Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.



Стаття, що коментується передбачає особливості укладення і виконання договору поставки. Договір поставки — один з найбільш широко застосовуваних у підприємницькій діяльності договорів. Виділення договору поставки як окремого виду договору купівлі-продажу було продиктовано необхідністю визначення специфіки зазначених правовідносин, що вимагають більш детального регулювання. Згідно наведеної у ЦК класифікації договорів це не самостійний тип договору, а вид договору купівлі-продажу. Як і договір купівлі-продажу, він спрямований на відплатне перенесення права власності (іншого речового права) від продавця (постачальника) на покупця.

На відміну від ЦК 1963 р. в нормах даної статті відсутні положення про такі умови договору поставки, як кількість, асортимент, якість, комплектність. Немає і звичних для законодавства про поставки норм, про істотні умови договору, про порядок оплати товару, ціни, тару й упакування та ін. Ці норми включені в загальні положення про купівлю-продаж і застосовуються до поставки як її виду. Стаття 712 називає основні ознаки (критерії), що дозволяють виділити договір поставки з інших видів договору купівлі-продажу. До них відносяться правовий статус постачальника і ціль придбання (покупки) товару. Продавцем (постачальником) у договорі поставки виступає підприємець. Це може бути комерційна організація або громадянин — приватний підприємець. Постачальник продає вироблені ним товари, або товари, закуплені для продажу.

Друга основна ознака — ціль придбання товару. Договором поставки визнається договір, по якому товар має придбатися для використання в підприємницькій діяльності (для промислової переробки і споживання, для наступного продажу й іншої професійної діяльності), або для іншої діяльності, не зв'язаної з особистим, домашнім, сімейним використанням товару (поставки в мобілізаційні ресурси, армію, дитячому саду чи ін.). З мети покупки випливає, що і друга сторона договору — покупець — частіше всього є підприємцем.

У практиці під цілями, не зв'язаними з особистим використанням, розуміється також придбання покупцем товарів для забезпечення його діяльності як організації чи громадянина-підприємця (оргтехніки, офісних меблів, транспортних засобів, матеріалів для ремонтних робіт і т.п.). Ціль покупки може випливати з характеру товару, суті договору, передбачатися в самому договорі.

Включення в поняття договору поставки вказівки про передачу товарів у встановлений строк (строки) дозволяє назвати ще ряд особливостей цього договору. По-перше, момент укладення договору і його виконання, як правило, не збігаються; по-друге, за договором поставки можливий оптовий продаж товарів одноразово (у строк) або окремими партіями протягом тривалого періоду (в обумовлені строки); по-третє, можливі передача й однієї речі, у т.ч. індивідуально-визначеної (машина, прилад індивідуального виконання та ін.), в обумовлений строк; по-четверте, виготовлювачем товару договір укладається, як правило, на майбутні речі; по-п'яте, договір може бути укладений на тривалий строк — рік, кілька років, у зв'язку з чим з договору поставки часто виникають довгострокові, тривалі господарські зв'язки. Таким чином, для поставки характерні тривалі відносини й виконання договору частинами. Зі сказаного випливає, що поряд з основними для договору поставки важливі побічні ознаки, що впливають на визначення його умов і строку дії договору. Як основні, так і неосновні (другорядні) ознаки поставки дають можливість кваліфікувати вид договору незалежно від того, яке найменування привласнили йому сторони.

Термін поставки може бути визначений по-різному, наприклад, шляхом вказівки конкретної дати (конкретного дня чи місяця, кварталу) або періодів поставки протягом терміну дії договору. Терміни виконання зобов'язання поставки можна вважати обумовленими і тоді, коли в договорі відсутні конкретні терміни передачі товарів, але визначений термін дії договору.

У цьому випадку передача товару може бути здійснена в розумний термін у межах дії договору. Основні ознаки договору поставки дозволяють відмежувати його від інших видів договору купівлі-продажу й інших суміжних договорів. При розмежуванні договорів поставки і контрактації потрібно враховувати професійну діяльність продавця й вид товарів, які підлягають передачі. Продавцем за договором контрактації є виробник сільськогосподарської продукції. Контрактується при цьому майбутня сільськогосподарська продукція, що підлягає вирощуванню чи виробництву й не пройшла переробку.

Вид речі, що продається, дозволяє розмежувати договори поставки і продажу нерухомос-

ті. За договором продажу нерухомості завжди передається індивідуально-визначена річ. До нерухомих речей відносять підлеглі до державної реєстрації повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти. Однак виготовлення (побудова) таких суден та їхня передача замовнику здійснюються за договором поставки. Виготовлені (побудовані) повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти стають нерухомістю після передачі замовнику і лише в тому випадку, коли ці об'єкти підлягають державній реєстрації спеціально уповноваженими органами.

Відносини, зв'язані з постачанням через приєднану мережу електроенергії, газу, нафти і нафтопродуктів, регулюються нормами, установленими законом, іншими правовими актами, а при їхній відсутності — правилами про договір енергопостачання, тому до договорів про передачу таких товарів через приєднану мережу норми про поставки незастосовні (див. коментар до ст. 714 ЦК). Разом з тим при постачаннях газу в балонах, нафти в цистернах чи інших ємкостях, тобто без використання приєднаної мережі і технічних пристосувань, застосовується договір поставки.

Для розмежування договору поставки з договором роздрібної купівлі-продажу насамперед використовується мета покупки, а потім правовий статус продавця. Судова практика, не визнаючи особистої мети покупки підприємцями товарів для забезпечення їхньої діяльності, вважає, що при придбанні підприємцями таких товарів у роздрібної торгової організації відносини сторін повинні регулюватися нормами роздрібної купівлі-продажу, а не поставки. Інші ознаки повинні використовуватися для розмежування договорів поставки і підряду. Подібні відносини виникають у випадках, коли в договір поставки включені умови про передачу покупцем матеріалів, сировини, комплектуючих виробів. Судова практика при розмежуванні таких договорів враховує насамперед основний зміст обов'язків.

У договір поставки нерідко включаються умови про надання послуг. Наприклад, договір, що укладається виготовлювачем з фірмовим магазином, поряд з умовами про поставку товарів містить умови про формування і вивчення попиту на нього, або в договір поставки складного устаткування включаються умови про піефмонтаж. Такий договір варто визнавати змішаним, і до відносин сторін повинні застосовуватися як норми про договір поставки, так і норми про надання послуг.

Відносини, пов'язані з державним замовленням регулюються Законом України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22 грудня 1995 р. і виданою на його підставі Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок формування і розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням» від 29 лютого 1996 р. Державними замовниками, згідно з Законом, є міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади України, уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації і установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення. Державні замовники мають право на договірній підставі делегувати частину своїх функцій відповідним підприємствам, установам і організаціям на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. У свою чергу виконавці державного замовлення — це суб'єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і постачають продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту. Державні замовники, виходячи з інтересів держави, укладають з виконавцями державного замовлення державний контракт (договір), самостійно визначаючи його умови, крім тих, які витікають з державного замовлення або передбачені чинним законодавством. Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, установ і організацій, акціонерних товариств, в статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендних підприємств, заснованих на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності - монополістів на відповідному ринку продукції, державні замовлення на постачання продукції є обов'язковими, якщо виконання державного замовлення не завдає збитків вказаним виконавцям державного замовлення. У разі необгрунтованої відмови такого виконавця від укладення державного контракту, при наявності технічних можливостей його виконання, виконавець сплачує державному замовнику штраф в розмірі вартості державного контракту. Спори, що виникають між державним замовником і виконавцем державного замовлення при укладенні контракту, внесенні змін до нього в процесі виконання, а також по відшкодуванню нанесених збитків, розглядаються господарськими судами відповідно до чинного законодавства України.

Параграф 4.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.142.91 (0.02 с.)