Сутність і види фінансових ризиків, сфери їх прояву

 

У широкому розумінні фінансовий ризик розглядається як ймовірність або можливість настання непередбачуваних фінансових витрат (зниження прибутків, доходів, втрата капіталу тощо) у ситуації невизначеності умов здійснення підприємницької діяльності.

Як визначальна ознака фінансових ризиків використовується також сфера їх реалізації. Особливістю фінансового ризику є можливість збитків у результаті здійснення будь-якої операції у фінансово-кредитній і біржовій сферах.

Більш обґрунтованим є підхід авторів, які визначають сутність фінансових ризиків, спираючись на їх першооснови – сутність фінансів, характер та сферу поширення фінансових відносин. Представлений взаємозв’язок дозволяє сформулювати такі ознаки фінансових ризиків:

- фінансовий характер випадкової події, наприклад, зміна процентної ставки, податку тощо. При цьому розмежування випадкової (ризикової) події та її наслідків найбільш важливе у сфері страхування, оскільки її виникнення є необхідною умовою для виплати страхового відшкодування;

- відносини, в яких виникають такі ризики, є фінансовими. Інакше кажучи, фінансові ризики проявляються тільки на тих етапах відтворювального процесу, на яких функціонують фінанси;

- впливають на об'єкти управління фінансами: активами (інвестиціями), фінансовими ресурсами (капіталом); грошовими потоками; фінансовими результатами;

- призводять до порушення фінансових цілей або фінансових результатів.

 

У своїй діяльності підприємці стикаються із сукупністю різних видів ризику, що відрізняються між собою за місцем і часом виникнення, сукупністю зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на їхній рівень, а, отже, за способом їх аналізу і методами опису. Як правило, усі види ризиків взаємозалежні і впливають на діяльність підприємця. При цьому зміна одного виду ризику може викликати зміну більшості інших.

Класифікація ризиків означає систематизацію багатьох ризиків на підставі якихось ознак і критеріїв, що дозволяють об’єднати підмножини ризиків у більш загальні поняття. При цьому слід зазначити, що поява нових фінансових технологій, використання нових фінансових інструментів та інші інноваційні фактори будуть відповідно породжувати й нові види фінансових ризиків.

У разі, якщо як фінансові ризики розглядати всі ті випадкові події, що призводять до порушення фінансових цілей або фінансових результатів, то видовий склад фінансових ризиків може мати більшу різноманітність. Зокрема, до таких можна віднести:

• Ризик зниження фінансової стійкості (або ризик порушення рівноваги фінансового розвитку) суб'єкта господарювання - генерується недосконалістю структури капіталу (за великою часткою позикових засобів, що використовуються), що породжує незбалансованість позитивного і негативного грошових потоків суб’єкта господарювання за обсягами. У складі фінансових ризиків за ступенем небезпеки (генерування загрози банкрутства) цей вид ризику відіграє провідну роль.

• Ризик неплатоспроможності (або ризик незбалансованої ліквідності) - генерується зниженням рівня ліквідності обігових активів, що породжує розбалансованість позитивного і негативного грошових потоків суб’єкта господарювання в часі. За своїми фінансовими наслідками він також належить до найнебезпечніших.

• Інвестиційний ризик - характеризує можливість виникнення фінансових втрат під час здійснення інвестиційної діяльності суб'єкта господарювання.

• Інфляційний ризик - характеризується можливістю знецінення реальної вартості капіталу (у формі фінансових активів підприємства), а також очікуваних доходів від здійснення фінансових операцій в умовах інфляції.

• Процентний ризик - передбачає можливість зміни процентних ставок за борговими зобов’язаннями суб’єкта господарювання або борговими фінансовими інструментами, що знаходяться в його інвестиційному портфелі. Причинами виникнення такого виду фінансового ризику є: зміна кон’юнктури фінансового ринку; зростання або зниження пропозиції вільних грошових ресурсів та інші фактори.

• Валютний ризик - властивий суб’єктам господарювання, які проводять зовнішньоекономічну діяльність (імпортують сировину, матеріали та напівфабрикати, експортують готову продукцію), або здійснюють операції з іноземною валютою. Він проявляється в недоодержанні передбачених доходів у результаті безпосереднього впливу зміни курсу іноземної валюти.

• Депозитний ризик - відображає можливість неповернення депозитних внесків (непогашення депозитних сертифікатів). Він трапляється відносно рідко і пов’язаний з неправильною оцінкою та невдалим вибором комерційного банку для здійснення депозитних операцій підприємства. Однак, випадки реалізації депозитного ризику трапляються не тільки в нашій країні, але й в країнах з розвиненою ринковою економікою.

• Кредитний ризик - виникає внаслідок неплатоспроможності сторони, яка взяла на себе зобов’язання виконати умови будь-якої фінансової угоди або іншим шляхом виконати взяті на себе зобов’язання. Він є в тих видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або одержувача позики. Він має місце щоразу, коли надаються кошти, беруться зобов’язання про їх надання, інвестуються кошти.

• Ринковий ризик – виникає внаслідок несприятливих коливань вартості цінних паперів, товарів, курсів іноземної валюти за тими інструментами, що є в торговому портфелі.

• Податковий ризик. Цей вид фінансового ризику має низку проявів: ймовірність впровадження нових видів податків і зборів на здійснення окремих аспектів господарської діяльності; можливість збільшення рівня ставок чинних податків і зборів; зміна строків і умов здійснення окремих податкових платежів; ймовірність скасування чинних податкових пільг у сфері господарської діяльності підприємства. Будучи непередбачуваним для суб’єктів господарювання, він суттєво впливає на результати його фінансової діяльності.

• Інноваційний фінансовий ризик – пов’язаний із впровадженням нових фінансових технологій, використанням нових фінансових інструментів тощо.

• Інші види ризиків. Група інших фінансових ризиків досить велика, але за вірогідністю виникнення або рівнем фінансових втрат вона не настільки значима для суб’єктів господарювання, як розглянуті вище. До них належать ризики стихійних лих та інші аналогічні «форс-мажорні ризики», що можуть призвести не тільки до втрати передбачуваного доходу, але й частини активів суб'єктів господарювання (основних коштів; запасів товарно-матеріальних цінностей); ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій (пов'язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку); ризик емісійний та інші.

За видами суб'єктів економіки, на яких впливають фінансові ризики, виділяють такі:

1) фінансові ризики суб'єктів економіки нефінансового сектору економіки – це фінансові ризики підприємств, основною діяльністю яких є виробництво товарів і надання послуг;

2) фінансові ризики фінансового сектору економіки – ризики інститутів, що спеціалізуються на наданні фінансових послуг. Такі суб'єкти разом із більшою схильністю до фінансових ризиків (через володіння більшими обсягами фінансових активів) мають більші можливості й професіоналізм в управлінні фінансовими ризиками (зокрема, мають більший доступ до ринку фінансових послуг щодо використання інструментів для їх зниження).

 

Залежно від масштабу об'єкта впливу ризику визначають такі групи фінансових ризиків:

• ризик окремої фінансової операції. Він комплексно характеризує весь спектр видів фінансових ризиків, властивих певній фінансовій операції (наприклад, ризик властивий придбанню конкретної акції);

• ризик різних видів фінансової діяльності (наприклад, ризик інвестиційної або кредитної діяльності);

• ризик фінансової діяльності суб'єкта господарювання в цілому. Комплекс різних видів ризиків, властивих фінансовій діяльності суб'єкта господарювання, визначається специфікою організаційно-правової форми його діяльності, структурою капіталу, складом активів, співвідношенням постійних і змінних витрат тощо.

 

За видами фінансових відносин, у яких проявляються фінансові ризики, вони поділяються на такі:

· що виникають у фінансових відносинах з кредиторами;

· що виникають у фінансових відносинах зі страховими кампаніями;

· що виникають у фінансових відносинах з покупцями та постачальниками;

· що виникають у фінансових відносинах з державою;

· що виникають у фінансових відносинах з іншими контрагентами.

За видами наслідків (об'єктом прояву) фінансові ризики поділяються на такі:

· ризик зниження доходів;

· ризик збільшення витрат;

· ризик зниження грошових надходжень;

· ризик збільшення відпливу коштів;

· ризик зниження вартості активів підприємства;

· ризик збільшення зобов'язань підприємства;

· фінансові ризики, що познапчаються на позабалансових зобов'язаннях.

Залежно від ключових фінансових характеристик, які підпадають під вплив ризиків:

· ризик зниження платоспроможності;

· ризик зниження кредитоспроможності;

· ризик зниження прибутку;

· ризик зниження рентабельності;

· ризик зниження ринкової вартості підприємства.

За сукупністю досліджуваних інструментів фінансові ризики поділяються на такі групи:

• індивідуальний фінансовий ризик. Він характеризує сукупний ризик, притаманний окремим фінансовим інструментам;

• портфельний фінансовий ризик. Він характеризує сукупний ризик, притаманний комплексу однофункціональних фінансових інструментів, об'єднаних у портфель (наприклад, кредитний портфель підприємства, його інвестиційний портфель тощо).

За комплексністю виділяють такі групи ризиків:

• простий фінансовий ризик. Він характеризує вид фінансового ризику, який не розчленовується на окремі його підвиди. Прикладом простого фінансового ризику є ризик інфляційний;

• складний фінансовий ризик. Він характеризує вид фінансового ризику, який складається з комплексу розглянутих його підвидів. Прикладом складного фінансового ризику є ризик інвестиційний (наприклад, ризик інвестиційного проекту).

 

За джерелами виникнення виділяють такі групи фінансових ризиків:

• зовнішній, систематичний або ринковий ризик (ризик, незалежний від діяльності підприємства) Цей вид ризику характерний для всіх учасників фінансової діяльності та всіх видів фінансових операцій. Він виникає під час зміни окремих стадій економічного циклу, зміни кон'юнктури фінансового ринку та в деяких інших аналогічних випадках, на які підприємство у своїй діяльності вплинути не може. До цієї групи ризиків можна віднести інфляційний ризик, процентний ризик, валютний ризик, податковий ризик і частково інвестиційний ризик (у разі зміни макроекономічних умов інвестування);

• Внутрішній, несистематичний або специфічний ризик (фінансовий ризик, що залежить від діяльності конкретного підприємства). Він може бути пов'язаний з некваліфікованим фінансовим менеджментом, неефективною структурою активів і капіталу, надмірною схильністю до ризикових (агресивних) фінансових операцій з високою нормою прибутку, недооцінюванням партнерів господарювання та іншими аналогічними факторами, негативним наслідкам яких значною мірою можна запобігти за рахунок ефективного управління фінансовими ризиками.

Розподіл фінансових ризиків на систематичний і несистематичний є однією з важливих вихідних передумов теорії управління ризиками.

За характером фінансових наслідків усі ризики поділяються на такі групи:

• ризик, що призводить тільки до економічних втрат. При цьому виді ризику фінансові наслідки можуть бути тільки негативними (втрата доходу або капіталу);

• ризик, що тягне за собою упущену вигоду. Він характеризує ситуацію, коли підприємство через наявні об'єктивні та суб'єктивні причини не може здійснити заплановану фінансову операцію (наприклад, у разі зниження кредитного рейтингу підприємство не може отримати необхідний кредит і використати ефект фінансового левериджу);

• ризик, що тягне за собою як економічні втрати, так і додаткові прибутки. У літературі цей вид фінансового ризику часто називається „спекулятивним фінансовим ризиком".

 

За характером прояву в часі виділяють дві групи фінансових ризиків:

• постійний фінансовий ризик. Він характерний для всього періоду здійснення фінансової операції і пов'язаний з дією постійних факторів. Прикладом такого фінансового ризику є процентний ризик, валютний ризик тощо;

• тимчасовий фінансовий ризик. Він характеризує ризик, який має перманентний характер, що виникає лише на окремих етапах здійснення фінансової операції. Прикладом такого виду фінансового ризику є ризик неплатоспроможності підприємства, що ефективно функціонує.

 

За рівнем ймовірності реалізації фінансові ризики поділяються на такі групи:

• фінансовий ризик з низьким рівнем ймовірності реалізації. До таких видів відносять, зазвичай, фінансові ризики, коефіцієнт варіації за якими не перевищує 10%;

• фінансовий ризик із середнім рівнем ймовірності реалізації. До таких видів у практиці ризик-менеджменту, зазвичай, відносять фінансові ризики, коефіцієнт варіації за якими знаходиться в межах 10-25%;

• фінансовий ризик з високим рівнем ймовірності реалізації. До таких видів відносять фінансові ризики, коефіцієнт варіації за якими перевищує 25%;

• фінансовий ризик, рівень ймовірності реалізації яких визначити неможливо. До цієї групи належать фінансові ризики, що реалізуються в інформаційній ситуації «невизначеності».

 

За рівнем можливих фінансових втрат ризики поділяються на такі групи:

• припустимий фінансовий ризик. Він характеризує ризик, фінансові втрати за яким не перевищують розрахункової суми прибутку за здійснюваною фінансовою операцією;

• критичний фінансовий ризик. Він характеризує ризик, фінансові втрати за яким не перевищують розрахункової суми валового прибутку за здійснюваною фінансовою операцією;

• катастрофічний фінансовий ризик. Він характеризує ризик, фінансові втрати за яким визначаються частковою або повною втратою власного капіталу (цей вид ризику може супроводжуватися втратою і позикового капіталу).

 

За можливістю передбачення фінансові ризики поділяються на такі дві групи:

• прогнозований фінансовий ризик. Він характеризує ті види ризиків, які пов'язані із циклічним розвитком економіки, зміною стадій кон'юнктури фінансового ринку, передбачуваним розвитком конкуренції тощо. Передбачуваність фінансових ризиків носить відносний характер, оскільки прогнозування із 100%-им результатом виключає розглянуте явище з категорії ризиків. Прикладом прогнозованих фінансових ризиків є інфляційний ризик, процентний ризик і деякі інші їх види (природно, йдеться про прогнозування ризику в короткостроковому періоді);

• непрогнозований фінансовий ризик. Він характеризує види фінансових ризиків, що відрізняються повною непередбачуваністю прояву. Прикладом таких ризиків виступають ризики форс-мажорної групи, податковий ризик та деякі інші.

Відповідно до цієї класифікаційної ознаки фінансові ризики поділяються також на регульовані і нерегульовані на рівні суб'єкта господарювання.

 

За можливістю страхування фінансові ризики поділяються також на дві групи:

• фінансовий ризик, який можна застрахувати До них належать ризики, які можна передати як зовнішнє страхування відповідним страховим організаціям (відповідно до номенклатури фінансових ризиків, прийнятих ними до страхування);

• фінансовий ризик, який не можна застрахувати. До них належать ті їхні види, за якими немає пропозиції відповідних страхових продуктів на страховому ринку.

Склад ризиків цих розглянутих двох груп дуже рухомий і пов'язаний не тільки з можливістю їх прогнозування, але й з ефективністю здійснення окремих видів страхових операцій в конкретних економічних умовах за наявних форм державного регулювання страхової діяльності.

 

Існує велика кількість видів і класифікацій ризиків залежно від специфіки діяльності суб'єкта господарювання. У цілому, залежно від сфери свого виникнення або прояву фінансовий ризики діляться на такі види:

• ризики, що виникають на ринку капіталу;

• ризики, що виникають на ринку біржових товарів;

• ризики, що виникають на ринку грошей, на якому задіяні короткострокові боргові зобов'язання та інвестиції;

• ризики, що виникають на ринку деривативів;

• ризики, що виникають на страховому ринку;

• ризики, що виникають на міжнародному валютному ринку;

• ризики, що виникають на ринку золота.

У зв'язку з високим ступенем взаємозв'язку і впливу останнім часом як одну зі сфер фінансового ринку виділяють ринок нерухомості. Відповідно виділяються й фінансові ризики, характерні для ринку нерухомості.

 

Рівень фінансових ризиків значною мірою визначається і ступенем розвитку того або іншого фінансового ринку. При цьому такий фактор лежить в основі виділення таких видів фінансових ринків:

• розвинені фінансові ринки – це найбільш розвинені, а, отже, найменш ризиковані щодо інвестування ринки. До них відносять Австралію, Японію, Іспанію, Норвегію, Нову Зеландію, Сингапур, Гонконг, Грецію та ін.

• фінансові ринки, що швидко розвиваються (зростаючі) (emerging markets) – ринки, які не належать ні до розвинених, ні до тих, що розвиваються. В основному це країни, в яких відбувається швидка індустріалізація. До них відносять: Китай, Індію, Мексику, Бразилію, Чилі, Колумбію, Аргентину, Перу, країни Південної Азії, Східної Європи, Середнього Сходу, частину Африки і країни Латинської Америки;

• «межові ринки» (frontier markets) – частина фінансових ринків невеликих розмірів країн, що розвиваються, але разом з цим доступних для інвестицій. Вони привабливі для інвесторів, яким необхідні довгострокові об'єкти вкладень із низькою кореляцією щодо інших ринків. Такі ринки демонструють відкритість до іноземних інвестицій; для них характерна відносна політична та економічна стабільність. До них відносять Бангладеш, Болгарію, Камбоджі, Грузію, Йорданію, Казахстан, Пакистан, Румунію, Словенію, Україну, ОАЕ, В'єтнам та ін.

Через глобалізацію фінансового ринку суттєво зросла ймовірність переродження звичайних фінансових позовів у системний фінансовий ризик. Існує два підходи до визначення його сутності:

1) заснований на великій величині збитків. Згідно з яким системний фінансовий ризик - це ризик, реалізація якого зачіпає всю фінансову, економічну, банківську системи. Це ймовірність раптової, як правило, неочікуваної події, що призводить до неспроможності фінансової системи ефективно розподіляти вільні інвестиційні ресурси;

2) заснований на механізмі поширення наслідків від ризику. Системний ризик – це ризик ланцюгової реакції збитковості фінансових інститутів (ефект доміно). Цей підхід використовується ФРС і МБР (Міжнародним банком розрахунків). У цьому разі неспроможність учасника виконати свої контрактні зобов'язання може призвести по ланцюжку до дефолту інших учасників або до значних фінансових збитків.

Системні фінансові ризики можуть спричинити фінансову кризу – різке погіршення стану суб’єкта господарювання внаслідок реалізації накопичених ризиків під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів ринку, що призводить до порушення діяльності ринку, зниження цінових показників, ліквідності та якості фінансових інструментів, до банкрутства учасників ринку.