Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин.

Надра— це частина земної кори, розташована під поверх­нею суходолу та дном водоймищ, яка сягає глибин, доступних для геологічного вивчення й освоєння. Видобування корисних копалин передбачає наявність ліцензій. Користування надрами є платним. Плату справляють за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (мор­ської) економічної зони у вигляді: 1) платежів за користування

Гл ава 19. НЕПОДАТКОВІ ДОХОДИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНИХ ДОХО ДІВ 503

надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, вико­нані за рахунок Державного бюджету; 3) збору за видачу спеці­альних дозволів (ліцензій); 4) акцизного збору. Плата за корис­тування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Плату за спеціальне використання надр при видобуванні ко­рисних копалин стягують на підставі постанови Кабінету Міні­стрів України «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видо­бування корисних копалин» від 12.09.1997 р. № 1014 (зі змінами) та Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин від 30.12.1997 р. (зі змінами та доповненнями)¹.

Платниками є всі суб'єкти підприємницької діяльності неза­лежно від форм власності, які здійснюють видобування корис­них копалин, у тому числі підприємства:» іноземними інвестиція­ми. Плату за користування надрами для видобування корисних копалин справляють за обсяги погашених у надрах балансових і позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин.

Об'єктом справляння плати є:

—обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин — для вугілля кам'яного, вугілля буро­го, металічних корисних копалин, сировини нерудної для мета­лургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини;

—обсяги видобутих корисних копалин — для нафти, конден­сату, природного газу (зокрема, супутнього при видобуванні нафти), підземних вод (термальних, промислових), ропи, міне­ральних грязей та мулу;

—обсяги видобутих корисних копалин (окрім скидів без ви­користання) — для мінеральних підземних вод;

—вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки — для уранової руди, сировини ювелірної (дорого-

¹ Інструкція про порядок обчислення і справляння платежі» за корис­тування надрами для видобування корисних копалин, затверджена І Іаказом Міпекобезпеки України, Державної податкової адміністрації У країни, Держ­комгеології, Мінпраці України від 30.12.1997 р. №207/472/51/157 (:іі змі­нами).

504 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

цінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів.

Нормативи плати встановлюють для кожного виду корис­них копалин (групи копалин, близьких за призначенням) як ба­зові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Законодавство передбачає за­провадження базових та диференційованих нормативів, поря­док визначення яких міститься в постановах Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1014 (зі змінами) та від 07.03.2000 р. № 456 (зі змінами).

Порядок обчислення. Користувачі надр самостійно визнача­ють суму плати та обчислюють її щокварталу накопичувальним підсумком від початку року з урахуванням установлених коефі­цієнтів. У разі видобутку корисних копалин та мінеральних під­земних вод понад квоти (ліміти) за видобуті понадміру копали­ни плату нараховують у подвійному розмірі. При розробленні користувачем надр більше одного виду корисних копалин пла­тити треба за кожен їх вид окремо.

Пільги. На підставі рішень Кабінету Міністрів України до плати за користування надрами може застосовуватися знижка за вичерпання запасів надр, що надається користувачам, які здійс­нюють видобування: дефіцитних корисних копалин за низької економічної ефективності розробки родовищ, об'єктивно зумов­леної й не пов'язаної з порушенням умов раціонального викорис­тання розвіданих запасів; корисних копалин із залишкових за­пасів зниженої якості, а також важковидобувних запасів, окрім випадків погіршення якості запасів корисних копалин унаслі­док вибіркового відпрацювання родовища. У ст. 29 Кодексу про надра України міститься перелік суб'єктів, звільнених від зазна­ченої плати.

Порядок сплати. Плату до бюджетів здійснюють за міс-церозташуванням родовища корисних копалин щокварталу до 20 числа місяця, який настає за звітним кварталом, а за видобу­вання корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони — за місцезнаходжен­ням платника.

Плату за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення платники перерахову­ють у розмірі 40% до Державного бюджету і 60% — до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севасто-

Глав а 19. НЕПОДАТКОВІ ДОХОДИ В С ИСТЕМІ ПУБЛІЧ НИХ ДОХОДІВ 505

поля за місцерозташуванням родовища корисних копалин на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до кодів бюджетної кла­сифікації України.

Плату за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення платник перераховує до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севасто­поля за місцерозташуванням родовища корисних копалин у роз­мірі 100% на бюджетний рахунок, відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації України.

Нараховану суму плати за обсяги видобутих корисних копа­лин у межах квот (лімітів) та обсяги втрат у надрах, що не пере­вищують нормативних, включають до валових витрат вироб­ництва й обігу, а при перевищенні лімітів сплату здійснюють за рахунок прибутку підприємства.

Контроль за дотриманням умов користування надрами здій­снюють органи державного гірничого нагляду та державного геологічного контролю у встановленому порядку. Правильне обчислення та перерахування до бюджетів плати за користуван­ня надрами контролюють органи Державної податкової служби

України.

Плата за забруднення навколишнього природного середо­вища, її стягують згідно із ЗУ «Про охорону навколишнього се­редовища» зі змінами та на підставі ряду підзаконних актів, зок­рема постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навко­лишнього природного середовища і стягнення цього збору» від 01.03.1999 р. № 303 (зі змінами) та прийнятими на її виконання

інструкціями¹.

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. У межах своїх повноважень місцеві ради та спеціально уповноважені державні органи управ­ління у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані надавати всебічну допомогу громадянам у їх природоохоронній діяльності. Пору-

¹ Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена Наказом Міпекобезпе-ки України, Державної податкової адміністрації України під 19.07.1999 р. № 162/379 (зі змінами); Інструкція про встановленим лімітів викидів забруд­нюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена Наказом Мінекоресурсів України від 10.10.2000 р. № 161.

506 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

шені права громадян у галузі охорони навколишнього природ­ного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюєть­ся у судовому порядку відповідно до законодавства України.

У межах повноважень місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй тери­торії, в тому числі здійснюють контроль за дотриманням зако­нодавства про охорону навколишнього природного середови­ща; припиняють господарську діяльність підприємств, установ та організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують чи зупиняють (тимчасово) діяльність не підпорядкованих раді підприємств, установ та організацій у разі порушення ними за­конодавства про охорону навколишнього природного середо­вища.

Підприємства, установи, організації, що забруднюють навко­лишнє природне середовище, підлягають державному обліку та зобов'язані безоплатно надавати органам, що охороняють навко­лишнє природне середовище, інформацію про обсяги викидів, скидань забруднювальних речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань з охорони навколишнього природ­ного середовища та інші дані. Ведення екологічних паспортів здійснюють за єдиною системою, у порядку, визначеному Кабі­нетом Міністрів України.

Збір за забруднення навколишнього природного середови­ща справляють із підприємств незалежно від форм власності за:

—викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин ста­ціонарними та пересувними джерелами забруднення;

—скидання забруднювальних речовин просто у водні об'єкти;

— розташування відходів.
Об'єктами обчислення збору є:

—для стаціонарних джерел забруднення — обсяги забруд­нювальних речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються просто у водний об'єкт, та обсяги відходів, розташо­ваних у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

—для пересувних джерел забруднення — обсяги фактично використаних видів пального, внаслідок спалення яких утворю­ються забруднювальні речовини.

Щорічні ліміти скидання у водні об'єкти загальнодержавно­го значення для первинних водокористувачів визначено в до­зволах на спеціальне водокористування, що їх видають органи Мінприроди України. За понадлімітні обсяги скидання забруд-