Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства

Керівники та інші посадові особи підприємств, установ, орга-НІ;іацііі, зокрема банківських установ, громадяни, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності, в разі порушення норм ііі>-даткового права можуть бути притягнені до адміністративної нідмонідальності. Адміністративна відповідальність — це засоби идм і 11 істративного впливу за допомогою адміністративно-право-ііііх норм, які містять осудження винного та його діяння і перед­бачають негативні наслідки для правопорушника. Особливостя­ми адміністративних санкцій є: 1) відсутність тяжких правових наслідків; 2) застосування щодо менш тяжких податкових пра­ні (порушень (проступків); 3) вони не призводять до судимості.

Адміністративний штраф відповідно до ст. 27 Кодексу Украї-міі про адміністративні правопорушення є грошовим стягнен­ням, що його накладають па громадян і посадових осіб за адміні­стративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених зазначеним Кодексом та іншими законами України. 11 ід посадо­вими особами розуміють осіб, які постійно чи тимчасово здій­снюють функції представників влади, а також обіймають па під­приємствах, в установах чи організаціях незалежно під форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпо­рядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або ви­конують такі обов'язки за спеціальним повноваженням (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Підстави притягнення до адміністративної відповідальності та санкції, що їх накладають на порушників, визначає чинне по­даткове законодавство. Водночас притягнення до адміністратив­ної відповідальності за порушення норм податкового законодав­ства здійснюють у порядку, визначеному Кодексом¹. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податково­го законодавства є наявність складу адміністративного правопо­рушення — винного умисного або необережного діяння чи безді­яльності, яке посягає на суспільні відносини, що охороняються законом, і за яке законодавство передбачає адміністративну від­повідальність. Обов'язковою умовою притягнення до адміні­стративної відповідальності є наявність випп у діях порушника.

¹ Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х (зі змінами і доповненнями).

34*

532 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

Склади адміністративних правопорушень, пов'язаних із функціонуванням системи оподаткування, містяться у таких статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення: ст. 155¹ «Порушення порядку проведення розрахунків», ст. 163^і «Порушення порядку ведення податкового обліку, надання ауди­торських висновків», ст. 163² «Неподання або несвоєчасне подан­ня платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)», ст. 163³ «Невико­нання законних вимог посадових осіб органів державної податко­вої служби», ст. 163⁴ «Порушення порядку утримання та перера­хування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи», ст. 164 «Порушення порядку проваджен­ня господарської діяльності», ст. 164⁵ «Зберігання або транспорту­вання алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка», ст. 166⁶ «Порушен­ня порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтер­ського обліку при ліквідації юридичної особи».

Якщо рішення про застосування фінансових санкцій прий­мають на підставі акта перевірки, то для ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення обов'язково має бути протокол про адміністративне правопорушення, складений органами, визначеними ст. 255 Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення, який має відповідати вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прото­кол підписують працівник податкового органу, котрий його скла­дає, та порушник. За відсутності протоколу немає будь-яких пра­вових підстав для накладення адміністративного штрафу.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 234² Кодексу України про адміністративні право­порушення, протокол протягом 15 днів від моменту надходження розглядає керівник (заступник керівника) податкового органу, працівник якого склав цей документ. Про час і місце розгляду справи н обов'язковому порядку повідомляють порушника. За результатами розгляду виносять постанову про накладення адмі­ністративного штрафу або про припинення справи (ст. 284 Ко­дексу України про адміністративні правопорушення).

Щодо розміру адміністративного штрафу, який можуть на­класти на посадових осіб підприємства, то він зазвичай може коливатися, хоч і прив'язаний до неоподатковуваного мінімуму. За перше порушення передбачено штраф у сумі до 170 гривень

Глма 20. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ^ПОРУШЕННЯГ^О ДАТК0В0Г0 ЗАКОНОДАВСТВА 533

(ИІд5до 10 неоподатковуваних мінімумів), а за пов горне проти сом року — до 340 гривень (від 10 до 20 неоподатковуваних міні мумій).

У ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушен­ня зазначено, що адміністративним правопорушенням вважа­ють не тільки дію, а й бездіяльність, за яку законодавство перед­бачає адміністративну відповідальність. До обов'язків керівника та інших посадових осіб входить забезпечення дотримання під­приємством загалом законодавчих актів та контроль за праців­никами з метою недопущення правопорушень. Відповідно до ст. 14, посадові особи підлягають адміністративній відповідаль­ності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недотри­манням правил, забезпечення виконання яких входить до їх служ­бових обов'язків.

До адміністративної відповідальності може бути притягне­но лише осіб, яким на момент скоєння правопорушення випов­нилося 16 років.

Адміністративне стягнення (штраф) може бути накладене не пізніше як через два місяці від дня скоєння правопорушення, а за тривалого правопорушення через два місяці від дня його виявлення. Тобто якщо, наприклад, існує факт неподання по­даткової декларації (тривале правопорушення), який виявлено під час проведення перевірки податковими органами, останні мають право лише через два місяці накласти адміністративний штраф на посадових осіб.

За аналогією з оскарженням дій представників податкової служби щодо застосування фінансових санкцій, платники подат-ків мають право оскаржувати дії зазначених осіб щодо застосу­вання адміністративної відповідальності¹.

¹ Наприклад, див.: Податкові спори / за заг. ред. С. В. Буряка // Бюле­тень фінансово-податкового законодавства і практики його застосування. -К.: Юрінком Інтер, 2009; Податкові апеляції. Досудове врегулювання спорів:і податковими органами. - К.: ЮЦ ДПА України; Харків: Фактор, 2008. 560 с.

На рівні відомчих актів питання оскарження регулюються, зокрема, По­ложенням «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків ор­ганами державної податкової служби», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.19% р. №29, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.12.1996 р. за №72.'$/ШК; Наказом Дер­жавної податкової адміністрації України від 22.05.2007 р. №300 «Про стан роботи з розгляду скарг платників податків» із змінами, внесеними наказом