До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.



Кредитний договір є різновидом договору позики, у зв'язку з чим до нього застосовуються загальні положення про договір позики, якщо інше не встановлене цим параграфом Цивільного кодексу і не випливає із суті кредитного договору. Таким чином, всі положення, що стосуються процентів за договором позики, обов'язку позичальника щодо повернення суми боргу, наслідків порушення позичальником договору, наслідків втрати забезпечення зобов'язання та деякі інші застосовуються до кредитного договору, оскільки інше не випливає із закону та самого договору. Виняток складають положення щодо строку і форми кредитного договору, а також відмови від надання або одержання кредиту, які регулюються за правилами, встановленими цим параграфом.

Кредит --це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Законодавством передбачаються різні форми та види кредиту.

Кредитний договір — це угода, за якою одна сторона (кредитодавець — банк або інша фінансова установа) передає другій особі (позичальнику) грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит у встановлений договором строк та сплатити встановлені проценти.

Предметом цього договору є грошові кошті в національній або іноземній валюті. Відповідно до статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. — кредитодавцем можуть бути банки та інші фінансові установи (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг). У випадках прямо передбачених законом кредитодавцями можуть бути також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. Як було вказано вище, для надання коштів у позику (в тому числі і на умовах фінансового кредиту) за рахунок залучених коштів, фінансова установа повинна мати відповідну ліцензію.

Аналіз статті, що коментується, дозволяє зробити висновок, що кредитний договір є консенсуальним договором.

Кредитний договір є також двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути та сплатити проценти за користування ним.

Встановлення обов'язку позичальника сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитними коштами, означає, що договір кредитування є у всіх випадках сплатним. Розмір процентів, порядок їх сплати визначаються у договорі залежно від групи кредитного ризику, ступеня забезпеченості, строку користування кредитом, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, облікової ставки та інших факторів.

Строк є істотною умовою кредитного договору, оскільки він на відміну від договору позики не може укладатися на умовах «до пред'явлення вимоги». Будучи сплатним видом позики кредит може бути достроково повернений лише за згодою кредитора.

Стаття 1055. Форма кредитного договору

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті, що коментується, кредитний договір обов'язково повинен бути укладений у письмовій формі. Це положення відповідає загальним правилам, встановленим статтю 208 ЦК, — правочини, що вчиняються між юридичними особами або фізичною та юридичною особою повинні бути укладені в письмовій формі. На відміну від загального правила, згідно з яким недодержання встановленої законом письмової форми правочину не має наслідком його недійсність, недодержання письмової форми кредитного договору має наслідком його нікчемність (див. ст. 215 ЦК та коментар до неї).

Кредитний договір повинен бути підписаний уповноваженими особами сторін, що його укладають. Слід враховувати, що статутні документи фінансових установ можуть встановлювати обмеження повноважень керівників на укладення кредитних договорів певною сумою.

Стаття 1056. Відмова від надання або одержання кредиту

1. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Особливістю кредитного договору у порівнянні з договором позики є те, що законом передбачена можливість односторонньої відмови від договору кредитодавця або позичальника.

Право кредитодавця на односторонню відмові від договору шляхом відмови від надання кредиту частково або в повному обсязі виникає у нього у випадку порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений. До числа таких обставин передусім належать економічні та правові фактори, що підривають віру в здатність позичальника повернути отриманий кредит (притягнення позичальника до відповідальності, наявність відомостей, що свідчать про заборгованість позичальника за кредитними договорами з іншими кредитодавцями, порушення процедури визнання позичальника банкрутом). Порядок порушення процедури банкрутства визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У свою чергу, позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі без будь-якої мотивації, а, наприклад, у зв'язку з відпадінням потреби, якщо інше не передбачено законом або договором. Про це позичальник повинен сповістити кредитодавця до встановленого строку надання кредиту. У договорі може бути передбачена відповідальність позичальника за відмову від одержання кредиту або можливість відмови може бути взагалі виключена.

Однією з умов кредитних договорів є встановлення цільової спрямованості використання кредитних коштів. Цільовий характер передбачає використання кредитних коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку щодо цільового використання кредиту, кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Стаття 1057. Комерційний кредит

Договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054—1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Комерційний кредит — це правовідносини, які передбачають надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг. Комерційне кредитування досить широко трактується у чинному законодавстві. Воно нерозривно пов'язане з тим договором, умовою якого є. Якщо з договору слідує, що момент оплати не співпадає з моментом передачі товару (виконання роботи, надання послуги), то йдеться про комерційний кредит, навіть якщо сторони не визначили даний термін у самому договорі.

Фактично, комерційним кредитом може вважатися будь-яке неспівпадіння у часі виконання зустрічних обов'язків за укладеним договором, коли товари поставляються (роботи виконуються, послуги надаються) раніше їх оплати або платежі здійснюються раніше передачі товарів (виконання робіт, надання послуг). Отже, комерційний кредит — це не лише відстрочення розстрочення оплати за надане майно, але й будь-яке авансування, попередня оплата тощо. Так, зокрема, приймаючи в оплату поставленої продукції вексель, продавець кредитує покупця, і, навпаки, надаючи перед початком робіт за договором підряду аванс, замовник кредитує підрядника.

Відповідно до чинного законодавства, у разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, інших угод про надання кредиту не укладається. Погашення такого комерційного кредиту може здійснюватися шляхом сплати боржником за векселем, передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій особі (крім банків та інших кредитних установ), переоформлення комерційного кредиту на банківський.

Як правило, комерційне кредитування здійснюється без спеціального юридичного оформлення лише в силу однієї з умов укладеного договору (про аванс, про розстрочення тощо). Саме тому відповідно до частини 2 статті, що коментується, до комерційного кредиту застосовуються положення статей про кредитний договір, якщо інше не встановлено положенням про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання. Таким чином, зазначена норма усуває прогалини правового регулювання, що можуть виникнути при виконанні будь-якого договірного зобов'язання на умовах кредиту. Як і за кредитним договором, при комерційному кредитуванні також можуть сплачувати проценти за користування кредитом (за отриманий аванс, попередню оплату, відстрочення або розстрочення платежу). Крім того, якщо це передбачено договором або законом, може стягуватися неустойка за неналежне виконання зустрічного зобов'язання (наприклад, за прострочення передачі авансованого товару або за несвоєчасну сплату товару, придбаного в кредит).

Параграф 3.

Банківський вклад



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 205; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.249.219 (0.022 с.)