Стаття 880. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Стаття, що коментується, вводить для будівельного підряду загальне правило: ризик випадкової загибелі (ушкодження) об'єкта будівництва, що настав до здачі об'єкта підрядником замовнику, покладається на підрядника. Це пов'язано з встановленням ст. 876 ЦК загального правила, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник (див. коментар до вказаної статті).

Замовник відшкодовує збиток від ризику тільки у випадках, коли він передав для будівництва неякісні матеріали, устаткування, конструкції, давав помилкові вказівки підряднику, про що його підрядник попереджав (див. коментар до ст. 848 ЦК). Передаючи підрядникові обов'язок із забезпечення будівництва всім необхідним (ст. 837 ЦК), замовник від несення негативних наслідків такого ризику звільняється, крім виняткових випадків — помилкових указівок з його боку в процесі будівництва, оскільки ризик підрядника в цих випадках зростає.

Стаття 881. Обов'язок підрядника страхувати об'єкт будівництва

Підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

2. Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.

Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого Імені відповідних рішень укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

Стаття, що коментується дозволяє сторонам договору визначити обов'язок однієї зі сторін страхувати ризики від випадкових ушкоджень об'єкта будівництва, окремих етапів чи комплексів (які є закінченим будівництвом відповідно до умов договору), шкоди, заподіяної іншим особам, а також умови такого страхування. Якщо така умова не передбачена договором цей обов'язок покладається на підрядника, що цілком природно, оскільки він несе ризик випадкової загибелі предмета підряду до його передачі замовнику (ст. 880 ЦК). Відповідно на стороні, що укладає договір страхування, лежить обов'язок повідомити іншу сторону про укладення останнього та обов'язок ознайомити її з цим договором.

Страхування в будівельному підряді має свої обмеження в часі: воно припиняється разом з припиненням самого договору, що пов'язує замовника та підрядника, оскільки у вказаний момент сторона, на яку покладається обов'язок страхування, втрачає застрахований нею інтерес. Це дає підстави розглядати відповідні зобов'язання як страхування на період будівництва.

У підрядному договорі, в якому передбачена необхідність страхування, звичайно вказуються його види, страхові ризики, страхова сума, строки страхування.

Право замовника здійснювати контроль і нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання, якістю наданих підрядником матеріалів, а також правильністю використання підрядником матеріалів замовника нерідко виступає одночасно й як його обов'язок. Так, якщо об'єкт будується на основі оригінального архітектурного проекту, замовник зобов'язаний укласти з архітектором договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом об'єкта (ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»). Технічний нагляд за будівництвом здійснюється в усіх випадках, коли будівництво ведеться за рахунок бюджетних коштів і т.д. У такій ситуації замовник повинен виявляти особливу уважність, тому що підрядник, що неналежним чином виконав роботи, може згодом послатися на те, що поява недоліків і їхнє неусунення зумовлені тим, що замовник не здійснював належного контролю і нагляду за виконанням робіт.

Стаття 882. Передання та прийняття робіт

Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Приймання виконаних робіт здійснюється в порядку, встановленому законом і договором будівельного підряду. У тих випадках, коли замовником за договором виступала державна організація або будівництво велося цілком або частково за рахунок бюджетних асигнувань, здавання-прийняття робіт провадиться в два етапи: спочатку об'єкт приймається робочою комісією, сформованою замовником і підрядником за участі проектувальника і представників уповноважених державних органів, а потім — державною приймальною комісією, склад і рівень якої визначається залежно від кошторисної вартості будівництва і призначення об'єкта. Якщо ж будівництво велося за рахунок приватних джерел фінансування, приймання може провадитися в один етап з обов'язковою участю представників уповноважених державних органів І органів місцевого самоврядування.

Обов'язок із організації і проведення приймання результату робіт покладається на замовника, якщо інше не передбачено договором. Замовник повинен забезпечити участь у приймальній комісії представників відповідних органів і зацікавлених організацій, виділити обслуговуючий персонал, забезпечити об'єкт необхідною енергією, сировиною, паливом і т.п. Усе це замовник робить за свій власний рахунок, якщо інше не передбачено в договорі. Приймання закінченого будівельного об'єкта повинні бути організовані замовником у гранично короткий термін після одержання від підрядника повідомлення про готовність результатів будівельних робіт до здачі. Прострочення замовника з приймання об'єкта, по-перше, переносить на нього ризик випадкової загибелі результату робіт і, по-друге, дає підряднику право вимагати відшкодування понесених збитків.

У договорі сторони можуть узгодити окремі стадії приймання (готовність будівельно-монтажних робіт, устаткування після випробувань, пусконалагоджувальних робіт і ін.); визначати зобов'язання сторін про забезпечення належних умов для проведення приймання-здачі робіт, випробування устаткування. Якщо приймально-здавальні випробування вимагають координації учасників чи присутності представників виготовлювачів технологічного устаткування, підрядник подає програму іспитів.

Здавання-прийняття об'єкта будівництва оформляється спеціальним актом, що підписується сторонами, а також представниками уповноважених державних органів. Відмова сторони від підписання акта про приймання не виключає оформлення здачі об'єкта. Про це в акті робиться особлива позначка й акт підписується іншою стороною. Такий однобічний акт здачі чи приймання результату роботи має юридичну чинність доти і стільки, доки й оскільки за позовом другої сторони він не визнаний судом недійсним. Рішення суду залежить від того, чи визнає суд мотиви відмови від підписання акта обґрунтованими чи ні.

Із моменту приймання об'єкта за актом замовником він переходить у його володіння і розпорядження. Замовник бере на себе ризик можливого руйнування чи ушкодження прийнятого об'єкта. Однак підрядник після оформлення акта приймання, а в необхідних випадках — після ствердження акта у встановленому порядку, не звільняється від виконання договірних зобов'язань, що не були ним належним чином виконані. Тому замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.