Складання проектів місцевих бюджетів.

1. Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

2. Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані надавати необхідну інформацію:

· Міністерству фінансів України - для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників;

· Комітету Верховної Ради України з питань бюджету - для розгляду цих розрахунків.

3. Місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

4. Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам

Місцеві фінансові органи здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів.

5. Керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.

6. Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ.

7. У тижневий строк з дня схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет Мінфін забезпечує доведення Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічних вимог та інших показників щодо складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозицій щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типової форми рішення).

8. У тижневий строк з дня прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні КМУ забезпечує доведення визначених таким законом показників міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів.

9. Інформація вищеназвана є підставою для складання проектів місцевих бюджетів і підготовки проектів рішень про відповідні місцеві бюджети.

Проект рішення про місцевий бюджет готується фінансовим управлінням, схвалюється місцевою державною адміністрацією та виконкомом Ради, і подається на розгляд Верховної Ради АРК, обласної ради (до 10 грудня), районних у містах, селищних, сільських рад (до 25 грудня). Разом з проектом рішення про місцевий бюджет подаються:

1) пояснювальна записка до проекту рішення, яка має містити:

а) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту місцевого бюджету;

б) оцінку доходів місцевого бюджету з урахуванням втрат доходів місцевого бюджету внаслідок наданих Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою податкових пільг;

в) пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків і кредитування за бюджетною класифікацією. Пояснення включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків та кредитування бюджету;

г) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин та надання субвенцій на виконання інвестиційних програм (проектів);

ґ) інформацію щодо погашення місцевого боргу, обсягів та умов місцевих запозичень;

2) прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди,

3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

4) показники витрат місцевого бюджету, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення інвестиційних програм (проектів), що враховані в бюджеті, за умови якщо реалізація таких програм (проектів) триває більше одного бюджетного періоду;

5) перелік інвестиційних програм (проектів) на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;

6) інформація про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;

7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються комісії з питань бюджету Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради);

8) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або виконавчий орган відповідної місцевої ради.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

1) загальна сума доходів, видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і місцевого боргу на кінець наступного бюджетного періоду; граничний обсяг надання місцевих гарантій, а також повноваження щодо надання таких гарантій;

3) доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);

4) фінансування місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);

5) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів місцевого бюджету за бюджетною класифікацією з обов'язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до рішення);

6) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до рішення);

7) розмір оборотного залишку коштів місцевого бюджету;

8) додаткові положення, що регламентують процес виконання місцевого бюджету (Перелік захищених видатків місцевого бюджету).

Затвердження місцевого бюджету відбувається на сесії відповідних рад прийняттям Рішення, в двотижневий термін після опублікування Закону України «Про Державний бюджет» (для бюджетів базового рівня до 25 грудня). Якщо місцевий бюджет не приймається в установлений термін його виконання відбувається за запланованими показниками.

· Бюджет АРК, обласні і районні бюджети, міські бюджети (м.Києва, м.Севастополя, міст республіканського, обласного значення), інші бюджети місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти, на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради АРК, відповідної місцевої ради не пізніше ніж у двотижневий строк з дня офіційного опублікування закону про Державний бюджет України.

· Міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах, селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями міської, районної у місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий строк з дня затвердження районного чи міського бюджету.

При затвердженні місцевих бюджетів враховуються:

· обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення (необхідні для формування таких місцевих бюджетів);

· потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати;

· на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами. Ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи встановлюються виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань;

· у повному обсязі цільові кошти, передбачені у складі видатків при визначенні міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами. Обсяги таких коштів зменшенню не підлягають.

 

4. Організація кошторисного бюджетного планування

 

Планування фінансових ресурсів необхідних бюджетним установам для виконання функцій та встановлених завдань щодо надання суспільно необхідних послуг, виконання робіт відбувається із застосуванням постатейного методу та узагальнюється у кошторисі доходів та видатків. Бюджетні установи складають та затверджують кошторис доходів та видатків відповідно до бюджетних призначень, які встановлені законом про Державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет.

Кошторис бюджетної установи – плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі на бюджетний період щодо отримання надходжень, здійснення видатків (розподіл бюджетних астгнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів), визначає обсяг та спрямування коштів для виконання установою функцій та досягнення результатів, встановлених на рік згідно бюджетних призначень.

Розрізняють такі види кошторису: індивідуальні; загальні (за однотипними установами); зведені (за вертикальною підпорядкованістю). Коштроис складається за: загальним фондом (містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та видатків, розподілених за повною економічною класифікацією); спеціальним фондом (містить обсяг надходжень зі спеціального фонду на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків, а також на реалізацію пріоритетних заходів, повязаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджту згідно до законодавства). Структура кошторису бюджетної установи визначена Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постновою КМУ від 28.02.2002р. № 228.

Розпорядники бюджетних коштів складають кошториси за загальним та спеціальним фондами та план асигнувань загального фонду бюджету. План асигнувань – щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі за скороченою економічною формою. План асигнувань регламентує взяття бюджетною установою зобов’язань протягом року.

Алгоритм складання проектів кошторисів:

На підставі граничних обсягів видатків за загальним фондом, які доводяться до головних розпорядників структурами Міністерства фінансів України, складають проекти кошторисів:

- від розпорядників нижчого рівня до головних;

- зведені кошториси головні розпорядники надають Міністерству фінансів разом з бюджетним розписом на розгляд;

- Міністерство фінансів узагальнює показники у проекті бюджетного розпису;

- бюджетний розпис надається на розгляд Верховній Раді України, як додаток до проекту ЗУ «Про Державний Бюджет»;

- після прийняття ЗУ «Про Державний бюджет» Міністерство фінансів коригує бюджетний розпис, затверджує його та направляє лімітні довідки до головних розпорядників бюджетних коштів;

- головні розпорядники відповідно до бюджетних призначень, які визначені в лімітних довідках, розподіляє бюджетні асигнування між розпорядниками нижчого рівня;

- розпорядники бюджетних коштів коригують проекти кошторисів та плани асигнувань згідно з встановленим бюджетним призначенням, асигнуванням;

- розпорядники надають проекти кошторисів та плани асигнувань на затвердження до розпорядників вищого рівня Міністерства фінансів.

Відповідно до затвердженого розпису розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів одержують бюжетні асигнування, що є підствою для затвердження кошторисів.

Головні розпорядники, розглядаючи проекти кошторисів розпорядників нижчого рівня, перевіряють їх за напрямами:

· законності та правильності розрахунків;

· доцільності запланованих видатків;

· правильності розподілу видатків за економічною класифікацією;

· повноти надходжень доходів;

· дотримання діючих ставок, норм, цін, лімітів, що встановлені Міністерством фінансів.

Обсяги фінансування розпорядників, які мають бути враховані при складанні кошторисів визначаються лімітними довідками про бюджетні асигнування. Лімітна довідка – фінансовий документ, що містить затверджені чи встановлені бюджетні призначення, їх місячний розподіл та інші показники, що мають бути визначені на основі нормативів.

При формуванні дохідної частини кошторису враховуються:

- доходи, що включають до загального фонду кошторису та формуються за рахунок загального фонду відповідного бюджету;

- доходи, що включаються до спеціального фонду кошторису за рахунок спеціального фонду відповідного бюджету та за рахунок коригування власних надходжень.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на групи:

1 група: плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій та обов’язків установи; надходження від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ, надходження від реалізації майна бюджетних установ.

2 група: благодійні внески, гранти, дарунки; кошти, які отримують бюджетні установи для виконання конкретних доручень суб’єктів господарювання чи фізичних осіб.

Затверджені кошториси та плани бюджетних асигнувань підлягають обов’язковій реєстрації в органах Державної казначейської служби України. До затверджених кошторисів та планів асигнувань можуть вноситись зміни у разі: потреби у перерозподілі асигнувань розпорядника в межах загального обсягу; прийняття нормативного акту про передачу повноважень та асигнувань від одного розпорядника до іншого; прийняття рішення щодо розподілу нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками; необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення запланованих надходжень; прийняття рішення щодо скорочення видатків загального фонду бюджету вцілому на рік (секвестр); внесення змін до закону про Державний Бюджет або рішення про місцевий бюджет.

Контроль за виконанням кошторисів та планів асигнувань здійснюється як безпосереднім розпорядником, головним розпорядником, так і органами Державної казначейскої служби, при цьому показники визначаються наростаючим підсумком з початку року. З метою забезпечення контрою за цільовим спрямуванням бюджетних коштів казначейска служба здійснює: попередній контроль – на етапі реєстрації зобовязань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; поточний контроль – у процесі оплати їх рахунків.

ТЕМА№ 6