У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Після укладення договір набуває обов'язкової сили для сторін і має виконуватися ними відповідно до його умов. Якщо інше не встановлено законом або договором, за згодою сторін допускається зміна або розірвання укладеного договору. Слід враховувати, що розірвати або змінити можна лише такий договір, який є укладеним і дійсним. Отже, розірвання договору треба відрізняти від визнання його неукладеним або недійсним.

Основним способом розірвання (зміни) договору є його розірвання або зміна за згодою сторін. ЦК передбачені окремі способи, за допомогою яких сторони за згодою між собою можуть змінити або розірвати договір. Наприклад, шляхом новації (див. ст. 604 ЦК і коментар до неї), наданням замість виконання відступного (див. ст. 600 ЦК і коментар до неї). Утім, законом чи договором право сторін на розірвання (зміну) договору за згодою між собою може бути обмежене. Так, наприклад, відповідно до ч. З ст. 636 ЦК, якщо інше не встановлено договором або законом, сторони, які уклали договір на користь третьої особи, з моменту вираження цією третьою особою наміру скористатися своїм правом, не можуть розірвати або змінити договір без її згоди.

Змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав. Такими підставами, відповідно до ч. 2 статті, що коментується, може бути 1) істотне порушення договору другою стороною та 2) інші випадки, встановлені договором або законом.

Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. У зв'язку з цим, термін «шкода» не треба розуміти обмежувально. Крім можливих значних додаткових витрат, неотримання прибутків, він включає і інші наслідки, що істотно впливають на інтереси сторони.

До другої групи підстав, що надають право вимагати зміни або припинення договору, належать підстави, прямо передбачені цим Кодексом, іншими актами законодавства або договором. Так, наприклад, ст. 740 ЦК встановлює підстави для розірвання договору ренти з ініціативи одержувача безстрокової ренти (див. ст. 740 ЦК і коментар до неї).

Від розірвання (зміни) договору треба відрізняти односторонню повну або часткову відмову від договору. Одностороння відмова від виконання договору (в повному обсязі або частково) здійснюється без звернення до суду, і, відповідно, в силу самого факту її здійснення договір вважається розірваним, а при частковій відмові — зміненим. Одностороння відмова від договору (від виконання договору) можлива лише у випадках, коли вона прямо передбачена законом або договором. Так, наприклад, відповідно до ст. 849 ЦК, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, — змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В умовах свободи договору звичайно припускається, що укладення будь-якого договору відбувається в інтересах всіх його учасників, на умовах, що забезпечують оптимальний баланс їх інтересів. Будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору не абстрактно, а виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин і певних прогнозів відносно їх розвитку у майбутньому. Оцінюючи можливість тих чи інших змін існуючих зовнішніх обставин у майбутньому, сторони при укладенні договору, як правило, прагнуть певним чином забезпечити свої інтереси на випадок таких змін. Так, наприклад, передбачаючи можливість знецінення встановленої договором орендної плати внаслідок стрімких інфляційних процесів, орендодавець при укладанні договору оренди може вимагати визначення еквіваленту встановленої орендної плати у тій чи іншій стабільній валюті. Утім, в ході виконання договору можуть відбуватися і такі зміни зовнішніх обставин, що істотно впливають на інтереси сторін і не могли бути передбачені сторонами при укладенні договору навіть при всій необхідній завбачливості з їх боку.

Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Істотну зміну обставин треба відрізняти від обставин непереборної сили. Непереборна сила тягне неможливість виконання зобов'язання і є підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання. Істотна зміна обставин не тягне неможливості виконання, така можливість зберігається, але таке виконання стає вкрай невигідним для однієї з сторін і порушує її інтереси.

За наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку мають здійснити спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою. Це право сторін цілком відповідає ч. 1 ст. 651 ЦК.

Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, договір може бути розірваний (змінений) лише за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони. При цьому, розірвання договору допускається лише при наявності одночасно чотирьох обов'язкових умов:

По-перше, має припускатися, що сторони при укладенні договору виходили з того, що такої зміни обставин не відбудеться, тобто не могли розумно передбачати можливість її настання.

По-друге, зміна обставин повинна бути зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися за характером договору і умовам обороту.

По-третє, виконання договору при наявності істотної зміни обставин настільки порушило б співвідношення інтересів сторін і значно позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

По-четверте, із звичаїв ділового обороту чи суті договору не витікає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона, тобто сторона, яка звернулася до суду з вимогою про зміну чи розірвання договору.

При розірванні договору судом внаслідок істотної зміни обставин застосовуються загальні правила щодо наслідків розірвання договору (див. ст. 653 ЦК і коментар до неї). Однак слід враховувати, що правила ч. З статті, що коментується, є винятком з встановленого ч. 4 ст. 653 ЦК загального правила, згідно якого сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору. В даному випадку на вимогу будь-якої з сторін суд визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

При наявності істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток. Для цього, крім наявності всіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 цієї статті, необхідна наявність ще однієї із двох умов: розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.