі'Щіііі й закріпленні бюджетних повноважень за органами Державної влади та місцевого самоврядування, оскільки незале­жніш, останніх у галузі бюджету свідчить про їх самостійність. У юридичній літературі зазначають, іцо доцільність аналізу са­мі' повноважень суб'єктів у бюджетних відносинах обумовлена ТИМ, що у сторін є не лише права, а й обов'язки¹. Наприклад, Мі'рховна Рада України має право вимагати від уряду подання у Ж'таиовлені терміни проекту Закону про Державний бюджет України. Кабінет Міністрів зобов'язаний своєчасно забезпечити розробку і надання проекту Основних напрямів бюджетної полі­тики в установлений термін. У свою чергу, Верховна Рада мас розглянути і за результатами парламентських слухань прийня­ти постанову або взяти до відома зазначені Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Бюджетним повноваженням держави та територіальних громад, порядку їх реалізації в бюджетному процесі присвячено бюджетне законодавство, норми якого в сукупності становлять бюджетне право — центральну частину фінансового права. Слід зазначити, що в юридичній літературі терміни «бюджетні повно­важення» і «бюджетні права» застосовують як синоніми, хоча не слід ототожнювати бюджетні права, які належать відповід­ним органам влади, з інститутом бюджетного права, що є скла­довою фінансового права як галузі права.

Бюджетні повноваження — це права й обов'язки органів державної влади та місцевого самоврядування в галузі бюджет­ної діяльності, визначені Бюджетним кодексом України, що­річними Законами про Державний бюджет, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, рішеннями міс­цевих рад та локальними актами. Сукупність цих повноважень і положень нормативно-правових актів становить окремий інсти­тут бюджетних прав (повноважень). Водночас наведене визна­чення свідчить, що в можливості реалізації суб'єктами власних бюджетних повноважень задіяні не лише фінансові, а й консти­туційні, конституційні процесуальні, адміністративні норми.

Залежно від виду бюджетних правовідносин, у межах яких реалізуються бюджетні права їх суб'єктів, бюджетні повнова­ження поділяються на матеріальні й процесуальні. Матсрі-

¹ Бекерская Д. А. Бюджетної: прано и бюджетним процесе її Украйно/ Д. А. Бекерская. — Одеса: Юридична література, 20(М. ('.. 51.

17*

¹ Медвідь Ф. М. Бюджетне законодавство її Україні: сучасніш стан та шляхи (інтимізації / Ф. М. Медвідь, Я. Ф. Медвідь // Сучасніш стан та пер­спективи розвитку фінансового права: міжпар. пауіопракт. коиф., м. Ірпінь, 23-24 лист. 2007 р.: тези дон. - Ірпінь, 2007. ('. 113 115.

260

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

альні бюджетні повноваження визначають зміст прав та обов'яз­ків органів державної влади і місцевого самоврядування у сфері функціонування бюджетної системи. Процесуальні бюджетні повноваження органів державної влади та місцевого самовряду­вання — це передбачена законодавством сукупність прав і обо­в'язків державних і місцевих органів у сфері бюджетного про­цесу. За суб'єктним складом бюджетні права можуть належати державі загалом та окремим адміністративно-територіальним одиницям.

Бюджетні права можна характеризувати за вертикальним і горизонтальним рівнями. Розподіл бюджетних прав по верти­калі (між представницькими й виконавчими органами різного рівня) базується на конституційних нормах, що розмежовують повноваження між органами державної влади й органами місце­вого самоврядування та місцевої влади. Розподіл бюджетних прав між представницькими та виконавчими органами одного рівня {по горизонталі) ґрунтується на конституційних нормах про розподіл компетенції між гілками влади.

Бюджетні права можна об'єднати в три групи: повноважен­ня у галузі зведеного (консолідованого) бюджету; повноважен­ня у галузі державного бюджету; повноваження у галузі місце­вих бюджетів.

І. Повноваження України у галузі зведеного бюджету ґрун­туються на необхідності забезпечення єдності бюджетної систе­ми; провадженні єдиної фінансової, бюджетної, податкової по­літики; забезпеченні суверенітету держави й виконанні інших завдань і функцій держави. Верховна Рада України як повнова­жний представник усієї держави, що має закріплені Конститу­цією України виключні повноваження, які не можна передати будь-якому іншому органу, безпосередньо втілює повноважен­ня держави у галузі зведеного бюджету.

Реалізуючи бюджетні права з метою виконання державних завдань і функцій, Верховна Рада України:

— установлює види бюджетів, порядок і принципи об'єднан­ня їх у бюджетну систему;

— визначає види видатків, що їх включають до державного і місцевих бюджетів;

— визначає склад дохідних джерел, із яких до державного і місцевого бюджетів надходять доходи;

Глава 8. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ _______________________________ 261

— установлює загальний порядок і принципи розподілу до­ходів між окремими ланками бюджетної системи;

— установлює загальний порядок розподілу видатків між ланками бюджетів різного рівня;

— затверджує бюджетну класифікацію, що забезпечує єд­ність бюджетної системи;

— установлює принципи й основні засади організації бю­джетного процесу незалежно від рівня його здійснення;

— установлює основні бюджетні повноваження;

— визначає загальну систему заходів щодо збалансування бюджетів усіх рівнів;

— установлює порядок складання Державного бюджету України.

II. Для провадження єдиної державної політики, зокрема у сфері бюджетних відносин, Україна в галузі державного бю­джету:

1) має в особі вищих органів влади повноваження формува­
ти, розподіляти і використовувати кошти державного бюджету;

2) реалізує повноваження, що стосуються місцевих бюджетів.
Вищі органи законодавчої й виконавчої влади мають право:

на визначення розміру доходів, закріплених за державним бю­джетом у поточному бюджетному періоді; на цільове спрямуван­ня бюджетних асигнувань та визначення їх розмірів; на організа­цію та здійснення бюджетного процесу; на встановлення межі бюджетного дефіциту і розробку заходів для його скорочення; на створення резервних та інших цільових фондів; на прийнят­тя законодавчих актів із регулювання всіх питань бюджетного процесу; на реалізацію всіх стадій бюджетного процесу; на ви­значення переліку регулюючих доходів для місцевих бюджетів; на уточнення статей доходів і видатків державного бюджету в процесі його виконання; на забезпечення постійного і всебічно­го фінансового контролю на всіх стадіях бюджетного процесу; на затвердження звіту про виконання державного бюджету.

До повноважень у галузі держаного бюджету можна також зарахувати затвердження диференційованих або єдиних норма­тивів відрахувань від регулюючих доходів для бюджетів Авто­номної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастопо­ля; визначення розміру дотацій вирівнювання, субвепцій та їх цільового призначення для місцевих бюджетів вищого рівня; здійснення фінансового контролю у межах повноважень за до-

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО