Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Фінансові правовідносини: зміст і особливостіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Дослідження фінансових правовідносин можливо лише на базі теорії держави і права, частиною якої є вчення про правовідносини. Так, автор однієї з базових теоретичних праць із дослідження природи правових відносин Р. О. Халфіна визначає правовідносини як суспільні відносини, врегульовані нормою права3. Правовідносини завжди становлять єдність форми і зміс- 1 Воронова Л. К. Зазнач, праця. — С. 68—69. 2 Халфина Р. О. Зазнач, праця. — С. 66—67; Халфина Р. О. Право как сред- '■'' Халфина Р. О. Общее учение о правоотпоімепии. С. 51. 134 ____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО ту. У процесі правового регулювання норма права може надати наявним суспільним відносинам, які раніше не потребували правового оформлення, правової форми. Норма може встановити обов'язковість визначених дій, необхідних у даному виді діяльності. Вона надає форми правовідносин суспільним відносинам. У зв'язку з розширенням сфери правового регулювання у сучасному суспільстві багато суспільних відносин включають до кола тих, які можуть існувати лише у вигляді правовідносин. Отже, правовідносини — необхідна форма широкого кола суспільних відносин1. У фінансових правовідносинах, як і в будь-яких інших, спостерігається єдність фактичного (матеріального) змісту і юридичної форми. Оскільки правовідносини є формою суспільних відносин, урегульованих юридичними нормами, останні можуть через правовідносини впливати на поведінку людей. Теорія права констатує нерозривний зв'язок, невіддільність правових і фактичних відносин. Правова форма реальних фінансових відносин визначається не тільки їх змістом, а й волею держави, що встановлює для конкретного виду відносин ту чи ту форму. Відповідно, воля держави визначається матеріальними умовами життя суспільства, оскільки держава, обираючи форму для даного виду відносин, виходить також із їх змісту, використовуючи знання законів їх розвитку для досягнення поставлених цілей. Розглядаючи фінансове право як галузь права, можна говорити про його специфіку, що визначається генезисом фінансових відносин, які регулюються нормами фінансового права й становлять предмет цієї галузі2. Відомо, що фінанси як економічна категорія, що виражає певну сферу економічних відносин, з'являються на певній стадії історичного розвитку суспільства при виникненні держави та розвинутих товарно-грошових відносин. Унаслідок цих історичних та економічних передумов фінанси формуються в розвинуту систему грошових відносин, що мають свої особливості, які вирізняють їх з-поміж інших груп суспільних відносин. ' Сурилов А. В. Теория государства и права / А. В. Сурилов. — К.: Вища школа, 1989. - С. 374. 2 Ровинский Е. А. Основние вопросьі теории советского финансового права/ Е. А. Ровинский. — М, 1960. — С. 17; Цитат С.Д. Финансово-правовьіе институтм, их роль в совершенствовании финансового деятельности государства/ С. Д. Ципкин. - М.: Изд-во МГУ, 1983. - С. 8. ГЛІІІ4. ФІ НАНСОВО-ПРАВОВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДН ОСИНИ 135 Фінансовим відносинам притаманний ряд особливостей. Однією з основних є те, що ці відносини завжди є грошовими ИІдносинами. Виокремлення такої риси фінансових відносин ио-и'изано з дією законів вартості та товарно-грошових відносин. Друга особливість пов'язана з досить специфічною стадією суспільного відтворення — з відносинами розподілу. Розподільчий характер фінансових відносин закладено у самих функціях фінансів, перш за все у функції створення грошових фондів — централізованого, що зосередився у державному бюджеті, і децентралізованих, до яких належать грошові кошти підприємств, організацій і галузей народного господарства. Розподільчий характер фінансових відносин проявляється і в іншій функції фінансів — спрямуванні коштів цих фондів на задоволення потреб суспільства. Фінансовим відносинам властива також планомірність, нерозривно пов'язана з дією закону планомірного розвитку. Фінансові відносини —організаційні. Організація фінансових відносин належить до функцій держави, яка шляхом видання нормативно-правових актів стає організатором та координатором економічного життя суспільства загалом. Однією з особливостей фінансових відносин є їх суб'єктивний склад, обумовлений генезисом фінансів. У фінансових відносинах одним із суб'єктів завжди є держава або уповноважений нею орган державної влади. Наявність такого суб'єкта визначає державно-владний характер цих відносин, установлений діяльністю держави, яка концентрує фінансові ресурси, необхідні для її функцій. Можна сказати, що фінансові правовідносини, які є об'єктивними економічними відносинами, мають імперативний, державно-владний характер перш за все тому, що вони безпосередньо стосуються найголовнішої сфери виробничих відносин — відносин власності1. Отже, сукупність зазначених особливостей фінансових відносин істотно відрізняє їх від решти суспільних відносин та дає змогу визначити предмет регулювання фінансового права як систему специфічних грошових відносин, безпосередньо пов'язаних із утворенням, розподілом і витрачанням державних фондів коштів. Фінансове право регулює тільки організаційно-майпоііі 1 Ермакова Т. С. Финансовьіе правоотношения / Т. С. Ермакона. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - С. 10. 136 ____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО відносини, які виникають із владної діяльності держави в особі повноважних органів стосовно утворення і використання нею публічних фондів коштів. Слід визнати: якщо виникнення фінансових відносин завжди пов'язано з нормативними актами, що їх видає держава, то вони, на відміну від інших економічних відносин, практично завжди мають правовий характер, тобто початково є правовими відносинами. Фінансові відносини існують лише у формі правовідносин. Якщо фінансові відносини не є правовідносинами, вони будуть порушенням фінансового законодавства. Фінансові відносини завжди мають цілісність, системність та формальну визначеність, пов'язану з тим, що вони регулюють чітко визначені зв'язки, які складаються між суб'єктами. Фінансово-правові відносини створюють складну специфічну систему правових утворень, які становлять структуру фінансового права. Загальні принципи побудови системи фінансового права, форми й методи публічної фінансової діяльності, наявність специфічних груп норм усередині цієї системи дають підстави розглядати фінансове право не лише як самостійну галузь права, а і як підсистему права. Із позицій загальної теорії права підгалузі фінансового права становлять вужчу групу норм, ніж галузь, адже вони є лише частиною тієї сфери відносин, що їх регулюють норми всієї галузі права1. Виокремлення підгалузей та правових інститутів у фінансовому праві зумовлено соціально-економічною специфікою кожної ланки системи фінансів. Відповідно, можна назвати бюджетні, податкові, кредитні, розрахункові й інші відносини. У юридичній літературі вважають, що за своїм змістом фінансові правовідносини поділяються на такі види: 1) бюджетні; 2) податкові; 3) у галузі страхування; 4) у галузі видатків; 5) кредиту (державного і банківського); 6) розрахунків, що регулюються фінансовим правом; 7) фінансові правовідносини з приводу регулювання грошового обігу і валютного законодавства2. ' Бельский К. С. Финансовоє право. Наука. История. Библиография / К. С. Бельский. - М.: Юрист, 1994. - С. 29. 2 Горбунова О. Н. Финансовоє право и финансовьій мониторинг в совре-менной России / О. Н. Горбунова. - М.: Профобразрование, 2003. - С. 113; Карасева М. В. Финансовьіе правоотношения / М. В. Карасева. — Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1997. - С. 259-287. Г лава 4. ФІНАНСОВО-ПРАВО ВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 137 Фінансові правовідносини у механізмі правового впливу на державні фінанси виконують три основні функції: 1) вказують па коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фіиап-сово-правової норми; 2) закріплюють правила поведінки юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів, яких вони мають дотримуватися; 3) с умовою для можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників фінансових відносин. Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка суб'єктів, а юридичним — суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників, встановлені фінансово-правовими нормами. Суб'єктивні права — це міра дозволеної (можливої) фінансовому або фінансово-кредитному органу поведінки для задоволення інтересів держави або територіальної громади у галузі публічної фінансової діяльності, забезпечена юридичними обов'язками другого учасника правовідносини. За іншим учасником закріплено юридичний обов'язок, тобто міра належної поведінки, забезпечена можливістю державного примусу. Наприклад, у бюджетних відносинах бюджетна організація (розпорядник бюджетних коштів) матиме юридичний обов'язок щодо здійснення будь-яких платежів через уповноважені органи Державного казначейства України, яким у такому разі належать суб'єктивні права. Платник податків при розрахунку суми податку, перерахуванні його до бюджету, поданні податкової звітності є носієм юридичних обов'язків, натомість податковий орган має суб'єктивні права. Податковий орган як носій суб'єктивних прав наділено мірою дозволеної (можливої) поведінки — здійснення контролю за справлянням податків. Платника податків як носія юридичного обов'язку наділено мірою належної поведінки — у встановлених законом випадках самостійно обчислити суму податку, своєчасно сплатити його до бюджету відповідного рівня й подати податкову звітність. У процесі регулювання суспільних відносин можуть (-кластися два основних типи зв'язку між суб'єктивними юридичними правами й обов'язками. Зокрема, коли правове регулювання спрямоване на те, щоб закріпити й упорядкувати дані суспільні Ш _____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО відносини, виникають правовідносини пасивного типу. Певним учасникам надаються права на позитивні дії, а на решту, покладаються пасивні обов'язки — утримуватися від певних дій. Так, до правовідносин пасивного типу належать фінансові відносини, що закріплюють компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності держави. З іншого боку, коли правове регулювання спрямоване на те, щоб забезпечити з правового боку розвиток, динаміку суспільних відносин, виникають правовідносини активного типу. У цьому разі на певних учасників покладаються активні юридичні обов'язки — вчинення позитивних дій, а зміст суб'єктивного права полягає у можливості вимагати такої поведінки від зобов'язаної особи. Отже, у змісті правовідносин активного типу головними є юридичні обов'язки. Суб'єктивне право іншого учасника полягає у можливості вимагати від зобов'язаної особи виконання обов'язків. Зокрема, правовідносинами активного типу є податкові відносини. Об'єктом фінансових правовідносин є публічні фонди коштів, що їх формують, розподіляють і використовують внаслідок реалізації суб'єктивних прав та юридичних обов'язків учасники фінансових відносин. Ураховуючи значення публічної фінансової діяльності для функціонування держави, об'єкт фінансових правовідносин завжди буде пов'язаний з інтересом держави. Суб'єктами фінансових правовідносин є держава, територіальні громади в особі уповноважених органів, юридичні та фізичні особи, які можуть бути носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. З одного боку, учасником фінансових відносин є суб'єкти, що представляють інтереси держави у сфері публічних фінансів, зокрема Міністерство фінансів, Державне казначейство, Національний банк тощо, з іншого — суб'єктами є юридичні й фізичні особи, які, виконуючи покладені на них юридичні обов'язки, сприяють мобілізації або використанню фінансових ресурсів. Так, суб'єктами фінансових відносин можуть бути як платники податків — підприємства, організації, громадяни (в тому числі резиденти й нерезиденти, податкові агенти), так і бюджетні установи, що фінансуються за рахунок коштів бюджетів відповідних рівнів. Окремі правові інститути або під-галузі фінансового права мають особливості щодо суб'єктивного складу. Наприклад, учасниками бюджетних відносин можуть бути лише юридичні особи, громадяни в них участі не беруть. Глава 4. ФІНА НСОВО-ПР АВОВІ НОРМИ ТА ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 139 Для існування фінансових правовідносин необхідні також юридичні факти, що поділяються па дії та події. Юридичні факти це життєві обставини, що приводять у дію норми прана, що призводить до певних наслідків— виникають, змінюються або припиняються правові відносини. Дії у фінансових відносинах можуть бути правомірні й неправомірні. Правомірні дії як вольова поведінка, передбачена фінансово-правовою нормою, поділяються на: — юридичні акти — правомірна дія учасника фінансових правовідносин, спрямована на отримання правового результату. Юридичні акти можуть бути індивідуальними. Наприклад, таким є кошторис бюджетної установи, податкова декларація платника податків, акт ревізії, складений контролером Рахункової палати України, тощо; — юридичні вчинки — правомірна дія, що зумовлює правові наслідки, пов'язані з фактом вольової дії, яка не залежить від бажання суб'єкта відносин. Наприклад, юридичним вчинком буде надання свідчень посадовою особою платника податків щодо сплати обов'язкових платежів. Неправомірні дії — це поведінка, яка не відповідає приписам фінансово-правових норм. Такою є, зокрема, несвоєчасне подання податкової звітності платником податків, нецільове використання бюджетних коштів, порушення терміну повернення банківського кредиту. Юридичні факти у вигляді юридичних подій — це обставини, що не залежать від волі їх учасників, але спричинюють виникнення, зміну або припинення фінансових правовідносин. За наслідками юридичні факти поділяють на правотвірні, правозмінювані та правоприпинювані. Фінансові правовідносини — це врегульовані фінансово-правовими нормами суспільні відносини, учасники яких є носіями юридичних прав та обов'язків у сфері мобілізації, розподілу й витрачання публічних фондів коштів.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 321; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.116.61 (0.008 с.) |