Економічний зміст та види фінансових послуг.

Фінансова послуга – це соціально-економічна категорія, пов’язана з трансформацією коштів у грошовий капітал юридичних і фізичних осіб на банківському, страховому й інвестиційному ринках, а також інші послуги фінансового характеру.

Відповідно до З.У. «Про фінансові послуги та державне регулювання РФП» від 12 липня 2001р. № 2664-ІІІ, фінансові послуги – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках передбачених законодавством,- і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку, або збереження реальної вартості фінансових активів.

Отже, визначають 3 головні ознаки будь якої фінансової послуги, а саме;

Операції здійснюються на користь 3-х осіб, тобто мають посередницький характер;

Предметом операції є фінансові активи;

Мета операції – одержання прибутку, або збереження реальної вартості фінансового активу. Тобто надання фінансової послуги не створює матеріального (речового) результату.

Об’єкт фінансових послуг –– це те, що приводить до виникнення послуги, тобто цінні папери, страховий поліс, безготівкові розрахунки, банківські кредити тощо.

Суб’єкт фінансових послуг – це учасники фінансового ринку: з одного боку замовники, тобто споживачі фінансових послуг, а з другого – фінансові організації (юридичні та фізичні особи), що надають фінансові послуги.

Отже, послуга - результат виконання відповідних операцій з фінансовими активами, спрямованих на задоволення індивідуальних фінансових потреб клієнтів. Переважна більшість операцій що здійснюються в процесі надання послуг належать до фінансових операцій.

Фінансова операція – це будь яка операція, пов’язана зі здійсненням або забезпеченням здійснення платежу суб’єктом фінансового моніторингу.

Фінансові активи – кошти, ЦП, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені на ЦП.

Фінансові послуги як будь які види послуг мають певні особливості, а саме:

Фінансова послуга сприймається як діяльність особи (фізичної чи юридичної), яка надає послугу;

Фінансова послуга не має матеріально - речової форми вираження;

Абстрактна форма фінансової послуги набуває конкретного вираження на основі договірних відносин, або в процесі купівлі - продажу ЦП;

Корисний ефект фінансових послуг виявляється в процесі їх надання.

Фінансові послуги за своєю структурою дуже різні, вони можуть мати риси кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всім їм притаманні риси створення й використання фондів фінансових ресурсів для здійснення економічної діяльності. Відповідно З.У. «Про фінансові послуги та державне регулювання РФП» до фінансових послуг належать:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ коштів;

9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;

11) факторинг.

 

Портфель фінансових послуг – це сукупність фінансових послуг, що надіються клієнтам у сфері фінансового обслуговування. Фінансові послуги можна певним чином класифікувати з огляду на особливості їх надання клієнтам.

1. За спрямованістю на задоволення потреб клієнтів виокремлюють:

Прямі послуги, що безпосередньо спрямовані на задоволення відповідних інтересів клієнта (платіжні, комерційні, інвестиційні, страхові);

Непрямі або супутні, послуги без отримання клієнтом додаткового доходу (як правило, полегшують надання прямих послуг, клірингові послуги, видача пластикових карток на основі депозитного рахунку, та ін)

Непрямі послуги, що дають клієнту додатковий дохід, або знижують витрати при отриманні прямих послуг(інвестування залишків на поточних рахунках в одноденні депозити тощо).

2. Фінансові послуги,що надаються клієнтам можна класифікувати за рівнем складності.

До І-го рівня складності віднесено послуги,які орієнтовані на задоволення потреб великої кількості клієнтів і не потребують від них спеціальних навичок, або професійних знань(відкриття рахунків,переказ грошей,обслуговування дорожніх чеків, обмін валюти, страхові послуги тощо).

До ІІ-го рівня складності належать послуги в процесі одержання яких клієнти повинні мати спеціальний рівень підготовки. Це стосується послуг у системі електронної комерції, насамперед інтернет – страхування, а також отримання послуг з управління майном, торгівлі ЦП та інше.

До ІІІ – го рівня складності відносять послуги орієнтовні на задоволення спеціальних фінансових потреб клієнтів, які мають відповідний рівень професійної підготовки в галузі фінансів. До цієї групи послуг за рівнем складності належать фінансові послуги з формуванням портфеля ЦП певного рівня дохідності та ризикованості.

Споживачами фінансових послуг VI рівня складності є обмежене коло клієнтів, які розраховують на отримання специфічних фінансових послуг у вузько-спеціалізованих сферах, таких як послуги в системі біржової торгівлі та інше.

Ринок фінансових послуг являє собою сферу різноманітних послуг, що надаються суб’єктам фінансових відносин – підприємницьким структурам, державі і громадянам – у процесі їх фінансової діяльності. Ключовими суб’єктами цього ринку є різні фінансові установи та організації, що надають відповідні послуги. Ці послуги можна об’єднати у три групи: фінансове посередництво; страхування; консалтинг, аудит та інформаційні послуги.

 

1) Фінансове посередництво, яке є першим сегментом ринку фінансових послуг, відображає відносини, які складаються на фінансовому ринку у процесі руху фінансових ресурсів і грошових коштів. Функціонування більшої частини фінансового ринку забезпечують фінансові посередники, які здійснюють, з одного боку, мобілізацію тимчасово вільних ресурсів, а з іншого – їх продаж. Ця частина повністю належить до ринку фінансових

послуг. В окремих випадках операції купівлі-продажу фінансових ресурсів можуть здійснюватись безпосередньо між продавцем і покупцем, наприклад придбання акцій інвестором безпосередньо в емітента. Подібні операції є складовою функціонування фінансового ринку, але не належать до ринку фінансових послуг, оскільки послуга як така відсутня. Водночас посередництво у русі грошових коштів може бути пов’язане і з додатковими послугами у розрахунках – різноманітні операції банків з векселями (авалювання, акцептування, інкасування), операції з перевідступлення боргу (факторинг, форфейтинг). Ці операції відносять до ринку фінансових послуг, але вони не належать до фінансового ринку. У цілому до фінансових посередників відносять комерційні банки та небанківські кредитні установи, фінансові, факторингові й лізингові компанії, інституційні інвестори,фондові та валютні біржі.

 

2) Страхування з погляду ринку фінансових послуг є сукупністю фінансових послуг з приводу формування колективних страхових фондів і фінансового відшкодування різних втрат і збитків. При цьому страхові компанії можуть розглядатись і як виробники страхових послуг, і як фінансові посередники. Їх фінансове посередництво здійснюється у двох напрямах. По-перше, між страхувальниками і застрахованими у процесі перерозподілу коштів страхових фондів. По-друге, між страхувальниками і споживачами фінансових ресурсів при їх розміщенні на фінансовому ринку.

Сукупність страховиків і страхових послуг формує страховий ринок, який є другим сегментом ринку фінансових послуг.

Консалтинг, аудит та інформаційні послуги складають специфічний сегмент ринку фінансових послуг. Вони не пов’язані безпосередньо з рухом фінансових ресурсів чи формуванням доходів та здійсненням витрат і видатків. Водночас їх призначення полягає у наданні таких послуг, що сприяють указаним процесам. Ці послуги можуть надаватись у різних сферах діяльності. Безумовно, до ринку фінансових послуг належать ті, що надаються у сфері фінансової діяльності.

 

3) Фінансовий консалтинг являє собою сукупність консультаційних

послуг, що передують фінансовим операціям чи надаються у процесі їх

здійснення. Функціонування консалтингових фірм ґрунтується на високому

професіоналізмі їх працівників, які можуть допомогти мінімізувати вартість

залучених фінансових ресурсів, оптимізувати їх розміщення, сприяти

максимізації доходів і прибутку, мінімізації податкового навантаження тощо.

4) Аудиторські послуги пов’язані з незалежною перевіркою фінансової

діяльності і фінансової звітності окремих суб’єктів, тобто вони надаються

після здійснення фінансових операцій. Аудиторські послуги надаються двом

сторонам. По-перше, самому суб’єкту, якому дуже важлива незалежна оцінка

його діяльності. По-друге, тим суб’єктам, які вступають з ним у фінансові

взаємовідносини і для яких також дуже важливо мати об’єктивну й

достовірну оцінку його діяльності і фінансового стану. Наявність

незалежного аудиторського контролю є певним стабілізуючим чинником функціонування фінансової системи у цілому.

 

5) Інформаційні послуги полягають у наданні певної фінансової та

нефінансової інформації тим чи іншим суб’єктам, необхідної їм для

прийняття рішень у сфері фінансової діяльності. Правильність управлінських

рішень залежить від своєчасного отримання повної та достовірної

інформації. В умовах інформаційного суспільства наявність інформації

перетворюється у ключовий чинник розвитку. Функцію надання первинної

інформації виконують інформаційні агенції. Інформація може надаватись

різними способами: публікація статистичних збірників; періодичні зведення, наприклад, біржові; інформаційні мережі – Інтернет. Функцію надання аналітичної інформації виконують рейтингові агенції. Їх продуктом є різноманітні аналітичні огляди, рейтингові оцінки, наприклад оцінка привабливості цінних паперів.

 

Сегмент консалтингових, аудиторських та особливо інформаційних

послуг тісно пов’язаний з функціонуванням фінансового ринку, адже

операції на ньому є досить ризикованими. Сукупність цих послуг є одним із

методів хеджування ризиків, що виконує важливу роль у забезпеченні

стабільності фінансового ринку і фінансової системи у цілому.

 

Роль фінансових послуг:

1) забезпечується прискорення обігу капіталу, своєчасне його залучення в ті

сфери діяльності, де в ньому є найбільша потреба, переміщення фінансових

ресурсів із вільного обігу в інвестиції, а в цілому – досягнення

ефективнішого їх використання;

2) Надання фінансових послуг стримує інфляційні пронеси в державі, сприяє

стабілізації її фінансового становища, впливає на рівень матеріального

добробуту населення