Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

Стаття, що коментується, вперше дає легальне визначення договору роздрібної купівлі-продажу. Воно містить ряд критеріїв, сукупність

яких дозволяє відокремити роздрібну купівлю-продаж від інших різновидів купівлі-продажу: характеристика продавця як сторони договору, предмета його діяльності і товару, що підлягає передачі за договором.

Предметом цього договору є не будь-який продаж товарів, а тільки продаж вроздріб. Товар за договором роздрібної купівлі-продажу характеризується тим, що він звичайно призначений для особистого, сімейного, домашнього чи іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. Цей критерій дозволяє виділити сферу застосування норм ЦК про договір роздрібної купівлі-продажу, тому що відносини з приводу товарів, що використовуються тільки з підприємницькою метою, ними не регулюються (наприклад, промислове устаткування, будівельна техніка і т.і.).

Продавцем за договором роздрібної купівлі-продажу виступає суб'єкт підприємницької діяльності — юридична чи фізична особа. Слід зазначити, що порядок організації й ведення роздрібної торгівлі в Україні вимагає виконання суб'єктами господарювання певних норм, встановлених чинним законодавством. Такі вимоги залежать від багатьох факторів: виду товарів, місця й форми торгівлі, порядку розрахунків з покупцями та ін. Однією з таких вимог є отримання ліцензії на роздрібну торгівлю деякими видами товарів. Перелік видів підприємницької діяльності, здійсненні роздрібної торгівлі в яких підлягає ліцензуванню, визначається Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р.

Стаття, що коментується, не визначає спеціальних вимог до іншої сторони договору — покупця і цілей, у яких товар, придбаний за договором, повинен використовуватися. Тому можна прийти до висновку, що за договором роздрібної купівлі-продажу товари можуть придбаватися громадянами і юридичними особами, у тому числі і для використання в підприємницькій діяльності.

На договір роздрібної купівлі-продажу поширюються правила ст. 633 ЦК про публічний договір і ст. 634 ЦК про договір приєднання, тому що в більшості випадків продавець визначає його умови в односторонньому порядку.

Договір роздрібної купівлі-продажу вважається укладеним з моменту видачі продавцем покупцю товарного чи касового чека або іншого документа, що підтверджує оплату товару. Однак це не означає, що для даного договору обов'язкова письмова форма. Ні касовий, ні товарний чек, ні інший документ, що підтверджує оплату товару покупцем, не є письмовою формою договору, передбаченої ст.207 ЦК, тому що не відповідають пред'явленим до неї вимогам. Касовий і товарний чек — письмові документи, що підтверджують факт укладення договору і його умов (предмет і ціну). Договір роздрібної купівлі-продажу може укладатися в будь-якій формі, передбаченої для угод, — усно, якщо він виконується при здійсненні, чи шляхом конклюдентних дій. Але для деяких його різновидів запропонована обов'язкова письмова форма. Так, відповідно до «Правил торгівлі у розстрочку», затв. Постановою Кабінетом Міністрів України (далі — КМУ) від 1 липня 1998 р. продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу, який укладається за формою, встановленою цими Правилами.

До відносин, що виникають з договору, застосовуються загальні правила ЦК про правочини, позовну давнину, зобов'язання, договори, якщо вони не суперечать спеціальним нормам, установленим для роздрібної купівлі-продажу.

Відносини за договором роздрібної купівлі-продажу, не врегульовані ЦК, регламентуються Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. та правовими актами, що прийняті відповідно до цього Закону. Серед нормативних актів, які регламентують окремі відносини в сфері роздрібної купівлі-продажу можна виділити наступні: «Порядок зайняття торговельною діяльністю та правила торговельного обслуговування населення», затв. Постановою КМУ від 8 грудня 1995 р.; «Правила торгівлі у розстрочку», затв. Постановою КМУ від 1 липня 1998 р.; «Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами», затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 р.; «Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі», затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 8 липня 1996 р.; «Правила продажу продовольчих товарів», затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 28 грудня 1994 р.; «Правила продажу непродовольчих товарів», затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 27 травня 1996 р.; «Правила роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органічного походження та напівдорогоцінного каміння», затв. постановою КМУ від 25 березня 1999 р.; «Правила роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм», затв. постановою КМУ від 4 листопада 1997 р.; «Правила торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами», затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 18 грудня 1995 р.; «Рекомендації з організації роботи фірмового магазина», затв. наказом Міністерства економіки України від 18 січня 2001 р.

Закон України «Про захист прав споживачів» і прийняті відповідно до нього правові

акти застосовуються до договору роздрібної купівлі-продажу в частині, що не суперечить ЦК. В одних випадках вони конкретизують і деталізують положення ЦК про роздрібну купівлю-продаж (наприклад, про інформацію, що надається покупцю, і способах її доведення), в інших — установлюють правила, не передбачені ЦК (наприклад, строк задоволення вимог покупця).

Стаття, що коментується закріплює судову практику, що склалася за попередні роки, згідно з якою умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними. Якщо внаслідок застосування умов такого договору споживачеві завдано збитків, вони мають бути відшкодовані винною особою в повному обсязі (див. ст.ст. 22, 623 ЦК).

Стаття 699. Публічна пропозиція укласти договір купівлі-продажу

Пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.

Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того, чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

Стаття, що коментується конкретизує ст. 633 ЦК про публічну оферту відносно до договору роздрібної купівлі-продажу, оскільки цей договір укладається тільки на основі публічної оферти. Вона визначає, які дії продавця звернені до невизначеного кола осіб, визнаються пропозицією укласти договір. У залежності від того, де й у якій формі воно робиться, розрізняються вимоги до його змісту. Якщо пропозиція зроблена не в місці продажу товарів, а в рекламі, каталогах, описах, то воно визнається публічною офертою при наявності в ній всіх істотних умов договору роздрібної купівлі-продажу. Пропозиція, зроблена в місці продажу товарів, шляхом виставляння їх на прилавках, у вітринах, демонстрації чи зразків надання зведень про них (описів, каталогів, фотознімків і т.п.) визнається публічною офертою незалежно від того, чи зазначені в ньому ціна та інші істотні умови договору роздрібної купівлі-продажу. З цього правила передбачене виключення для товарів, у відношенні яких продавець явно визначив, що вони не призначені для продажу, наприклад, товари, що служать художнім оформленням

торгового залу, вітрини, прилавка, є торговим устаткуванням і т.п.