Особливості управління реальними інвестиціями.

Управління реальними інвестиціями характеризується рядом особливостей:

1) ця форма інвестицій забезпечує економічний розвиток підприємства;

2) реальні інвестиції генерують підприємству стійкий чистий грошовий потік;

3) реальні інвестиції тісно пов’язані з операційною діяльністю (збільшення,розширення продукції і т.д.);

4) для реальних інвестицій характерний високий ризик морального старіння;

5) реальні інвестиції є найменш ліквідними.

Управління реальними інвестиціями підприємства складається з таких етапів:

1) аналіз стану реального інвестування за попередній період;

2) визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді;

3) вибір форми реального інвестування;

4) підготовка інвестиційного проекту;

5) оцінка ефективності інвестиційного проекту;

6) формування портфеля реальних інвестицій;

7) забезпечення реалізації інвестиційного проекту.

В сучасній практиці оцінка ефективності інвестиційних проектів базується на наступних принципах:

1) оцінка ефективності інвестиційних проектів повинна здійснюватися на основі співставлення обсягу інвестиційних затрат, з одного боку, і сум та строків повернення капіталу, з іншого;

2) оцінка обсягу інвестиційних затрат повинна охоплювати всю сукупність використовуваних ресурсів (прямі і непрямі затрати грошових коштів, матеріальних і нематеріальних активів, трудових та ін.), пов’язаних з реалізацією проекту;

3) оцінка повернення інвестиційного капіталу, як правило, здійснюється на основі показника «чистого грошового потоку», який може бути позитивним і негативним (чистий притік або відтік);

4) у процесі оцінки суми інвестиційних затрат і чистого грошового потоку повинні бути приведені до теперішньої вартості шляхом дисконтування;

5) ставка дисконту повинна відповідати тривалості періоду, закладеного в основу інвестиційного проекту (наприклад, річна ставка береться, якщо тривалість періоду інвестиційного проекту – 1 рік).

Для оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів можуть використовуватися різні методи. Основними серед них є:

1. Метод чистої теперішньої вартості.

2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції.

3. Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції (внутрішньої ставки доходу).

4. Метод визначення строку окупності інвестицій.

5. Метод розрахунку коефіцієнту ефективності інвестиції (середня ставка доходу).

1) Метод чистої (приведеної) теперішньої вартості (ЧТВ або Net Present Value – NPV) характеризує загальний прибуток від реалізації інвестиційного проекту. Метод заснований на зіставленні величини початкових інвестиції (ПІ) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, які генеруються цими інвестиціями протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив грошових коштів розподілений в часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнту r. Цей коефіцієнт інвестор встановлює самостійно, виходячи з щорічного проценту повернення, який він бажає (або може) отримати на інвестований ним капітал.

Наприклад, робиться прогноз, що інвестиція (ПІ) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Д1, Д2, …Дn., то відповідно загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value – PV) та чиста теперішня вартість (NPV) розраховуються за формулами:

 

, де

ТВ(PV) – теперішня вартість майбутніх грошових потоків;

Дn – чистий грошовий потік в періоді n; сумарний дисконтований грошовий потік від експлуатації інвестиційного об'єкта (приведений до теперішньої вартості);

r – дисконтна ставка;

ЧТВ(NPV) — чиста теперішня вартість проекту;

ПІ — початкові інвестиції в проект.

 

Якщо:

NPV > 0, то проект слід прийняти;

NPV < 0, то проект слід відхилити;

NPV = 0, то проект не прибутковий і не збитковий.

 

Приклад 1. Проект, що потребує інвестицій в розмірі 16000 грн., передбачає одержання річного доходу в розмірі 3000 грн. протягом п’ятнадцяти років. Визначте доцільність такої інвестиції, якщо коефіцієнт дисконтування – 15 %.

Отже, так як величина чистої теперішньої вартості 1541 > 0, то проект слід прийняти.

 

Якщо проект передбачає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV буде:

 

Основними перевагами даного методу є:

1) всі розрахунки ведуться, виходячи з грошових потоків, а не з чистих доходів. Грошові потоки (чисті доходи + амортизація) враховують амортизаційні відрахування як джерело коштів. Це важливо тому, що амортизаційні відрахування не є витратами “готівки” того року, в якому нараховується знос.

2) враховується зміна вартості грошей з часом. Чим більше час впливає на вартість грошей, тим вищою є дисконтна ставка. Тобто, зміна вартості грошей з часом для проекту віддзеркалюється в дисконтній ставці, яку дуже ретельно має обирати фінансист. Загалом дисконтна ставка має тенденцію до зростання, якщо можливість додаткового залучення фінансування обмежена і очікується підвищення процентів за позикові кошти.

3) ухвалення проектів лише з позитивним значенням NPV, веде до збільшення капіталу компанії за рахунок цих проектів. Приріст капіталу компанії – це, фактично, підвищення ціни її акцій, і, відповідно, добробуту власників. З огляду на те, що завданням сучасних фінансів є постійне збільшення добробуту власників, методику NPV слід вважати основним засобом оцінки доцільності інвестицій.

Однак цей метод має і певні недоліки:

1) чим більший період часу, тим складніше оцінити майбутні грошові потоки. Неправильна оцінка майбутніх грошових потоків може спричинити схвалення проекту, який слід було б відхилити, або навпаки.

2) метод NPV передбачає, що дисконтна ставка є незмінною впродовж усього періоду реалізації проекту, хоча вона змінюється з року в рік.

В той же час переваги цього методу переважають його недоліки.

Переваги методу:

- чіткі критерії прийняття рішення;

- якщо NPV правильно розрахована, то це призводить до вибору проектів, які максимізують вартість фірми;

- враховує різну вартість грошей в часі.

Недоліки методу:

- деякі потоки важко розрахувати чи створити;

- ризик недостатньо чітко врахований.

 

2) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції (Рrofitability Index – Pl) є наслідком методу розрахунку ЧТВ. Він показує рівень віддачі інвестованого капіталу та обчислюється за формулою:

Очевидно, що якщо:

РІ > 1, то проект варто прийняти;

РІ< 1, то проект варто відкинути;

РІ = 1, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Приклад 2. Початкові інвестиції в проект складають 11000 грн. Грошові потоки є наступними:

Рік
Грошовий потік

Ставка дисконту дорівнює 12 %. Розрахувати індекс рентабельності даної інвестиції.

або 115,2 %

Оскільки РІ = 1,152 > 1, то проект доцільно прийняти.

PI тісно пов’язано з NPV: якщо NPV позитивна, то й PI > 1, і навпаки. PI > 1, проект ефективний, якщо PI < 1 – неефективний.

На відміну від чистої теперішньої вартості індекс рентабельності – це відносний показник, який характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто показує ефективність вкладень: чим більше значення цього показника, тим вища віддача кожної гривні, інвестованої в даний проект. Завдяки цьому, критерій РІ дуже зручний при виборі одного проекту із ряду альтернативних, які мають приблизно однакові значення чистої теперішньої вартості (у випадку, якщо два проекти мають однакові значення NPV, але різні обсяги необхідних інвестицій, то очевидно, що вигідніший той з них, який забезпечує більшу ефективність вкладень), або при комплектуванні портфелю інвестицій з метою максимізації сумарного значення NPV.