Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням



1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття, що коментується, визначає, що під виконанням зобов'язань слід розуміти здійснення кредитором і боржником дій щодо реалізації прав та обов'язків, що випливають із зобов'язання. Сутність належного виконання розкривається ст. 526 ЦК (див. коментар до вказ. статті). За своїм характером це поняття включає належних кредитора і боржника, належні час, предмет, місце і спосіб виконання. Виконання зобов'язання є «ідеальною» підставою його припинення. Власне кажучи, зобов'язання для того і встановлюються (як договором, так і законом), щоб бути згодом виконаними. Причому закон встановлює, що припинення зобов'язання спричиняє не будь-яке, а лише належне його виконання. Тому зі статті, що коментується випливає, що неналежне виконання не припиняє зобов'язання. У цих випадках воно або доповнюється зобов'язанням відшкодувати збитки і (чи) сплатити неустойку та ін. зобов'язаннями, які виникають внаслідок порушення зобов'язання (див. Главу 51 ЦК). Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення певних потреб. Саме тому особливе значення мають загальні засади виконання цивільних зобов'язань, які набувають форми їхніх принципів. Для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим є те, що реалізовано основну мету зобов'язання. Але саме досягнення цієї мети пов'язується не тільки з виконанням певних дій, а й з необхідністю відповідати іншим «якісним» показникам, які загалом можна об'єднати поняттям належного виконання. Загальні правила щодо предмета виконання, міста, способу виконання у ЦК закріплені в главі 48 ЦК. Особливість статті, що коментується полягає в тому, що вона застосовна рівною мірою до виконання обов'язків не тільки боржника, але і кредиторських обов'язків.

Стаття 600. Припинення зобов'язання переданням відступного

1. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Стаття, що коментується, уперше вводить такий спосіб припинення зобов'язань, як відступне. Зміст відступного полягає у наділенні боржника за згодою кредитора можливістю, зберігаючи зобов'язання, замінити первісний предмет виконання іншим. Відступне — це передача замість виконання зобов'язання певного майна, сплата певної суми грошей тощо. Зазначеній можливості протистоїть обов'язок кредитора прийняти відступне, маючи на увазі, що відхилення від прийняття виконання означає прострочення кредитора і відповідно обумовлює настання зазначених в ст. 613 ЦК (див. коментар до неї) наслідків. Угода про відступний, як правило, укладається вже в ході виконання зобов'язання, у тому числі і після закінчення зазначеного в зобов'язанні терміну. Перелік умов, що міститься в статті відступного, зразковий (мова йдеться про розмір, строки й порядок передання відступного). Відсутність якого-небудь з них не обумовлює визнання правочину неукладеним, якщо тільки про розмір, термін і порядок надання відступного можна зробити висновок з тексту первісного зобов'язання. Відступне не слід змішувати з новацією. Відступне припускає повне припинення юридичного зв'язку між сторонами. Тим часом при новації (див. ст. 604 ЦК і коментар до неї) відбувається заміна первісного зобов'язання, що припинило свою дію.

Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Стаття, що коментується, визначає зарахування як спосіб припинення зобов'язання, якому в даний час надається особливе значення: широке його використання служить одним з засобів скорочення необхідної для обороту грошової маси, ліквідації неплатежів за передані товари, виконані роботи і зроблені послуги. Особливість зарахування полягає в тому, що воно може припинити одразу два зустрічних зобов'язання — за умови рівності розміру вимог. Якщо ж зустрічні вимоги нерівні, то може мати місце часткове зарахування: більше за розміром зобов'язання продовжує існувати у частині, що перевищує менше. Зарахування можливе при наявності таких умов:

1) зустрічність вимог. Це означає, що сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;

2) однорідність вимог (гроші, однорідні речі). При цьому слід мати на увазі, що сторони з метою проведення зарахування своєю угодою не можуть змінювати предмет вимог (наприклад, оцінити речі в грошах). Така штучна «однорідність» не має правового значення, і зарахування неможливе. Однорідність повинна виявлятися й у природі зобов'язань;

3) «дозрілість» вимог. Необхідно, щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або, щоб термін не був вказаний взагалі, тобто, виконання можна було вимагати в будь-який момент;

4) ясність вимог. Припускається, що між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання і т.д. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду (господарського суду).

Спеціальне правило щодо зарахування при поступці вимог міститься в ст. 603 ЦК. Можливість заліку за заявою однієї зі сторін разом з тим означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони. Принципова схема зарахування зустрічних вимог припускає існування двох зобов'язань, що збігаються по складу сторін. Однак немає перешкод до одночасного заліку декількох зобов'язань кожної зі сторін, а також до заліку одночасно по зобов'язаннях трьох і більш учасників. Прикладом останнього може служити можливість пред'явлення до заліку вимог боржника до фактора, заснованих на його договорі з клієнтом (див. ст. 1085 ЦК та коментар до неї).

Стаття 602. Недопустимість зарахування зустрічних вимог

1. Не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

В інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття, що коментується, встановлює обмеження щодо можливості зарахування вимог, оскільки через специфіку зобов'язань в випадках встановлених ЦК, іншими законами зарахування не допускається. При цьому, зарахування по таких вимогах як таке не може бути здійснено не за заявою однієї Із сторін, не за їх згодою.

Стаття 603. Зарахування у разі заміни кредитора

У разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, — на момент його виконання.

Стаття, що коментується, передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок обставин, передбачених ст. 512 ЦК. Однією з таких підстав є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (поступка права вимоги). Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, --на момент його виконання. Ув'язування дозрівання боргу з моментом повідомлення розуміються в тому, що саме він породжує наступні дії боржника (пред'явлення відповідної вимоги до заліку). Стаття, що коментується, заснована на визнанні таким, що мало місце відступлення права вимоги старого кредитора новому. При цьому заява про залік боржника означає одночасно, що тим самим кредитором була виконана вимога ч. 2 ст. 516 ЦК (див. коментар до неї).



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.234.223.227 (0.005 с.)