Податковий примус та податкова відповідальність

У податкових правовідносинах інтереси їх учасників є різ-носпрямованими. Тому податок як індивідуально безоплатний платіж завжди базується на примусі. У зв'язку з тим, що справ­ляння більшості податків ґрунтується на принципі самостійно­го обрахунку платником податку його суми та декларування, значну увагу при організації податкової роботи приділяють по­датковому контролю.

Отже, необхідність стабілізації фінансової системи, забезпе­чення стійкого надходження бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізични­ми і юридичними особами зобов'язань перед державою обумов­люють існування податкового контролю як особливого напряму державного фінансового контролю. Якщо існує таке поняття, як «податкова відповідальність», якщо враховувати специфіку фінансових правовідносин, особливо можливість застосування державного примусу за порушення приписів, викладених у пра­вових нормах, то, звичайно, державний примус властивий і по­датковим правовідносинам, коли один із суб'єктів таких відно­син — юридична або фізична особа—платник податків порушує встановлені чинним законодавством норми. Тобто саме скоєне

512 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

податкове правопорушення є підставою для застосування захо­дів відповідальності до платників податків.

Податкові органи, діяльність яких спрямована на забезпе­чення режиму законності в податковій сфері, мають конкретні контрольні повноваження, в тому числі й право вживати заходів податкового примусу, застосовувати до платників податків -юридичних і фізичних осіб засобів юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 ст. 2 ЗУ «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (зі змінами) контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчас­ністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів є завданням Державної податкової служби. Інше важливе її за­вдання — запобігання злочинам та іншим правопорушенням, що їх закон відносить до компетенції податкової міліції, їх роз­криття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Для виконання цих завдань органам Державної податкової служби надано ряд повноважень зі здійснення податкового кон­тролю. За його результатами у разі виявлення порушень по­даткові органи мають право застосовувати до фізичних та юри­дичних осіб—порушників податкового законодавства заходи державного примусу. Примус у сфері оподаткування можна визначити як систему встановлених законодавством захо­дів запобіжного, припиняючого та відновлювального харак­теру, що застосовуються до платників податків—фізичних та юридичних осіб для здійснення контролю, забезпечення режиму законності у податковій сфері, дотримання пра­вил сплати податкових платежів та виявлення (збирання) даних (інформації) про виконання платниками податків зо-бов 'язань зі сплати податків, а в разі скоєння податкового правопорушення — застосування до останніх заходів відпо­відальності (фінансової, адміністративної, кримінальної, дисциплінарної).

Заходи податкового примусу можна поділити на дві групи: 1) юри­дичні санкції (основна група), тобто державпо-примусові заходи, що є реакцією держави стосовно конкретної особи (фізичної, юридич­ної) на факт протиправної поведінки; 2) державно-необхідні запобіж­ні й припиняючі заходи. Ці заходи, що їх застосовують до платників

Глава 20. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 5 13

податків у фінансовій сфері, як правило, передують заходам фінанси мої і правової відповідальності за скоєння податкових порушень (аа наявності складу правопорушення), тобто випереджають реалізацій) фінансових санкцій, накладення адміністративних і дисциплінарних сіні пень, застосування кримінального покарання. Запобіжні заходи державні органи застосовують із метою запобігання скоєнню подат­кових правопорушень та контролю за правильністю внесення плат­никами податків і обов'язкових платежів до бюджетів та інших пуб­лічних цільових фондів.

Соціальне призначення правового примусу, вираженого у санкці->і х, передбачених правовими нормами, полягає головним чином у тому, іцо він відіграє у правовій системі правоохоронну роль, тобто забезпе­чує її нормальне функціонування, втілення всіх її регулятивних ознак і перш за все досягнення «ефекту гарантованого результату». Завдан­ням примусу буде усунення порушень, вплив на правопорушників, приведення правової системи (якій завдано збитків у зв'язку із непра­вомірною ситуацією) до нормального стану. Правовий примус існує в даному разі у межах правоохоронних відносин і відображає реакцію держави на неправомірну поведінку учасників суспільних підноснії, на перешкоди, що виникають у процесі функціонування правової системи.

Порушення приписів податкового законодавства призво­дить до настання юридичної відповідальності.

З одного боку, податкова відповідальність базує твої па загальї-юправових принципах невідворотності, законності, спра­ведливості покарання, його індивідуалізації. Принцип невідворо­тності податкової відповідальності означає, що в разі скоєння податкового правопорушення платник податку неминуче має понести податкову відповідальність. Принцип законності у по­датковій відповідальності передбачає передусім застосування податкових санкцій у суворій відповідності до закону, а також установлення цієї відповідальності лише податковим законо­давством¹. Справедливість покарання покликана встановити його точну міру, адекватну мірі податкового правопорушення. Індивідуалізація покарання означає, що юридичну відповідаль­ність нестиме лише особа, визнана винною у встановленому за­конодавством порядку.

З іншого боку, відповідальність за порушення податкового законодавства має особливості, визначальною з яких є її компен­саційно-карний характер. Зміст компенсаційної ознаки полягає

' Наприклад, див.: Щербанюк О. В. Лланач. праця. ('. 168 169.

33-219

⁵¹⁴ _Моду ль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИ Х Д ОХОДІВ ТА ВИДАТК ІВ

у необхідності відшкодування збитків, що їх зазнали держава її органи місцевого самоврядування внаслідок неотримання над ходжень податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бю­джетів і публічних цільових фондів. Разом із тим застосування відповідальності спрямоване на покарання конкретного право­порушника (платника податків, податкового агента) у зв'язку з невиконанням ним свого обов'язку, а також на запобігання по­датковим правопорушенням. Таким чином, відповідальність за порушення податкового законодавства сполучає різні моделі (конструкції) юридичної відповідальності: правовідновну (ком­пенсаційну) і штрафну (карну).

Слід звернути увагу, що навіть за відсутності завдання майно­вої шкоди інтересам держави або муніципальної влади юридич­ну відповідальність можуть нести платники податків за умови невиконання або неналежного виконання податкового зобов'я­зання у повному обсязі. Так, особа може сплатити своєчасно і в повному розмірі податок до бюджету відповідного рівня, але не подати декларації (якщо такий обов'язок передбачено). У тако­му разі платник скоїв податкове правопорушення, і до нього бу­де застосовано заходи юридичної відповідальності, зокрема фі­нансові санкції.

Податкова відповідальність має ряд специфічних рис: під­ставою її є дія, що містить усі ознаки складу податкового право­порушення; настання відповідальності врегульовано нормами податкового права; відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника податкових санкцій фінансового й адміністра­тивного характеру; законодавство передбачає особливий порядок притягнення до відповідальності; суб'єктами даної відповідаль­ності є платники податків та інші фіскально зобов'язані особи.

Фахівці вважають, що на сучасному етапі розвитку вітчизня­ної правової системи й, зокрема, системи законодавства катего­рія «відповідальність за порушення податкового законодавства» є комплексною, оскільки підставою такої відповідальності може бути дія або бездіяльність, передбачена нормами податкового, адміністративного й кримінального права. При цьому терміни «відповідальність за порушення податкового законодавства» і «податкова відповідальність» за своїм змістом не є тотожними¹.

Кучерявенко М. П. Відповідальність за порушення податкового законо­давства / М. П. Кучерявенко // Фінансова енциклопедія. - С. 79-80.

ГЛІМ 20. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 5 1 5

Остаточно вирішення проблеми змісту й розробки юрмдп чпої конструкції податкової відповідальності можливе лише,ш умови законодавчого визначення поняття податкової!) ира ноііоруїиеппя, закріплення окремих складів податкових пра-нопорушень, а також установлення процесуального порядку провадження за цією категорією справ. Чинна сьогодні ст. 11 «Відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкових законів» ЗУ «Про систему оподаткування» містить лише бланкетні норми, які об'єктивно не можуть відігравати роль ефективних законодавчих підстав для притягнення до юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства.