Місцеві фінанси і система місцевих бюджетів.

Система місцевих бюджетів — сукупність самостійних місцевих бюджетів, які не включаються до складу державного бюджету і один до одного. Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, що формуються і витрачаються на відповідній території. Сутність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах: як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів для розпоряджання нею місцевих органів самоврядування і як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та державним бюджетами та всередині сукупності місцевих бюджетів.

Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах: - по-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів; - по-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування; по-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом. В Україні існує система так званих зведених місцевих бюджетів. Вони використовуються в процесі бюджетного планування та бюджетного регулювання. До місцевих зведених бюджетів в Україні відносять: - бюджет Автономної Республіки Крим; - бюджет області; - бюджет міста з районним поділом; - бюджет району.

Місцеві фінанси – система формування, розподілу й використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них завдань та функцій. Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки. Функції місцевих фінансів:1. Розподільча функція місцевих фінансів проявляється у порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на місцеве самоврядування функцій і завдань. Кошти, які акумулюються в місцевих бюджетах і цільових фондах, розподіляються і використовуються на задоволення різноманітних місцевих потреб 2. Контрольна функція місцевих фінансів реалізується, зокрема, в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні місцевих бюджетів й складанні звіту про їх виконання. Контрольна функція місцевих фінансів спрямована на забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, їх цільове й економне використання. 3. Формування фіскальної політики на місцевому рівні, стягнення та встановлення місцевих податків та зборів 4. Забезпечення економічного зростання

 

 

ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Доходи місцевих бюджетів це фінансовий ресурс органів місцевого самоврядування, який забезпечує грошовими коштами виконання власних і делегованих повноважень. Доходи бюджету є джерелом фінансування видатків соціально-культурної сфери місцевого самоврядування, фінансової підтримки підприємств, установ і організацій комунальної форми власності, а також фінансування спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, а також зобов'язань за договорами по об'єктах спільної комунальної власності та інших витрат.

В залежності від того, які види доходів забезпечують фінансуванням власних і делегованих повноважень доходи поділяються на власні і закріплені. Поняття власних доходів вперше законодавчо визначено було в Законі "Про бюджетну систему Української РСР", прийнятому у грудні 1990 року. В Україні визначення власних і закріплених доходів використовується в Законі Про місцеве самоврядування в Україні", прийнятому в травні 1997 року де в статті 63 зазначено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених в установленому законом порядку загальнодержавних податків та інших обов'язкових платежів. В Бюджетному кодексі України застосовується дещо інша термінологія визначення власних і закріплених доходів, а саме: закріплені доходи – це доходи, що закріплені за місцевими бюджетами і враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів; власні доходи - це доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів. Закріплені за місцевими бюджетами загальнодержавні доходи формують кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Стаття 66 Бюджетного кодексу України визначає склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних програм. Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок: 1) 25 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується на відповідній території; 2) 25 відсотків плати за землю, що сплачується (перераховується) на території Автономної Республіки Крим та відповідної області; 3) плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними державними адміністраціями.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок: 1) 50 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; 2) 15 відсотків плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; 3) плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями; 4) плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що сплачується (перераховується) районними державними адміністраціями; 5) надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними в рограммнному порядку адміністративними комісіями.

Згідно статті 69 Бюджетного кодексу України до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать: 1) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування; 2) 100 відсотків плати за землю – для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 60 відсотків плати за землю – для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; 3) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;4) надходження рог відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами; 5) податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування; 6) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади; 7) плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету; 8) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності; 9) фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування; 10) плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності; 11) надходження від місцевих грошово-речових лотерей; 12) плата за гарантії, надані з дотриманням умов, визначених статтею 17 Бюджетного кодексу; 13) гранти та дарунки у вартісному обрахунку; 14) власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету; 15) податок на прибуток підприємств комунальної власності; 16) платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення; 17) інші надходження, передбачені законом.