Бюджетне фінансування, його організація.

Фінансування з бюджету - це перерахування коштів на рахунки розпорядників бюджетних коштів (особові, реєстраційні, поточні) з казначейського рахунка (або рахунка з бюджету), які відкриті в банківських установах і в органах казначейства в межах, визначених у фінансових планах і кошторисах, затверджених в бюджеті.

Фінансування з бюджету здійснюється на принципах:

1) плановості – обов’язкове законодавче затвердження

2) цільовий характер використання

Форми бюджетного фінансування:

1) бюджетні інвестиції – у вигляді фінансування капітальних вкладень в проектне фінансування інвестиційного проекту, придбання акцій чи прав участі в управлінні

2) бюджетні кредити – надання коштів з бюджету суб’єктам підприємництва на поворотній і платній умові (пільгові умови);

3) кошторисне фінансування – виділення бюджетних асигнувань на основі кошторисів;

4) державні трансферти – державне субсидіювання, державна допомога населенню.

Виділяють методи фінансування з бюджету, які обумовлені особливостями виконання бюджету у різних ланках бюджетної системи:

1) відкриття кредитів - фінансовий орган через спеціальні документи (видаткові розписи) повідомляє відповідну установу банку про встановлені суми і терміни видачі коштів з розрахункових рахунків бюджету головним розпорядником кредитів. У практиці використовуються 3 типи видаткових розписів:

- видатковий розпис для фінансування установ, які перебувають на бюджеті;

- видатки на фінансування суб’єктів господарської діяльності;

- план фінансування (для фінансування капітальних вкладень або геолорозвідочних робіт);

Цей спосіб не передбачає перерахування грошових коштів на видатки головним розпорядником кредитів. Це дозвіл фінансовому органу на видачу коштів, яка установами банків в межах визначених розміром асигнувань.

2) перерахування коштів з рахунка бюджету на рахунок розпорядників –здійснюється лише за наявності коштів на відповідному рахунку на цей момент. Підстава – затверджені в бюджеті суми видатків (призначень) асигнування на певний квартал, передбачені у річному розписі бюджету. Здійснюється не більше 3-х на місяць.

В разі необхідності фінансовий орган може вносити в помісячний розподіл асигнувань: переказують кошти на рахунок асигнувань наступних місяців, або надавати право використовувати перераховані кошти в наступних місяцях. Допускаються також деякі зміни у цільовому (за статтями) призначенні і перерахуванні коштів.

Фінансування капітальних вкладень здійснюється на основі цих 2-х методів; кошти перераховуються відповідно до обсягу робіт, що фінансуються, як правило, 1 раз на міс.

До 1 липня 1993 р. в Україні використовувались 2 методи. З 1 липня 1993 р. почав застосовуватися єдиний метод бюджетного фінансування – перерахування коштів з рахунку бюджету на рахунки розпорядників (з метою концентрації бюджетних коштів і здійснення видатків). У 1995 р. утворено Державне Казначейство України, з якого почалося запроваджування виконання бюджету через органи Казначейства, тобто використання єдиної казначейської системи виконання бюджету.

Перерахування бюджетних коштів розпорядниками здійснюється через оплату витрат: (1) оплату рахунків і (2) видачу готівки.

Оплата рахунків - шляхом безготівкового перерахування коштів з єдиного казначейського рахунка на користь суб’єктів господарської діяльності, що виконали роботи (послуги) розпорядниками коштів, про що буде зроблено запис у реєстрі цього розпорядника. Оплата рахунків розпорядника здійснюється лише за наявності в обліку органів казначейства їх зобов’язань та залишків коштів на рахунках. Підставою для оплати рахунків є платіжне доручення розпорядників і документи, що підтверджують цільове направлення коштів: рахунки, рахунки – фактури, накладні, товарно – транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, договорів на оплату комунальних послуг, послуг зв’язку, охорони приміщень, тендерні документи, акти тендерних тощо.

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження, інших коштів, які відносяться на видатки, що не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники подають до ДК заяву на видачу готівки (в 2-х примірниках, один повертається після отримання із штампом казначейства). Заявки виписуються на осіб, з якими укладені договори про повну матеріальну відповідальність і які мають право отримувати і видавати кошти. В заявах вказуються ППГ нарахування до фондів соціального страхування, страхових внесків до ПФУ (всі утримання із заробітної плати), відмічається відсутність чи наявність заборгованості зі сплати податків.

На підставі перевірених заявок виписуються грошові чеки на отримання готівки, на підставі яких уповноважені особи розпорядників отримують готівку з бюджетних рахунків, відкритих у банках на ім’я органів ДКУ. Невикористана готівка повертається уповноваженим особам розпорядників, де вказується реєстраційний номер розрахункового рахунку.

Поняття і види касового виконання бюджету

Касове виконання бюджетів – організація і здійснення розрахункових касових операцій (приймання, зберігання, видача бюджетних коштів) щодо виконання бюджету. Виділяють 3 системи:

1) банківська;

2) казначейська;

3) змішана.

При банківській системі рахунки для виконання бюджету відкриваються в банківські системі. При казначейській системі відкриття і ведення рахунків виконання бюджету через Держказначейство. Змішана система об’єднує першу і другу.

Казначейська система виконання – всі бюджетні надходження акумулюються на єдиному казначейському рахунку, який об’єднує у собі систему рахунків, що діють в єдиному режимі і через які Держказначейство здійснює операції по доходам і видаткам. В основу покладено принцип єдиної каси ДБ, що передбачає зміну практики виконання бюджету за відомчим принципом системою, що ґрунтується на територіальному принципі (через органи держказначейства), через систему єдиного казначейського рахунку, відкритого в НБУ.

Державне казначействоздійснює перерахування коштів шляхом переказу територіальним управлінням. Для чого вони мають інформацію про територіальне розташування підприємств, установ, показники кошторисів доходів і видатків розпорядників коштів відповідного рівня.

На підставі розподілу бюджетних коштів ДК готує реєстри на здійснення видатків з єдиного казначейського рахунку коштів. Потім готують платіжне доручення на переказ коштів територіальним управлінням органів казначейства і розпорядникам коштів; територіальні управління на своєму рівні доводять до розпорядників коштів отриману суму асигнувань. Вони фінансують видатки в межах коштів, отриманих від розпорядників вищого рівня.

З 2001 р. – зміна статусу ДКУ: з клієнта НБУ ДКУ стає учасником СЕП, в основу якої покладено бухгалтерську модель розрахунків (учасники можуть здійснювати багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях і рівнях розрахунків, отримувати в автоматичному режимі щоденну інформацію у форматі затвердженого бюджету). Можливості СЕП дозволяють:

1) отримання інформації про здійснені операції в режимі реального часу (ON-LINE);

2) проведення міжбанківських платежів між усіма коррахунками за 10–15 хв.

3) автоматично, в режимі ON-LINE відображення у бухгалтерському обліку здійсненої операції, складання звітності, використання інформації з єдиної бази даних ДКУ.

Таким чином, сьогодні всі бюджетні надходження уряду автоматично спрямовуються на централізований коррахунок за доходами, а платежі за видатками здійснюються через 28 субрахунків коррахунку в НБУ: один – для центрального ДКУ і один – для обл. управлінь(27). При цьому ДКУ має до них прямий доступ через НБУ.

13. Казначейське обслуговування виконання бюджетів. Описано в 12 питанні.!!!!

Регулювання міжбюджетних потоків.