Послуги розрахунково-касового обслуговування.

Грошовий ринок є сегментом фінансового ринку, на якому здійснюються: короткострокові депозитно-позичкові операції (з терміном до 1 року) та обслуговування руху оборотних коштів підприємств, короткострокових коштів банків, держави та населення. Фінансові активи, що обертаються на грошовому сегменті РФП, мають високу ліквідність, найменший рівень фінансового ризику і відносно просту систему ціноутворення на послуги.

Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку виступають тимчасово вільні грошові кошти. Основними суб’єктами грошового сегменту ринку фінансових послуг є домогосподарства, фірми, банки, структури державного управління, фінансові посередники та інші фінансово-кредитні інститути, які мобілізують і перерозподіляють грошові кошти і в операціях з купівлі-продажу грошей вони беруть саму активну участь.

Ринкова економіка потребує створення механізму розрахунків між суб’єктами ринку та економіки в цілому і забезпечення на цій основі безперервних платежів.

Розрахунки – це система організації та регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями.

Платежі в системі економіки поділяють на декілька груп:

1) залежно від особливостей взаємозв’язків з процесом відтворення – це група, яка пов’язана з основною діяльністю товаровиробників і включає:

а) платежі за товарними операціями – пов’язані з матеріальними та трудовими витратами, є найбільш важливим різновидом безготівкових розрахунків;

б) платежі за нетоварними операціями – охоплюють розрахунки за результатами основної діяльності господарюючих суб’єктів з фінансовою системою (податки до державного та місцевих бюджетів, виплати відсотків, платежі банківським і небанківським установам) і платежі, що пов’язані з формуванням і використанням спеціальних фондів підприємства (резервних, страхових та ін.);

2) залежно від сфери обслуговування діяльності підприємств – група, яка включає:

а) платежі за основною виробничою діяльністю;

б) платежі, пов’язані з інвестиційною діяльністю;

3) залежно від виду операцій, за якими здійснюють платежі – охоплює:

а) внутрішньогосподарські платежі – здійснюються всередині підприємства (розрахунки між філіями, підрозділами) і займають незначну питому вагу у загальному платіжному обороті підприємства;

б) міжгосподарські платежі – основна частина розрахунків і платежів підприємства;

4) залежно від виду грошей, за допомогою яких здійснюють платежі:

а) платежі готівкою і

б) безготівкові платежі.

 

Основна маса розрахунків здійснюється за допомогою банків, які можуть відкривати усім суб’єктам господарювання такі види рахунків:

1) поточні рахунки – відкриваються для зберігання коштів та здійснення усіх видів банківських операцій;

2) депозитні рахунки – відкриваються на підставі договору, який укладається між власником рахунка та банком з метою зберігання коштів на умовах, зазначених цим договором. Господарюючі суб’єкти не мають права проводити розрахункові операції та отримувати готівку з цього рахунка;

3) кредитні рахунки – відкриваються з метою одержання кредиту у грошовій формі на основі кредитного договору, який укладається між банком-кредитором і позичальником – юридичною або фізичною особою;

4) бюджетні рахунки – відкриваються господарюючим суб’єктам, які отримують гроші за рахунок державного або місцевого бюджетів для цільового використання.

Безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою розрахункових документів, які мають встановлену форму. Залежно від виду розрахункових документів, способу платежу та організації документообігу в банку, у платників та отримувачів коштів розрізняють такі форми безготівкових розрахунків:

розрахунки за допомогою платіжних доручень – це письмове розпорядження платника своєму банку про перерахування певної суми грошей з рахунка платника на рахунок отримувача. Приймається банком лише при наявності коштів на рахунку платника;

розрахунки за допомогою вимог-доручень – це вимога постачальника товарів і послуг до покупця оплатити, на підставі направлених платіжних документів про відвантаження товарів, вартість товарів і послуг відповідно до договору;

розрахунки акредитивами – платник доручає своєму банку провести за рахунок депонованих коштів або під гарантію банку оплату товарно-матеріальних цінностей за місцем знаходження отримувача коштів на умовах, які передбачені платником у заяві на відкриття акредитиву;

розрахунки чеками – це письмове доручення чекодавця банку, який його обслуговує, про перерахування певної суми грошей з його рахунка на рахунок отримувача коштів. Чек може виступати інструментом розрахунків у випадках, коли 1) платник не бажає здійснювати платіж до отримання товарів, а постачальник – передавати цей товар до отримання гарантії платежу; 2) продавець товарів і послуг заздалегідь невідомий.

 

У сучасних умовах на грошовому сегменті РФП все більше поширюються розрахунки за допомогою дебетових і кредитових доручень, які переказуються по системі міжбанківського та поштового зв’язку. Ця система розрахунків базується на використанні замінників готівкових грошей та спеціалізованого технічного обладнання, які використовуються з метою їх автоматизованої обробки. Обслуговування як юридичних, так і фізичних осіб здійснюється комерційними банками за допомогою:

- автоматизованих розрахункових палат – використовуються для здійснення масових, регулярних платежів за дебетовими та кредитовими операціями;

- банкоматів – з їх допомогою можна отримати позику в межах відкритого ліміту, зняти гроші з поточного або ощадного рахунка, обміняти іноземну валюту, здійснити переказ грошей з рахунка на рахунок та інші операції;

- терміналів у торговельних установах – дозволяють здійснювати платежі за допомогою банківської пластикової карти;

- оплати рахунків за товари та послуги за телефоном, який з’єднується з комп’ютером банківської установи;

- міжбанківських систем електронного переказу грошей, що дозволяє значно підвищити ефективність роботи, швидкість та якість операцій, які пов’язані з переказом грошей в межах певної країни та у міжнародній системі електронного переказу (наприклад, СВІФТ).

 

Грошовий сегмент РФП передбачає наявність такого товару, як гроші, які мають свою номінальну та реальну вартість, яка визначається купівельною спроможністю грошової одиниці. Важливу роль на грошовому ринку відіграють дії НБУ, який для забезпечення організації готівкового грошового обігу здійснює такі заходи:

1) встановлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

2) регулює виготовлення та зберігання банкнот і монет, створює їх резервні фонди;

3) встановлює систему захисту грошових знаків, їх дизайн, порядок заміни пошкоджених банкнот і монет;

4) визначає порядок ведення касових операцій для банків, інших фінансово-кредитних установ, підприємств та організацій;

5) визначає вимоги стосовно технічного стану та організації охорони приміщень банківських установ та ін.

На грошовому сегменті РФП діє відповідна грошово-кредитна політика, яка передбачає комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу. Основними економічними засобами та методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

процентну політику;

рефінансування комерційних банків;

управління золотовалютними резервами;

визначення й регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків і фінансово-кредитних установ;

операції з цінними паперами;

регулювання імпорту та експорту тощо.