За порушення банківського законодавства

Окреме місце в забезпеченні стабільного функціонування банківської системи загалом посідає банківський нагляд. Він має базуватися на нормах спеціального банківського законодавства, пристосованого до ринкових умов. Центральний банк завжди є провідником монетарної політики, і саме ця його функція насам­перед потребує сильної та пристосованої до ринкових умов бан­ківської системи. Отже, завдання банківського нагляду тісно пов'язані із завданнями і функціями центрального банку як ор­гану, що визначає та провадить грошово-кредитну політику в державі. Також банківський нагляд забезпечує дотримання стан­дартів та нормативів суб'єктами, контрольованими банківськи­ми законами й положеннями.

Банківський нагляд — система контролю й активних упо­рядкованих дій НБУ, спрямованих на забезпечення дотри­мання банками та іншими особами, щодо яких НБУ здійснює наглядову діяльність, законодавства України і встановле­них нормативів із метою забезпечення стабільності банків­ської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів банку.

Банківський нагляд — сфера, яку слід розглядати як об'єкт державного управління, а діяльність кредитно-фінансових уста­нов — сфера суспільного життя, в якій управлінська діяльність

Необхідна, бажана й доцільна. Цілковита відсутність банківсько­го нагляду означала б створення потенційних умов для фінансо-ішх правопорушень і зловживань, можливість банкрутства бан­ку, збитки для вкладників (а не засновників), втрату довіри до банківської сфери, а отже, й різке зменшення надходження віль­них коштів у банківський обіг, послаблення вітчизняного ринку позичкових капіталів, зменшення вкладання коштів у виробниц­тво, втрату зацікавленості інвестором, послаблення національ­ної валюти тощо¹.

Однією з основних функцій центробанку є спрямування бан-ківського нагляду на підтримку надійності й ефективності окре-м и х банків, щоб забезпечити стабільність і нормальне функціо-иунання всієї системи. Служби банківського нагляду виконують наглядові функції, спрямовані на оцінку й стримування числен­них ризиків при здійсненні комерційними байками банківських операцій для недопущення їх збитковості, неліквідності й банк­рутства. Діяльність органів нагляду базується па національному законодавстві та міжнародних стандартах у цій сфері.

До міжнародних стандартів у сфері провадження банків­ського нагляду належать Ключові принципи ефективного багі-ківського нагляду, опубліковані у серпні 1987 і). Базельським комітетом з банківського нагляду. Вони стали основним джере­лом рекомендацій для розробки національних банківських зако­нодавств країн, що формували національні банківські системи або реформували їх, виходячи зі світових стандартів організації банківської справи.

Із метою підвищення ефективності банківського нагляду і наближення його до вимог світових стандартів у жовтні 2000 р. Правління НБУ прийняло постанову про реорганізацію банків­ського нагляду. Вона передбачила встановлення перехідного пе­ріоду з 2001 до 2005 р. для підготовки виведення банківського нагляду з-під контролю НБУ і створення самостійного нагля­дового державного органу².

Спеціальним органом у системі НБУ, який має забезпечува­ти всебічний і постійний банківський нагляд, нині є Дирекція з

' Орлюк О. П. Банківське право: нанч.посібник / О. II. Орлюк. — К.: Юрінком Тнтер, 2006. - С. 152.

² Раевський К. Є. Банківське регулювання та нагляд / К. Є. Раєвський. -К.: Ун-т «КРОК», 2004. - С. 41-42.

40*

628 _____________ Модуль 4. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...

банківського регулювання та нагляду (раніше — Генеральний департамент банківського нагляду) та структурні підрозділи, підпорядковані їй.

Операції з банківського нагляду здійснюють також відділи банківського нагляду за діяльністю комерційних банків, створе­ні в регіональних відділеннях НБУ. Відділ складається з трьох секторів: сектор реєстрації та ліцензування; сектор аналізу та контролю економічних нормативів; сектор інспектування. Го­ловним завданням відділу є контроль і нагляд за дотриманням банками чинного законодавства України та нормативних актів НБУ і забезпечення функціонування банківських установ на основі принципів безпечної й стабільної діяльності.

Дирекція з банківського регулювання та нагляду співпра­цює з Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності бан­ків. Свого часу, в 2002 р., із метою вдосконалення банківського нагляду, оптимізації розподілу функцій і обов'язків між цент­ральним апаратом і територіальними управліннями Нацбанку щодо нагляду за банками Комісія НБУ з питань нагляду і регу­лювання діяльності банків прийняла рішення від 29.01.2002 р. № 29 про розподіл банків на групи залежно від розміру чистих активів.

Із січня 2001 р. наглядова діяльність НБУ охоплює всі бан­ки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб стосовно їх банківської діяльності (ч. 2 ст. 67 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Положення про планування та порядок проведення інспек­ційних перевірок, затверджене постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. № 276 (зі змінами), регулює процес планування і проведення інспектування службою банківського нагляду НБУ банків та інших осіб, які підпадають під наглядову діяльність Нацбанку.

Об'єктами перевірки служби банківського нагляду НБУ є: банк, його філії та інші власні підрозділи банку (в тому числі розташовані поза межами місцерозташування головного офісу банку); власники істотної участі в банку; юридичні особи, що здійснюють банківську діяльність без банківської ліцензії. Інспекційні перевірки (інспекту­вання) банків та їх філій або інших власних підрозділів можуть бути плановими (здійснюються відповідно до плану інспекційних переві-

Глава 23. РИНКИ ФІНАНСОВИХ П ОСЛУГ Я К ПРЕДМЕТ...

рок, про проведення яких НБУ зобов'язаний повідомляти банк не пізніше ніж за 10 днів до початку перевірки) та позаплановими (про­водяться за рішенням Нацбанку за наявності обґрунтованих підстав, визначених законодавством).

Залежно від повноти охоплення діяльності об'єкта контролю ін­спекційні перевірки (інспектування) бувають комплексні (перевірка банку, філій або інших підрозділів банку, яка охоплює усі напрями діяльності (зокрема, управління діяльністю) і тематичні (перевіря­ють окремий напрям діяльності/операцій). Комплексним інспекцій­ним перевіркам підлягають банки, які працюють на підставі банків­ської ліцензії. Такі перевірки не проводять у банках, у яких НБУ відкликав банківську ліцензію. Інші особи, що підпадають під нагля­дову діяльність Національного банку, підлягають перевіркам з окре-м их питань щодо їх діяльності/операцій, фінансового стану та їх впли­ву на діяльність банку.

За умови виявлення порушень НБУ на підставі положень ЗУ «Про Національний банк України», «Про банки і банківсь­ку діяльність» та Положення про застосування Національним банком України заходів вилину за порушення банківського за­конодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. №369 (зі змінами), застосовує заходи юридичної відповідальності.

НБУ має право застосувати до банків такі заходи впливу:

а) письмове застереження про припинення порушення та
вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшен­
ня невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано висо­
ких відсоткових виплат за залученими коштами, зменшення чи
відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ра­
ди банку, правління (ради директорів) банку для прийняття
програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації

банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою ця фінуста-
нова чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів
для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку

тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи
розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвище­них економічних нормативів;

Модуль 4. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...

Глава 23. РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК ПРЕДМЕТ...

 

д) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припи­нення здійснення окремих видів операцій з високим рівнем ри­зику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кре­дити;

є) розпорядження щодо накладання штрафів на:

—керівників банків у розмірі до 100 неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян,

—банків у розмірі не більше 1% суми зареєстрованого стату­тного фонду;

ж) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушен­
ня, заборони власникові істотної участі в банку використовува­
ти право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи
систематичного порушення ним вимог Закону про банки або
нормативно-правових актів НБУ;

з) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушен­
ня, відсторонення посадової особи банку від посади в разі гру­
бого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону
про банки або нормативно-правових актів НБУ;

и) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

і) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністра­ції;

ї) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процеду­ри ліквідації банку.

Заходи виливу НБУ застосовує на підставі: результатів ін­спекційних (планових і позапланових) перевірок діяльності бан­ків чи їх філій; результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використання статистичної звіт­ності, щомісячних і щоденних балансів тощо; результатів переві­рок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповнова­женими чинним законодавством на їх здійснення; пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тощо.

Отже, в Україні запроваджено змішану форму банківського нагляду, яка передбачає зосередження функцій нагляду в рам­ках центрального банку в тісній взаємодії з органами внутріш­нього й зовнішнього аудиту. Під час здійснення банківського нагляду НБУ може вдаватися до послуг інших установ за окре­мими угодами. Як і в державах континентальної Європи, в Украї­ні здійснення банківського нагляду відбувається із застосуван­ням дистанційного контролю й інспектування на місцях.

Державна комісія