Стаття 890. Обов'язки підрядника 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 890. Обов'язки підрядника



1. Підрядник зобов'язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності — також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

Гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Виконання підрядником обов'язку починається з того, що він отримує від замовника завдання (завдання на проектування та/або проведення пошукових робіт), а також інші необхідні дані, що мають бути надані для виконання відповідних робіт. До обов'язків підрядника належать насамперед виконання робіт у відповідності до завдання на проектування та договором і виконати проектні роботи в межах установлених строків і вартості, якщо інше не зазначено в договорі. Відступити від змісту завдання для проектних та пошукових робіт підрядник має право лише за згодою замовника.

Наступним обов'язком підрядника є узгодження технічної документації з замовником, а при необхідності разом із замовником — із компетентними державними органами й органами місцевого самоврядування, а також захищати їх у відповідних інстанціях, де вони затверджуються. Підрядник зобов'язаний забезпечити належну якість документації і всіх виконаних робіт, відповідність їх установленим технічним вимогам. Проектна організація на вимогу замовника зобов'язана своїми силами і за свій рахунок усунути всі виявлені недоліки в роботах, які було виконано.

Як випливає із змісту обов'язків, передбачених статтею, що коментується, підрядник готує відповідно до отриманого від замовника проектного завдання техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), на підставі якого надалі розробляє робочу документацію. Проектна документація складається підрядником з урахуванням результатів одержаних у ході пошукових робіт. Залежно від складності робіт вона включає ТЕО разом з робочою документацією або також технічний проект, що ґрунтується на ТЕО. Підрядник здійснює розробку проектної документації згідно з належно затвердженими обґрунтуваннями інвестицій у будівництво підприємств, будинків, споруджень. Затверджують обґрунтування відповідні державні органи у випадках, коли джерело фінансування капітальних вкладень — бюджет чи органи керування, чи муніципальні влади, якщо фінансування відбувається за рахунок їхнього бюджету. Наприклад, згідно з п.7 постанови Кабінету Міністрів від 11 квітня 2002 р. «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» інвестиційні програми і проекти будівництва незалежно від джерел фінансування підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі у повному обсязі, крім об'єктів, затвердження проектів будівництва, які не потребують висновку комплексної державної експертизи. Перелік таких об'єктів встановлюється Державним комітетом з будівництва та архітектури відповідно до законодавства. Залежно від складності споруджуваного об'єкта і тривалості його спорудження сторони погоджують стадійність проектування. Для технологічно складних об'єктів зі значною тривалістю будівництва звичайно підрядник готує технічний проект і робочий проект (двостадійне проектування), а для менш складних сторін на підставі ТЕО обговорюють розробку робочої документації. Подібне рішення звичайно приймається стосовно об'єктів, що будуються за проектами масового і повторного використання. До початку проектування замовником чи, за згодою між сторонами, підрядником провадиться узгодження місця розташування об'єкта будівництва. Підрядник передає виготовлену проектну документацію, за складом і змістом відповідно умов договору і вимог нормативних актів. До передачі за актом проектна документація узгоджується з замовником і у випадках, передбачених законодавством, — з державними органами нагляду і місцевого самоврядування. Використання складених проектних документів може бути за умови, що в третіх осіб відсутні права перешкодити виконанню проектних рішень на відведеній під забудову території. Правила ЦК зобов'язують підрядника провести роботу з виявлення й усунення таких можливих перешкод.

Стаття 891. Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт

Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття, що коментується, визначає відповідальність підрядника в загальній формі і не містить вказівок про деякі випадки відповідальності, зокрема при порушенні термінів виконання робіт. Із цих питань слід керуватися правилами ст. 22 ЦК. Сторони в договорі звичайно передбачають санкції у формі неустойки (штрафу) при порушенні зобов'язань за договором. Така відповідальність може бути передбачена за ненадання вихідних даних, необхідних для початку проектування, несвоєчасну оплату робіт замовником; підрядник сплачує неустойку за порушення термінів, складу і якості переданої документації. В усіх випадках порушення умов укладеного договору підрядник зобов'язаний відшкодувати заподіяні цим збитки (ст. 623 ЦК) і неустойку, якщо інше не передбачено договором (ст. 624 ЦК). Види і розмір неустойки, які передбачаються нормативними актами, розповсюджуються, як правило, на випадки, коли проектування здійснюється в межах державного замовлення. В інших випадках сторони можуть визначати в договорах будь-які розміри неустойки за порушення окремих зобов'язань (у тім числі, беручи до уваги формулювання, запропоновані правилами) з урахуванням обмежень меж майнової відповідальності, встановлених іншими нормативними актами. Як уже зазначалося (ст. 890 ЦК та коментар до неї), з метою контролю за якістю проектування, спеціальними органами, уповноваженими державою, проводиться експертиза виконаних проектів і кошторисів на предмет відповідності їх вимогам окремих норм діючого законодавства, технічними нормам (див., наприклад, Постанову Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 р. «Про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам по охороні праці». Пропозиції експертних установ обов'язкові для замовника та підрядника. При затвердженні проектів підрядник зобов'язаний проводити їх захист і вносити за вимогою стверджуючої інстанції в зазначений нею термін зміни без додаткової оплати, якщо ці вимоги не суперечать завданню на проектування і положенням діючого законодавства, і за особливу плату, якщо вимоги пред'являються на додаток чи як відступ від цих завдань.

Глава 62

ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ

АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ

ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

Стаття 892. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

1. За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, договір на виконання науково-дослідних робіт і на виконання дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт розмежовуються залежно від основного зобов'язання, що бере на себе виконавець. Зобов'язання виконавця, незалежно від того, чи належать вони до проведення досліджень, чи до науково-технічних розробок, включають не тільки умови виконання робіт, а й вимоги до форм їхнього завершення. Зміст цих зобов'язань визначається технічним завданням і програмою робіт.

За договором на виконання науково-дослідну роботу виконавець зобов'язується провести дослідження, тобто критерієм розмежування від суміжних договорів служить зміст робіт. За договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт як такий критерій зазначені результати робіт у тій речовинній формі, в якій він повинен бути переданий замовнику — зразок виробу, документація на цей виріб чи технологію. Разом з тим результати досліджень як продукт інтелектуальної діяльності також втілюються в матеріальному носії — науковому звіті, висновку і т.п.

До об'єктів виключних прав (інтелектуальної власності) належать такі результати договірних досліджень і розробок, правовий режим яких встановлений спеціальними законами й іншими правовими актами.

У науково-технічних розробках застосовуються винаходи, корисні моделі, промислові зразки, наукові добутки, програми ЕОМ, бази даних, їхня охорона регулюється ЦК, міжнародними договорами, законами України та іншими нормативними актами.

Стаття 893. Виконання робіт

1. Виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника.

Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, статті, що коментується, обов'язок особистого виконання договірних робіт зумовлений визначеною унікальністю дослідницької діяльності і пов'язаної з цим підвищеним ступенем ризику одержання договірного результату. Вимога погоджувати з замовником необхідність залучення третіх осіб до проведення досліджень виключає застосування до договорів на виконання науково-дослідних робіт правил ч. 1ст. 528 ЦК.

Частина 2 статті, що коментується, передбачає право виконавця за договором на дослідно-конструкторські та технологічні роботи доручати окремі роботи (завдання, етапи і т.п.) іншим особам — субвиконавцям, що відповідає сформованій практиці (особливо за великими проектами і високими технологіями). Це зумовлено глибокою спеціалізацією в багатьох технічних областях, необхідністю залучення спеціалізованих організацій, без участі яких неможливо виконати розробку.

Виконавець у цьому випадку бере на себе обов'язки генерального підрядника і відповідає перед замовником за виконання робіт, доручених субвиконавцю, у відповідності до ст. 618 ЦК.

Він також відповідає перед субвиконавцем за порушення замовником зобов'язань, пов'язаних із роботами, виконуваними субвиконавцем (див. ст. 838 ЦК і коментар до неї).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 217; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.10.14 (0.01 с.)