Стаття 876. Право власності на об'єкт будівництва

1. Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

Відповідно до ч. З ст. 875 ЦК до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За договором підряду підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК). Відповідно і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал (ст. 842 ЦК). Тому цілком логічним є визнання власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові підрядника.

Слід особливо зазначити, що питання про перехід права власності має значення не тільки при застосуванні правил переходу ризиків, а й правил накладення арешту та звернення стягнення на майно боржника, відповідальності його перед третіми особами та ін.

Стаття 877. Проектно-кошторисна документація

1. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

У зв'язку з тим, що за договором будівельного підряду підрядник повинен виконати, як правило, великий обсяг будівельних робіт, параметри яких задані технічною документацією, закон надає великого значення тому, як повинні будуватися взаємини сторін у зв'язку з підготовкою, уточненням і зміною технічної документації. Питання про підготовку технічної документації виникає тоді, коли при укладенні договору будівельного підряду малося лише техніко-економічне обґрунтування будівництва, на основі якого повинна бути розроблена проектна документація, або коли технічний проект будівництва вимагає уточнення в робочій документації (так зване двостадійне проектування). У цих випадках при укладанні договору повинні бути чітко визначені склад і зміст технічної документації, а також повинно бути передбачено, яка зі сторін і в який термін має надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК).

Розробка ТЕО (техніко-економічного обґрунтування будівництва) виконується найчастіше організацією, що проектує будівництво, і є підставою для складання робочої документації, що залежно від умов договору готується однією зі сторін договору, але в усіх випадках підлягає узгодженню з замовником; при покладанні проектування на підрядника замовник в обумовленими сторонами строк повинен передати вихідні дані для проектування, вихідні дані з устаткування, завдання на проектування, рішення про узгодження місця розташування об'єкта, технічні умови на підключення об'єкта до мереж і комунікацій та інші дані, необхідні для розробки проектної документації.

Незалежно від того, хто — замовник чи підрядник — готує технічну документацію, а також кошторис, обидва ці документа підлягають обов'язковому узгодженню сторонами і після цього залишаються, як правило, незмінними до завершення будівництва. Підрядник має здійснювати будівництво і пов'язані з ним роботи відповідно до технічної документації, що визначає обсяг, зміст робіт і інші пропоновані до них вимоги, із кошторисом, що визначає ціну робіт. Передбачається, що технічною документацією охоплюється весь комплекс робіт з будівництва, а в погодженої сторонами кошторису враховані витрати на всі необхідні роботи.

Розробка такої документації здійснюється на підставі договору підряду на проектні, пошукові, дослідно-конструкторські, науково-дослідні та технологічні роботи (детальніше про ці договори див. § 4 Глави 61 ЦК, Главу 62 ЦК).

Нерідкі, однак, випадки, коли в ході будівництва виявляються не враховані в технічній документації роботи й у зв'язку з цим виникає необхідність проведення додаткових робіт і збільшення кошторисної вартості будівництва. Варто підкреслити, що закон не ставить наслідки даної обставини в залежність від того, ким готувалася технічна документація.

Виявивши необхідність проведення додаткових робіт, не врахованих у технічній документації, підрядник повинен негайно інформувати про це замовника і чекати від нього вказівок. Через те, що такому повідомленню надається важливе юридичне значення, у договорі будівельного підряду звичайно зазначається, що воно передається у письмовій формі уповноваженій посадовій особі замовника.

Замовник повинен прямо висловити свою згоду на виробництво підрядником цих робіт і відповідне збільшення кошторисної вартості будівництва. Якщо замовник протягом розумного терміну не відповість на повідомлення підрядника, останній зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, викликаних простоєм, на рахунок замовника. Підрядник, що не виконав даний обов'язок, так само як і підрядник, що не повідомив замовника про виявлення неврахованих робіт, але виконав їх, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування викликаних цим збитків. Якщо, однак, він зуміє довести необхідність негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим що (зупинення робіт могло призвести до загибелі чи ушкодження об'єкта будівництва, замовник не може відмовитися від оплати цих робіт. У свою чергу, замовнику надається можливість звільнитися від відшкодування збитків, викликаних простоєм підрядника у зв'язку із зупиненням робіт, якщо він доведе відсутність необхідності в проведенні додаткових робіт.

Технічна документація і кошторис повинні відповідати вимогам нормативних документів, що регулюють будівництво, і договору будівельного підряду, який укладається. У систему нормативних документів входять Закони України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р., «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р., указ Президента України «Про пріоритетні завдання у сфері містобудування» від 13 травня 1997 р., постанови Кабінету Міністрів у галузі містобудування та житлово-комунального господарства, нормативні акти, Державні будівельні норми України (ДБН), які затверджені Держбудом України, збірники норм із проектування, будівельні норми, які затверджені в межах їхньої компетенції місцевими органами управління (так, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 18 квітня 2000 р. було затверджено Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в м. Одесі, яке є частиною комплексу місцевих містобудівних нормативів м. Одеси і розроблено відповідно до вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», Правил забудови м. Одеси, затверджених рішенням міської ради від 9 грудня 1999 р.).