Управлінська діяльність в бюджетній системі.

Управлінська діяльність у бюджетній системі має такі етапи:

- бюджетний аналіз;

- бюджетне прогнозування;

- бюджетне планування;

- організація виконання бюджету;

- облік виконання бюджету (повноваження казначейства);

- звітування про виконання бюджетів;

- фінансовий контроль за виконанням державного та місцевих бюджетів.

Здійснюючи управлінські функції, органи управління бюджетом та учасники бюджетного процесу застосовують наступні методи:

1) методи економічного аналізу:

- за рівнем аналізу - загальнотеоретичний на макроекономічному рівні; аналіз бюджетних показників на регіональному рівні; аналіз кошторисного фінансування бюджетних установ на мікроекономічному рівні;

- за ознакою часу - попередній, поточний, наступний;

- за об’єктами управління - економіко-інвестиційний, економіко-статистичний, соціально-економічний, фінансово-економічний, аудиторський, бухгалтерський;

- за методикою аналізу - порівняльний, факторний, допоміжний, економіко-математичний, функціонально-вартісний, експертний;

- за повнотою охоплення об’єктів аналізу - вибірковий, суцільний;

- за змістом програм - тематичний, комплексний;

2) методи бюджетного планування – постатейний, програмно-цільовий, балансовий, нормативний метод планування видатків, аналітичний, метод екстраполяції;

3) методи фінансового контролю (перевірка, ревізія, оцінка, аудит, експертиза, обстеження).

Якість управління залежить від повноти та досконалості інформації як про керовану систему – бюджетну систему, так і про керуючу систему – органи управління; стану системи інформаційного забезпечення, тобто процесу безперервного цілеспрямованого отримання інформації, різних показників, без яких неможливо проаналізувати бюджетну систему, розробити плани бюджетних надходжень та бюджетних видатків, прийняти управлінське рішення щодо бюджетних ресурсів та їх використання.

Інформаційна база має відповідати певним вимогам:

· корисність - яким чином отримана інформація впливає на прийняття відповідних рішень щодо бюджетної політики,

· достовірність - методологія підрахунку не повинна впливати на якість прийняття відповідних бюджетних рішень,

· достатність - обсяг інформаційних масивів має в сповна характеризувати стан бюджетних відносин, зв’язок бюджетної сфери та економіки держави в цілому,

· фактичність - інформація має відображати реальний стан формування та використання бюджетних ресурсів,

· динамізм - характер інформаційних потоків має враховувати фактор часу, від оперативності отримання інформації залежить ефективність бюджетних рішень,

· ефективність - отримання інформації необхідної для прийняття відповідних рішень не повинно бути дорожче ніж користь від неї.

Інформаційна база бюджетного менеджменту формується різними елементами та показниками, які отримуються із різни джерел.

	Система документів, показників інформаційної бази бюджетного менеджменту

 

Рис.2. Елементи інформаційної бази прийняття управлінських рішень щодо бюджету.

Бюджетні правовідносини

Бюджетні правовідносини опосередковують періодичний процес мобілізації, розподілу й використання державних грошових фондів.

Бюджетні правовідносини є різновидом фінансових правовідносин, їм притаманний владно-майновий характер (нерівність сторін; чітка субординація суб’єктів; виключна роль держави в переважанні її волі над волею інших суб’єктів), який проявляється:

• як регулювання руху грошових фондів (певного виду майнових відносин),
• як регулювання шляхом використання примусових засобів, право на яке має держава,
• через примусове відчуженні частини майна (грошових коштів), накопичення їх через бюджетні доходи для потреб публічної влади,
• через нормативне регулювання, при якому відносинам надається державний захист та офіційний характер,

який передбачає:

• об’єктивні підстави для розмежування компетенції між носіями публічної влади.

Конституція України ст..92 визначає, що виключно законами встановлюються державний бюджет і бюджетна система, у ст..85 - бюджетні повноваження Верховної Ради України, у ст..106 - Президента України, у ст. 116 - Кабінету Міністрів України, у ст.118 - місцевих державних адміністрацій. У ст..143 визначено компетенцію органів місцевого самоврядування щодо затвердження бюджетів відповідних адміністративно-територіальних утворень та контролю їх виконання. Відповідні конституційні норми деталізуються у спеціальних законах.

Об’єктом бюджетних правовідносин є те на що спрямовані дії їх учасників, тобто кошти, які акумулюються в державному та місцевих бюджетах, що обумовлено, в широкому значенні, розподілом валового внутрішнього продукту. Коло суб’єктів бюджетних правовідносин вужче ніж у інших видах фінансово-правових відносин. Суб’єкти бюджетних правовідносин приймають участь у розподілі доходів і видатків між бюджетами, одержанні бюджетних асигнувань, складанні, розгляді та затвердженні бюджетів. В першу чергу суб’єктом бюджетних правовідносин виступає Україна - суверенна держава (ст.1 Конституції України) в особі державних органів (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада та Рада міністрів АРК, місцеві органи самоврядування та виконавчі органи.).

ТЕМА № 2