Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Відповідно до статті, що коментується, виявляючи належну турботу та обачність, майстерність і професіоналізм при проведенні робіт, підрядник може домогтися зниження витрат у порівнянні з тим, як вони визначені в кошторисі. Оскільки зниження витрат не впливає на якість виконаних робіт і досягнуто внаслідок уміння і професіоналізму підрядника, то справедливо, що підрядник збереже за собою зекономлені кошти. Ощадливість підрядника — це зниження фактичних витрат підрядника в порівнянні з кошторисом. Обов'язок замовника оплатити виконану роботу при цьому не підлягає перегляду. Отже, підрядник вправі вимагати сплати ціни в обсязі, передбаченому кошторисом. Разом із тим закон допускає можливість перегляду ціни у бік її зменшення, якщо договором передбачений розподіл отриманої підрядником економії між сторонами (ч. 2 ст. 845 ЦК).

Згідно зі ст. 858 ЦК при неякісному виконанні робіт замовник вправі не тільки вимагати зменшення встановленої ціни, а й наділений іншими правами, у тому числі правом на відмову від договору.

Стаття 846. Строки виконання роботи

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Однією з важливіших умов для підряду є умова про строки. Вона охоплює як початковий та кінцевий, так й проміжний строки. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів до їхнього належного виконання.

Тривалість строку визначається за згодою між замовником та підрядником. Будь-яких спеціальних вимог закону про максимальний або мінімальний строк виконання робіт не існує. Як правило, на визначення строку виконання робіт суттєво впливає позиція підрядника, оскільки йому необхідно спланувати роботу таким чином, щоб якісно виконати роботу відповідно до завдання замовника. Крім того, існують і об'єктивні умови, наприклад, вимоги технології, що впливають на визначення строку завершення робіт.

Із моменту укладання договору зафіксовані в ньому строки стають обов'язковими для обох сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку, визначеному договором. Якщо в договорі не встановлений термін прийняття робіт, то замовник зобов'язаний прийняти роботу негайно після повідомлення підрядника про її завершення.

Строки в договорі підряду можуть бути змінені також у випадках, передбачених законом. У самому ЦК міститься кілька норм стосовно цього: ст. 651 ЦК, що допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною, ст. 652 ЦК, що передбачає перегляд договірних умов у зв'язку з істотною зміною обставин. Окрім того, підрядник вправі не приступати до роботи, а почату роботу зупинити при порушенні замовником його зустрічних обов'язків за договором підряду.

Невиконання робіт у визначений договором строк, так само як й неприйняття замовником виконаної роботи в строк, є порушенням зобов'язання, що іменується простроченням. Поряд із загальними правилами, встановленими ст. 613 ЦК, на випадок прострочення замовника законом установлені спеціальні правила. Так, при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає своє право на отримання винагороди навіть в разі загибелі результату виконаної роботи — ризик підрядника переходить до замовника (див. коментар до ст. 842 ЦК).

У більшості випадків головне значення для замовника має строк виконання робіт. Так, при порушенні кінцевого строку виконання робіт настають загальні наслідки прострочення виконання, передбачені ст. 612 ЦК. Недотримання підрядником початкового та проміжного строків також кваліфікується як прострочення, що надає замовнику право відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків, якщо закінчення робіт до строку, обумовленому договором, стає явно неможливим.

Стаття 847. Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника

1. Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

Про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Вважається, що підрядник, на відміну від замовника є фахівцем у відповідній галузі. Тому ч. 1 статті, що коментується, встановлює обов'язок підрядника попередити замовника про виявлені ним обставини, що загрожують придатності результатів робіт, що виконуються, або створюють неможливість її завершення у строк.

В якості таких обставин можуть бути непридатність або недоброякісність наданих замовником матеріалів, устаткування, технічної документації або переданої для обробки речі, можливі несприятливі для замовника наслідки виконання його вказівок про спосіб виконання робіт. У всіх випадках підрядник зобов'язаний зупинити виконання робіт до отримання відповідних вказівок замовника. Підрядник повинен очікувати вказівок замовника протягом строку, передбаченого на даний випадок договором, а в разі відсутності такої умови у договорі - протягом розумного терміну.

Якщо підрядник буде продовжувати роботи, не очікуючи спливу вказаного строку, або взагалі не сповістить про зазначені вище обставини, він утрачає право посилатися надалі на настання таких обставин. З іншого боку, якщо замовник, що одержав попередження підрядника, не вживає необхідних заходів, підрядник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Використане в статті поняття «негайне попередження замовника» при виникненні суперечки має тлумачитися з урахуванням конкретних обставин, таких, як характер і складність виконуваних робіт, терміни їхнього виконання, місце перебування підрядника і замовника, порядок їхнього взаємного інформування і т.д. При всіх умовах названі строки повинні розумітися як короткі, і відповідні дії мають робитися підрядником і замовником без затримки.

Стаття 848. Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника

Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Відповідно до статті, що коментується, підрядник зобов'язаний негайно попередити замовника і до одержання від нього вказівок зупинити роботу при виявленні: непридатності чи недоброякісності наданих замовником матеріалу, устаткування, технічної документації або передані для переробки (обробки) речі; можливих несприятливих для замовника наслідків виконання його вказівок про спосіб виконання роботи; інших, що не залежать від підрядника обставин, які загрожують придатності чи якості результатів виконуваної роботи або створюють неможливість її завершення в строк. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне й обґрунтоване попередження з боку підрядника про обставини, зазначені у ч. 1 цієї статті, своєчасно не прореагував на нього: в розумний строк не замінив неякісні матеріали, устаткування та технічну документацію або надану ним для обробки річ, не вжив інших необхідних заходів щодо усунення обставин, які погрожують придатності робіт, про які повідомив підрядник, для нього настають несприятливі наслідки. Така бездіяльність з боку замовника породжує у підрядника право відмовитися від виконання договору й одночасно вимагати відшкодування збитків, що заподіяні припиненням зобов'язань.