Стаття 897. Обов'язки виконавця

1. Виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний:

1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;

2) додержувати вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності;

3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

5) своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

Негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Технічне завдання звичайно готується замовником і визначає технічні, економічні, екологічні, ергономічні, інші параметри і нормативи, відповідно до яких виконуються договірні роботи й оцінюються отримані результати. Технічне завдання є невід'ємною частиною договору. Воно також може містити техніко-економічне обґрунтування передбачених договором розробок (переваги перед відомими аналогами, передбачувану економічну ефективність їхнього застосування й ін.), вимоги до документації і зразків виробів, умови проведення іспитів, порядок здачі-приймання робіт, інші умови проведення робіт. До умов про терміни виконання робіт і наслідки їхніх порушень застосовуються правила ст. 846 ЦК (див. коментар до неї) та правила гл. 51 ЦК.

Потреба у використанні запатентованих технічних рішень, інших об'єктів інтелектуальної власності більш характерна для договорів на виконання дослідно-конструкторських робіт. Якщо виключні права на такий об'єкт належать третій особі, то його застосування в договірних розробках допускається тільки за згодою цієї особи — правовласника — майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі (ст. 427 ЦК). Згода має бути оформлена на підставі передбачених ст.1107 ЦК договорів (ліцензії).

Частина 2 статті, що коментується, поширюється на конфіденційні відомості, що стосуються результатів виконаних робіт. Питання про форму, годину, обсяг і цілі публікації таких відомостей мають зважуватися тільки за узгодженням між сторонами — замовником і виконавцем, виходячи з погоджених сторонами умов і способів використання створених наукових і виробничих нововведень, а також цілей їхнього опублікування. Публікація є найбільш широкою формою розголошення інформації, що відкриває до неї вільний доступ. У той же час у визначених обсягах вона може служити рекламою для залучення потенційних інвесторів, інших зацікавлених осіб.

Обов'язок виконавця усунути дефекти і самотужки за свій рахунок виникає за умови його провини, а також якщо доробка не виходить за межі технічного завдання. Вина виконавця визначається за загальними правилами, установленими ст. 614 ЦК. Порушення обов'язку негайно інформувати про обставини, що перешкоджають продовженню робіт, може служити підставою для відмови замовника узяти на себе цілком чи частково майнові наслідки, пов'язані з достроковим припиненням договірних відносин (див. ст. 899 ЦК і коментар до неї).

Стаття 898. Обов'язки замовника

1. Замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний:

1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

Прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Стаття, що коментується, передбачає низку зобов'язань замовника, виконання яких дозволяє досягнути мети договору. Необхідна виконавцю інформація (патентна, технічна, нормативна й ін.) повинна бути передана йому замовником у погоджений сторонами термін відповідно до графіка робіт. Замовник зобов'язаний вчасно передавати також нову інформацію, що стала йому відома після укладення договору і, що впливає на умови виконання робіт (про нові технічні досягнення в даній області, зміні патентної ситуації і т.п.). Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи (по етапах чи після їхнього завершення) у порядку, передбаченому в договорі. У випадку порушення цих умов — неявки представника замовника, іншого відхилення від приймання, настають наслідки, передбачені ст. 853 ЦК (див. коментар до неї). Здача-приймання робіт оформляється двостороннім актом, що підписується уповноваженими представниками сторін. У випадку відмови замовника від прийняття робіт унаслідок виявлення дефектів у технічній документації, відступу від техніко-економічних нормативів і інших показників, передбачених технічним завданням, в акті фіксується перелік необхідних доробок і термін їхнього виконання. Приймально-здавальний акт служить у цьому випадку підставою для пред'явлення до виконавця вимог про усунення визначених в акті дефектів, допущених з його провини. Виконавець не звільняється при цьому від відповідальності за порушення кінцевих термінів виконання робіт, а у випадку порушення обов'язку щодо усунення дефектів — також від відшкодування заподіяних замовнику збитків в обсязі, передбаченому ст. 900 ЦК.

Технічне завдання, програма і тематика робіт звичайно узгоджуються до висновку договору або одночасно з його підписанням. У процесі виконання договірних робіт (у міру оцінки проміжних результатів, надходження нової інформації і т.п.) у них можуть бути внесені погоджені сторонами необхідні корективи.

Замовник зобов'язаний оплатити прийняті роботи за передбаченою в договорі ціною й у погодженому порядку, зокрема після завершення окремих етапів чи робіт закінчення всіх робіт. До умов визначення ціни робіт застосовуються правила ст. 843 ЦК. З метою усунення несприятливих інфляційних наслідків у довгострокових договорах ціна може бути визначена в сумі, еквівалентній визначеній сумі в іноземній валюті (див. ст. 524 ЦК і коментар до неї).

Стаття 899. Наслідки неможливості досягнення результату

Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором.

Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.

Стаття, що коментується, встановлює спеціальні підстави припинення договірних відносин, не передбачені в загальних правилах гл. 50 ЦК. Для договору про виконання науково-дослідних робіт такою підставою служить неможливість досягнення результатів, що очікуються після завершення дослідних робіт, у силу невирішуваності поставленої задачі («негативний результат»). Для договору на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт — це неможливість чи недоцільність продовження робіт.

Стаття, що коментується, передбачає, що ризик випадкових невдач виконання договорів несе замовник. Покладання на замовника тягаря ризику визнається істотним елементом договірних відносин на виконання науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських та технологічних робіт, зумовлених творчим характером цих робіт, що відмежовують їх від підряду.

Загальною вимогою визнання правомірності зазначених основ є відсутність провини виконавця, об'єктивність настання обставин, унаслідок яких припиняються договірні відносини. Тягар доведення їхньої об'єктивності лежить на виконавці, однак рішення припинити роботи має бути погоджене з замовником.

При дотриманні цих умов у діях виконавця не вбачається порушення договірних зобов'язань і залишається в силі зустрічне зобов'язання замовника про оплату робіт. Розмір оплати обмежується договірною ціною тієї частини робіт, що були проведені на момент одержання даних, що свідчать про невирішуваність поставленої задачі (ст. 898 ЦК). За договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт замовник зобов'язаний цілком оплатити понесені виконавцем витрати. Ст. 899 ЦК не встановлює яких-небудь обмежень розміру таких витрат. Майнові наслідки ризику одержання негативного результату і неможливості завершення робіт тим самим покладаються на замовника. Це правило має обов'язковий характер.