Овання публічних доходів та видатків

Глава 20. ВІ ДПОВ І ДАЛЬ НІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 527

 

Продовження таблиці

Закінчення таблиці

 

Вид порушення податкового законодавства

коли контролюючий орган само­стійно донараховує суму податко­вого зобов'язання платника подат­ків, оскільки дані документальних перевірок результатів діяльності платника свідчать про заниження або завищення суми його податко­вих зобов'язань, заявлених у подат­кових деклараціях

коли контролюючий орган само­стійно донараховує суму податко­вого зобов'язання платника подат­ків у зв'язку із виявленням шля­хом проведення камеральної пере­вірки арифметичних або методо­логічних помилок, які призвели до заниження або завищення су­ми податкового зобов'язання (крім випадків, коли податкову декларацію не приймають усупе­реч^ нормам закону) коли платника податків (посадо­ву особу платника податків) за­суджено за скоси і ія злочину з ухи­лення підсилати податки) або як­що платник модаткіїї декларує пе­реоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'я­зання у великих розмірах (квалі­фікується за ст. 212 Кримінально­го кодексу України)

Розмір штрафу

10% суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожен податковий період, уста­новлений для такого податку, збо­ру (обов'язкового платежу), по­чинаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи тим, на який припа­дає отримання таким платником податкового повідомлення від ко­нтролюючого органу, але не біль­ше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь термін недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули

5% суми донарахованого податко­вого зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного міні­муму доходів громадян сукупно за весь термін недоплати, незале­жно від кількості податкових пе­ріодів, що минули

50% суми недоплати, але не мен­ше 100 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян сукупно за весь термін недоплати, неза­лежно від кількості податкових періодів, що минули

 

Вид порушення податкового законодавства	Розмір штрафу
коли платник податків не спла­чує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом гранич­них термінів, визначених законом. Такий платник податку зобов'яза­ний сплатити штраф у таких роз­мірах:
— при затримці до ЗО календар­них днів, що настають за остан­нім днем граничного терміну сплати узгодженої суми	10% погашеної суми податкового боргу
— при затримці від 31 до 90 кале­ ндарних днів включно, що наста­ ють за останнім днем граничного терміну сплати — при затримці більше 90 кален­ дарних днів, що настають за остан­ нім днем граничного терміну сплати	20% погашеної суми податкового боргу 50% погашеної суми податкового боргу^1
коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив їх без попере­дньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно із законом	додатково штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами
коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язко­вого платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахуван­ня та сплата є обов'язковою пере­думовою такого продажу (відчу­ження) чи виплати	штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого подат­ку, збору (обов'язкового платежу)

¹ Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штра­фів відповідно до загального терміну затримки незалежно від того, було за­стосовано штрафи, визначені вище, чи ні.

528 __ Моду ль З, ПРАВО ВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТ КІВ

Платник податків, який до початку його перевірки контро люючим органом самостійно виявляє факт заниження податко­вого зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнений розрахунок і зробити доплату та сплатити штраф у розмірі 5% такої суми до подання такого уто­чненого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшивши її на суму штрафу в розмірі 5% такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми подат­кового зобов'язання з цього податку.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'я­зань адміністративні штрафи не накладають.

Разом із тим цс правило не застосовується, якщо: а) платник податків не подає податкової декларації за період, протягом яко­го відбулася недоплата податкового зобов'язання; б) суд уста­новив скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою—платником податків з умисного ухилен­ня від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Примусове стягнення — звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового бор­гу, без попереднього узгодження його суми з таким платником податків.

До санкцій за порушення податкового законодавства нале­жать і податкова застава й адміністративний арешт активів пла­тника податків.

Податкова застава — це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного вчасно. Вона виникає на підставі Закону¹. Податкова застава дає органу стяг­нення право в разі невиконання забезпеченого податковою за­ставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вар­тості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами в порядку, встановленому Законом. Підставою для застосування

' Правовий режим податкової застави визначає Закон (ст. 8), а також Порядок застосування податкової застави органами Державної податкової служби, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 28.08.2001 р. № 338. До 21.03.200.1 р. застосовували ще одну підставу ви­никнення права податкової застави неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової декларації. Разом із тим відповідно до рішен­ня Конституційного Суду України від 21.03.2005 р. № 2-рп/2005 положення ст. 8 Закону в цій частині було визнано неконституційним.

Глава 20. ВІДПО ВІДАЛЬНІ СТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОД АТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 529

права податкової застава є: 1) несплата у термін, визначений зако подавством, суми податкового зобов'язання, самостійно ннзна чепої платником податку в податковій декларації; 2) несплат у термін, визначений законодавством, суми податкового зобов'я­зання, визначеної контролюючим органом.

Адміністративний арешт активів —- передбачений законо­давством засіб забезпечення виконання недобросовісним плат-11 иком його податкових обов'язків, що полягає у забороні плат­нику вдаватися до будь-якої дії щодо майна та коштів, на які розповсюджується арешт (окрім дій з охорони, зберігання і під­тримання в належному функціональному та якісному стані та­ких активів). Адміністративний арешт розглядають як виключ­ний спосіб забезпечення погашення податкового боргу платника податків. Адміністративний арешт активів має ряд особливос­тей: 1)може бути здійснений лише щодо майна, що належить платникові податків, і не поширюється на те, яким він користу­ється тимчасово; 2) реалізується лише па підставі рішення спеці­ально уповноважених органів у сфері контролю за справлянням податків; 3) його можуть застосувати за наявності спеціальних підстав, визначених Законом'.

До 2001 р. існував порядок, коли положення податкового за­конодавства фактично давали підстави говорити про презумп­цію винності платника податку. Від набуття чинності Законом ситуація змінилася. Відтоді активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податко­вого боргу лише за рішенням суду (підпункт 3.1.1 ст. З Закону)².

¹ Правовий режим адміністративного арешту активів визначає Закон
(ст. 9). Верховний Суд України висловив позицію (постанова від 27.01.2004 р.
у справі № 21/126), згідно з якою суди мають приймати до розгляду подан­
ня про подовження терміну арешту активів платників податків та вирішува­
ти ці справи на підставі статей 124 та 129 Конституції України як норм пря­
мої дії.

² Певну увагу слід приділяти відповідальності банків, що опосередкова­
но беруть участь у податкових відносинах як посередники, що здійснюють
грошові трансферти. Якщо банк є безпосереднім порушником термінів зара­
хування податків від платників па бюджетні рахунки, він нестиме відпові­
дальність. Відповідно до ц. 16.5 ст. 16 Закону, за порушення термінів зараху­
вання податків, зборів (обов'язкових платежі») до бюджетів або державних
цільових фондів, установлених законодавством, із впни банку останній спла­
чує пеню за кожен день прострочення, включаючи деш, сплати, у розмірах,
установлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а

34-219

530 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

В інших випадках платники податків самостійно визначаюті. черговість та форми задоволення претензій кредиторів за ра хунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Якщо такого платника податків визнано банкрутом, чер говість задоволення претензій кредиторів установлює законо давство про банкрутство. Стягувати податковий борг за вико навчими написами нотаріусів не дозволяється (підпункт 3.1.2 Закону). Правові механізми застосування юридичної відпові­дальності за порушення податкового законодавства, зокрема фі­нансової, деталізовано на рівні підзаконних відомчих актів¹.

також несе іншу відповідальність, визначену законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платника податків, збо­рів (обов'язкових платежів) звільняють від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, зокрема від нарахованої пені або штрафних санкцій. Однак не вважа­ється порушенням термінів зарахування податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) з вини банку, якщо воно стало наслідком регулювання НБУ економіч­них нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування. Якщо в майбутньому банк або його правонаступники відновлять платоспро­можність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових плате­жів) розпочинається з моменту такого відновлення.

¹ Штрафні санкції податкові органи нараховують згідно з Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами Державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. № 110 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. за № 268/5459 (зі змінами). Використовуються у роботі податкових органів й інші відомчі акти. Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та по­запланових перевірок із питань дотримання податкового, валютного та іншо­го законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205; Порядок оформлення результатів до­кументальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законо­давства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, затвер­джений наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2004 р. № 326, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.06.2004 р. за №803/9402; Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосу­вання штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758.

ГЛйіа 20. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 53 1