Кіберкультура (cyberculture)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Кіберкультура (cyberculture)



Культура, опосередкована електронними комунікаційними технологіями, і передусім Інтернет, відома як кіберкультура. Хоча було б важко визначити, коли вперше застосовано термін кіберкультура, це поняття має довгу історію, яку можна простежити принаймні до публікації в 1967 р. книжки канадця Маршала МакЛюена "Середовище — це послання: інвентар наслідків" (1967). В цій книжці МакЛюен описує світ, перетворений електронними засобами комунікації, в якому нас бомбардує невичерпний потік інформації. МакЛюен висунув тезу, що телебачення і телефони мають своїм наслідком передачу радше інформатора, ніж інформації. В інтерв'ю журналові "Плейбой" він зауважив, що телебачення "витатуйовує своє послання просто на нашій шкірі".

Ці інтуїтивні припущення залишаються центральними для студій кіберкультури. Поняття про перетворення тіла та особистості через розмивання мистецьких фактів та природного й глобального перетворення суспільних, ринкових та культурних структур засобами моментальних і всюдисутніх комунікаційних систем є пріоритетними в більшості дискусій про кіберкультуру. Шері Теркл у дослідженні "Життя на екрані" (1995) твердить, що кіберкультура є культурою симуляції, в якій ідентичність є різноманітною, а постмодерністські епістемологічні та онтологічні концепції внесені в повсякденну свідомість.

В есе "Кіберкультура" Марк Дері визначає кіберкультуру як "широкий, слабко пов'язаний комплекс сублеґітимних, альтернативних та опозиційних субкультур... чиїм спільним проектом є руйнівне застосування технічних вигод, часто в рамках радикальної політики..." (Dery, 1992: 509). В одному зі своїх перших широких критичних досліджень субкультури "Уникай

швидкості" (1996) Дері вивчав субкультури, які формуються навколо нових технологій у суспільних середовищах, що їх ці технології заново структуру вали, а також у кіберпросторах, ними створених. Він твердив, що темами, центральними для всіх субкультур, які він досліджував, є розмивання меж між біологією й технологією та рух до трансцендентності тіла. Поняття тілесної трансцендентності, безперечно, домінує в багатьох видах кіберкультури, від нерідко похмурих прогнозів наукової кіберфанта-стики в стилі "панк" до утопічних візій багатьох технофілів. У романах Вільяма Ґібсона, винахідника терміна "кіберпростір", часто зустрічаються персонажі, які "завантажують" свій розум у комп'ютерну мережу, іноді з непередбаченими наслідками.

Проте культури, що їх класифікує Дері, не становлять вичерпного дослідження всіх варіантів кіберкультури. 1 хоча втеча з матеріального тіла є панівним поняттям у кіберкультурному дискурсі, вона не є чимось універсальним. Феміністські критики кіберкультури, особливо ті, які перебувають під впливом кіборґ-теорії Донни Гаревей, залишаються скептично настроєними до ідей тілесної трансцендентності. Дослідження кіберпросторового права та політичної економії вказують на набагато ширші приховані наслідки кіберкультури і при тому мало спираються на більш езотеричні теми кі-берпанку.

Посилання

Dery, Mark (1992) "Cyberculture," The South Atlantic

Quarterly 91(3): 501-23. — (1996) Escape Velocity, New York: Grove Press. McLuhan, Marshall, Fiore, Quentin and Agel, Jerome

(1967) The Medium is the Massage, New York: Bantam

Books. Turkic Sherry (1995) Life on the Screen: Identity in the

Age of the Internet, New York: Touchstone.

Додаткова література

Gibson, William (1986) Neuromancer, West Bloomfield,

MI: Phantasia Press. Gray, Chris H. and Mentor, Steven (1995) "The Cyborg

Body Politic," in C. Gray (ed.), The Cyborg Handbook,

London: Routledge.

ДЕВІД MAKI

Кіборґ (cyborg)

Кіборґ — це форма життя, утворена внаслідок злиття органічної та машинної систем. Спершу створений ученим-дослідником Австралійської державної служби з аеронавтики та досліджень космосу Манфредом Клайнсом та американським клінічним психологом Натаном Клайном для позначення кібернетичного організму, людини, технічно підсиленої з метою її використання в космічних польотах, цей термін потім був застосований у феміністських студіях тех-нонауки Донною Гаревей до постмодерного суб'єкта, що характеризується мінливими, численними та іронічними онтологіями. Після того кіборґ-теорія стала важливою для фемінізму (див. фемінізм і постмодернізм), укіно-студіяхта культурних студіях.Кіборґ є також центральним теоретичним поняттям антропологічного підрозділу науки, що нині народжується, кіборґ-антропології.

Походження

У своїй праці "Кіборґи та космос" (1960) Клайнс і Клайн запропонували термін "кіборґ", щоб описати підсилену машинами людину, створення якої вони вважали необхідним для дослідження космосу. Вони визначили кіборґа як "самореґуляційну систему людина-машина" (1960: 27). Клайнс і Клайн реально створили прототип свого першого кіборґа, імплантувавши мікронасос під шкіру миші; він безперервно й незалежно насичував мишу хімічними речовинами.

Невдовзі кіборґ став головним персонажем у науковій фантастиці. І в літературі, і в кіно технологічно підсилена людина дуже по-різному використовувалася, щоб описати потенціал людського порятунку через технологію, так само як і можливість панування людини за допомогою технології.

Постмодернізм

У праці "Іронічна мрія про спільну мову для жінок в інтегрованому контурі: наука, технологія і соціалістичний фемінізм у 1980-х pp., або Соціалістичний феміністський маніфест на підтримку кіборґів" (1983) Донна Гаревей запровадила термін "кіборґ" як метафору для постмо-

дерного суб'єкта. Для Гаревей кіборґ був злиттям "наукової фантастики та суспільної дійсності", гібридним за своїм становищем суб'єктом, який, кинувши виклик різниці між людиною та машиною, переступив через фіксовані межі та бінарні дихотомії. Таким чином, твердила вона, кіборґ є корисним концептуальним пристроєм для відкриття кордонів узагальнюючих теорій. Гаревей припустила, що метафора кіборґа могла наділити фемінізм новим "політичним міфом", який надає смислу складним історичним побудовам суспільного розташування, ідентичності та ґендеру; в такий спосіб спільна політична діяльність та суспільна солідарність могли бути породжені без розмивання поваги до розмаїття.

У своєму есе "Кіборґовий фемінізм та методологія пригноблених" (1995) Шила Сендовал розвинула ці ідеї далі, запровадивши поняття "кіберфемінізму". Хоча Сендовал побачила в метафорі кіборґа, застосованій Гаревей, потенціал для ефективнішої феміністської політики, вона застерегла проти надто загального застосування поняття кіборґ-суб'єктивності, а надто до жінок із небілим кольором шкіри. Джосеба Габілондо у своїй праці "Постколоніальні кіборґи: суб'єктивність у добу кібернетичного розмноження" (1995) розширила цю критику, висунувши припущення, що кіборґ — це насправді панівна позиція суб'єкта, якій віддає перевагу багатонаціональний капіталізм.

Артур Крокер у книжці "Мотлох даних: теорія віртуального класу" (1994) розбудив привид кіборґа у своєму понятті "рекомбінантного знаку , постмодерного суб єкта пан-капіталізму, який, покликаний економікою всеохопного виробництва культурної продукції, водночас є осередком виготовлення предметів споживання. Критика Крокера була більш-менш повторена критикою Олукер Розін Стоун, яка у книжці "Війна бажання і технологія" (1995) попередила, що нам слід остерігатися тих владних структур, у яких можлива кіборґ-суб'єктивність.

Посилання

Glynes, Manfred and Kline, Nathan S. (1960) "Cyborgs and Space," Astronautics September: 26-76.

Gabilondo, Joseba (1995) "Postcolonial Cyborgs: Subjectivity in the Age of Cybernetic Reproduction," in Chris

H. Gables (ed.) The Cyborg Handbook, New York: Routledge, 423-32.

Kroker, Arthur (1994) Data Trash: The Theory of the Virtual Class, New York: St Martin's Press.

Sandoval, Chela (1995) "Cyborg Feminism and the Methodology of the Oppressed," in Chris H. Gables (ed.) The Cyborg Handbook, New York: Routledge, 407-22.

Stone, Allucquere Roseanne (1995) The War of Desire and Technology, Cambridge: MIT Press.

Додаткова література

Gray, Chris H. (1995) The Cyborg Handbook, London: Routledge.

ДЕВ1Д MAKI



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 210; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.212.120.195 (0.009 с.)