Стаття 1180. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності

1. Шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.

2. У разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.

Правила ст. 1180 ЦК регулюють питання відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності. Так шкода, завдана неповнолітньою особою, після набуття нею повної цивільної дієздатності відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах. Тобто на неї поширюються загальні правила відшкодування шкоди, оскільки у момент завдання шкоди вона діяла як особа, що володіє повною дієздатністю.

Підстави набуття неповнолітнім повної цивільної дієздатності закріплені в ст. 35 ЦК. Так повна цивільна дієздатність може бути надана: а) фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також такій, яка б) бажає займатися підприємницькою діяльністю; в) неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини. Для набуття неповнолітнім повної цивільної дієздатності необхідна наявність письмової згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди — рішення суду про надання такого права.

Для вирішення питання про покладення на неповнолітнього обов'язку відшкодувати завдану ним шкоду важливо встановити момент виникнення у нього повної цивільної дієздатності. Згідно з чч. 2, 3 ст. 35 ЦК фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту винесення рішення органу опіки та піклування, а також з моменту державної реєстрації особи, яка бажає займатися підприємницькою діяльністю як підприємця.

Загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього після набуття ним повної цивільної дієздатності за завдану шкоду закріплене в ч. 1 ст. 1179 ЦК, також має виняток — обов'язок батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати завдану шкоду у разі відсутності у підлітка майна, достатнього для відшкодування, їх відповідальність носить додатковий (субсидіарний) характер (див. коментар до ч. 2 ст. 1179).

У разі відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім після набуття ним повної цивільної дієздатності, батьками (усиновлювачами) або піклувальником як у повному обсязі, так і у частці, якої не вистачає, останнім надається право довести, що шкоди було завдано не з їхньої вини (див. коментар до ч. 1 ст. 1178 ЦК). Правила ч. 2 ст. 1180 ЦК передбачають, що покладення обов'язку на батьків (усиновлювачів), піклувальника за шкоду, завдану неповнолітнім, має місце лише за умови надання останніми згоди на набуття ним повної цивільної дієздатності. Тобто, якщо неповнолітнім набуто повну цивільну дієздатність без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, а на підставі рішення суду, то останні звільняються від обов'язку відшкодувати завдану шкоду.

Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється лише після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття.

Стаття 1181. Відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми особами

Шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Якщо в момент завдання шкоди кількома малолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

Правила про відповідальність за шкоду, завдану малолітніми особами віком до 14 років, містяться в ст. 31 та ст. 1178 ЦК. Із змісту цих правил випливає покладення обов'язку відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, на батьків (усиновлювачів), опікуна чи на іншу фізичну особу, яка на правових підставах здійснює виховання малолітнього.

Шкода може бути завдана як одним малолітнім, так і групою осіб. Згідно ч. 1 ст. 1181 ЦК у разі завдання шкоди спільними діями кількох малолітніх осіб шкода відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Тобто у даному випадку застосовується принцип дольової відповідальності, оскільки батьки (усиновлювачі), опікуни не є особами, які безпосередньо завдали шкоди, незважаючи на створення своєю поведінкою (неналежне виховання, відсутність нагляду за дітьми тощо) необхідних передумов для завдання шкоди. У зв'язку з цим щодо них не застосовуються правила ст. 1190 ЦК, що передбачає солідарну відповідальність осіб, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди. Навпаки, діє загальне правило ст. 540 ЦК про дольовий характер зобов'язань з множинністю осіб. У даному разі частки (долі) відповідальності батьків (усиновлювачів), опікунів різних малолітніх осіб передбачаються рівними, крім випадку, коли один із них не доведе, що його вина в несумлінному здійсненні або ухиленні від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою є меншою. Ступінь вини самих малолітніх осіб, які завдали шкоди, на розмір відповідальності своїх батьків (усиновлювачів), опікунів не впливає у зв'язку з їх психічною незрілістю.

У разі відшкодування шкоди, завданої спільними діями кількох малолітніх осіб, їх батьками (усиновлювачами), опікунами ч. 1 ст. 1181 ЦК передбачає можливість її відшкодування у частці, яка визначається за простою домовленістю між ними. Проте відповідачам надається також право звернутися до суду для визначення частки відшкодування шкоди, завданої малолітніми, як відразу, так і, мабуть, у разі відсутності домовленості між ними.

Зміст ч. 2 ст. 1181 ЦК передбачає, що у разі завдання шкоди кількома малолітніми особами одна із них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, то цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду. Тобто у даному випадку застосовується також принцип дольової відповідальності (див. коментар до ч. 1 ст. 1181 ЦК).

При відшкодуванні шкоди, завданої кількома малолітніми особами, закладом, ч. 2 ст. 1181 ЦК закріплює можливість її відшкодування у частці, яка визначається виключно судом.

Стаття 1182. Відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами

Шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

Правила про відповідальність за шкоду, завдану неповнолітніми особами віком від 14 до 18 років, містяться в ст. 32 та ст. 1179 ЦК. Неповнолітні особи віком від 14 до 18 років є повністю деліктоздатними, тобто самостійно відповідають за завдану ними шкоду на загальних підставах. Проте, ч. 2 ст. 1179 ЦК передбачає можливість покладення обов'язку відшкодувати завдану шкоду на батьків (усиновлювачів), піклувальника у разі відсутності у неповнолітнього майна, достатнього для відшкодування, їх відповідальність носить додатковий (субсидіарний) характер (див. коментар до ч. 2 ст. 1179 ЦК).

Шкода може бути завдана також як одним неповнолітнім, так і групою осіб. Згідно ч. 1 статті, що коментується, у разі завдання шкоди спільними діями кількох неповнолітніх осіб шкода відшкодовується ними у частці, яка визначається за простою домовленістю між ними. Проте представнику неповнолітнього надається також право звернутися до суду для визначення частки відшкодування шкоди, завданої неповнолітніми, як одразу, так і, мабуть, у разі відсутності домовленості між ними.

Зміст ч. 2 ст. 1182 ЦК передбачає, що у разі завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна із них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, то цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду. Тобто у даному випадку застосовується також принцип дольової відповідальності (див. коментар до ст. 540 ЦК).

При відшкодуванні шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами, ч. 2 ст. 1182 ЦК закріплює можливість її відшкодування закладом у частці, яка визначається виключно судом.