Правові засади організації міжбюджетних відносин

У бюджетному унітаризмі організацію міжбюджетних відно-син здійснюють центральні органи влади відповідно до законо­давства. Однак саме за таких умов постає проблема, пов'язана із визначенням рівня допустимої централізації коштів у держав­ному бюджеті та відповідно тієї межі, поза якою суб'єкти дер­жави втрачають стимул до формування власних місцевих бю­джетів за рахунок власних джерел. ІЗ Україні це виявляється в активному застосуванні таких фінансових інструментів, як між-бюджетні трансферти, пов'язані із процесами переміщення фі­нансових ресурсів від одного рівня влади до іншого².

Чітке розмежування обов'язків між органами влади, яке пе­редбачає закріплення за кожним рівнем як власного доходу, так і відповідної частки загальнодержавних податків для фінансу­вання покладених на них обов'язків, має бути основоположним принципом побудови системи публічних фінансів. Такий підхід дає змогу не тільки провадити ефективну фінансову та бюджет­ну політику, а й точно оцінювати внесок кожного рівня влади в економічний розвиток регіону. У такий спосіб досягають прозо­рості системи фінансових відносин, яка унеможливить суб'єкти­візм і застосування суто диктаторських важелів впливу органів вищого рівня на органи нижчого. Водночас така система забез­печуватиме реальний контроль за витрачанням коштів із боку як відповідних державних органів, так і громадськості. Крім то-

¹ І Іорядок та особливості падання позичок визначено вст. 73 Ііюджетпо-
го кодексу України.

² Орлнж Іі. II. Местное самоупрашіепие в України-: проблсмьі реформи-
рования бюджетних отнопіений / Е. 11. Орлюк // Нюджстиое прано Россий-
ской Федераціїи. Кжетодпик. — 2006.- С. ЗО 31.

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

РММ в. БЮДЖЕТНА СИС ТЕМА УКРАЇНИ

 

го, розподіл має бути стабільним, оскільки однією з головних причин неспроможності місцевих бюджетів забезпечити фінан­сування необхідних мінімальних видатків полягає у відсутності сталих джерел надходження коштів. Так, досвід економічно роз­винених країн свідчить, що для нормального функціонування місцевих громад частка власних доходів у місцевих бюджетах має становити в середньому від 40 до 60%, тоді як в Україні цей показник не перевищує 5—10%.

Саме тому одним із пріоритетних завдань в Україні залиша­ються питання фінансового забезпечення діяльності місцевих органів влади, бюджетна спроможність місцевого самоврядуван­ня виконати надані йому законами України повноваження. Так, останніми роками від 12 до 16% ВВП акумулювалося в доходах місцевих бюджетів¹. Зосередження значних грошових коштів від­повідає сучасним і складним завданням, які постають перед міс­цевими бюджетами на нинішньому етапі розвитку України².

Правові засади організації міжбюджетних відносин визна­чає насамперед Бюджетний кодекс України, а також ЗУ «Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань»³.

Так, у Бюджетному кодексі наведено загальні положення міжбюджетних відносин, метою регулювання яких є забезпе­чення відповідності між повноваженнями на здійснення видат­ків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень. Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим само-

¹ Сазонець І. Л. Управління місцевими фінансами / І. Л. Сазонець, Т. В. Гринько, Г. Ю. Придатко. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.— С.22.

Одним зі шляхів вирішення проблем децентралізації місцевого само­врядування доти, доки цс не буде розглянуто на загальнодержавному рівні, може бути прийняття норматишю-правових актів, спрямованих на визначен­ня правового статусу окремих місцевих громад. Приклад — ЗУ «Про держав­но-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області» від 05.04.2001 р. № 2352-ПІ // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 108.

³ ЗУ «Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюдже­тами територіальних громад сіл, селиш,, міст та їх об'єднань» від 01.07.2004 р. № 1953-ІУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2004. - № 52. -Ст. 561.

іридуїшппям щодо забезпечення відповідних бюджетів фінан-Ооними ресурсами, необхідними для виконання функцій, пе­редбачених Конституцією та законами України.

Із урахуванням суті міжбюджетних відносин здійснюється й управління фінансами бюджетної системи, що охоплює такі основні методи, як фінансове планування та прогнозування, оперативне управління, стимулювання, фінансовий контроль.

бюджетне законодавство визначає види видатків, що фі­нансуються за рахунок коштів окремих ланок бюджетної систе­ми, і п такий спосіб конкретизує бюджетні повноваження відпо-иідних органів державної влади й місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно зі ст. 82 Бюджетного кодексу України, видат­ки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок кош­ті н державного бюджету і місцевих бюджетів, поділяють на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, л також інші передбачені кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим і місцево­му самоврядуванню. Ці видатки фінансують із копнім Держав­ного бюджету України;

2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та міс­цевому самоврядуванню з метою забезпечення ефективнішого їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Рес­публіки Крим і місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Видатки, визначені у пунктах 2 і 3, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів із Держав­ного бюджету України.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер­жавні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міські, селищні, сільські голови (якщо відповідних виконавчих органів не створено) зобов'язані забезпечити здійснення вищезазначе­них видатків із відповідних місцевих бюджетів із дотриманням установленого законодавством розподілу цих видатків між бю­джетами. Водночас чинне законодавство забороняє планувати та здійснювати видатки, не належні до місцевих бюджеті», а та­кож протягом бюджетного періоду - видатки па фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО