Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Після пред'явлення фактором письмового повідомлення про відступлення грошової вимоги з визначенням грошової вимоги, яка підлягає виконанню, боржник зобов'язаний здійснити платіж. Боржник вправі вимагати від фактора доказів відступлення грошової вимоги.

Після виконання грошової вимоги за умовами, вказаними у цій статті вважається, що боржник виконав свої зобов'язання перед клієнтом.

Стаття 1083. Наступне відступлення права грошової вимоги

Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Статтею, що коментується, передбачається можливість вказати у договорі умову про наступне відступлення грошової вимоги. Але універсальним правилом зазначено, що наступне відступлення грошової вимоги третім особам не допускається.

Стаття 1084. Права фактора

1. Якщо відповідно до умов договору факт торингу фінансування клієнта здійснюєтьсз шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

Статтею, що коментується, після покупки грошової вимоги фактором у клієнта останній набуває всі права клієнта за цією грошовою вимогою, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо суми, одержані фактором, виявилися меншими, ніж фактор заплатив клієнтові за цю грошову вимогу.

Якщо грошова вимога передавалась як забезпечення виконання зобов'язання клієнта, то фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням вимоги. Якщо боржник передав суму меншу боргу клієнта, то клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

Стаття 1085. Зустрічні вимоги боржника

Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Статтею, що коментується, передбачено, що для здійснення платежу боржник має право пред'явити для заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі із клієнтом, якщо вони виникли у боржника до моменту, коли він був повідомлений про відступлення вимоги факторові.

Стаття 1086. Захист прав боржника

1. У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або перадав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.

Стаття, що коментується, передбачає, що на практиці може виникнути така ситуація, коли клієнт порушить свої обов'язки за договором із боржником. Але боржник не має права вимагати повернення грошей від фактора за вимогою, яка вже була передана, якщо боржник має право одержати їх від клієнта.

Суми, сплачені факторові на таких умовах, боржник може вимагати від клієнта або від фактора, якщо доведено, що останній не виконав свого зобов'язання здійснити платіж, пов'язаний із відступленням вимоги, або здійснив такий платіж, знаючи про порушення клієнтом того зобов'язання перед боржником, якого стосується платіж, пов'язаний із відступленням вимоги.

Глава 74

РОЗРАХУНКИ

Параграф 1.

Загальні положення про розрахунки

Стаття 1087. Форми розрахунків

Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Стаття, що коментується, передбачає, що усі платежі в Україні здійснюються в готівковій та у безготівковій формі. Готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операції, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки ироводяться банком на підставі розрахункових документів W паперових носіях чи в електронному вигляді.

Порядок проведення готівкових розрахунків встановлений «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затв. Постановою Національного банку України (далі в тексті глави — НБУ) від 19 січня 2001 р. Загальні правила здійснення безготівкових розрахунків встановлені «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затв. Постановою НБУ від 29 березня 2001 р.

ЦК встановлює різний порядок розрахунків за участю громадян у залежності від зв'язку цих платежів з підприємницькою діяльністю громадян.

Розрахунки, які не пов'язані з підприємницькою діяльністю громадян, дозволяються як готівкою, так і в безготівковому порядку. Розрахунки за участю громадян, зв'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, як правило, повинні провадитися в безготівковому порядку. Однак у даний час не передбачено яких-небудь обмежень чи заборон на здійснення розрахунків громадян-підприємців поміж собою готівкою.

Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків шляхом переказу готівки на користь підприємств (підприємців) та фізичних осіб для сплати будь-яких платежів.

Національним банком України встановлені обмеження щодо суми готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси та через каси установ банків. Сума таких розрахунків не повинна перевищувати 3 тис. грн протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується.

Указані обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами, малих і середніх підприємств при використанні готівкових коштів, що одержані ними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку для розвитку малих і середніх підприємств. Обмеження також не поширюються на добровільні пожертвування, благодійну допомогу, вилучену органами державної податкової служби готівку, на розрахунки за спожиту електроенергію, а також у разі використання коштів, виданих на відрядження.

Установлені обмеження на готівкові розрахунки також не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від ЗО грудня 1997, коди 01.11-01.42, та 05.00.1-05.00.42).

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, у яких юридичні і фізичні особи мають рахунки. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися також через банки, у яких не відкриті рахунки фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють платежі, або на користь яких зроблений платіж, які надають такі послуги населенню.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами НБУ та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена Постановою правління НБУ від 18 грудня 1998р.