Стаття 839. Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Статтею, що коментується, встановлене загальне правило у силу якого, оскільки інше не передбачене договором, підрядні роботи виконуються з матеріалів, силами і засобами підрядника. У цьому разі вартість матеріалів включається до вартості робіт (кошторис). Тому, якщо обумовлені в підрядному договорі матеріали і засоби виявляться надалі недостатніми, їхнє додаткове залучення є обов'язком підрядника. Інші умови можуть бути обговорені сторонами в договорі.

Редакція статті має певні розбіжності: у ч. 1 статті, що коментується, йдеться про надані підрядником матеріали; у ч. 2 — про матеріали й устаткування. Зі змісту і цілей статті випливає, що використані в ч. 1 терміни охоплюють також надане підрядником устаткування. У ч. 2 статті, що коментується, йде мова про відповідальність підрядника за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, і не згадуються використовувані підрядником засоби, при неякісності яких на підрядника також повинна покладатися відповідальність. Наприклад, використання неякісних будівельних механізмів і знарядь, непідготовлених працівників тощо може викликати дефекти виконаних робіт, а також заподіювати збитки третім особам.

Підрядник, який надав матеріали та устаткування, відповідає за їх неналежну якість та за обтяження їх правими третіх осіб. Таким чином, інтереси замовника захищаються, зокрема, на випадок подання третіми особами віндикаційних позовів після передачі об'єкта (наприклад, при пред'явленні вимог про повернення наданих підрядником скульптур та інших прикрас фасаду будівлі). Необхідність у такому захисту інтересів замовника виникає і тоді, коли виявляється, що надане підрядником устаткування було отримане ним за договором оренди з третіми особами, які заявили вимоги про повернення майна, наданого в оренду.

Вказана норма регламентує відносини не з третіми особами, а тільки у зв'язку з діями третіх осіб, тобто між замовником та підрядником. Таким чином, замовник, у якого буде відібрана річ, має право стягнути з підрядника завдані збитки. Аналогічні наслідки настають і тоді, коли обтяження, що лежать на матеріалах чи на устаткуванні, пов'язані з інтелектуальною власністю, що належить третім особам.

Стаття 840. Виконання роботи з матеріалу замовника

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

У договорі підряду може узгоджуватися умова про виконання роботи з матеріалів (а у разі необхідності — й устаткування) замовника. Надані замовником матеріали повинні бути визначені сторонами в договорі; можливе також надання матеріалів в ході виконання договору за разовою заявкою підрядника. Тому правила цієї статті варто відповідно відносити і до устаткування замовника, яке використовується підрядником.

Із приводу одержання від замовника матеріалів та устаткування у підрядника виникає ряд обов'язків. Насамперед вони пов'язані зі зберіганням переданих матеріалів та устаткування, а також іншого майна, що отримане від замовника, наприклад, речі, яку підрядник повинен переробити чи обробити.

Інший обов'язок підрядника полягає в необхідності використовувати наданий матеріал економко, а після завершення робіт надати замовнику звіт про використані матеріали та повернути йому залишок. Зі згоди замовника замість повернення залишку матеріалу може

бути відповідно зменшена ціна виконаних робіт з урахуванням вартості невикористаного матеріалу, що залишився у підрядника.

Підрядник не повинен пасивно ставитися до того, що йому наданий непридатний матеріал. В іншому разі на нього будуть покладені наслідки власної недбалості. Це прямо випливає із ч. З статті, що коментується, яка зобов'язує підрядника для звільнення від відповідальності довести, що він приймав матеріали належним чином, та незважаючи на це, не зміг виявити недоліки, які призвели до вказаних наслідків. При застосуванні правил ч.З цієї статті необхідно враховувати, що при недоліках наданого замовником матеріалу (а також і устаткування, див. коментар до ст. 839 ЦК), підрядник, по-перше, зобов'язаний негайно попередити про це замовника і, по-друге, у випадку такого попередження і бездіяльності замовника, підрядник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків (див. коментар до ст. 847 ЦК).

Стаття 841. Обов'язок підрядника зберігати надане йому майно

1. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Зміст обов'язку про збереження майна визначається з врахуванням норм ЦК про договір зберігання. Це означає необхідність для підрядника прийняти передбачені договором заходи для зберігання відповідного майна. У разі, коли в договорі з цього приводу не міститься спеціальних вказівок, підрядник зобов'язаний ужити всіх такого роду заходів, які відповідають звичаям ділового обігу. Під цим мається на увазі, зокрема, врахування властивостей переданого майна, наприклад, необхідність дотримання особливого температурного режиму. Безумовно, необхідно для підрядника вжити обов'язкових запобіжних заходів, у тому числі протипожежні, охоронні, санітарні та ін.

При оцінці відповідальності підрядника згідно зі ст. 841 ЦК необхідно враховувати, що в договорах підряду, особливо на ведення робіт з реконструкції об'єкта, може бути передбачена умова про покладення на замовника обов'язку охорони будівельної площадки і майна, що на ній знаходиться. В таких ситуаціях підрядник повинен нести відповідальність, тільки якщо буде доведено здійснення ним дій, які спричинили несхоронність майна замовника, яке знаходилося у його володінні.

Стаття 842. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ризик — це об'єктивна категорія, зміст якої полягає в можливості настання несприятливих наслідків незалежно від поведінки осіб.

Стаття, що коментується, містить розв'язання питання ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження матеріалів, устаткування, наданої для обробки речі або іншого використовуваного для виконання договору матеріалу, з застереженням у разі якщо немає інших вказівок у ЦК, іншому законі чи договорі. Вказана норма покладає ризик на сторону, яка надала майно. Розв'язання питання про випадкову загибель спирається на формулу римського права, що переносить ризик загибелі речі на її власника.

Дана стаття містить ще одну норму, що присвячена розподілу ризиків. Ця норма покладає при простроченні передачі та приймання результату роботи відповідний ризик на сторону, яка допустила прострочення. У даному випадку конкретизується загальне правило, закріплене в ст.ст. 612, 613 ЦК, що присвячені відповідно простроченню боржника та простроченню кредитора. В першій з цих норм, зокрема передбачено, що боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за наслідки настання випадкової неможливості виконання. При застосуванні до кредитора простроченням вважається відмова прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не-вчинення дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обігу, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Враховуючи двосторонній характер договору підряду, в силу якого кожен з контрагентів є в одному з зобов'язань, що складають даний договір, кредитором, а в іншому — боржником, норми, що регламентують наслідки прострочення, мають значення для обох контрагентів договору.

Стаття 843. Ціна роботи